
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Національний університет водного господарства та природокористування
- •В. П. Кизима, м. М. Ткачук,
- •А. Г. Куковський, в. Ю. Громадченко
- •Передмова
- •1. Загальні відомості про будівлі і виробництво будівельно-монтажних робіт
- •1.1. Класифікація будівель і споруд
- •Класифікація будівель і споруд
- •1.2. Основні елементи і конструктивні схеми будівлі
- •1.3. Конструктивні схеми цивільних будівель
- •1.4. Конструктивні схеми промислових будівель
- •1.5. Конструктивні схеми сільськогосподарських будівель
- •1.6. Поняття про будівельні процеси і роботи
- •1.7. Форми організації праці
- •1.8. Способи виконання робіт
- •1.9. Індустріалізація будівництва
- •1.10. Організація управління будівництвом
- •Контрольні питання
- •2. Загальні відомості про ґрунти та земляні роботи
- •2.1. Фізико-механічні властивості та будівельна класифікація ґрунтів
- •2.2. Земляні споруди та їх призначення
- •2.3. Види земляних робіт та способи їх виконання
- •2.4. Вибір будівельної ділянки та умов будівництва
- •2.5. Підготовчі і допоміжні роботи
- •Рекомендації щодо вибору систем водовідливу та водопониження
- •Рекомендації щодо вибору протифільтраційних завіс
- •Допустимі відстані від краю укосу до найближчого механізму
- •Застосування інвентарних кріплень
- •2.6. Продуктивність землерийних машин і шляхи її підвищення
- •Розрахунок продуктивності землерийних машин
- •Контрольні питання.
- •3. Основи геодезії
- •3.1. Поняття про геодезію і її роль у будівництві
- •3.2. Розбиття будівель і споруд
- •Контрольні питання.
- •4. Технічна документація на виконання робіт
- •4.1. Проектно-кошторисна документація
- •4.2. Проект організації будівництва
- •4.3. Графіки виробництва робіт
- •4.4. Технологічні карти і карти трудових процесів
- •4.5. Виробничо-технічна документація
- •Контрольні питання
- •4.6. Будівельні норми і правила, стандартизація
- •4.6.1. Система нормативних документів
- •4.6.2. Технічний контроль на виробництві
- •Контрольні питання
- •4.7. Підготовчі роботи при зведенні будівлі
- •4.7.1. Етапи проведення підготовчих робіт
- •4.7.2. Інженерна підготовка майданчика
- •4.8. Тимчасові будівлі і споруди
- •5. Вказівки по контролю якості і приймання земляних робіт
- •Кількість контрольних проб для визначеня властивостей грунту що укладається в напірні насипи інженерних споруд
- •5.4 Компресійна крива
- •5.5 Епюри тисків у грунті
- •Контроль якості земляних робіт
- •Контрольні питання.
- •6. Охорона праці, техніка безпеки, екологія у будівництві
- •6.1. Загальні положення
- •Допустимі відхилення при проектуванні земляного полотна згідно з сн 499-72
- •6.2. Організація будівельного майданчика
- •6.2.1. Організація робочого місця
- •Відстань від підошви відкосу виїмки до найблищого колеса механізма
- •6.2.2. Електробезпека
- •6.2.3. Виробнича санітарія
- •6.2.4. Протипожежні заходи
- •6.2.5. Шумове забруднення
- •Шумовий фон для органів слуху
- •6.2.6. Вібрація і засоби боротьби з нею
- •6.2.7. Електромагнітні поля і навколишнє середовище
- •6.2.8. Радіоактивне забруднення
- •6.2.9. Охорона навколишнього природного середовища
- •6.2.10. Види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення
- •Контрольні запитання
- •7. Підрахунки об’ємів земляних робіт
- •7.1. Підрахунок об’ємів робіт при зведенні лінійно-протяжних земляних споруд
- •7.2. Підрахунок об’ємів земляних робіт при розробці котлованів
- •Найбільша допустима крутизна укосів тимчасових котлованів і траншей, що виконуються без кріплень
- •Об’єм котловану між перетинами I-I–IV-IV
- •Об’єм укосів котловану на торцях
- •Об’єм кутових пірамід котловану
