1) Систематичний каталог

2) Алфавітний каталог

3) Предметний каталог

$AB00815,22,1,2,1,1

Київську школу предметизації очолював

1) Л. Троповський

2) Б. Борович

3) Д. Балика

$AB00816,22,1,2,1,1

Б. Борович очолював

1) Харківську школу предметизації

2) Київську школу предметизації

3) Львівську школу предметизації

$AB00817,22,1,2,1,1

У 1930-х рр. було підготовлено радянський, політизований варіант Десяткової класифікації за редакцією

1) Л. Троповського

2) Б. Боровича

3) Д. Балики

$AB00818,22,1,2,1,1

У 1930-х рр. в Україні предметизатори

1) були відзначені державними нагородами

2) отримали матеріальні винагороди за свою діяльність

3) зазнали репресій

$AB00819,22,1,2,1,1

В Україні предметизатори зазнали репресій у

1) 1920-х рр.

2) 1930-х рр.

3) 1940-х рр.

$AB00820,22,1,2,1,1

Всеросійська нарада з питань бібліотекознавства (1933 р.) затвердила статус як обов’язкових у бібліотеках усіх типів і видів

1) алфавітного і систематичного каталогів

2) алфавітного і предметного каталогів

3) систематичного і предметного каталогів

$AB00821,22,1,2,1,1

Значний внесок у розвиток абеткової каталогізації в Україні зробив

1) Д. Балика

2) Л. Троповський

3) М. Годкевич

$AB00822,22,1,2,1,1

М. Годкевич в Україні зробив значний внесок у розвиток

1) систематичної каталогізації

2) предметної каталогізації

3) алфавітної каталогізації

$AB00823,22,1,2,1,1

У ХХ ст. можливість з’ясувати наявність особливо цінної оригінальної літератури у різних бібліотеках України надавало створення

1) зведених каталогів

2) систематичних каталогів

3) алфавітних каталогів

$AB00824,22,1,2,1,1

У 1925 р. у доповіді на Першій конференції наукових бібліотек України запропонував створити національний зведений каталог бібліотек

1) М. Годкевич

2) С. Рубінштейн

3) Л. Троповський

$AB00825,22,1,2,1,1

У 1925 р. у доповіді на Першій конференції наукових бібліотек України С. Рубінштейн запропонував створити

1) місцевий зведений каталог бібліотек

2) регіональний зведений каталог бібліотек

3) національний зведений каталог бібліотек

$AB00826,22,1,2,1,1

Вітчизняний та зарубіжний досвід зведеного каталогу було узагальнено в монографії «Зведені каталоги: Історія – Теорія – Практика» українського і російського бібліотекознавця

1) Л. Троповського

2) С. Рубінштейна

3) Л. Хавкіної

$AB00827,22,1,2,1,1

У 1920-х рр. в Україні безперечним стимулом для подальшого розвитку бібліотечної каталогізації було

1) розширення типо-видового різноманіття бібліотек

2) збільшення кількості користувачів бібліотек

3) впровадження централізованої каталогізації

$AB00828,22,1,2,1,1

З другої половини 1930-х рр. Книжкова палата України

1) самостійно розробляє різні інструкції щодо друку каталожних карток

2) розробляє різні інструкції щодо друку каталожних карток, узгоджуючи їх із Всесоюзною книжковою палатою

3) розробляє різні інструкції щодо друку каталожних карток, узгоджуючи їх із бібліотеками

$AB00829,22,1,2,1,1

Система друкованих карток в Україні була ліквідована у

1) 1991 р.

2) 1992 р.

3) 1994 р.

$AB00830,22,1,2,1,1

Система друкованих карток в Україні почала відроджуватись у

1) 1996 р.

2) 1999 р.

3) 2001 р.

