- •Змістовий модуль 1. Структура та кінематика механізмів
- •1.2. Основні пробеми дисципіни тмм, її розділи і місце серед інших дисциплін. Історія розвитку.
- •Мiсце тмм серед iнших дисциплiн
- •1.3. Загальні визначення: машина, механізм. Види машин і механізмів.
- •Класифiкацiя машин
- •Машинний агрегат
- •1.4. Компоненти механізму.
- •Структурна будова механізмів
- •Абсолютно тверде тіло в просторі
- •К ласифікація кінематичних пар
- •2.2. Кінематичні ланцюги та їхня класифікація.
- •К інематичні ланцюги
- •2.3. Структурні формули кінематиних ланцюгів. Сімейства механізмів.
- •2.4 Принцип утворення механізмів.
- •Лекція 3. Класифікація механізмів План лекції.
- •Г рупи Ассура
- •3.2. Класифікація механізмів. Послідовність структурного аналізу.
- •Р ізновиди механізмів іі кл.Іі пор.
- •3.3. Зайві ступені вільності та пасивні умови зв'язку.
- •К улачковий механізм із зайвим ступенем вільності
- •Важільний механізм з пасивними зв'язками
- •3.4. Замінюючі механізми.
- •З амінюючі механізми
- •Лекція 4.
- •План лекції:
- •4.2. Синтез кривовшипно повзунного механізму.
- •П обудова кривошипно-повзунного механізму
- •С хема до визначення r і l
- •С хема до визначення r ; l і e.
- •С хема до визначення r і l.
- •4.3. Синтез кривошипно-коромислового механізму.
- •К ривошипно-коромисловий механізм
- •4.4. Синтез кулісного механізму.
- •К улісний механізм
- •Лекція 5.
- •План лекції:
- •Г рафіки переміщеная вхідної ланки
- •5.2. Визначення положень ланок та траєкторій, що описують характерні точки ланок.
- •П обудова траєкторії точки
- •5.3. Кінематичні діаграми механізмів. Масштаби діаграм.
- •П обудова кінематичних діаграм
- •К ривошишо-коромисловий механізм
- •Лекція 6.
- •План лекції:
- •Г рупа Ассура іі кл., іі пор., і- виду.
- •6.2. Визначення прискорень окремих точок груп Ассура та кутових прискорень ланок.
- •Г рупа Ассура іі кл., іі пор., і виду
- •6.3. Плани швидкостей важільного механізму.
- •6.4. Плани прискорень важільного механізму.
- •Лекція 7.
- •План лекції:
- •7.2. Аналітична кінематика кривошипно-коромислового механізму.
- •К ривошипно-коромисловий механізм
- •7.3. Аналітична кінематика кривошипно-повзунного механізму.
- •Кривошипно-повзунного механізм
- •7.4. Аналітична кінематика кулісного механізму.
- •К улісний механізм
- •К улачкові механізми
- •К онструкції штовхачів
- •З амикання кулачкових механізмів
- •8.2. Закони руху веденої ланки. Фазові кути.
- •З акони руху веденої ланки
- •8.3. Кінематичний аналіз кулачкових механізмів.
- •К інематичний аналіз кулачкових механізмів методом діаграм
- •8.3.1. Аналіз методом діаграм.
- •8.3.2. Аналіз методом планів.
- •9.2. Кут тиску та кут передачі руху.
- •9.3. Динамічний синтез кулачкових механізмів.
- •9.3.1. Визначення початкового радіуса профілю кулачка для кулачкових механізмів з роликовим штовхачем.
- •К улачковий механізм з роликовим штовхачем
- •9.3.2.Визначення початкового радіуса профілю кулачка для кулачкових механізмів з тарілчастим штовхачем.
- •10.2.Циліндрична фрикційна передача
- •Ц иліндрична передача
- •10. 3.Конічна фрикційна передача
- •К онічна передача
- •Л обовий варіатор
- •З убчасте зачеплення
- •11.2 Евольвента кола та її властивості.
- •11. 3. Основні розміри циліндричних зубчастих коліс.