- •Показники розпушування ґрунтів
- •7.3. Підрахунок об’ємів земляних робіт при вертикальному плануванні майданчиків
- •7.3.1. Визначення відміток поверхні землі (Hi) вершин квадратів
- •7.3.2. Визначення проектних (червоних) відміток hпр
- •7.3.3. Визначення робочих відміток
- •7.3.4. Підрахунок основних об’ємів земляних мас у фігурах
- •Підрахунок основних об’ємів земляних мас при вертикальному плануванні майданчика
- •7.3.5. Підрахунок об’ємів ґрунту в укосах насипу і виїмках
- •Загальний об’єм земляних мас при вертикальному плануванні майданчика
- •Підсумування об’ємів, виїмок, насипів, укосів
- •Приклад підрахунку об’ємів ґрунту в укосах насипу й виїмки
- •7.3.6. Визначення лінії нульових робіт
- •7.3.7. Визначення об’ємів земляних робіт
- •Підрахунок об’ємів земляних робіт при плануванні майданчика
- •7.3.8. Визначення середньої дальності переміщення земляних мас
- •7.3.9. Визначення дальності переміщення ґрунту при плануванні ділянки
- •13* Кизима в. Технологія виконання та проектування земляних робіт в будівництві
- •Контрольні питання.
- •8. Вибір способу виробництва земляних робіт і комплектів машин
- •8.1. Загальні положення
- •8.2. Вибір способу виробництва земляних робіт
- •Орієнтовна ємність ковша прямої лопати залежно від об’єму робіт, зосередженого в одному місці
- •Найменша висота забою, що забезпечує наповнення ковша прямої лопати ґрунтом «з шапкою»
- •8.3. Розрахунок кількості машин для розробки ґрунту
- •8.4. Розрахунок необхідності в транспортних засобах
- •Вантажопідйомність транспортних засобів, що рекомендується, залежно від ємності ковша екскаватора
- •8.5. Розрахунок кількості транспортних одиниць (самоскидів) для завозу (відвозу) розробляючого екскаватором ґрунту
- •Швидкість руху транспорту в залежності від покриття доріг
- •Час маневрування автосамоскидів
- •Час завантаження та розвантаження автосамоскидів
- •8.6. Економічне порівняння варіантів засобів|коштів|механізації для вертикального планування майданчика. Вибір остаточного варіанту виробництва робіт
- •Техніко-економічні показники варіантів механізації
- •Контрольні питання.
- •9. Визначення техніко-економічних показників розглянутих варіантів і вибір з них найбільш економічного
- •Усереднена вартість людино-годин за розрядами робіт у будівництві станом на 1 серпня 2007 р.
- •Склад комплектів машин
- •Склад бригад
- •Техніко-економічні показники роботи комплектів машин
- •Приклад
- •10. Розробка технологічної схеми виробництва земляних робіт
- •10.1. Виробництво земляних робіт
- •10.2. Визначення об’ємів|обсягів|земляних робіт при розробці котлованів|і траншей. Вибір раціонального контуру котлованів під запроектовану споруду|спорудження|
- •10.3. Розрахунок об’ємів|обсягів|розробки і транспортування ґрунту при розробці котлованів і траншей
- •10.4. Розрахунок трудомісткості робіт по зворотній засипці пазух котлованів і ущільненню ґрунту
- •10.5. Виконання земляних робіт бульдозером
- •Основні параметри бульдозерів
- •10.6. Розробка ґрунту екскаваторами
- •Практичні рекомендації по величині кроку пересування екскаваторів
- •Номенклатура екскаваторів на гусеничному та колісному ходу країн світу
- •10.7. Виконання робіт скреперами
- •Основні параметри скреперів, необхідні для проектування та виконання робіт
- •Середні значення довжин шляхів набору і вивантаження ґрунту
- •Значення коефіцієнта наповнення ковша Кн
- •Значення найбільшої довжини шляху набору
- •Значення коефіцієнта Кр залежно від виду ґрунту
- •Техніко-експлуатаційна характеристика скреперів
- •10.8. Розроблення ґрунту гідромеханічним способом
- •10.9. Підземні способи виконання земляних робіт
- •Контрольні питання.
