2) Систематичний каталог

3) Предметний каталог

$AB00772,21,1,2,1,1

Одиничність, прив’язаність до конкретної бібліотеки, громіздкість – недоліки

1) карткових каталогів

2) книжкових каталогів

3) електронних каталогів

$AB00773,21,1,2,1,1

Відродження у другій половині ХХ ст. книжкових каталогів пояснюється

1) розвитком науки, техніки

2) недоліками карткових каталогів

3) прагненням розширити форми існування каталогів

$AB00774,21,1,2,1,1

У 1972 р. був законсервований картковий каталог

1) Нью-Йоркської публічної бібліотеки

2) Бібліотеки Конгресу США

3) Національної бібліотеки у Парижі

$AB00775,21,1,2,1,1

Електронні каталоги стали звичним явищем у

1) 1980-х рр.

2) 1990-х рр.

3) 2000-х рр.

$AB00776,21,1,2,1,1

Сукупність процесів, що забезпечують створення і функціонування бібліотечних каталогів, – це

1) каталогознавство

2) каталогізація

3) робота з каталогами

$AB00777,21,1,2,1,1

Українська бібліотечна каталогізація подається як спільний українсько-російський процес

1) в період визвольної боротьби під проводом Б. Хмельницького

2) в період перебування України у складі Російської імперії

3) за часів СРСР

$AB00778,21,1,2,1,1

Функції бібліотечних каталогів на території України виконували

1) інвентарні описи книг

2) бібліографічні описи книг

3) систематичні картотеки

$AB00779,21,1,2,1,1

Збереглось 5 інвентарних описів

1) львівської братської бібліотеки

2) київської братської бібліотеки

3) луцької братської бібліотеки

$AB00780,21,1,2,1,1

Інвентарні книги поступилися місцем бібліотечним каталогам у

1) бібліотеках братств

2) бібліотеках освітніх закладів

3) бібліотеках наукових товариств

$AB00781,21,1,2,1,1

На сьогодні відомі такі каталоги освітніх закладів ХVIII ст.:

1) каталоги Чернігівської колегії та Острозької академії

2) каталоги Переяславської колегії та Києво-Могилянської академії

3) каталоги Харківської колегії та Києво-Могилянської академії

$AB00782,21,1,2,1,1

Рівень каталогізації в Україні у ХVІI–ХVІII ст. був

1) аматорським

2) професійним

3) невисоким

$AB00783,21,1,2,1,1

У галузі каталогізації в Україні вирішуються проблеми визначення місця бібліотечного каталогу в обслуговуванні читачів, необхідність різновидів бібліотечних каталогів, їх найраціональнішої форми

1) у ХVІII ст.

2) на межі ХVІII–ХІХ ст.

3) у ХІХ ст.

$AB00784,21,1,2,1,1

На зміну рукописних томів каталогу приходять друковані і карткові

1) у ХVІII ст.

2) на межі ХVІII–ХІХ ст.

3) у ХІХ ст.

$AB00785,21,1,2,1,1

Вперше наполягав на необхідності та організації системи каталогів, які не повинні дублювати один одного,

1) Д. Багалій

2) В. Джунковський

3) В. Анастасевич

$AB00786,21,1,2,1,1

Професор Харківського університету В. Джунковський у 1824 р. видав

1) Алфавітний каталог

2) Предметний каталог

3) Систематичний каталог

$AB00787,21,1,2,1,1

У 1824 р. видав систематичний каталог

1) В. Джунковський

2) І. Срезневський

3) В. Анастасевич

$AB00788,21,1,2,1,1

Із середини 60-х рр. ХІХ ст. до 1917 р. регулярно перевидавався систематичний каталог

1) В. Джунковського

2) І. Срезневського

3) Б. Грінченка

$AB00789,21,1,2,1,1

І. Срезневський склав систематичний каталог

1) Катеринославської публічної бібліотеки

2) Житомирської публічної бібліотеки

3) Харківської публічної бібліотеки

$AB00790,21,1,2,1,1

Систематичний каталог Харківської публічної бібліотеки склав

1) І. Срезневський

2) В. Джунковський

3) Д. Багалій

$AB00791,21,1,2,1,1

Усі бібліографічні записи у систематичному каталозі згрупував у 10 розділів, використав буквенно-цифрову індексацію, створив цікаві галузеві комплекси

1) В. Джунковський

2) І. Срезневський

3) Б. Грінченко

$AB00792,21,1,2,1,1

Центром каталогізації в Україні у першій половині ХХ ст. була

1) Харківська громадська бібліотека

2) Київська громадська бібліотека

3) Одеська громадська бібліотека

$AB00793,21,1,2,1,1

Д. Багалій та М. Сумцов запропонували ввести до систематичного каталогу

1) «Міжнародний відділ»

