Термінологічний словник ключових понять

Професійні учасники валютного ринку, уповноважені банки, уповноважені небанківські фінансові установи, генеральні ліцензії, індивідуальні ліцензії, валютні операції, поточні торговельні операції, поточні неторговельні операції, валютні операції, що пов’язані з рухом капіталу, валютно-обмінні операції, валютні операції на умовах «тод», валютні операції на умовах «том», валютні операції на умовах «спод», валютні операції на умовах «форвард», валютний арбітраж, валютний опціон, валютний форвардний контракт, валютний ф’ючерсний контракт, міжнародні розрахунки, акредитивна форма розрахунків, інкасова форма розрахунків, банківський переказ, вексельна форма розрахунків, чекова форма розрахунків.

Рекомендована література

Основна література

[3,4,9,13,21,22,24-27,29,30,31]

Додаткова література

[1,5,7,8,9,10,13,19,22,24]

Тема 8. Фінансові послуги на ринку позик План вивчення теми

1. Кредитування юридичних осіб як вид фінансової послуги.

2. Лізингові операції фінансових установ.

3. Факторингові послуги банківських установ.

4. Довірчі послуги фінансових установ.

5.Споживче кредитування.

Навчальні цілі

Цілями вивчення теми навчальної дисципліни є: закріплення, поглиблення знань надання фінансових послуг на ринку позик; здатність чітко осмислювати нову інформацію та давати її тлумачення; уміння демонструвати розуміння загальної структури дисципліни і зв’язок між її розділами; оволодіння правилами і порядком проведення операцій кредитування, з лізингу та факторингу; здатність оцінювати дохідність фінансових активів; здатність оцінювати дохідність кредитних та депозитних операцій; вміння аналізувати стан ринку фінансових послуг; володіти методикою оцінки фінансових ризиків; розвиток самостійного мислення; вміння чітко виражати свої думки, мати свій погляд на проблему і вміння відстоювати свою точку зору з питань, що стосуються фінансових послуг на ринку позик.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

1. Кредитування юридичних осіб як вид фінансової послуги

Фінансові послуги на ринку позик надаються багатьма оферентами:

1. банками;

2. кредитними спілками;

3. лізинговими та факторинговими компаніями;

4. ломбардами тощо.

Основними видами фінансових послуг, що реалізуються на ринку позик є: кредитування; довірчі та гарантійні операції.

Кредитування забезпечує процес передачі грошей, товарів або майна в борг на умовах платності, строковості і повернення. Довірчі послуги надаються фінансовими установами з метою реалізації намірів власників грошей, майна, цінних паперів, майнових прав щодо забезпечення ефективного управління цією власністю. Гарантійні послуги кредитних установ спрямовані на перейняття ризику суб'єктів ринку при здійсненні господарських операцій, що супроводжуються виникненням відносин боргу. Серед фінансових послуг, що надаються на ринку позик, провідне місце належить кредитуванню.

Кредитні послуги являють собою фінансові операції щодо передачі позичальникам у користування грошових засобів, товарів або майна на засадах платності, строковості, повернення та цільового характеру їх використання. Надання кредитних послуг регламентується кредитними договорами, які укладаються в письмовій формі, і визначають взаємні зобов'язання та відповідальність сторін Найбільший обсяг кредитних послуг надається банками, для яких кредитування є основним видом активних операцій.

Згідно з українським законодавством, банківські кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб та громадян.

Кредитування базується на принципах кредитної політики банку. При проведенні кредитної політики банківські установи виходять і необхідності поєднання інтересів банку, його акціонерів, вкладників та позичальників із врахуванням напрямів грошово-кредитної політики держави. Банківські установи, як основні оференти кредитних послуг, самостійно визначають порядок проведення кредитних операцій, встановлення рівня відсотковій ставок та комісійних винагород.

При наданні кредитних послуг банки враховують такі параметри кредитної політики, як пріоритетні напрямки кредитування, обсяги кредитів та структура кредитного портфеля, граничні розміри кредиту на одного позичальника, методи оцінки фінансового стану та кредитоспроможності позичальника, алгоритм обрахунку процентної ставки тощо.

З метою захисту інтересів кредиторів і вкладників банків кредитування здійснюється з дотриманням встановлених Національним банком України економічних нормативів діяльності банків та вимог щодо формування ними обов'язкових, страхових та резервних фондів.

Банківські кредити надаються всім суб'єктам господарювання незалежно від форми власності, статусу та галузевої приналежності .

