- •Дніпропетровська державна
- •Передмова
- •1. Програма навчальної дисципліни
- •Змістовний модуль 3. Оцінка інфраструктури та напрямки розвитку ринку фінансових послуг України
- •1.1. Мета та завдання навчальної дисципліни
- •1.2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни
- •Тема 4. Інституційна структура ринку фінансових послуг
- •Тема 5. Сегментарна структура ринку фінансових послуг
- •Тема 6. Фінансові послуги на грошовому ринку
- •Тема 7. Фінансові послуги на валютному ринку
- •Тема 8. Фінансові послуги на ринку позик
- •Тема 9. Фінансові послуги на фондовому ринку
- •Тема 10. Фінансові послуги з перейняття ризику
- •Змістовий модуль 3. Оцінка інфраструктури та напрямки розвитку ринку фінансових послуг України.
- •Тема 11. Інфраструктура ринку фінансових послуг
- •Тема 12. Державне регулювання ринку фінансових послуг
- •Модуль іі Індивідуальне науково-дослідне завдання (індз)
- •2. Завдання та методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Модуль і
- •1. Суть ринку фінансових послуг та його ознаки
- •2. Функції ринку фінансових послуг
- •3. Поняття фінансової послуги, її ознаки та види
- •4. Принципи функціонування ринку фінансових послуг
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання до самостійної роботи
- •1. Теми доповідей та завдань для самостійної роботи
- •2. Тестові завдання
- •2.1. Серед нижченаведених оберіть найбільш повне визначення ринку фінансових послуг:
- •2.2. Головне завдання ринку фінансових послуг полягає в:
- •Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
- •1.Учасники ринку фінансових послуг, їх види та функції
- •2. Умови створення та діяльності фінансових установ
- •3. Система взаємодії суб'єктів ринку фінансових послугу процесах акумулювання та переміщення капіталу
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання до самостійної роботи
- •1.Теми доповідей та завдань для самостійної роботи
- •2.Тестові завдання
- •2.1. Оберіть найбільш повне визначення терміну «оференти фінансових послуг»:
- •2.2. Споживачами фінансових послуг в Україні можуть бути:
- •Суть фінансового посередництва та його значення для функціонування економіки
- •2. Типи фінансових посередників
- •3. Функції фінансових посередників
- •4. Роль банків у фінансовому посередництві
- •5. Необхідність функціонування та розвитку небанківського фінансового посередництва
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання до самостійної роботи
- •1.Теми доповідей та завдань для самостійної роботи
- •2.Тестові завдання
- •Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
- •1.Характеристика інституційної структури ринку фінансових послуг
- •2. Діяльність банків як оферентів фінансових послуг
- •3. Особливості функціонування небанківських кредитних установ
- •4. Загальні принципи створення та діяльності в Україні недержавних пенсійних фондів та страхових посередників як оферентів страхових послуг
- •5. Особливості діяльності фінансових установ, що надають фінансові послуги на фондовому ринку
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання до самостійної роботи
- •1.Теми доповідей та завдань для індивідуальної роботи
- •2.Тестові завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 5. Сегментарна структура ринку фінансових послуг План вивчення теми
- •Навчальні цілі
- •Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
- •Загальна характеристика сегментарної структури ринку фінансових послуг
- •Грошовий ринок
- •3. Фондовий ринок
- •Ринок позик
- •Валютний ринок
- •Страховий ринок
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання до самостійної роботи
- •1.Теми доповідей та завдань для самостійної роботи
- •2.Тестові завдання
- •2.11. Валютний ринок виконує такі функції:
- •Термінологічний словник ключових понять
- •Рекомендована література
- •Тема 6. Фінансові послуги на грошовому ринку План вивчення теми
- •Навчальні цілі
- •Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
- •1. Депозитні послуги фінансових установ, їх види та характеристика
- •2.Фінансові послуги банків щодо відкриття та обслуговування рахунків клієнтів
- •Послуги фінансових установ щодо здійснення грошових платежів та розрахунків
- •4. Фінансові послуги з емісії та обслуговування платіжних карток
- •Класифікація платіжних карток
- •5.Фінансові послуги з обслуговування вексельного обігу
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання до самостійної роботи
- •1.Теми доповідей та завдань для індивідуальної роботи
- •2.Тестові завдання
- •Термінологічний словник ключових понять
- •Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
- •1. Склад професійних учасників валютного ринку та регулювання їх діяльності
- •2. Загальна характеристика валютних операцій та фінансових послуг, що супроводжують їх реалізацію
- •3. Участь фінансових установ у реалізації валютних операцій на спотовому та форвардному ринках
- •4. Фінансові послуги банківських установ з реалізації міжнародних розрахунків
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання до самостійної роботи
- •1.Теми доповідей та завдань для самостійної роботи
- •2. Тестові завдання
- •Термінологічний словник ключових понять
- •Рекомендована література
- •Тема 8. Фінансові послуги на ринку позик План вивчення теми
- •Навчальні цілі
- •Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
