Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ФМ 09 / Ринок фінансових послуг Ден. Маг. 2013.doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
2.32 Mб
Скачать

Термінологічний словник ключових понять

Професійна діяність на фондовому ринку, діяльність з торгівлі цінними паперами, діяльність з управління активами, депозитарна діяльність, діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку, брокерська діяльність, дилерська діяльність, андерайтинг, діяльність з управління цінними паперами, розрахунково-клірингова діяльність, діяльність з ведення реєстрів іменних цінних паперів, торговці цінними паперами, брокерська контора, комісійна винагорода брокера, спільне інвестування, корпоративний інвестиційний фонд,пайовий інвестиційний фонд, венчурний фонд.

Рекомендована література

Основна література

[2,3,6,7,10,12,13,15,18,20,21,22,25-27,29,30,31]

Додаткова література

[2,3,4,5,9,10,12,14,15,21,22]

Тема 10. Фінансові послуги з перейняття ризику План вивчення теми

1. Види діяльності фінансових установ з обмеження ризиків.

2.Загальна характеристика страхових послуг як інструментів перейняття ризик).

3.Гарантійні послуги фінансових установ.

4.Резервування як метод управління ризиками фінансових установ.

5.Послуги з перейняття ризику неспеціалізованих фінансових посередників

Навчальні цілі

Цілями вивчення теми навчальної дисципліни є: закріплення, поглиблення знань сутності ринку фінансових послуг; вмінь застосування норм чинного законодавства з питань діяльності учасників ринку фінансових послуг; здатність отримувати, аналізувати та систематизувати інформацію з базових питань програмного матеріалу навчальної дисципліни з різних джерел; здатність застосовувати знання з питань технологій функціонування ринку фінансових послуг та його учасників на практиці; здатність приймати правильні управлінські рішення в умовах швидкої зміни ринкової кон’юнктури; здатність чітко осмислювати нову інформацію та давати її тлумачення, розвиток самостійного мислення.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

1. Види діяльності фінансових установ з обмеження ризиків

В економічній літературі під ризиком розуміють невпевненість в можливому результаті. Джерелами походження ризиків є господарська діяльність, трудова діяльність та особисте життя громадян, негативні природні явища та фактори.

У діяльності суб'єктів господарювання та громадян, що здійснюють інвестиційну діяльність, особливе значення займає фінансовий ризик.

Фінансові ризики – це ризики, пов’язані з ймовірністю зазнати збитків при проведенні будь-яких операцій у фінансово-кредитній і біржовій сферах. Фінансові ризики можуть бути пов’язані з купівельною спроможністю грошей (інфляційні, валютні ризики, ризики ліквідності) або з інвестиційною діяльністю (ризики зниження доходності, втраченої вигоди, прямих фінансових втрат). В залежності від характеру прояву виділяють ризики процентні, кредитні, біржові, а також ризик банкрутства.

Фінансовий ризик поділяється на види: найбільш вагомими з яких є: кредитний, процентний, депозитний, інфляційний, валютний ризики, ризик ліквідності та інші.

Кредитний ризик являє собою ризик несплати позичальником основного боргу та процентів за ним. Такий ризик виникає внаслідок погіршення фінансового стану позичальника, що обумовлює неспроможність останнього виконати свої зобов'язання щодо умов та термінів кредитної угоди.

Процентний ризик характеризує невизначеність щодо зміни у майбутньому процентних ставок за кредитами, депозитами, процентного доходу за облігаційними позиками та іншими видами боргових зобов'язань. Величина процентного ризику залежить від напряму руху та швидкості зміни процентних ставок.

Депозитний ризик виникає за умови погіршення фінансового стану банку і неспроможності останнього в повній сумі повернути вкладникам кошти, що залучені на депозитні рахунки, та сплатити дохід за ними.

Інфляційний ризик спричиняє втрати капіталу суб'єктів економічної діяльності та заощаджень громадян через знецінення їх вартості внаслідок зростання цін на товари та послуги.

Валютний ризик призводить до втрати коштів за рахунок несприятливої зміни курсів валютних цінностей.

Ризик ліквідності є пов'язаний з погіршенням платоспроможності суб'єкта господарювання або з труднощами щодо повернення коштів, вкладених у фінансові активи.

Ризики, що супроводжують діяльність суб'єктів господарювання можуть бути нейтралізовані за допомогою внутрішніх і зовнішніх механізмів. Внутрішні механізми, до яких належать уникнення ризику, обмеження концентрації ризику, хеджування, диверсифікація, розподіл ризику, самострахування забезпечуються самими суб'єктами господарювання.