Іпотечний кредит – це особливий вид економічних відносин з приводу надання кредитів під заставу нерухомого майна. Кредиторами за таким кредитом можуть виступати спеціалізовані іпотечні банки, комерційні банки або іпотечні компанії. Предметом іпотеки за такими кредитами можуть бути житлові приміщення, виробничі будинки, споруди, магазини, земельні ділянки, що є власністю позичальника і не є об'єктом застави за іншою угодою. Відповідно до українського законодавства сума іпотечного кредиту не може перевищувати 70 відсотків від оціночної вартості предмета іпотеки. Основне зобов'язання за таким кредитом підлягає амортизації шляхом поступового зменшення його вартості внаслідок внесення платежів позичальником коштів. Зобов'язання за декількома договорами про іпотечний кредит можуть бути реформовані у консолідований іпотечний борг. Консолідований іпотечний борг повинен об'єднувати зобов'язання не менш як трьох боржників.

З метою збільшення кредитних ресурсів кредитор, який є власником іпотечних активів, може випускати іпотечні сертифікати для розміщення на ринку

Лізинговий кредит є формою майнового кредиту, який передбачає передачу банком у користування об'єкта лізингу (рухомого та нерухомого майна) на умовах оренди з набуттям права володіння та розпорядження ним у встановлених лізинговою угодою межах.

Факторинговий кредит відображає відносини між суб'єктами факторингової угоди з приводу придбання банком грошових вимог постачальника до покупця та їх дострокової інкасації за винагороду. Бланковий кредит надається банківськими установами без застави майна чи інших видів забезпечення тільки під зобов'язання повернути кредит. Такий кредит видається лише в межах наявних власних коштів банку із застосуванням підвищеної відсоткової ставки надійним позичальникам, які мають стабільні джерела погашення кредиту і достатньо високу ділову репутацію.

Консорціумний кредит це кредит, що надається банківським об'єднанням - консорціумом, утвореним для надання великих кредитів. З метою обмеження ризиків при наданні великих кредитів банками укладаються угоди про консорціумів кредитування. В рамках таких угод банки-учасники встановлюють умови надання кредитів і призначають відповідальних за виконання цих угод. Для консорціумних кредитів характерними є великі розміри, тривалі терміни користування, багаточисельний склад кредиторів, декілька позичальників. Ризик за наданими консорціумними кредитами розподіляється між банками-учасниками пропорційно до внесених у консорціум коштів. Поряд з вищерозглянутими формами кредиту банківські установи можуть надавати такі види кредитних послуг, як: форфейтинг; кредитування за поточним рахунком підприємства (овердрафт); здійснювати мікрокредитування тощо.

Форфейтинг забезпечує кредитування зовнішньоекономічних операцій у формі купівлі в експортера векселів, що акцептовані імпортером.

Кредитування за поточним рахунком (овердрафт) являє собою кредитну послугу, що реалізується надійному клієнту і полягає в наданні йому короткострокового кредиту понад залишок коштів на його поточному рахунку.

Мікрокредитування забезпечує потреби малих і середніх підприємств приватної форми власності, а також фізичних осіб - підприємців в терміновому одержанні кредитних коштів.

Процентний дохід банківської установи за надання кредитної послуги залежить від рівня відсоткової ставки, який визначається кредитором самостійно з урахуванням таких чинників, як кредитний ризик, ліквідність наданого забезпечення, кон'юнктура ринку позик, строк користу­вання кредитом, рівень облікової ставки НБУ та процентної ставки за депозитами банку тощо. Банкам забороняється надавати кредити під процентну ставку, рівень якої є нижчим за процентні ставки, за якими банк формує свої кредитні ресурси.

Погашення заборгованості за банківським кредитом та сплата відсотків за користування ним здійснюється у черговості, що узгоджена сторонами при укладенні кредитного договору. У разі несвоєчасного погашення кредиту або несплати відсотків за його користування, банк має право вимагати оплати боргового зобов'язання у примусовому порядку.

Поряд з банківськими установами кредитування визначених видів суб'єктів господарювання здійснюють кредитні спілки. Отримати кредити в кредитній спілці можуть селянські (фермерські) господарства (на купівлю насіння, палива, техніки) та приватні підприємства які знаходяться у власності членів кредитної спілки. Як показує практика, для фермерів кредитні спілки є найбільш доступними кредитними установами.

Розмір кредиту, наданого одному члену кредитної спілки, не може перевищувати 20 % від капіталу кредитної спілки. У випадку нестачі власних ресурсів для потреб кредитування кредитна спілка може залучати на договірних засадах кредити банків.

Умови надання та строки повернення кредитів, способи забезпечення кредитних зобов'язань, розмір плати (процентів) за користування кредитами визначаються кредитною спілкою самостійно. Функції розгляду заяв членів кредитної спілки про надання кредитів і прийняття рішень з цих питань, здійснення контролю за якістю кредитного портфеля та вирішення інших питань, пов'язаних з кредитною діяльністю, покладені на кредитний комітет спілки.