- •Змістовий модуль 1. Структура та кінематика механізмів
- •1.2. Основні пробеми дисципіни тмм, її розділи і місце серед інших дисциплін. Історія розвитку.
- •Мiсце тмм серед iнших дисциплiн
- •1.3. Загальні визначення: машина, механізм. Види машин і механізмів.
- •Класифiкацiя машин
- •Машинний агрегат
- •1.4. Компоненти механізму.
- •Структурна будова механізмів
- •Абсолютно тверде тіло в просторі
- •К ласифікація кінематичних пар
- •2.2. Кінематичні ланцюги та їхня класифікація.
- •К інематичні ланцюги
- •2.3. Структурні формули кінематиних ланцюгів. Сімейства механізмів.
- •2.4 Принцип утворення механізмів.
- •Лекція 3. Класифікація механізмів План лекції.
- •Г рупи Ассура
- •3.2. Класифікація механізмів. Послідовність структурного аналізу.
- •Р ізновиди механізмів іі кл.Іі пор.
- •3.3. Зайві ступені вільності та пасивні умови зв'язку.
- •К улачковий механізм із зайвим ступенем вільності
- •Важільний механізм з пасивними зв'язками
- •3.4. Замінюючі механізми.
- •З амінюючі механізми
- •Лекція 4.
- •План лекції:
- •4.2. Синтез кривовшипно повзунного механізму.
- •П обудова кривошипно-повзунного механізму
- •С хема до визначення r і l
- •С хема до визначення r ; l і e.
- •С хема до визначення r і l.
- •4.3. Синтез кривошипно-коромислового механізму.
- •К ривошипно-коромисловий механізм
- •4.4. Синтез кулісного механізму.
- •К улісний механізм
- •Лекція 5.
- •План лекції:
- •Г рафіки переміщеная вхідної ланки
- •5.2. Визначення положень ланок та траєкторій, що описують характерні точки ланок.
- •П обудова траєкторії точки
- •5.3. Кінематичні діаграми механізмів. Масштаби діаграм.
- •П обудова кінематичних діаграм
- •К ривошишо-коромисловий механізм
- •Лекція 6.
- •План лекції:
- •Г рупа Ассура іі кл., іі пор., і- виду.
- •6.2. Визначення прискорень окремих точок груп Ассура та кутових прискорень ланок.
- •Г рупа Ассура іі кл., іі пор., і виду
- •6.3. Плани швидкостей важільного механізму.
- •6.4. Плани прискорень важільного механізму.
- •Лекція 7.
- •План лекції:
- •7.2. Аналітична кінематика кривошипно-коромислового механізму.
- •К ривошипно-коромисловий механізм
- •7.3. Аналітична кінематика кривошипно-повзунного механізму.
- •Кривошипно-повзунного механізм
- •7.4. Аналітична кінематика кулісного механізму.
- •К улісний механізм
- •К улачкові механізми
- •К онструкції штовхачів
- •З амикання кулачкових механізмів
- •8.2. Закони руху веденої ланки. Фазові кути.
- •З акони руху веденої ланки
- •8.3. Кінематичний аналіз кулачкових механізмів.
- •К інематичний аналіз кулачкових механізмів методом діаграм
- •8.3.1. Аналіз методом діаграм.
- •8.3.2. Аналіз методом планів.
- •9.2. Кут тиску та кут передачі руху.
- •9.3. Динамічний синтез кулачкових механізмів.
- •9.3.1. Визначення початкового радіуса профілю кулачка для кулачкових механізмів з роликовим штовхачем.
- •К улачковий механізм з роликовим штовхачем
- •9.3.2.Визначення початкового радіуса профілю кулачка для кулачкових механізмів з тарілчастим штовхачем.
- •10.2.Циліндрична фрикційна передача
- •Ц иліндрична передача
- •10. 3.Конічна фрикційна передача
- •К онічна передача
- •Л обовий варіатор
- •З убчасте зачеплення
- •11.2 Евольвента кола та її властивості.
- •11. 3. Основні розміри циліндричних зубчастих коліс.
- •Ц иліндричні зубчасті колеса
- •11.4 Геометрія евольвентного зачеплення.
- •11. 5. Косозубі циліндричні колеса. Основні параметри.
- •К онічна зубчаста передача
- •Профілювання конічної передачі
- •12.2 Черв’ячна передача.
- •Ч ерв’ячна передача
- •12.3 Гвинтові зубчасті колеса .
