1) Кратес із Мелосу

2) Каллімах

3) Лукрецій

$AB00724,20,1,2,1,1

Кратес із Мелосу поширював знання з каталогізації серед зацікавлених

1) греків

2) римлян

3) арабів

$AB00725,20,1,2,1,1

У римських бібліотеках бібліотекарів називали

1) «мудрий каталог»

2) «живий каталог»

3) «рухомий каталог»

$AB00726,20,1,2,1,1

Бібліотекарів називали «живий каталог» у

1) грецьких бібліотеках

2) римських бібліотеках

3) арабських бібліотеках

$AB00727,20,1,2,1,1

У Середньовіччі у ХІV ст. рівень бібліотечної справи був вищим у країнах, де панувала

1) західноєвропейська культура

2) східноєвропейська культура

3) візантійська та арабська культура

$AB00728,20,1,2,1,1

У Середньовіччі в Європі каталогізація

1) не розвивалась

2) набула значного розвитку

3) розвивалася повільно

$AB00729,20,1,2,1,1

Перший зведений каталог створений

1) у Франції

2) в Англії

3) у Німеччині

$AB00730,20,1,2,1,1

В Англії створений перший

1) алфавітний каталог

2) систематичний каталог

3) зведений каталог

$AB00731,20,1,2,1,1

Перший зведений каталог створений

1) у ХІІ ст.

2) у ХІІІ ст.

3) у ХІV ст.

$AB00732,20,1,2,1,1

Бібліотечні каталоги розглядалися як довідковий апарат, який забезпечує суспільне використання книжок

1) за часів Античності

2) в часи Середньовіччя

3) в епоху Відродження

$AB00733,20,1,2,1,1

Бібліотечні каталоги стали обов’язковим атрибутом бібліотеки

1) за часів Античності

2) в часи Середньовіччя

3) в епоху Відродження

$AB00734,20,1,2,1,1

Ідею створення зведеного каталогу на німецькі бібліотеки підтримував

1) Гете

2) Лейбніц

3) Лессінг

$AB00735,20,1,2,1,1

Гете підтримував ідею створення зведеного каталогу на всі

1) бібліотеки Мілона

2) німецькі бібліотеки

3) англійські бібліотеки

Серед цих варіантів правильної відповіді немає… правильна відповідь менські бібліотеки

$AB00736,20,1,2,1,1

Національна інструкція з інвентаризації та каталогізації, за якою кожна бібліотека в усіх департаментах мала складати бібліотечні каталоги, вперше створена у

1) Франції

2) Англії

3) Німеччині

$AB00737,20,1,2,1,1

Карткові каталоги з’являються у

1) ХVІІІ ст.

2) ХІХ ст.

3) ХХ ст.

$AB00738,20,1,2,1,1

Проблема внутрішньої форми систематичного каталогу набула актуальності у

1) ХVІІІ ст.

2) ХІХ ст.

3) ХХ ст.

$AB00739,20,1,2,1,1

Шлейєрмахер запропонував подолати архаїчність

1) предметного каталогу

2) алфавітного каталогу

3) систематичного каталогу

$AB00740,20,1,2,1,1

Запропонував подолати архаїчність систематичного каталогу

1) Шлейєрмахер

2) Аббот

3) Панніці

$AB00741,20,1,2,1,1

Праця «Бібліографічна система загального наукознавства», яку застосовували для розстановки книг та бібліографічних записів систематичного каталогу, належить

1) Шлейєрмахеру

2) Абботу

3) Панніці

$AB00742,20,1,2,1,1

Першу спробу предметного каталогу зробив бібліотекар Гарвардського університету

1) Шлейєрмахер

2) Аббот

3) Панніці

$AB00743,20,1,2,1,1

Працю «Правила словникового каталогу» опублікував

1) Кеттер

2) Аббот

3) Панніці

$AB00744,20,1,2,1,1

Ч. Кеттер опублікував працю

1) «Бібліографічна система загального наукознавства»

2) «Правила словникового каталогу»

3) «Правила алфавітного каталогу»

$AB00745,20,1,2,1,1

Вважав за необхідне зв’язати посиланнями споріднені предметні рубрики, тобто вбачав у предметному каталозі систему

1) Кеттер

2) Аббот

3) Панніці

$AB00746,20,1,2,1,1

Найпопулярнішим довідковим апаратом в американських публічних бібліотеках є

1) алфавітний каталог

2) систематичний каталог

3) словниковий каталог

$AB00747,20,1,2,1,1

Словниковий каталог є найпопулярнішим довідковим апаратом в

1) американських публічних бібліотеках

2) німецьких публічних бібліотеках

3) англійських публічних бібліотеках

$AB00748,20,1,2,1,1

У німецькомовних країнах у ХІХ ст. розповсюджувався

1) алфавітний каталог

2) систематичний каталог

3) предметний каталог

$AB00749,20,1,2,1,1

У ХІХ ст. предметний каталог розповсюджувався у

1) франкомовних країнах

2) англомовних країнах

3) німецькомовних країнах

$AB00750,20,1,2,1,1

У ХІХ ст. набув поширення

1) алфавітний каталог

2) систематичний каталог

3) предметний каталог

$AB00751,20,1,2,1,1

Алфавітний каталог набув поширення у

1) ХVІІІ ст.

