- •Витоки й еволюція класичного розуміння громадянського суспільства
- •Контекст Західної цивілізації і свобода
- •Аристотель про громадянську спільність
- •Politike koinonia – солідаристська основа соціальності
- •Римська доба: від Ціцерона до Марка Аврелія
- •Християнське одкровення
- •Августин
- •Св. Тома з Аквін
- •Дискурсивні особливості поширення сенсу свободи
- •Висновки
- •Від міської громади до республіки
- •Значення міста
- •Рецепт Мак’явеллі
- •Жан Бодуен
- •Г. Гроцій
- •Раціоналістичний виклик нового часу
- •Т. Гоббс про свободу, громадянське
- •Методологія матеріалістичного редукціонізму
- •Свобода і соціальні засади держави
- •Розрізнення природного права і природного закону
- •Значення дискурсу
- •Висновки
- •Дж. Лок: спільнотворення громадянського суспільства
- •Семіотична контекстуальність розуміння і розуму
- •Закон природи і функція розуму
- •Природна і громадянська свобода – основа „спільнотворення”
- •Громадянське суспільство як політичне спільнотворення
- •Толерантність як семіотично-дискурсивний чинник громадянського „спільнотворення”
- •Християнський контекст добровільності і розуміння толерантності
- •Дискурс свободи і практика добровільного „спільнотворення”
- •Емпіричні обмеження свободи
- •Висновки
- •Диференціація суспільства і держави: концептуальні засади й суперечності XVIII століття
- •Пошуки республіканських передумов соціальності
- •Ш. Монтеск’є: передумови правової держави
- •Шотландська школа морального глузду і скептицизм Девіда г’юма
- •Адам Сміт: знак „невидимої руки”
- •Адам Ферґюсон: етичний дискурс громадянського суспільства
- •Суспільна ввічливість
- •Публічне і приватне
- •Свобода і громадське благо
- •Позаімперський контекст людяності
- •Дискурсивні особливості теоретизуваня
- •Громадянське суспільство з погляду консерватора і революціонера: полеміка про свободу і рівність між е. Берком і т. Пейном
- •Дилема свободи – рівності
- •Едмунд Берк: свобода в контексті традиції
- •Томас Пейн: права людини
- •Висновки
- •І. Кант: громадянський стан як здійснення свободи
- •Свобода в аспекті універсальних принципів розуму
- •Спроба розрізнення об’єкта і фізичних речей в аспекті семіотичних відношень
- •Суб’єктивні засади автономії
- •Соціальність як “мережа об’єктів” у сукупності з їх сприйняттям
- •Між естетичним смаком і суверенністю знань
- •Самозумовлювальна свобода приватності
- •Дилема громадянського (публічного) і приватного
- •Передумови міжнародного громадянського світу
- •Культурні засади громадянського стану
- •Висновки
- •Громадянське суспільство як проблема метафізики геґеля
- •Теоретичні засади
- •Ідейні передумови концепції громадянського суспільства
- •Інституалізовані форми свободи
- •Етичність і громадянське суспільство
- •Від сім’ї до національної держави
- •Громадянське суспільство як дихотомія свободи і звичаєвості
- •Критика громадянського суспільства
- •Громадянське суспільство і держава: відчуження і автентичність
- •Держава і “влада розуму”
- •Умови соціальної єдности (інтеґрації)
- •Висновки
- •Громадянське суспільство як умова підтримки демократії: теорія а. Де токвіля
- •Свобода, рівність і демократія
- •Чинники громадянського суспільства у сша
- •Громада
- •Взаємодоповнювальна сила громади і сила влади
- •Громадський дух і соціальний капітал
- •Громадянське суспільство і демократія: вади і переваги
- •Значення добровільних об’єднань
- •Чинники підтримки демократії і свободи
- •Громадські організації
- •Комерційні інтереси
- •Інтелектуальний чинник
- •Значення релігії
- •Література й естетика
- •Мова і мовлення
- •Між „новим націоналізмом” і „новою свободою”
- •Висновки
- •Антоніо росміні: релігійно-правова модель громадянського суспільства
- •Концепція суспільства
- •Права людини
- •Цивілізаційні стадії громадянського суспільства
- •Інтелектуальні чинники соціального прогресу
- •Визначення громадянського суспільства
- •Спільне благо і публічне благо
- •Етичність у громадянському суспільстві
- •Соціальний і сеньйоральний чинники
- •Інтерпретація Великої Французької революції і “Декларації прав людини і громадянина”
- •Висновки
- •„Царство свободи” поза громадянським суспільством: марксистська компенсація рівності
- •Промислова революція і національна спільнота
- •Свобода в пастці необхідності
- •Інтернаціоналізм versus націоналізм
- •Свобода й самоздійснення особи
- •Свобода й національна емансипація
- •Дискурсивні принципи і соціально-політична практика марксизму
- •Богоборство (“Бога – немає”)
- •Принцип матеріалізму
- •Інтернаціоналізм
- •Приватна власність - зло
- •Альтернатива Масарика – Неру
- •Висновки
- •Особливості інтерпретації громадянського суспільства у хх столітті
- •У заручниках політичних ідеологій
- •Громадянське суспільство як соціальна спільнота т. Парсонса
- •Спроба неомарксистського ревізіонізму
- •Юрген Габермас: дуалізм системи і життєвого світу
- •Концептуальні розмежування під впливом центрально- і східноєвропейського оновлення
- •„Умови свободи” Ернеста Ґеллнера
- •Теорія Джорджа Макліна
- •Криза “об’єктивного розуму”
- •Громадянське суспільство як конкретизація людської свободи
- •Культурна традиція як форма удосконалення
- •Культурна традиція як акумульована свобода
- •Громадянське суспільство за умов глобалізації
- •Соціальний прогрес і громадянський поступ
- •Загрози громадянському суспільству
- •Контури семіотичної інтерпретації
- •Дійсність життєвого світу641
- •Етика і мораль
- •Екологічна вимога
- •Етика життя як етика свободи
- •Дискурсивні практики суспільства
- •Акратичне та енкратичне мовлення
- •Права людини як прагнення гідності
- •Насильство
- •Критика як знак свободи
- •Солідарність: світ без насильства
- •Поняття і структура громадянського суспільства
- •Європа і україна: ретроспектива зближення
- •Здійснення громадянського суспільства: від громадянської свідомості до національної держави
- •Дискурсивні практики і соціальний капітал
- •Соціальний капітал і громадянський поступ
- •Україна: соціальний марґінес чи самоврядна спільнота?
