- •Змістовий модуль 1. Структура та кінематика механізмів
- •1.2. Основні пробеми дисципіни тмм, її розділи і місце серед інших дисциплін. Історія розвитку.
- •Мiсце тмм серед iнших дисциплiн
- •1.3. Загальні визначення: машина, механізм. Види машин і механізмів.
- •Класифiкацiя машин
- •Машинний агрегат
- •1.4. Компоненти механізму.
- •Структурна будова механізмів
- •Абсолютно тверде тіло в просторі
- •К ласифікація кінематичних пар
- •2.2. Кінематичні ланцюги та їхня класифікація.
- •К інематичні ланцюги
- •2.3. Структурні формули кінематиних ланцюгів. Сімейства механізмів.
- •2.4 Принцип утворення механізмів.
- •Лекція 3. Класифікація механізмів План лекції.
- •Г рупи Ассура
- •3.2. Класифікація механізмів. Послідовність структурного аналізу.
- •Р ізновиди механізмів іі кл.Іі пор.
- •3.3. Зайві ступені вільності та пасивні умови зв'язку.
- •К улачковий механізм із зайвим ступенем вільності
- •Важільний механізм з пасивними зв'язками
- •3.4. Замінюючі механізми.
- •З амінюючі механізми
- •Лекція 4.
- •План лекції:
- •4.2. Синтез кривовшипно повзунного механізму.
- •П обудова кривошипно-повзунного механізму
- •С хема до визначення r і l
- •С хема до визначення r ; l і e.
- •С хема до визначення r і l.
- •4.3. Синтез кривошипно-коромислового механізму.
- •К ривошипно-коромисловий механізм
- •4.4. Синтез кулісного механізму.
- •К улісний механізм
- •Лекція 5.
- •План лекції:
- •Г рафіки переміщеная вхідної ланки
- •5.2. Визначення положень ланок та траєкторій, що описують характерні точки ланок.
- •П обудова траєкторії точки
- •5.3. Кінематичні діаграми механізмів. Масштаби діаграм.
- •П обудова кінематичних діаграм
- •К ривошишо-коромисловий механізм
- •Лекція 6.
- •План лекції:
- •Г рупа Ассура іі кл., іі пор., і- виду.
- •6.2. Визначення прискорень окремих точок груп Ассура та кутових прискорень ланок.
- •Г рупа Ассура іі кл., іі пор., і виду
- •6.3. Плани швидкостей важільного механізму.
- •6.4. Плани прискорень важільного механізму.
- •Лекція 7.
- •План лекції:
- •7.2. Аналітична кінематика кривошипно-коромислового механізму.
- •К ривошипно-коромисловий механізм
- •7.3. Аналітична кінематика кривошипно-повзунного механізму.
- •Кривошипно-повзунного механізм
- •7.4. Аналітична кінематика кулісного механізму.
- •К улісний механізм
- •К улачкові механізми
- •К онструкції штовхачів
- •З амикання кулачкових механізмів
- •8.2. Закони руху веденої ланки. Фазові кути.
- •З акони руху веденої ланки
- •8.3. Кінематичний аналіз кулачкових механізмів.
- •К інематичний аналіз кулачкових механізмів методом діаграм
- •8.3.1. Аналіз методом діаграм.
- •8.3.2. Аналіз методом планів.
- •9.2. Кут тиску та кут передачі руху.
- •9.3. Динамічний синтез кулачкових механізмів.
- •9.3.1. Визначення початкового радіуса профілю кулачка для кулачкових механізмів з роликовим штовхачем.
- •К улачковий механізм з роликовим штовхачем
- •9.3.2.Визначення початкового радіуса профілю кулачка для кулачкових механізмів з тарілчастим штовхачем.
- •10.2.Циліндрична фрикційна передача
- •Ц иліндрична передача
- •10. 3.Конічна фрикційна передача
- •К онічна передача
- •Л обовий варіатор
- •З убчасте зачеплення
- •11.2 Евольвента кола та її властивості.
- •11. 3. Основні розміри циліндричних зубчастих коліс.
- •Ц иліндричні зубчасті колеса
- •11.4 Геометрія евольвентного зачеплення.
- •11. 5. Косозубі циліндричні колеса. Основні параметри.
- •К онічна зубчаста передача
- •Профілювання конічної передачі
- •12.2 Черв’ячна передача.
- •Ч ерв’ячна передача
- •12.3 Гвинтові зубчасті колеса .
- •12. 4. Поняття про нові види зубчастого зачеплення.
- •Зачеплення Новікова
- •План лекції
- •13. 2. Зубчасті механізми з рухомими осями. Планетарні та диференціальні механізми.
- •З убчасті механізми з рухомими осями
- •Зубчасті механізми типу редуктора Давида
- •13. 3 Кінематика диференціальних та планетарних механізмів
- •13.4. Визначення передаточних відношень планетарних механізмів графічним методом.
- •13. 5 Поняття про хвильову передачу. Кінематика.
- •14. 2 Методи нарізання зубів зубчастих коліс
- •14.3. Підрізування зубів. Найменше число зубів на колесі.
- •14.4 Виправлення /корегування/ зубчастих коліс.
- •Змістовий модуль 3. Динамічний аналіз механізмів Лекція 15.
- •15.2. Сили, що діють в механізмах.
- •15.3. Механічні характеристики машин.
- •15.4. Режими руху механізмів.
- •Лекція 16. Тертя в поступальних кінематичних парах
- •16.2. Тертя на похилій площині.
- •16.3. Тертя в клинчастому і циліндричному жолобі.
- •16.4. Тертя в гвинтовій парі.
- •Лекція 17. Тертя ковзання в обертальних та кочення у вищих кінематичних парах.