- •Ц иліндричні зубчасті колеса
- •11.4 Геометрія евольвентного зачеплення.
- •11. 5. Косозубі циліндричні колеса. Основні параметри.
- •К онічна зубчаста передача
- •Профілювання конічної передачі
- •12.2 Черв’ячна передача.
- •Ч ерв’ячна передача
- •12.3 Гвинтові зубчасті колеса .
- •12. 4. Поняття про нові види зубчастого зачеплення.
- •Зачеплення Новікова
- •План лекції
- •13. 2. Зубчасті механізми з рухомими осями. Планетарні та диференціальні механізми.
- •З убчасті механізми з рухомими осями
- •Зубчасті механізми типу редуктора Давида
- •13. 3 Кінематика диференціальних та планетарних механізмів
- •13.4. Визначення передаточних відношень планетарних механізмів графічним методом.
- •13. 5 Поняття про хвильову передачу. Кінематика.
- •14. 2 Методи нарізання зубів зубчастих коліс
- •14.3. Підрізування зубів. Найменше число зубів на колесі.
- •14.4 Виправлення /корегування/ зубчастих коліс.
- •Змістовий модуль 3. Динамічний аналіз механізмів Лекція 15.
- •15.2. Сили, що діють в механізмах.
- •15.3. Механічні характеристики машин.
- •15.4. Режими руху механізмів.
- •Лекція 16. Тертя в поступальних кінематичних парах
- •16.2. Тертя на похилій площині.
- •16.3. Тертя в клинчастому і циліндричному жолобі.
- •16.4. Тертя в гвинтовій парі.
- •Лекція 17. Тертя ковзання в обертальних та кочення у вищих кінематичних парах.
- •17.2. Тертя гнучкої ланки по нерухомому барабану.
- •17.3. Тертя кочення у вищих кінематичних парах.
- •17.3.1. Переміщення вантажу на катках.
- •17.3.2. Переміщення вантажу на візку.
- •Лекція 18.
- •18.2. Визначення сил інерції ланок плоских механізмів.
- •18.3. Зведення сил інерції ланки до центру коливання.
- •18.4. Метод заміщених точок.
- •19.2. Умова статичної визначеності кінематичного ланцюга.
- •19.3. Кінетостатика груп Ассура п класу п порядку.
- •19.3. 1. Кінетостатика груп Ассура і виду.
- •19.3.2. Кінетостатика груп Ассура II виду.
- •19.3.3. Кінетостатика груп Ассура III виду.
- •19.4. Кінетостатика механізму і класу.
- •Лекція 20.
- •20.2. Визначення коефіцієнту корисної дії при послідовному з'єднанні механізмів.
- •20.3. Визначення коефіцієнту корисної дії при паралельному з'єднанні механізмів.
- •Паралельне з'єднання механізмів
- •20.4. Коефіцієнт корисної дії кінематичних пар.
- •21.2. Зведені сили і моменти.
- •21.3. Теорема м.Є. Жуковського.
- •21.4. Зведена маса і зведений динамічний момент інерції механізму.
- •Лекція 22.
- •22.2. Нерівномірність руху механізмів.
- •22.3. Середня швидкість руху. Коефіцієнт нерівномірності руху.
- •23.2. Графік зведеного динамічного моменту інерції механізму.
- •23.3. Діаграма енергомас.
- •Лекція24.
- •24.2. Зрівноважування обертових тіл.
- •24.3. Зрівноважування механізмів.
- •24.4. Статичне і динамічне балансування обертових тіл.
- •24.5. Віброзахист машин.
Структурна будова механізмів
План лекції:
2.1. Кінематичні пари та їхня класифікація.
2.2. Кінематичні ланцюги та їхня класифікація.
2.3. Структурні формули кінематичних ланцюгів. Сімейства меха- нізмів.
2.4. Принцип утворення механізмів.
2.1. Кінематичні пари та їхня класифікація.
Місце рухомого з'єднання двох ланок називається кінематичною парою. За характером стикання поверхонь кінематичні пари діляться на вищі і нижчі.