2) «Державний відділ»

3) «Місцевий відділ»

$AB00794,21,1,2,1,1

Запропонували ввести до систематичного каталогу «Місцевий відділ»

1) Б. Борович та Д. Балика

2) Д. Багалій та М. Сумцов

3) В. Анастасевич та В. Джунковський

$AB00795,21,1,2,1,1

У систематичних та алфавітних каталогах обов’язково відокремлювалася «малороссийская литература» у

1) громадських бібліотеках

2) народних бібліотеках

3) бібліотеках освітніх закладів

$AB00796,21,1,2,1,1

У систематичних та алфавітних каталогах народних бібліотек обов’язково відокремлювалася

1) іноземна література

2) періодика

3) «малороссийская литература»

$AB00797,21,1,2,1,1

Наприкінці ХІХ ст. на території України відповідальними за зміст каталогів були

1) громадські каталожні комісії

2) каталожні комітети

3) каталожні ради

$AB00798,22,1,2,1,1

Систематичний каталог бібліотеки Київської «Просвіти» упорядкував

1) Б. Грінченко

2) Ю. Меженко

3) Д. Багалій

$AB00799,22,1,2,1,1

Б. Грінченко упорядкував систематичний каталог бібліотеки

1) Львівської «Просвіти»

2) Київської «Просвіти»

3) НТШ

$AB00800,22,1,2,1,1

На межі ХІХ–ХХ ст. більшість народних, публічних, громадських бібліотек при створенні каталогів орієнтувалася на

1) загальнодержавні інструкції із каталогізації

2) інструкції В. Собольщикова, В. Межова, А. Торопова

3) власні інструкції

9

$AB00801,22,1,2,1,1

Перші предметні каталоги в академічних і міських бібліотеках на території України створені

1) у ХVІII ст.

2) наприкінці ХІХ ст.

3) на початку ХХ ст.

$AB00802,22,1,2,1,1

Наприкінці ХІХ ст. на території України відбивали лише частину фонду

1) алфавітні каталоги

2) систематичні каталоги

3) предметні каталоги

$AB00803,22,1,2,1,1

Наприкінці ХІХ ст. на території України предметні каталоги відбивали

1) увесь фонд

2) фонди кількох бібліотек

3) лише частину фонду

$AB00804,22,1,2,1,1

Розглядав каталогізацію як бібліотечну бібліографію, висловлював прогресивні думки щодо найраціональнішої форми каталогів – карткової, доступності каталогів, необхідності розкривати в каталогах зміст збірок, періодичних видань

1) В. Джунковський

2) П. Ярковський

3) І. Срезневський

$AB00805,22,1,2,1,1

На початку ХХ ст. бібліотечна каталогізація Російської імперії мала

1) високий ступінь розвитку

2) незадовільний стан

3) кращі надбання, ніж розвинуті країни Західної Європи та США

$AB00806,22,1,2,1,1

Активно пропагували предметний каталог у 1920-х рр.

1) Б. Борович, Д. Балика

2) Л. Троповський, Б. Борович

3) Л. Троповський, В. Козловський

$AB00807,22,1,2,1,1

Б. Борович, Д. Балика у 1920-х рр. активно пропагували

1) систематичний каталог

2) зведений каталог

3) предметний каталог

$AB00808,22,1,2,1,1

Є простим за своєю структурою, завдяки чому зручний для усіх категорій читачів; гнучким; розкриває фонд у міжгалузевому аспекті

1) систематичний каталог

2) предметний каталог невпевнена

3) алфавітний каталог

$AB00809,22,1,2,1,1

Вперше у Радянському Союзі предметний каталог був створений у

1) Харківській громадській бібліотеці

2) Київській громадській бібліотеці

3) Херсонській громадській бібліотеці

$AB00810,22,1,2,1,1

Вперше у Радянському Союзі у Харківській громадській бібліотеці був створений

1) систематичний каталог

2) зведений каталог

3) предметний каталог

$AB00811,22,1,2,1,1

Вперше у Радянському Союзі предметний каталог був створений під керівництвом

1) Д. Балики

2) Л. Троповського

3) Б. Боровича

$AB00812,22,1,2,1,1

Створив низку інструкцій щодо організації предметного каталогу, його ведення та редагування, які були поширені в Україні, Росії, опублікував список предметних рубрик

1) Л. Троповський

2) Б. Борович

3) Д. Балика

$AB00813,22,1,2,1,1

Предметний каталог зник із системи каталогів в Україні

1) наприкінці 1920-х рр.

2) наприкінці 1930-х рр.

3) наприкінці 1940-х рр.

$AB00814,22,1,2,1,1

Наприкінці 1930-х рр. зник із системи каталогів в Україні