- •10.10. Механізоване ущільнення насипних ґрунтів
- •Схеми взаємодії з грунтом робочих органів машин для ущільнення грунту
- •Техніко-експлуатаційні|експлуатаційний| характеристики ґрунтоущільнюючих | машин
- •Умови застосування катків для ущільнення грунтів у насипах
- •Основні параметри грунтових віброкотків різних компаній
- •Межі міцності ґрунту, мПа
- •10.11. Водовідведення, водовідлив і пониження поверхневих вод
- •Контрольні питання.
- •11.Особливості виконання робіт у зимових умовах й основні положення по організації будівництва
- •11.1. Сезонне промерзання і властивості мерзлих ґрунтів
- •Рекомендації по вибору способу виробництва земляних робіт в зимову пору року
- •Техніко-економічні|техніко-економічний| показники різних способів виконання земляних робіт в зимову пору року
- •Щільність снігового|сніговий| покриву|покривало| Рсн , кН
- •11.2. Проект виробництва робіт в зимових умовах
- •11.3. Підготовка будівельного майданчика до виконання робіт нульового циклу в зимовий період
- •11.4. Захист ґрунтів від промерзання
- •Способи захисту ґрунту від промерзання
- •11.5. Способи підготовки мерзлих ґрунтів до розробки
- •11.5.1. Відтаювання
- •11.5.2. Спушення мерзлого ґрунту вибуховим методом
- •11.5.3. Традиційні способи провадження вибухових робіт
- •11.6. Механічне розпушування ґрунту
- •11.7. Виконання земляних робіт
- •11.7.1. Організація і технологія розробки ґрунту в зимових умовах
- •11.7.2. Застосування мобільного обладнання
- •11.7.3. Санітарно-гігієнічні заходи (фізико-хімічні методи очищення)
- •Контрольні питання
- •12. Організація будівельного майданчика гідротехнічного об’єкта
- •12.1. Склад об’єктів будівельного майданчика
- •12.2. Будівельний генеральний план
- •12.3. Внутрішньобудівельні автомобільні та залізні дороги
- •12.4. Внутрішньобудівельний транспорт
- •12.5. Енергопостачання будівництва
- •12.6. Водопостачання та каналізація
- •12.7. Селища будівельників
- •Норма об’єму будівель культурно-побутового призначення на 100 жителів, м2:
- •Контрольні питання.
- •13. Будівництво насипних земляних гребель і дамб
- •13.1. Загальні відомості
- •13.2. Організація і проведення робіт в кар’єрі
- •13.3. Транспорт грунту
- •Значення швидкостей автосамоскидів при задовільному стані грунтовогошляху
- •Ширина смуги руху залежно від габаритів транспортного засобу
- •13.4. Укладання грунту в тіло дамб і гребель
- •Межі оптимальної вологості грунтів
- •13.5. Особливості будівництва гребель з ядром, екраном і понуром
- •13.6. Будівництво якісних насипів способом відсипки грунту у воду
- •13.7. Підготовка чаші водосховища
- •Контрольні питання.
- •14. Будівництво каналів зрошувальних і осушувальних систем
- •14.1. Особливості будівництва каналів
- •14.2. Будівництво каналів у виїмці
- •Співвідношення місткості ковшів екскаватора від річного обсягу робіт
- •14.3. Будівництво каналів в напіввиїмці, напівнасипу і в насипу
- •14.4. Будівництво каналів дрібної зрошувальної та осушувальної мережі
- •Контрольні питання.
- •Термінологічний словник
- •Література
- •1. Загальні відомості про будівлі і виробництво будівельно-монтажних робіт 5
- •2. Загальні відомості про ґрунти та земляні роботи 39
- •3. Основи геодезії 64
- •4. Технічна документація на виконання робіт 91
- •5. Вказівки по контролю якості і приймання земляних робіт 116
- •6. Охорона праці, техніка безпеки, екологія у будівництві 132
- •7. Підрахунки об’ємів земляних робіт 165
- •8. Вибір способу виробництва земляних робіт і комплектів машин 206
- •9. Визначення техніко-економічних показників розглянутих варіантів і вибір з них найбільш економічного 224
- •10. Розробка технологічної схеми виробництва земляних робіт 231
- •11.Особливості виконання робіт у зимових умовах й основні положення по організації будівництва 318
- •12. Організація будівельного майданчика гідротехнічного об’єкта 375
- •13. Будівництво насипних земляних гребель і дамб 404
- •14. Будівництво каналів зрошувальних і осушувальних систем 426
- •46020, М. Тернопіль, вул. Поліська, 6а.