$AB00831,22,1,2,1,1

Україна була однією з перших союзних республік, яка почала

1) складати типові каталоги

2) уніфіковувати формат друкованих карток

3) здійснювати каталогізацію у виданні

$AB00832,22,1,2,1,1

Створенню авторських комплексів в одному місці сприяє структура

1) алфавітного каталогу

2) систематичного каталогу

3) зведеного каталогу

$AB00833,22,1,2,1,1

Завдяки пропаганді в алфавітному каталозі творів видатних вітчизняних та зарубіжних вчених, письменників, а також офіційних та відомчих видань реалізується

1) інформаційна функція

2) освітня функція

3) наукова функція

$AB00834,22,1,2,1,1

В основному алфавітному каталозі відображають

1) книжкові видання

2) періодичні видання

3) автореферати дисертацій

$AB00835,22,1,2,1,1

Алфавітні каталоги поділяються на читацькі та службові за

1) призначенням

2) відображенням фондів

3) обсягом фондів

$AB00836,22,1,2,1,1

Картки алфавітного каталогу з обліковими документами зв’язують

1) шифри зберігання

2) інвентарні номери

3) класифікаційні індекси

$AB00837,22,1,2,1,1

Службовий документ, в якому зафіксовані основні відомості про каталог: дата організації каталогу, його призначення, обсяг фонду, – називається

1) посвідченням каталогу

2) паспортом каталогу

3) описом каталогу

$AB00838,23,1,2,1,1

Види допоміжних карток алфавітного каталогу:

1) бібліографічні, довідкові

2) посилальні, довідкові

3) інформаційні, посилальні

$AB00839,23,1,2,1,1

Види посилань в алфавітному каталозі:

1) загальні, часткові

2) загальні, специфічні

3) конкретні, уточнюючі

$AB00840,23,1,2,1,1

Запис на картці алфавітного каталогу, що відсилає від одного заголовка до іншого, називають:

1) загальне посилання

2) часткове посилання

3) аналітичне посилання

$AB00841,23,1,2,1,1

В алфавітному каталозі «Див. також» – характерна ознака

1) загального посилання

2) часткового посилання

3) довідкової картки

$AB00842,23,1,2,1,1

У виняткових випадках, коли в заголовках використовують різні форми авторського заголовка, в алфавітному каталозі використовують

1) загальне посилання

2) часткове посилання

3) довідкову картку

$AB00843,23,1,2,1,1

В алфавітному каталозі, крім заголовка, має пояснюючий текст

1) основна картка

2) загальне посилання

3) довідкова картка

$AB00844,23,1,2,1,1

В алфавітному каталозі може складатись на дійсне прізвище автора і на псевдонім, а також поянює складові частини заголовка

1) основна картка

2) загальне посилання

3) довідкова картка

$AB00845,23,1,2,1,1

Подвійні прізвища при розстановці карток в алфавітному каталозі розглядають

1) як одне слово

2) як два слова

3) побуквенно

$AB00846,23,1,2,1,1

Якщо початкові слова різних записів в алфавітному каталозі однакові, то записи розташовуються в такій послідовності

1) найменування колективу, перше слово назви, прізвище автора

2) прізвище автора, перше слово назви, найменування колективу

3) прізвище автора, найменування колективу, перше слово назви

$AB00847,23,1,2,1,1

В алфавітному каталозі картки на різні видання одного твору, перевидання, передруки зручніше розміщувати

1) в прямому хронологічному порядку

2) в зворотно-хронологічному порядку

3) на розсуд каталогізатора

$AB00848,23,1,2,1,1

Види оформлення алфавітного каталогу:

1) загальне, специфічне

2) зовнішнє, внутрішнє

3) шрифтове, ілюстративне

$AB00849,23,1,2,1,1

В алфавітному каталозі етикетки, нумерація на скриньках, інформаційні тексти відносять до

1) внутрішнього оформлення

2) зовнішнього оформлення

3) загального оформлення

$AB00850,23,1,2,1,1

Редагування алфавітного каталогу буває

1) оперативне і систематичне

2) поточне і планове

3) одноразове і регулярне

$AB00851,23,1,2,1,1

В алфавітному каталозі бібліографічні записи на видання українською і російською мовами розставляють

1) спершу за українським алфавітом

2) спершу за російським алфавітом

3) за зведеним російсько-українським алфавітом

$AB00852,23,1,2,1,1

Розкриває зміст бібліотечного фонду, інформує про те, які видання з тієї чи іншої галузі знання є у бібліотеці,