До нижчих пар відносяться пари, у яких стикання елементів проходить по поверхням /поршень з циліндром/.
До вищих пар відносяться пари, у яких стикання елементів проходить по лініям або точкам /колесо з рейкою/.
Способи з'єднання ланок в кінематичні пари, тобто сполучення елементів кінематичних пар бувають різноманітні. Теорію кінематичних пар розробив вчений Х.І.Гохман /1890р./. Ця теорія була вдосконалена вченими А.П.Малишевим, В.В. Добровольським і І.І.Артоболевським. Коротко її суть в наступному.
На відносний рух кожної ланки кінематичної пари накладаються певні обмеження, які залежать від способу з'єднання ланок пари.
Обмеження, накладені на відносний рух ланок кінематичної пари, називаються умовами зв'язку.
Розглянемо, які ж зв'язки і в якій кількості можуть бути накладені на відносний рух ланок кінематичної пари.
В загальному випадку всяке абсолютно тверде тіло, що вільно, рухається в просторі, має шість незалежних переміщень, тобто має шість ступенів вільності /рис.2.1/.
Абсолютно тверде тіло в просторі
Рис.2.1
З’єднання однієї ланки рухомо з іншою ланкою, тобто утворення кінематичної пари накладає на відносний рух цих ланок обмеження, тобто умови зв'язку. Число умов зв'язку, очевидно, повинно бути цілим і меншим шести. Якщо число умов зв'язку дорівнює 6, ланки втрачають відносний рух і переходять в жорстке з'єднання. Якщо число умов зв'язку дорівнює нулю, то ланки не дотикаються і отже не утворюють кінематичної пари. Таким чином, число умов зв'язку змінюється від І до 5.
Число ступенів вільності Н ланки кінематичної пари з числом умов зв'язку S можна зв'язати виразом
Н = 6 - S . /2.1/
Зв'язки, накладені на відносний рух ланок кінематичної пари, обмежують ті можливі відносні рухи, які мають ланки. Всі кінематичні пари діляться на класи в залезкності від числа умов зв'язку.
Очевидно, оскiльки число умов зв'язку змінюється від І до 5, то число класів кінематичких пар дорівнює п'яти.
Клас кінематичної пари визначається числом умов, зв'язку. Із /2.1/ маємо
S = 6 - Н . /2.2/
Якщо кінематична пара має 5 ступенів вільності Н = 5, то згідно /2.2/ S = 6 -5= І; така кінематична пара відноситься до І класу.
Розглянемо найпоширеніші кінематичні пари /рис.2.2/.
На рис.2.2, а показано кінематичну пару - кулю І, що перекочується з ковзанням відносно площини 2. Рух кулі 1 відносно площини 2 можна розкласти на три обертальні рухи навколо осей x, y, z і два поступальні - вздовж осей х і y.
Переміщення кулі, вздовж осі z неможливе, тому що рух вниз обмежує площина, а при русі вверх пара пєрестає існувати. Для такої пари Н = 5, тоді згідно /2.2/ S = І, а тому ця пара відноситься до пар 1 класу.
Аналогічно розглянемо пару - куля І, розміщена в циліндрі 2 /рис.2.2, б/. Ця пара має чотири, ступені вільності та два зв'язки, отже вона відноситься до пар ІІ класу.
Трирухома кінематична пара /рис.2.2, в/ має три обертальні рухи навколо осей x, y, z і три зв'язки, а тому відноситься до пар ІІІ класу.
Дворухома кінематична пара /рис.2.2, г/ допускає два відносні рухи: обертальний і поступальний. Така пара має чотири зв'язки і відноситься до пар ІV класу.
До V-класу відносяться всі поступальні і обертальні кінематичні пари, а також умовно гвинтова пара - V кл. 3 вид /рис.2.2. д/.
Вид кінематичної пари визначається числом поступальних і обертальних рухів. Обертальним рухам надається перевага. Так, якщо для даного класу кінематичної пари є максимальне число обертальних рухів, то пара відноситься до першого виду, якщо обертальний рух замінено поступальним, то пара відноситься до другого виду і т.д.