2) ХІХ ст.

3) ХХ ст.

$AB00752,20,1,2,1,1

У ХІХ ст. став обов’язковим у бібліотеці

1) алфавітний каталог

2) систематичний каталог

3) предметний каталог

$AB00753,20,1,2,1,1

Директор бібліотеки Британського музею А. Панніці розробив інструкцію зі складання алфавітного каталогу під назвою

1) «91 правило Панніці»

2) «51 правило Панніці»

3) «Правила складання алфавітного каталогу»

$AB00754,20,1,2,1,1

Одним із перших визначив функції алфавітного каталогу

1) Кеттер

2) Аббот

3) Панніці

$AB00755,20,1,2,1,1

А. Панніці одним із перших визначив функції

1) словникового каталогу

2) систематичного каталогу

3) алфавітного каталогу

$AB00756,20,1,2,1,1

Обґрунтував і розробив методику організації комплексу колективного автора в алфавітному каталозі

1) Кеттер

2) Аббот

3) Панніці

$AB00757,20,1,2,1,1

Зведені каталоги поширились у

1) ХVІІІ ст.

2) ХІХ ст.

3) ХХ ст.

$AB00758,21,1,2,1,1

Найдавнішим друкованим зведеним каталогом вважають

1) «Зведений каталог на всі Менські бібліотеки»

2) «Зведений каталог періодичних видань у бібліотеках Мілона»

3) «Зведений каталог бібліотек Парижа»

$AB00759,21,1,2,1,1

Бібліотечна каталогізація стала одним із найвагоміших напрямів бібліотечно-інформаційної діяльності бібліотек

1) на початку ХІХ ст.

2) наприкінці ХІХ ст.

3) на початку ХХ ст.

$AB00760,21,1,2,1,1

Вчені та практики в галузі каталогізації виробили сучасні підходи щодо функцій, вимог, організації, місця бібліотечної каталогізації в системі «бібліотека»

1) на початку ХІХ ст.

2) наприкінці ХІХ ст.

3) на початку ХХ ст.

$AB00761,21,1,2,1,1

На межі ХІХ–ХХ ст. найпоширенішими у бібліотеках усіх типів залишилися

1) алфавітний та систематичний каталоги

2) алфавітний та зведені каталоги

3) систематичні та словникові каталоги

$AB00762,21,1,2,1,1

У першій половині ХХ ст. у каталогізації бібліотек німецькомовних та англомовних країн були розбіжності у відображенні

1) відомчих видань

2) періодичних видань

3) багатотомних видань

$AB00763,21,1,2,1,1

Запобігти відмінностям у відображенні видань в алфавітному каталозі бібліотек різних країн вдалося завдяки

1) національним правилам із бібліографічного опису

2) міжнародному стандарту бібліографічного опису невпевнена

3) інструкціям з бібліографічного опису

$AB00764,21,1,2,1,1

На межі ХІХ–ХХ ст. швидко нагромаджували бібліографічні записи і стали надто великими за обсягом, що ускладнює пошук документів,

1) алфавітні каталоги

2) систематичні каталоги

3) словникові каталоги невпевнена

$AB00765,21,1,2,1,1

Бібліотеки-фондоутримувачі цінних колекцій зарубіжної літератури, стародруків, періодичних видань є учасниками

1) алфавітних каталогів

2) зведених каталогів невпевнена

3) систематичних каталогів

$AB00766,21,1,2,1,1

Ретроспективні зведені каталоги книг, загальнодержавні, регіональні, міжнародні зведені каталоги створюються у

1) ХVIII ст.

2) ХІХ ст.

3) ХХ ст.

$AB00767,21,1,2,1,1

У ХХ ст. США, Великобританія, Франція, Німеччина, Австрія вважалися передовими країнами у напрямі створення

1) алфавітних каталогів

2) зведених каталогів

3) предметних каталогів

$AB00768,21,1,2,1,1

Реальними каталогами є

1) алфавітний, систематичний

2) алфавітний, предметний

3) систематичний, предметний

$AB00769,21,1,2,1,1

У другій половині ХХ ст. у великих державах зі значною кількістю бібліотек, фонди яких не міг охопити один зведений каталог, набули розповсюдження

1) регіональні зведені каталоги

2) міжнародні зведені каталоги

3) типові зведені каталоги

$AB00770,21,1,2,1,1

Предметний каталог є головним реальним каталогом переважно у

1) масових бібліотеках

2) сільськогосподарських бібліотеках

3) медичних бібліотеках

$AB00771,21,1,2,1,1

У медичних бібліотеках головним реальним каталогом є

1) словниковий каталог