4. Задачі для самоконтролю:

4.1. У хворого похилого віку з уповільненою консолідацією перелома кута нижньої щелепи було вирішено застосувати апарат Кононенко-Рузіна. Яка дія апарата має бути використана в даному випадку?

(Відповідь: необхідно задіяти компресійний варіант дії апарату)

4.2. Пацієнту з мікрогнатією після проведення компактної остеотомії зафіксовано внутрішньо-ротовий апарат у вигляді піднебінної пластинки, що складається з двох половин, з’єднаних гвинтом. Яка дія апарата необхідна в цьому випадку для розширення верхньої щелепи?

(Відповідь: необхідна дистракційна дія апарату)

4.3. До щелепно-лицевого відділення надійшов хворий, який одержав травму нижньої щелепи тиждень тому. Встановлено діагноз: перелом нижньої щелепи в ділянці підборіддя зліва зі значними зміщеннями відламків. Зуби на відламках нерухомі, в достатній кількості для фіксації шини. Чи можна здійснити репозицію тугорухомих відламків за допомогою шини Тігерштедта?

(Відповідь: так; з цією метою на кожний відламок фіксують окрему шину з зачепними гачками и здійснюють гумову тягу в протилежних напрямках. Після розведення відламків їх фіксують однією шиною з зачепними гачками.)

4.6. Перелік індивідуальних завдань:

1. Провести курацію тематичного хворого.

2. Скласти план лікування з застосуванням компресійно-дистракційного методу.

4.8. Перелік теоретичних питань до підсумкового модульного контролю:

1. Класифікація апаратів для компресійно-дистракційного остеосинтезу.

2. Механізм дії компресійно-дистракційних апаратів.

3. Вплив компресії на тип загоєння кісткової рани.

4. Переваги та недоліки компресійно-дистракційного остеосинтезу.

4.9. Перелік практичних завдань та робіт: програмою не передбачено.

6. Література:

Основна література:

1. Хірургічна стоматологія та щелепно-лицева хірургія: підручник; У 2т. – Т.2/В.О.Маланчук, І.П.Логвіненко, Т.О.Маланчук, О.Л.Ціленко – К.: ЛОГОС, 2011. – С. 3-4, 9-12.

2. Рузин Г.П. Краткий курс лекций по хирургической стоматологии и челюстно-лицевой хирургии / Геннадий Петрович Рузин – Киев: «Книга плюс», 2006 – С. 100 - 122.

Додаткова література:

1. Клиническая оперативная челюстно-лицевая хирургия: Руководство для врачей / Под ред. проф. В.Н.Балина и проф. Н.М.Александрова. 4-е изд., доп. и испр. – СПб.: СпецЛит, 2005. – С. 42-52.

2. Щелепно-лицева хірургія: підручник / О.О.Тімофєєв. – К.: ВСВ «Медицина», 2011. – С. 370-380.

3.Хирургическая стоматология и челюстно-лицевая хирургия. Национальное руководство / под ред. А.А.Кулакова, Т.Г.Робустовой, А.И.Неробеева. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2010 – С. 406-416.

№ 21. Підсумкове заняття: «Методи стимуляції регенерації та трансплантації кісткової тканини. Сучасні методи хірургічного лікування дефектів

Та деформацій кісток лицевого скелету»

1. Конкретні цілі:

1.1.Аналізувати отримані знання по методиках різних способів стимуляції регенерації кісткової тканини.

1.2.Вміти пояснити явища фізіологічної, репаративної та направленої регенерації кісткової тканини.

1.3.Запропонувати методи та схеми оптимізації регенерації кісткової тканини.

1.4.Класифікувати пошкодження кісток лицевого скелету.

1.5.Трактувати основні принципи діагностики ушкоджень кісток лицевого скелету.

1.6.Малювати графологічну схему теми.

1.7.Аналізувати результати лабораторних та інструментальних досліджень, які вказують на позитивні моменти в проведеному лікуванні хворим по оптимізації стимуляції кісткової регенерації

1.8.Вмісти скласти хронологічну схему досягнень вітчизняних вчених, співробітників кафедри, котрі працювали в даному напрямку.