- •17.2. Тертя гнучкої ланки по нерухомому барабану.
- •17.3. Тертя кочення у вищих кінематичних парах.
- •17.3.1. Переміщення вантажу на катках.
- •17.3.2. Переміщення вантажу на візку.
- •Лекція 18.
- •18.2. Визначення сил інерції ланок плоских механізмів.
- •18.3. Зведення сил інерції ланки до центру коливання.
- •18.4. Метод заміщених точок.
- •19.2. Умова статичної визначеності кінематичного ланцюга.
- •19.3. Кінетостатика груп Ассура п класу п порядку.
- •19.3. 1. Кінетостатика груп Ассура і виду.
- •19.3.2. Кінетостатика груп Ассура II виду.
- •19.3.3. Кінетостатика груп Ассура III виду.
- •19.4. Кінетостатика механізму і класу.
- •Лекція 20.
- •20.2. Визначення коефіцієнту корисної дії при послідовному з'єднанні механізмів.
- •20.3. Визначення коефіцієнту корисної дії при паралельному з'єднанні механізмів.
- •Паралельне з'єднання механізмів
- •20.4. Коефіцієнт корисної дії кінематичних пар.
- •21.2. Зведені сили і моменти.
- •21.3. Теорема м.Є. Жуковського.
- •21.4. Зведена маса і зведений динамічний момент інерції механізму.
- •Лекція 22.
- •22.2. Нерівномірність руху механізмів.
- •22.3. Середня швидкість руху. Коефіцієнт нерівномірності руху.
- •23.2. Графік зведеного динамічного моменту інерції механізму.
- •23.3. Діаграма енергомас.
- •Лекція24.
- •24.2. Зрівноважування обертових тіл.
- •24.3. Зрівноважування механізмів.
- •24.4. Статичне і динамічне балансування обертових тіл.
- •24.5. Віброзахист машин.
14.3. Підрізування зубів. Найменше число зубів на колесі.
Розглянемо можливий випадок, коли вершина зуба колеса вкорінюється в тіло шестерні. При цьому зуби колеса защемлятимуться в западинах шестерні що викличе посилений знос зубів або їхню поломку. Щоб запобігти заклинанню зубів, ніжку зуба шестерні треба підрізати. При нарізанні зубчастих коліс методом обкатування різальний інструмент і заготовку також можна розглядати як зубчасту передачу. Однак в процесі нарізання заклинювання не виникає тому, що інструмент зрізає частину профілю зуба, що йому мішає. В результаті отримуємо підріз зубів колеса /рис.14.3/
Підрізування зубів
Рис 14.3
Підрізування зовсім не бажане тому, що при цьому видаляється деяка частина активного профілю зуба і це призводить до зменшення коефіцієнта і опору згину, а також збільшення питомих тисків отже, збільшення спрацювання зубів.
Питання про граничне число зубів, яке можна призначити для шестерні, дуже важливе, бо з цим зв’язана зміна габаритів усього механізму, а значить, і збільшення передаточних відношень.
Основною умовою, що обмежує можливість зменшення числа зубів на шестерні, є відсутність підрізування.
Визначимо найменше число зубів Zmin на меншому колесі, при якому відсутнє підрізування.
Для нормального зубчастого зачеплення, у якого кут зачеплення αw = 200 і коефіцієнт висоти зуба ha* = 1,0, найменше число зубів колеса /приведено без виводу/ Zmin = 17.
14.4 Виправлення /корегування/ зубчастих коліс.
Граничне мінімальне число зубів в нормальних евольвентних колесах /αw = 200 і ha* = 1,0/ Zmin = 17 надто велике. Це число можна зменшити, збільшивши кут зачеплення αw і зменшивши висоту головки зубця ha = 0,8m.
Для того, щоб передача була особливо компактною, можна відступити від норм стандарту і застосувати такі індивідуальні геометричні умови зачеплення, які дозволяли б здійснити передачу з мінімальними числами зубців і забезпечити при цьому нормальну роботу коліс.
Зубчасті колеса, що відхиляються від норми, мають загальну назву виправлених, або коригованих, зубчастих коліс.
Виправлені колеса широко застосовуються в сучасному машинобудуванні в усіх тих випадках, коли умова замінюваності коліс є неістотною і на перший план висовується умова компактності передачі. Таким чином, виправлені колеса – це парні колеса.
Нарізування зубчастих коліс методом обкатування дає можливість дуже просто замінювати окремі параметри зубчастого колеса і виготовляти не тільки нормальні, а й кореговані зубчасті колеса з іншими раціональнішими параметрами.
Для виготовлення таких коліс гребінка або вихідний контур черв’ячної фрези мають крок P = πm, однаковий на будь-який горизонтальній прямій. Профіль зубців прямолінійний з нахилом під кутом α = 200 /рис.14.4/.
Вихідний контур.
Рис.14.4
Якщо установити центр заготовки колеса відносно гребінки, так, щоб початкове коло заготовки дотикалось до середньої /модульної/ прямої гребінки, то в результаті гребінка наріже нормальне колесо із заданим числом зубів Z. Якщо ж, тепер, не змінюючи положення колеса, відвести гребінку або черв'ячну фрезу від нормального положення до центру заготовки /від'ємне зміщення/ або від центра /додатнє/ на деяку величину, то буде нарізано кориговане зубчасте колесо.
При зачепленні двох коригованих коліс між осьова віддаль у загальному випадку вже не дорівнюватиме між осьовій віддалі нормальних коліс. Тому ділильні кола, що правили за початкові при нарізуванні коліс, не дотикатимуться одне до одного і, отже не будуть початковими колами при з'єднуванні цих коліс.