Значення швидкостей автосамоскидів при задовільному стані грунтовогошляху
Ухил |
Швидкість в км / год при вантажопідйомності в тс | |||
|
2,5 |
5 |
10 |
25 |
0…0,5 |
40 |
30 |
27 |
20 |
0,06…0,1 |
23 |
17 |
16 |
12 |
Більше 0,1 |
16 |
13 |
11 |
8 |
Трасу шляху від кар’єру до греблі потрібно вибирати більш короткою з відповідним допустимим ухилом і радіусом поворотів. Влаштування і підтримка шляху в робочому стані полягає в профілюванні її грейдером і ущільненні грунту полотна котками.
Ширину смуги руху автомобільних землевозних шляхів призначають залежно від габаритів транспортних засобів (табл. 13.2):
Таблиця 13.2
Ширина смуги руху залежно від габаритів транспортного засобу
Ширина смуги руху, м
|
Ширина транспортного засобу, м | ||
2,4 |
2,7 |
3,4 | |
3,5 |
3,8 |
4,7 |
Радіуси заокруглень шляхів призначають у межах 60…100 м. Кількість смуг руху залежить від пропускної здатності шляху. Керівний ухил шляху приймають рівним не більше 5%. Поверхневі води відводяться кюветами з поздовжнім ухилом 0,2%. Проїжджа частина автомобільних землевозних шляхів залежно від інтенсивності руху повинна мати наступне покриття:
а) грунтові профільовані, поліпшені добавками і укріплені в’яжучими матеріалами;
б) грунтові-щебеневі та грунтогравійні, оброблені в’яжучими матеріалами;
в) щебеневі, гравійні, шлакові;
г) щебеневі чорні, гравійні чорні;
д) бетонні збірні і монолітні (при дуже інтенсивному русі).
Утримання шляхів у справному стані нормують згідно ДБН 02.2-1-99.
13.4. Укладання грунту в тіло дамб і гребель
До початку відсипання грунту в тіло дамб і гребель необхідно здійснити підготовку основи споруди, а саме: видалити дерева, чагарники, корчі, а також верхній рослинний і мінеральний шар грунту на глибину до 1 м.
Розробку та переміщення верхнього шару грунту, як і в кар’єрі, виконують бульдозерами або скреперами. Знятий грунт складають у верхньому або нижньому б’єфі у тимчасові відвали.
Перед відсипанням першого шару грунту в греблю основу розпушують за допомогою тракторних розпушувачів або оранкою плугом на глибину 0,2…0,3 м. Потім грунти основи ущільнюють так само, як і кожен наступний шар грунту в греблі. Це забезпечує поступовий перехід штучного тіла греблі або дамби в природню основу, зменшує фільтрацію води в площині їх контакту. Якщо гребля або дамба зводиться не відразу після розкриву і до настання зими, то в основі залишають захисний шар грунту товщиною не менше 20…30 см. Якщо ж зведення греблі відкладається до весни, то за наявності глинистих грунтів в основі залишають захисний шар товщиною до 1…1,5 м.
Всі шурфи, свердловини та колодязі в основі греблі тампонують, а ключі каптують і виводять в нижній б’єф.
На місці зведення греблі, крім робіт з підготовки основи, можуть виконуватися і інші будівельні процеси: пропуск будівельних витрат, будівництво водоскидних споруд, влаштування шпунтових рядів, замків, екранів, ядра, зворотних фільтрів і дренажів. Розглянемо провідний будівельний процес, а саме — укладання грунту. Він складається з чотирьох будівельних операцій: розвантаження грунту; розрівнювання грунту відповідним шаром; зволоження (іноді потрібно, навпаки, підсушування) грунту до оптимальної вологості; ущільнення кожного шару грунту до проектної щільності. Провідна будівельна операція серед них — ущільнення грунту.
