2. Лізингові операції фінансових установ

Лізингові операції є різновидом кредитних посли, оферентами яких виступають банківські установи, спеціалізовані лізингові компанії та суб'єкти господарювання, які взяті на облік Національною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

Лізинг являє собою підприємницьку діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових ресурсів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізигоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або надувається ним у власність за дорученням, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Об'єктом лізингу може бути різне рухоме (машини, обладнання, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка) та нерухоме (будинки, споруди, системи телекомунікацій та інше) майно, що належить до основних фондів.

Основними учасниками лізингової угоди є лізингодавець - банківська або небанківська фінансова установа, що є власником об'єкта лізингу і здає його в оренду, лізингоодержувач - суб'єкт підприємницької діяльності, що набуває право володіння та розпорядження об'єктом лізингу у визначених лізинговою угодою межах за умови сплати періодичних платежів та виробник або постачальник об'єкта угоди.

Механізм реалізації лізингової послуги подання заяви на одержання лізингового кредиту:

• вивчення ринку основних фондів та вибір виробника (постачальника) об'єкта лізингу;

• одержання банківського кредиту (у випадку нестачі кредитних ресурсів);

• укладення трьохсторонньої лізингової угоди;

• оплата вартості об'єкта лізингової угоди;

• поставка об'єкта угоди;

• сплата регулярних лізингових платежів.

Договір лізингу укладається у формі багатосторонньої угоди за участю лізингодавця, лізингоодержувача, продавця об'єкта лізингу або двохсторонньої угоди між лізингодавцем і лізингоодержувачем.

Ринок лізингових послуг характеризується багатоманітністю його видів та форм, великим вибором моделей лізингових контрактів.

У світовій практиці лізинг поділяється на два види: оперативний та фінансовий.

При оперативному лізингу термін користування об'єктом лізингу є коротшим за строк повної амортизації об'єкта лізингу. Після закінчення терміну лізингової угоди основні фонди, що знаходились у користуванні, повертаються лізингодавцю. Суть оперативного лізингу практично повністю ототожнює зміст операцій оренди. Оперативний лізинг є вигідним у тому випадку, якщо технічні засоби потрібні час від часу для проведення короткотермінових робіт.

При фінансовому лізингу термін угоди практично співпадає з терміном повної амортизації об'єкта лізингу. Після закінчення терміну лізингової угоди її об'єкт викуповується лізингоодержувачем за залишковою вартістю або повертається лізингодавцю.

Особливості реалізації лізингових угод та складу їх учасників зумовлюють поділ лізингу на такі форми: зворотний, пайовий та міжнародний.

Зворотний лізинг- це лізингова угода, що передбачає набуття лізингодавцем майна у власника і передачу цього майна йому в лізинг.

Пайовий лізинг забезпечує здійснення лізингу на основі укладання багатостороннього договору та залучення декілької кредиторів, які інвестують свої кошти в об’єкт лізингу.

При міжнародному лізингу одна із сторін лізингової угоди є нерезидентом.

Лізингові операції здійснюються на основі платності. Оплата за користування об’єктом лізингу здійснюється лізингоодержувачем шляхом внесення регулярних лізингових платежів. Розмір, форма, способи та строки внесення лізингових платежів визначаються за домовленістю сторін і фіксуються в лізинговій угоді.