- •12. 4. Поняття про нові види зубчастого зачеплення.
- •Зачеплення Новікова
- •План лекції
- •13. 2. Зубчасті механізми з рухомими осями. Планетарні та диференціальні механізми.
- •З убчасті механізми з рухомими осями
- •Зубчасті механізми типу редуктора Давида
- •13. 3 Кінематика диференціальних та планетарних механізмів
- •13.4. Визначення передаточних відношень планетарних механізмів графічним методом.
- •13. 5 Поняття про хвильову передачу. Кінематика.
- •14. 2 Методи нарізання зубів зубчастих коліс
- •14.3. Підрізування зубів. Найменше число зубів на колесі.
- •14.4 Виправлення /корегування/ зубчастих коліс.
- •Змістовий модуль 3. Динамічний аналіз механізмів Лекція 15.
- •15.2. Сили, що діють в механізмах.
- •15.3. Механічні характеристики машин.
- •15.4. Режими руху механізмів.
- •Лекція 16. Тертя в поступальних кінематичних парах
- •16.2. Тертя на похилій площині.
- •16.3. Тертя в клинчастому і циліндричному жолобі.
- •16.4. Тертя в гвинтовій парі.
- •Лекція 17. Тертя ковзання в обертальних та кочення у вищих кінематичних парах.
- •17.2. Тертя гнучкої ланки по нерухомому барабану.
- •17.3. Тертя кочення у вищих кінематичних парах.
- •17.3.1. Переміщення вантажу на катках.
- •17.3.2. Переміщення вантажу на візку.
- •Лекція 18.
- •18.2. Визначення сил інерції ланок плоских механізмів.
- •18.3. Зведення сил інерції ланки до центру коливання.
- •18.4. Метод заміщених точок.
- •19.2. Умова статичної визначеності кінематичного ланцюга.
- •19.3. Кінетостатика груп Ассура п класу п порядку.
- •19.3. 1. Кінетостатика груп Ассура і виду.
- •19.3.2. Кінетостатика груп Ассура II виду.
- •19.3.3. Кінетостатика груп Ассура III виду.
- •19.4. Кінетостатика механізму і класу.
- •Лекція 20.
- •20.2. Визначення коефіцієнту корисної дії при послідовному з'єднанні механізмів.
- •20.3. Визначення коефіцієнту корисної дії при паралельному з'єднанні механізмів.
- •Паралельне з'єднання механізмів
- •20.4. Коефіцієнт корисної дії кінематичних пар.
- •21.2. Зведені сили і моменти.
- •21.3. Теорема м.Є. Жуковського.
- •21.4. Зведена маса і зведений динамічний момент інерції механізму.
- •Лекція 22.
- •22.2. Нерівномірність руху механізмів.
- •22.3. Середня швидкість руху. Коефіцієнт нерівномірності руху.
- •23.2. Графік зведеного динамічного моменту інерції механізму.
- •23.3. Діаграма енергомас.
- •Лекція24.
- •24.2. Зрівноважування обертових тіл.
- •24.3. Зрівноважування механізмів.
- •24.4. Статичне і динамічне балансування обертових тіл.
- •24.5. Віброзахист машин.
9.2. Кут тиску та кут передачі руху.
Одним з найважливіших розрахункових параметрів кулачкового механізму є кут передачі руху γ або кут тиску α.
Нехай F сила, з якою кулачок 1 діє на штовхач 2 /рис. 9.3/.
Кут тиску та передачі руху.
Рис.9.3
Якщо не враховувати тертя, то сила F направлена по загальній нормалі n-n в точці дотику кулачка і штовхача. Розкладемо силу F на дві складові: Fa – направлена паралельно руху штовхача і Ft – перпендикулярно руху штовхача. Сила Fa буде рушійною силою, яка рухає штовхач; сила Ft буде згинати штовхач і викликати тертя в напрямних. Очевидно, що механізм буде працювати тим краще, чим більша сила Fa і менша сила Ft.Кут, утворений силою F з напрямом швидкості V, називається кутом тиску α. Із рис. 9.3 маємо:
Ft = F sin α, /9.2/
Fa = F cos α.
Із відношення /9.2/ видно, що кулачковий механізм буде працювати тим краще, чим менший кут тиску.
В різних положеннях механізму кут тиску не однаковий. Зменшення кута тиску приводить до збільшення габаритів кулачка. Раціональне його значення вибирається виходячи із досвіду експлуатації механізмів.