- •1. Кредитування юридичних осіб як вид фінансової послуги
- •2. Лізингові операції фінансових установ
- •3. Факторингові послуги банківських установ
- •4. Довірчі послуги фінансових установ
- •5. Споживче кредитування
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання до самостійної роботи
- •1.Теми доповідей та завдань для самостійної роботи
- •2. Тестові завдання
- •Термінологічний словник ключових понять
- •Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
- •1. Професійна діяльність на фондовому ринку, її види та характеристика
- •2. Засади та принципи діяльності з торговлі цінними паперами на ринку
- •3.Брокерська діяльність на фондовому ринку
- •4.Спільне інвестування на фондовому ринку
- •5. Управління активами інституційних інвесторів
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання до самостійної роботи
- •1.Теми доповідей та завдань для самостійної роботи
- •2. Тестові завдання
- •Термінологічний словник ключових понять
- •Рекомендована література
- •Тема 10. Фінансові послуги з перейняття ризику План вивчення теми
- •Навчальні цілі
- •Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
- •1. Види діяльності фінансових установ з обмеження ризиків
- •2.Загальна характеристика страхових послуг як інструментів перейняття ризику
- •3.Гарантійні послуги фінансових установ
- •4. Резервування як метод управління ризиками фінансових установ
- •5. Послуги з перейняття ризику неспеціалізованих фінансових посередників
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання до самостійної роботи
- •1. Теми доповідей та завдань для самостійної роботи
- •2.Тестові завдання
- •Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
- •1.Загальна характеристика інфраструктури ринку фінансових послуг
- •2.Діяльність фондових бірж та позабіржових торгівельних систем в Україні
- •3.Форми діяльності депозитарних установ та реєстраторів власників цінних паперів
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання до самостійної роботи
- •1.Теми доповідей та завдань для індивідуальної роботи
- •2.Тестові завдання
- •Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
- •Особливості державного регулювання на ринку фінансових послуг в Україні
- •2. Саморегулювання на ринку фінансових послуг
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання до самостійної роботи
- •1. Теми доповідей та завдань для самостійної роботи
- •2. Тестові завдання
- •Проблемні питання для обговорення
- •Практичні завдання
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Рекомендована література
- •Проблемні питання для обговорення
- •Практичні завдання
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Рекомендована література
- •Проблемні питання для обговорення
- •Практичні завдання
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Рекомендована література
- •Проблемні питання для обговорення
- •Практичні завдання
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Рекомендована література
- •Проблемні питання для обговорення
- •Практичні завдання
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Рекомендована література
- •Обладнання, яке потрібне для проведення практичного заняття
- •Завдання
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література
- •Обладнання, яке потрібне для проведення практичного заняття
- •Завдання
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література
- •Обладнання, яке потрібне для проведення практичного заняття
- •Завдання
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література
- •Обладнання, яке потрібне для проведення практичного заняття
- •Завдання
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література
- •Обладнання, яке потрібне для проведення практичного заняття
- •Завдання
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література
- •5.Індивідуальні завдання та методичні рекомендації до їх виконання
- •Індивідуальні завдання
- •Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань
- •6. Контрольні заходи
- •Питання для модульного контролю
- •7. Література
- •Додаток Термінологічний словник
- •Ринок фінансових послуг
Рекомендована література
Основна література
[2,3,5,7,19,21,24,25,26,27,29,31]
Додаткова література
[1,5,7,8,9,10,15,19,22]
Практичне заняття № 2
Тема 7. Фінансові послуги на валютному ринку
План заняття
Валютний курс і котировки.
Основні види котирування валют.
Визначення валютного арбітражу.
Визначення крос-курсу валют.
Навчальні цілі
Цілями проведення практичного заняття є: закріплення, поглиблення знань надання фінансових послуг на валютному ринку; здатність чітко осмислювати нову інформацію та давати її тлумачення; уміння демонструвати розуміння загальної структури дисципліни і зв’язок між її розділами; оволодіння правилами і порядком проведення операцій на валютному ринку фінансових послуг України; володіти методикою оцінки фінансових ризиків; розвиток самостійного мислення; вміння чітко виражати свої думки, мати свій погляд на проблему і вміння відстоювати свою точку зору з питань, що стосуються фінансових послуг на валютному ринку.
Обладнання, яке потрібне для проведення практичного заняття
Завдання та методичні рекомендації по їх виконанню
Контрольні завдання
ЕКОМ
Завдання
1.Охарактеризувати порядок визначення валютного курсу при різних способах котирування.
