Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
препод.doc
Скачиваний:
527
Добавлен:
06.03.2016
Размер:
12.24 Mб
Скачать

2. Подовження тіла нижньої щелепи.

Поперечні остеотомії з вільною кістковою пластикою. Остеотомію щелепи частіше виконують зовнішньоротову, потім розводять фрагменти, переміщу­ють тіло щелепи вперед на потрібну величину та фіксують назубними шина­ми, заповнюють діастаз між фрагментами кістковим трансплантатом, бажано, аутологічним, і з'єднують кістки між собою.

Сходинкова остеотомія тіла щелепи з її подовженням: операцію виконують із зовнішньо- або внутрішньоротового доступів, після розсічення щелепи її фрагменти розводять в сторони до необхідного прикусу та фіксують їх у но­вому положенні. Діастаз кісткових фрагментів по альвеолярному відростку щелепи перекривають слизовою оболонкою з перехідної складки або шоки.

Поперечна остеотомія тіла нижньої щелепи та дистракція фрагментів: із зовнішньо- або внутрішньоротового доступів виконують поперечну остео­томію щелепи в межах її тіла, накладають дистракційний (внутрішньо- або зовнішньоротовий) апарат і рану ушивають. Через 10—12 діб, після загоєння рани та виникнення в ділянці остеотомії кісткового регенерату, починають проводити дистракцію фрагментів із середнім темпом дистракції 0,25 мм 4 рази на добу (мал. 9).

Після закінчення дистракції апарат слугує як ретенційний протягом 3-8 тижнів, що залежить від активності остеогенезу. Можливе подовження тіла ще­лепи: однобічне – до 10-12 мм назубними внутрішньоротовим апаратами, двобічне –до 60 мм та більше зовнішньоротовими апаратами (У.Т. Таїров; М.Б. Швирков; А.А. Дацко).

Мал. 9. Схема сходинкової остеотомії

тіла нижньої шелепи з

накладеними компресійно-

дистракційними апаратами

(У.Т. Таїров, 1988)

Комбінована остеотомія тіла нижньої щелепи та дистракція фрагментів (мал. 10): із зовнішньо- або внутрішньоротового доступів виконують попе­речну остеотомію альвеолярного відростка щелепи в межах зубного ряду, та площинну - у межах її тіла, накладають дистракційний (внутрішньо- або зовнішньоротовий) апарат, відразу активують його на 2—3 мм і рану ушива­ють. Ця методика збільшує площу остеогенної ранової поверхні кістки, відразу переміщує щелепу в потрібному напрямку, поліпшує дихання, що сприяє перебігу репаративних процесів.

Через 5—10 діб, після зменшення набряку та загоєння рани починають проводити дистракцію фрагментів із середнім темпом 0,25—0,5 мм 4 рази на добу. Після закінчення дистракції про­тягом 3—8 тиж. (період мінералізації ре­генерату) апарат слугує як ретенційний (В.О. Маланчук).

Комбінована остеотомія тіла ниж­ньої щелепи, дистракція фрагментів кіст­ки та їх остеосинтез: виконують пло­щинну остеотомію тіла щелепи так, щоб довжина ділянки площинної остеотомії була більше величини необхідного подовження щелепи. Після дистракції фрагментів на потрібну величину з темпом дистракції до 1,5-3мм на добу (впродовж 10-20 днів) відкривають ділянку остертомії, зіставляють (за потреби) та з’єднують між собою кінці розведених фрагментів кістки, після чого рану ушивають і дистракційний апарат знімають. За 20-40 днів після остеосинтезу фрагменти щелепи зростаються.