Для кулачкових механізмів: з штовхачем, що рухається поступально
α : з коромисловим штовхачем α : з тарілчастим штовхачем α .
Додатковий кут до 90, тобто кут між силою F і силою Ft, називається кутом передачі руху γ
γ = 90 – α. /9.3/
9.3. Динамічний синтез кулачкових механізмів.
Існує безліч кулачкових механізмів, які задовольняють заданим законам руху штовхача. Раціональним вирішенням задачі слід вважати ту, при якій механізм має найменші розміри і являється придатним як з конструктивної точки зору, так і у відношенні міцності. При кінематичному синтезі задаються наперед значенням початкового /найменшого/ радіуса r0 профілю кулачка. При динамічному синтезі слід попередньо користуватися вихідними даними задачі, наприклад, заданим найбільшим значення кута тиску αmax /або найменшим значенням кута передачі руху γ min /, знайти значення найменшого /початкового/ радіуса профілю кулачка r0. Цим самим зводимо розв’язування задачі динамічного синтезу кулачкових механізмів до уже відомої нам задачі кінематичного синтезу.
9.3.1. Визначення початкового радіуса профілю кулачка для кулачкових механізмів з роликовим штовхачем.
Покажемо, як знайти величину кута тиску в будь – якому положенні кулачкового механізму, знаючи закон руху штовхача.
Для кулачкового механізму з роликовим штовхачем, що рухається поступально, побудуємо замінюючий механізм /рис. 9.4., а/.
Для замінюю чого механізму побудуємо повернутий на 90 план швидкостей /рис. 9.4, б/.
Запишемо рівняння: VA= ω1r /9.4/
/9.5/
К улачковий механізм з роликовим штовхачем
Рис.9.4
Проведемо через центр обертання кулачка горизонтальну пряму до перетину з шатуном АВ, отримаємо точку С. позначемо ОС = у і ОА=r. Трикутники Pv ab і 0AC подібні тому, що їх сторони взаємно паралельні. Із подібності трикутників маємо:
/9.6/
Враховуючи /9.4/ і те що будемо мати:
/9.7/
бо ω1dt = dφ , де φ - кут повороту кулачка.
Із рівняння /9.7/ остаточно маємо :
. /9.8/
Рівняння /9.8/ показує, що значення у легко визначити для будь – якого кута φ , якщо відома залежність S від φ (S = S(φ)).
Відкладемо відрізок y від т. В вправо, паралельно відрізку СО. Отриману т. Д з’єднаємо з центром 0. Промінь 0Д утворює з перпендикуляром відрізка ВД а т. Д, кут тиску α. Це буде справедливо для будь – якого положення механізму. Сполучимо т.0 і т.В. Вісь штовхача продовжимо до перетину з відрізком ОС, отримаємо т.К. Із прямокутного трикутника ВКС маємо:
. /9.9/
Із рис. 9.4, а видно, що ВК= BL+LK, KC = OC – OK, тут
OK = L - переміщення штовхача;
ОК = е – ексцентриситет;
0L= r0 – найменший /початковий/ радіус профілю кулачка. LK= . Рівняння /9.9/ з врахуванням позначень прийме вигляд:
/9.10/
Для центральних кулачкових механізмів е = 0, тоді
/9.11/
Щоб простежити за зміною кута тиску α, або кута передачі руху під час переміщення штовхача, потрібно для кожного значення кута φ знайти величину відрізка і відкласти його від відповідного положення т.В штовхача. При віддалені штовхача значення у відкладається вправо, а при наближенні – вліво. З’єднавши кінці відрізків плавною кривою отримаємо діаграму /рис. 9.5, а/. Сполучимо кожну точку цієї діаграми з центром обертання кулачка 0. Найбільші кути тиску α, або найменші кути передачі руху γ будуть у тих положеннях, в яких промінь ОД дотикається до діаграми.
До визначення початкового радіуса
Рис.9.5
Із прямокутного трикутника ОАВ /рис. 9.5, а/ маємо:
/9.12/
Якщо кулачковий механізм має ексцентриситет, то із рис. 9.5, б випливає . /9.13/
Враховуючи викладене, можна вирішити обернену задачу, тобто за заданим кутом тиску α, або кутом передачі руху γ знайти дійсний /початковий/ радіус roд профілю кулачка, roд= oo1μs.