2.Дати оцінку результатам діяльності на валютного ринку.
3.Охарактеризувати механізм визначення крос-курсу валют.
Методичні рекомендації до практичного заняття
Поточним конверсійним операціям відповідає обмінний курс спот. Він є поточним валютним курсом і приводиться на сторінках газет, згадується у розмовах, висвічується на екранах інформаційних агентств.
Валютний курс - це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошових одиницях іншої країни або міжнародним платіжним засобом (СДР, ЕКЮ). Валютний курс дуже рухливий і встановлюється з урахуванням купівельної спроможності валют.
Діяльність валютних ринків та спекулятивні валютні операції завжди мають сильний кон'юнктурний вплив на валютний курс. У банківській практиці прийняті наступні позначення курсів валют: наприклад, курс долара США до німецької марки позначають USD/DEM. У даному позначенні ліворуч ставиться база котировки (базова валюта), праворуч - валюта котировки (валюта, що котирується):
USD / DEM = 1,5525
База котировки Валюта котировки Курс
Таке написання означає "кількість валюти, що котирується за одиницю базової валюти" (у даному випадку 1,5525 німецьких марок за один американський долар). Останні цифри написання валютного курсу називаються процентними пунктами (poins) або піпсами (pips). Сто пунктів складають базове число, на дилерському жаргоні "велику фігуру" (big figure). Наприклад, зміна курсу долара до німецької марки з 1,5525 до 1,5535 буде сприйнято як зростання курсу долара на 10 пунктів, а зміна курсу з 1,5525 до 1,5325 - як падіння долара на дві "фігури". Котировка курсів спот буває прямою і непрямою.
Визначення курсу валюти називається її котируванням. Повне котирування включає визначення курсу покупця (покупки) і курсу продавця (продажу), відповідно до яких банк купує і продає іноземну валюту на національну. За рахунок різниці між цими курсами (маржі) банк покриває свої видатки на здійснення обмінних операцій та одержує прибуток.
При прямому котируванні курс (вартість одиниці) іноземної валюти висловлюється в національній валюті, тобто валюта, що продається, співвідноситься з валютою, що купується.
Наприклад, за підсумками торгів на Українській міжбанківській валютній біржі 27 липня 1998 року курс долара США складав 2,112 грн., а курс німецької марки - 1,628 грн. При використанні прямого котирування для переведення суми в іноземній валюті в еквівалентну їй суму в національній валюті необхідно помножити її на курс:
Сума в національній валюті = Сума в іноземній валюті х курс. (4.19)
Звідси, для переведення суми в національній валюті в еквівалентну їй суму в іноземній валюті при прямому котируванні її необхідно поділити на курс:
Сума в іноземній валюті = Сума в національній валюті / курс. (4.20)
При прямому котируванні іноземної валюти курс продажу буде більше курсу покупки.
Приклад 1. Банк встановив наступний курс долара США: покупка - 2,112 гр. од., продаж - 2,132 гр. од. Визначити: а) скільки гр. од. можна отримати за 250 дол. США; б) скільки доларів США можна купити на 200 тис. гр. од.
Розв'язання:
а) сума в гр. од. = 250*2,112 = 528 гр. од.
б) сума в доларах США = 200/2,132 = 93808,63 дол. США.
При використанні непрямого котирування вартість одиниці національної валюти виражається в іноземній валюті.
Наприклад, курс долара США у Великобританії виражається як кількість доларів США за один фунт стерлінгів. В Україні при непрямому котируванні курс долара США буде визначатися як кількість доларів США за одну гривню. Тому для переведення суми в національній валюті в еквівалентну їй суму в іноземній валюті її необхідно помножити на курс:
Сума в іноземній валюті = Сума в національній валюті х Курс (4.21)
Отже, при непрямому котируванні для переведення суми в іноземній валюті в еквівалентну їй суму в національній валюті її необхідно поділити на курс:
Сума в національній валюті = Сума в іноземній валюті / Курс (4.22)
При непрямому котируванні, на відміну від прямого, курс покупки іноземної валюти буде більшим курсу її продажу.
Приклад 2. Банк у Лондоні встановив наступний курс долара США: продаж - 2,2510 дол. США за фунт стерлінгів; покупка - 2,2520 дол. США за фунт стерлінгів. Визначити: а) скільки фунтів стерлінгів можна отримати за 1000 дол. США; б) скільки доларів США можна отримати за 1000 фунтів стерлінгів.
Розв 'язання.
а) сума у фунтах стерлінгів = 1000/2,2520 = 444,05 ф. ст.
б) сума в доларах США = 1000* 2, 2510 = 2251 дол. США.
На валютному ринку банки котирують валютні курси з використанням двох сторін - bid і offer.