Перераховані чотири операції є замкнутим циклом, які взаємопов’язані в часі і повинні виконуватися одночасно та безперервно. Щоб організувати роботу за цим принципом, насип по висоті розбивають через 2…4 м на яруси, а площа на кожному ярусі розбиваються на ділянки карти укладання. За кількістю операцій на кожному горизонті бажано мати чотири карти. На всіх чотирьох картах одночасно працюють машини, виконуючи по одній операції, потім машини через певний інтервал часу (година, зміна, доба, кілька діб), згідно з прийнятим потоком грунту, в певній послідовності міняються картами і знову виконують ту ж операцію (рис. 13.7)
На першій карті, наприклад, автосамоскиди розвантажують грунт, на другій — розрівнюють грунт шаром певної товщини (бульдозери, грейдери); на третій — дозволожують шар грунту до оптимальної вологості, (поливальні машини), на четвертій карті ущільнюють шар грунту з оптимальною вологістю (котки).
Площа карти повинна бути такою, щоб на ній розмістився весь грунт, який надходить з кар’єра за годину, зміну, добу або кілька діб, шаром, який повністю б змогла опрацювати по глибині ущільнююча машина.
Обсяг
грунту, що поступає в насип за одиницю
часу, називаєтьсяпотоком
грунту.
Він може бути годинним, змінним, добовим,
багатодобовим і залежить
від тривалості виконання операції на
карті (протягом години, зміни, доби,
кількох діб).
Рис. 13.7. Схема укладання грунту при зведенні дамби або земляної греблі: а – план насипу з чотирма картами укладання на яруси з відміткою +4; б – поперечний переріз насипу з розбивкою на яруси через 2 м по висоті; А – автосамоскиди; Б – бульдозери; П – поливальні машини; К – котки.
Потік грунту (П) можна визначити множенням продуктивності однієї транспортної машини (наприклад автосамоскиду продуктивністю Па) на їх кількість:
(13.16)
де А – кількість транспортних машин на один екскаватор;
Ne – кількість одночасно працюючих у кар’єрі екскаваторів.
Товщина шару грунту на карті залежить від здатності ущільнюючої машини опрацювати його на всю глибину і може змінюватися від 0,1 м для гладких котків і до 2 м для віброкотків. Отже, площа карти Fкр залежить від прийнятого потоку грунту (П) та товщини шару грунту укладання на карті (h):
(13.17)
Кількість карток на будь-якому горизонті насипу (NK) визначається шляхом ділення площі греблі на яруси (Fr) на площу однієї карти:
(13.18)
Площа насипу по ярусам знаходиться по поздовжньому і поперечному профілі множенням довжини греблі на горизонті на її ширину.
Приймаючи різні потоки грунту і різну товщину ущільнюючого шару, можна отримувати на одному і тому ж горизонті насипу різну кількість карт різних розмірів. Якщо площа на горизонті невелика або малий потік грунту, то і площа карт може виявитися незначною. На таких картах машини змушені будуть працювати в обмежених умовах, а це знижує їх продуктивність. У цьому випадку замість чотирьох карт можна розбити площу на ярусі на дві-три великі карти, поєднавши окремі операції. Наприклад, на одній і тій же карті одночасно можна розвантажувати і розрівнювати або розрівнювати і дозволожувати грунт. Приймати треба таку кількість карт і таких розмірів, щоб ефективніше використовувати всі машини, особливо ущільнюючі. Довжина карт може змінюватися від 10 м для моторних котків до 200 м для причіпних. Грунт, що доставляється з кар’єру на карту автосамоскидами, розвантажується в купи в шаховому порядку, а тракторними візками і скреперами – рівномірним шаром по всій площі карти.
Грунт на карті розрівнюють грейдером або бульдозерами шаром, прийнятим для вибраного типу ущільнюючої машини. Дозложують грунт на карті або в кар’єрі. Перед ущільненням по всій товщині шару грунт повинен мати оптимальну вологість.
Оптимальну вологість визначають в ґрунтових лабораторіях на спеціальних приладах при різних витратах механічної роботи. Орієнтовно вона може бути прийнята наступною табл. 13.3.
Таблиця13.3.