Ефективним механізмом мінімізації валютного та процентного ризиків є хеджування строковими контрактами. Зниження ризику ліквідності окремих фінансових активів забезпечується за рахунок застосування диверсифікації при здійсненні портфельних інвестицій.

Обмеження кредитного ризику та ризику ліквідності суб'єктів господарювання досягається засобами страхового ринку та інструментами ринку позик.

Діяльності фінансових установ у більшій мірі ніж іншим суб'єктам економічної діяльності притаманні фінансові ризики, оскільки така діяльність пов'язана з безперервним рухом грошових потоків та обслуговуванням клієнтів з неоднаковим рівнем фінансового та матеріального стану. Фінансові установи здійснюють управління фінансовими ризиками та забезпечують їх мінімізацію традиційними методами, що вироблені практикою фінансової діяльності. Серед них уникнення ризику, обмеження концентрації ризику, розподіл ризику, хеджування, диверсифікація, самострахування.

Уникнення ризику досягається шляхом відмови від реалізації фінансових операцій, рівень ризику за якими є надзвичайно високим. Кредитні установи для обмеження ризиків при наданні кредитів ретельно аналізують фінансовий стан позичальників і на його основі приймають рішення про можливість надання кредитів.

Рис.10.1. Внутрішні механізми мінімізації ризиків фінансовими установами

Обмеження концентрації ризику забезпечується при здійсненні фінансових операцій, ймовірність виникнення збитків за якими є високою, шляхом визначення граничних критеріїв реалізації кредитних, депозитних, гарантійних операцій, фінансових інвестицій тощо. Зазначені критерії встановлюються внутрішніми положеннями фінансових установ та регламентуються законодавством України й нормативними документами державних уповноважених органів.

У складі таких показників для банків: норматив великих кредитних ризиків, норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру, норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам тощо.

Для кредитних спілок: максимальний розмір кредиту на одного позичальника максимальна сума коштів на депозитному рахунку члена кредитної спілки, гранична сума заборгованості за кредитами, що пов'язані з великими ризиками, максимальна сума залучених на договірних засадах коштів інших установ тощо.

Для диверсифікованих інститутів спільного інвестування та недержавних пенсійних фондів: граничні нормативи вкладення коштів у фінансові активи, банківські метати, нерухомість, інші активи.

Проведення хеджування за допомогою опціонних, ф'ючерсних та форвардних контрактів забезпечує фінансовим установам обмеження рівня фінансових ризиків при несприятливому розвитку ринкової кон'юнктури та одержання прибутку у випадку бажаної зміни цін. Диверсифікація видів фінансової діяльності та вкладень у фінансові інструменти забезпечує оферентам фінансових послуг досягнення розпорошення ризиків та уникнення їх концентрації.

Самострахування реалізується фінансовими установами шляхом резервування, тобто створення резервів та страхових фондів, призначених для покриття збитків, що виникають в процесі надання фінансових послуг.

До основних видів фінансових послуг, що забезпечують перейняття ризиків суб’єктів господарювання, належать: страхові послуги, послуги з надання гарантій та порук за господарськими операціями клієнтів фінансових установ. Перейняття ризиків фізичних осбі забезпечується шляхом реалізації фінансовими установами страхових послуг, послуг з недержавного пенсійного забезпечення та надання порук за зобов’язаннями громадян.

Фінансові інструменти з перейняття ризику поділяють на фінансові інструменти на сегменті страхування – договори страхування (страхові поліси) та фінансові інструменти хеджування (коли перейняття ризику відбувається за рахунок надання послуг фінансовими посередниками, які не є страховими компаніями) – гарантії; аваль векселів; факторинг; форфейтинг; форвард (своп); опціони, ф’ючерси.

Фінансові послуги з перейняття ризику здійснюються шляхом:

- укладання строкових угод по страхуванню та перестрахуванню;

- придбання похідних цінних паперів (ф`ючерсів, форвардів);

- проведення складних операцій типу СВОП, арбітражних операцій (компенсаційного характеру);

- надання специфічних послуг на грошовому та кредитному. ринках (надання фінансових гарантій; акцептне та авальне кредитування; факторинг; форфейтинг).

Особливістю цієї категорії послуг є те, що вони ніколи не надаються окремо від базової фінансової послуги на відповідному сегменті ринку.