Bid - це курс купівлі. За котировкою bid банк купує базову валюту, в нашому випадку USD - долари США, продає валюту, що котирується, тобто німецькі марки.
Offer - це курс продажу. За котировкою offer банк продає базову валюту - долари, а купує німецькі марки.
У визначенні дій, які необхідно здійснити з базовою валютою за стороною bid чи стороною offer, важливе значення має: хто і кому котирує валютний курс. Як правило, комерційні банки котирують курс своїм клієнтам - компаніям, фізичним особам, однак на міжбанківському ринку банки котирують один одному. Вищенаведене правило відноситься до банку, що котирує курс.
Валютний арбітраж - операція з купівлі-продажу валюти з наступною оберненою угодою з метою отримання прибутку від різниці валютних курсів. Арбітраж може працювати на основі котирування двох видів - прямого і непрямого.
Валютний арбітраж буває часовим і просторовим, простим і складним. Простий валютний арбітраж - це арбітраж, який здійснюється з двома валютами. Складний або непрямий арбітраж - це арбітраж, що проводиться з великою кількістю валют на різних ринках. Маклер ніби піднімається східцями, обмінюючи куплену валюту на третю, четверту. Причому повернення до початкової валюти на завершальній стадії не обов'язкове.
Приклад 3: 10 фунт, стерл. - 15 дол. - 25 гульд. - 24 тис. лір - 28 марок - 11,2 фунт, стерл. При курсах 1 дол. = 1,6 марки і 1 фунт, стерл. = 2,5 марки прибуток від операції складе у фунтах 1,2, в доларах - 1.8.
Крос-курс - це курс обміну між двома валютами, за винятком долара США. До числа найбільш активних ринків конверсійних операцій за крос-курсами належать: німецька марка до японської ієни DEM/JPY, фунт стерлінгів до німецької марки GBP/DEM, німецька марка до швейцарського франка DEM/CHF, німецька марка до французького франка DEM/FRF тощо. До крос-курсів належить також курс німецької марки до гривні. Якщо хтось хоче обміняти італійські ліри на бразильські крузейро, то йому важко обійтись без посередництва долара. Тут ніби повторюється історія виникнення грошей у вигляді загального еквівалента. Тому при котируванні валют використовується також поняття їхнього крос-курсу — співвідношення між курсами двох валют щодо третьої. Крос-курс щодо вашої, об'єм торгівлі в яких незначний, часто важко отримати у чистому вигляді, тому угоду здійснюють через долар СІІІА.
Однією з особливостей крос-курсів є те, що курси між валютами можуть котируватися по-різному, залежно від того, який банк проводить котирування.
Розглянемо три способи розрахунку крос-курсів з урахуванням того, чи є котировки валют до долара прямими або непрямими. При цьому пропонується користуватись простим для запам'ятовування правилом множення і ділення дробів, у вигляді яких можна представити запис курсу валют. При цьому не слід сприймати написання USD/DEM буквально, як дріб. Це просто загальноприйняте в міжнародній практиці позначення валютного курсу.
Розрахунок крос-курсу для валют з прямими котировками до долара, (тобто долар є базою котировки для обох валют).
Наприклад, треба знайти крос-курс німецької марки та швейцарського франка - DEM/CHF. Застосовуючи правило дробів, спробуємо вивести формулу отримання співвідношення DEM/CHF у вигляді написання дробу DEM/CHF шляхом використання прямих доларових курсів, німецької марки і швейцарського франка:
(4.23)
Якщо USD/CHF = 1,2810, a USD/DEM = 1,5350, то крос-курс DEM/CHF складе 1,2810/1,5350 = 0,8345 з округленням до пункту.
Таким чином, якщо долар США є базою котировки для обох валют, то для знаходження їх крос-курсу слід розділити доларові курси цих валют.
Розрахунок крос-курсу для валют з прямою і непрямою котировкою до долару, де долар є базою котировки для однієї з валют.
Наприклад, потрібно знайти крос-курс фунта стерлінгів до німецької марки GBP/DEM. Тут курс GBP/USD є непрямою котировкою, а курс USD/DEM - прямою:
(4.24)
Прийнявши, що курс GBP/USD = 1,5720, а курс USD/DEM = 1,5350, отримаємо крос-курс фунта до марки: 1,5720*1,5350 = 2,4130 з округленням до пункту.
Таким чином, наступне правило розрахунку крос-курсів таке: якщо долар є базою котировки тільки для однієї з валют, то необхідно перемножити доларові курси цих валют.
Розрахунок крос-курсу для валют з непрямими котировками до долара США, де долар є валютою котировки для обох валют.
У цьому випадку правило вказує: якщо долар є валютою котировки для обох валют, то для знаходження їх крос-курсу необхідно поділити доларові курси цих валют.