8.2. Вибір способу виробництва земляних робіт

При виборі способів механізації окремих процесів можуть бути ви­користані наступні рекомендації.

Для розробки траншей застосовують одноківшеві екскаватори, із зворотною лопатою і драглайни з ємністю ковша 0,15–0,5 м, а також багатоківшеві екскаватори-канавокопачі.

Зворотною лопатою з ковшем ємністю 0,15 м³ можна розробляти ґрунт І і II групи, а з ковшем ємністю 0,5 м³ — до IV групи включно.

Перевагою зворотних лопат в порівнянні з драглайнами є здатність їх відривати вузькі траншеї з вертикальними стінками. Цю здатність широко використовують при ритті траншей в обмежених умовах, коли треба до мінімуму скоротити об’єм вийнятого з траншеї ґрунту .

Специфічна особливість зворотних лопат полягає в тому, що вони відривають вузькі траншеї значно більшої глибини, чим широкі виїм­ки. Це пояснюється тим, що при розробці ґрунту лобовими забоями в траншеях, ширина яких менше відстані між гусеницями або колесами ходового візка, екскаватор може опускати стрілу під великим кутом до горизонту. При розробці ґрунту бічними забоями в широких траншеях або котлованах кут опускання стріли обмежується деталями ходового пристрою.

Драглайни з ковшами ємністю до 0,35 м³ розробляють ґрунт І, II і III груп, а з ковшем ємністю 0,5 м³ — до ІV групи включно.

Невелика ширина траншей дозволяє проводити виїмку лобовим забоєм. Така розробка забою дозволяє відрити траншею з крутими бічними відкосами, що має глибину, рівну найбільшій глибині різання.

Для риття траншей при укладанні трубопроводів доцільно застосо­вувати багатоківшеві екскаватори. При значній протяжності траншей і м’яких ґрунтах ці екскаватори найбільш ефективні. Контур траншеї після проходу багатоківшевого екскаватора виходить правильнішим, ніж після проходу одноківшевого екскаватора. Одноківшеві екскаватори з прямою лопатою не добирають ґрунт в траншеях на наступну величину: при ємності ковша 0,25 м³ — на 10 см, при 0,35 м³ — на 15 см, 0,5 і 1 м³ — на 20 см і при ємності ковша 1м³ більше на 30 см.

Риття траншей багатоківшевими екскаваторами (ланцюговими і ро­торними), в зв’язних ґрунтах (суглинках і глинах) без кріплення, для укладання трубопроводів плетами за допомогою кранів, допускається на глибину не більше 3 м.

У місцях опускання робочих в траншею для стику трубопроводів і виконання інших робіт необхідно влаштувати місцеві укоси або кріп­лення. Ці роботи повинні бути враховані в загальній технологічній схемі виробництва земляних робіт.

Для забезпечення проектного ухилу дна траншеї, що розробляється багатоківшевими або роторним екскаватором, поверхня ґрунту по тра­сі трубопроводу повинна бути спланована до початку риття.

Якщо земляні роботи виконуються із значним випередженням по­дальших робіт, то траншеї слід відривати з укосами або ступінчастими стінками. Для цього на робочі органи ланцюгових багатоківшевих ек­скаваторів встановлюють спеціальні шнекові пристрої в траншеї, що дозволяють розширювати верхню частину. Для риття траншей з уко­сами роторними екскаваторами на їх робочий орган встановлюють укісники.

Розробка котлованів здійснюється, головним чином, одноківшевими екскаваторами. Вид робочого устаткування (пряма або зворотна лопата, драглайн) вибирається залежно від розмірів котловану і харак­теру ґрунту.

Котловани під житлові і промислові будівлі риють, екскаваторами з ковшем ємністю від 0,25 до 1,0 м³.

При розосереджених об’ємах робіт в сухих ґрунтах слід віддавати перевагу пневмоколісним екскаваторам як маневренішим. При висо­кому рівні залягання, ґрунтових вод доцільно застосовувати екскава­тори на гусеничному ходу, обладнані переважно зворотною лопатою або драглайном. Екскаватори з прямою лопатою рекомендується вико­ристовувати на розробці ґрунту головним чином з завантаженням в тра­нспортні засоби при рівні ґрунтових вод нижче за підошву забою і при висоті забою, що забезпечує повне завантаження ковша. При рівні ґрунтових вод вище за підошву забою для розробки екскаватором з прямою лопатою потрібно організувати водовідлив або водопониження.

Орієнтовна ємність ковша прямої лопати залежно від об’єму робіт, зосередженого в одному місці, може бути прийнята за табл.10, і залежно від найменшої висоти забою, що забезпечує запов­нення ковша «з шапкою» за табл. 8.1.

Таблиця 8.1