8

$AB00701,11,1,2,1,1

Анотації поділяються на рекомендаційні і довідкові за

1) Функціональною ознакою

2) глибиною згортання інформації

3) формою надання інформації

$AB00702,11,1,2,1,1

Анотація поділяється на розширену і реферативну за критерієм

1) засіб характеристики

2) Глибина згортання

3) форма надання інформації

$AB00703,11,1,2,1,1

За рівнем використання автоматизації анотації бувають

1) традиційні і телеграфні

2) Інтелектуальні і формалізовані

3) авторські і неавторські

$AB00704,11,1,2,1,1

Анотації поділяються на традиційні і телеграфні за

1) укладачем

2) ступенем використання автоматизації

3) формою надання інформації

$AB00705,11,1,2,1,1

Вивчаюче та реферативне читання використовується під час

1) підготовчого етапу анотування

2) основного етапу анотування

3) заключного етапу анотування

$AB00706,11,1,2,1,1

У праці «Опыт российской библиографии» (1813–1821) використав оригінальні методи анотування книг

1) А. Бєлов

2) М. Новіков

3) В. Сопіков

$AB00707,11,1,2,1,1

Анотації в покажчику Х. Алчевської «Що читати народу?» мають яскраво виражений

1) довідковий характер

2) рекомендаційний характер

3) сигнальний характер

$AB00708,11,1,2,1,1

Перші правила складання анотацій в Росії зафіксовані у книзі

1) «Правила складання каталогів алфавітного, систематичного і предметного» О. Бєлова

2) «Анотація: Теорія і практика їх складання» О. Фоміна

3) «Методика складання анотацій» Є. Шамуріна

$AB00709,11,1,2,1,1

Реферат – це

1) інтерпретація змісту документа

2) критика змісту документа

3) стислий виклад змісту документа

$AB00710,11,1,2,1,1

Реферат виконує

1) оцінну функцію

2) комунікативну функцію

3) науково-комунікативну функцію

$AB00711,11,1,2,1,1

Інформативними, індикативними, аспектними бувають

1) анотації

2) реферати

3) предметні рубрики

$AB00712,11,1,2,1,1

Містить відомості тільки про основні аспекти змісту первинного документу і його інформаційний зміст

1) інформативний реферат

2) аспектний реферат

3) індикативний реферат

$AB00713,11,1,2,1,1

Реферуються

1) бібліографічні покажчики, довідники

2) монографії, статті

3) атласи, хрестоматії, прейскуранти

$AB00714,11,1,2,1,1

Реферування буває

1) коротке і розширене

2) стисле і розгорнуте

3) аналітичне і синтетичне

$AB00715,11,1,2,1,1

Виникнення і становлення реферативної періодики відноситься до

1) ХVІІ ст.

2) ХVІІІ ст.

3) ХІХ ст.

$AB00716,11,1,2,1,1

Вперше у світі ідею створення єдиного реферативного журналу з усіх природничих і технічних наук було реалізовано у

1) США

2) Франції

3) СРСР

$AB00717,11,1,2,1,1

«Реферативний журнал України» заснувала

1) Державна науково-технічна бібліотека

2) Книжкова палата України

3) Національна бібліотека НАН України

$AB00718,20,1,2,1,1

Бібліотечний каталог створили тоді, коли

1) обсяг бібліотечного фонду почав перевищувати можливості людської пам’яті

2) була створена перша бібліотека

3) виникла професія бібліотекаря

$AB00719,20,1,2,1,1

Бібліотечний каталог виник

1) за часів Античності

2) в часи Середньовіччя

3) в епоху Відродження

$AB00720,20,1,2,1,1

У Ніневійській бібліотеці існував

1) предметний каталог

2) систематичний каталог

3) алфавітний каталог

$AB00721,20,1,2,1,1

Покажчик «Таблиці тих, хто уславився в різних галузях знання» Каллімаха слугував

1) предметним каталогом

2) систематичним каталогом

3) алфавітним каталогом

$AB00722,20,1,2,1,1

Покажчик «Таблиці тих, хто уславився в різних галузях знання» уклав

1) Кратес із Мелосу

2) Каллімах

3) Арістотель

$AB00723,20,1,2,1,1

Поширював знання з каталогізації серед зацікавлених римлян