3. Ринок позик

Ринок позик є системою економічних відносин, що забезпечує акумуляцію та перерозподіл позикового капіталу на умовах платності, строковості, повернення та цільового характеру його використання.

Об'єктом даного ринку є позиковий капітал, тобто грошові засоби, що надаються позичальнику у тимчасове користування під певний процент. Формою руху позикового капіталу є кредит.

Позиковий капітал є однією із форм капіталу^- (грошового, товарного), яка виникає і розвивається в умовах ринкових відносин. Особливості позикового капіталу проявляються у таких аспектах;

1. на ринку позик цей капітал є товаром, що реалізується за певну ціну (позиковий відсоток);

2. на відміну від звичайного товару позиковий капітал відчужується від свого власника не назавжди, а лише на певний термін за умови повернення з позиковим відсотком.

Основними джерелами позикового капіталу є грошові кошти, що вивільняються в процесі розширеного відтворення. Такими коштами є:

1. амортизаційні відрахування підприємств, що призначені для оновлення нематеріальних активів:

2. частина чистого прибутку підприємства;

3. частина оборотного капіталу підприємств, що вивільняється за наявності надлишкових грошових потоків;

4. нагромадження підприємств і заощадження населення, держави тощо.

Продавцями позикового капіталу на ринку позик є банківські та небанківські фінансові установи, які передають в користування позиковий капітал у формі кредиту та позик. Покупцями позикового капіталу є юридичні та фізичні особи, державні органи, що мають потребу в додаткових коштах.

Таким чином, інструментами ринку позик є кредити та позики

Кредит - це економічні відносини між юридичними та фізичними особами і державами з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення і, як правило, з виплатою відсотка.

Грошові або матеріальні цінності, стосовно яких укладаються кредитні угоди, є об'єктами кредиту.

Розрізняють:

1. товарну форму кредиту;

2. грошову форму кредиту;

3. акцептну та авальну форми кредиту.

Залежно від суб’єктів кредитних відносин кредит поділяється на такі види: національний, міжнародний, банківський, державний, комерційний, споживчий, лізинговий, консорціумний та інші.

Позика являє інструмент ринку, за допомогою якого одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики.

На ринку фінансових послуг надання позик здійснюється небан- ківськими фінансовими установами у формі грошей, фінансових активів або майна.

Надання позик та кредитів здійснюється на підставі укладеного договору про передачу позикового капіталу у користування.

Суть ринку позик виявляється в таких його функціях:

- обслуговування виробництва та товарного обігу за допомогою кредиту;

- акумуляція грошових збережень підприємств, населення, держави, а також іноземних клієнтів;

-трансформація грошових фондів безпосередньо в позиковий капітал і використання його у вигляді капіталовкладень для обслуговування процесу виробництва;

- фінансування діяльності держави та населення шляхом надання кредитів державним органам та споживчих кредитів домашнім господарствам;

- концентрація і централізація позикового та виробни чого капіталів з метою їх злиття для утворення фінансово-промислових груп.

Основними видами фінансових послуг, що реалізуються на ринку позик є кредитування, довірчі та гарантійні операції, що здійснюються банківськми та небанківськими фінансовими установами на користь клієнтів.