- •Стадії громадянського поступу в Україні
- •Громадянський поступ під призмою
- •Громадянська катастрофа хх століття
- •Громадянське суспільство і національна правова держава
- •Громадянське суспільство в українській перспективі
- •Післямова
- •Використана література
- •Іменний та предметний покажчик
- •79000 Львів, вул. Дорошенка, 41.
- •80300 М. Жовква
-
Особливості інтерпретації громадянського суспільства у хх столітті
-
У заручниках політичних ідеологій
-
У другій половині ХІХ ст. у Західній цивілізації відбувався паралельний розвиток кількох супідрядних процесів, що прямо й опосередковано пов’язані з розширенням сфери індивідуальної свободи людини передусім у ділянці здобуття соціальних прав. Економічне зростання країн зумовлювалося поширенням вільного ринку, промисловою й науковою революціями, інтенсифікацією освіти, радикальними змінами в культурній естетиці, створенням політичних програмних партій, тиском етнічних та національно-визвольних рухів на деспотичні, авторитарні режими та імперські структури влади. Все це відбувалося на тлі боротьби за повноту громадянських прав, що проходила в різних державах нерівномірно, конфліктно, часом революційними засобами. Європейські народи прагнули здобути рівні соціальні й національні можливості задля здійснення індивідуальної свободи людини й усунення феодальних, станових та корпоративних перепон для особистого життя. Європа усвідомлювала себе на шляху до закріплення рівних прав для всього населення, пов’язуючи успіх з принципом національного суверенітету й вимогами конституційної, збалансованої і представницької влади. Інакше кажучи, міра індивідуальної свободи практично й теоретично пов’язувалася з таким соціально-культурним контекстом, у якому корелювалися принаймні три вимоги: рівності, братерства й справедливості. Відповідно, актуальними ставали політичні інтереси демократії, солідарної спільноти, державного добробуту. Коли взяти до уваги, що боротьба за громадянські права є по суті домаганням громадянського соціального стану, то в цьому сенсі народи Європи, кожен по своєму, рухалися до ствердження громадянського суспільства. Однак, оскільки соціальні вимоги в країнах з надмірним феодальним багажем набували відкритого політичного характеру, на передній план соціальної динаміки висувалися проблеми держави і влади. Їх історичним репрезентантом стали соціалістичні, соціал-демократичні й комуністичні теорії та соціально-політичні рухи й партії. Під їхнім гучним з’явленням попередні теоретичні проблеми громадянського суспільства відсувалися на другий план, якщо не усувалися взагалі, як то трапилося в теорії марксизму. Очевидно, сукупністю окреслених моментів можна пояснити різкий спад зацікавлення перспективами громадянського суспільства, про які йшлося досі упродовж добрих двохсот років. Розгортання національних і класових суперечностей, а також встановлення конституційних і демократичних режимів на тривалий час відсунуло в тінь проблеми взаємовідносин між громадянським суспільством і державою. Окрім того, на другу половину ХІХ ст. у Європі в основному вже склалися уявлення про головні цінності життя людини, що практично окреслювали соціальну інтенцію розгортання громадянського суспільства. До них належали стійкі переконання в першочерговій вартості свободи людини та пов’язані з нею вимоги рівності всіх перед законом, права на приватну власність і невтручання в особисте життя, незалежності від примусу влади чи авторитету, визнання неповторності індивіда й потреби самоздійснення, ґарантії громадянських прав як природної передумови для індивідуальної свободи. У такому сенсі європейська цивілізація тісно взаємопов’язувалася з перспективами громадянського суспільства.
Загалом на початку ХХ ст. проблематика громадянського суспільства перестала турбувати дослідників і “виникала в роботах окремих авторів не як самостійний об’єкт дослідження, а в контексті інших проблем”551. Серед них на передній план виступили питання про демократичні рухи, правову державу, державу добробуту, національне облаштування світу, справедливе суспільство, класову боротьбу, солідарну спільноту тощо. Проте загальний контекст досліджень у соціальній філософії так чи інакше ангажувався полемікою з марксизмом, яка особливо стала нав’язливою після встановлення комуністичної влади в Росії. Дещо детальніше доля дискусій про громадянське суспільство висвітлена в праці М. Патей-Братасюк і Т. Довгунь. Ґрунтовний аналіз подано в книгах Джин Коген та А. Арато552, Джона Кіна553, Дж. Макліна554, В. Кімліки, Чемберса555, А. Колодій та ін.