6.2. Організація будівельного майданчика

Для запобігання доступу сторонніх осіб на монтажний майданчик — влаштовують огорожу. Всі проходи і проїзди на майданчику, мають бути вільні від конструкцій і матеріалів і освітлені в темний час. Взимку проходи очищають від снігу і льоду і посипають піс­ком або шлаком. Колодязі і шурфи на майданчику закривають щитами, а траншеї і котловани захищають перилами висотою 1 м. У місцях переходу через траншеї і котловани встановлюють містки і світлову сигналізацію в темний час доби. Будівельний майданчик повинен бути обладнаний попе­реджувальними написами, плакатами і знаками безпеки.

На кордонах небезпечних зон встановлюють переносні обгороджуван­ня або обноски і освітлення. До небезпечних зон відносяться місця для складання мастил, ділянки і території поблизу будівель, що зводяться, майданчики, над якими відбувається переміщення вантажів і виробів будівельними кранами, неогороджені перепади висот більше 1,3 м, зона розміщення електроустановок, переміщення машин і проходу елек­тромереж.

Для освітлення будівельного майданчика застосовуються типові стаціонарні і інвентарні пересувні освітлювальні установки. Світильники розташовують в місцях, зручних і безпечних для їх обслуговування. Живлення освітлювальних приладів здійснюється від мережі напругою 220 В, а світи­льники місцевого освітлення, що встановлюються на доступній для випад­кового дотику на висоті — 42 В.

Залежно від складу робітників будівельний майданчик забезпечується необхідними санітарно-побутовими приміщеннями — гардеробами, убира­льнями, умивальниками, приміщеннями для їжі, укриття від атмосферних опадів або обігріву робітників взимку. Майданчик забезпечується питною водою і аптечкою з медикаментами і іншими засобами для надання першої допомоги при нещасних випадках. Побутові приміщення зазвичай зосереджу­ють в одному місці, поблизу від входу на монтажний майданчик.

Для захисту тих, що працюють, від дії небезпечних і шкідливих виробничих чинників, що виникають при розробці грунту, застосовуються засоби колективного і індивідуально­го захисту.

З першої групи найширше використовують панельні, панельно-стоячі і стоячі огороджування. Існують різні інвентарні обгороджування для сходо­вих майданчиків, маршів, перекриттів, віконних, отворів, ліфтових шахт. Всі вони мають невелику масу, надійно з’єднуються з конструкціями і один з одним. Стійки інвентарних обгороджувань частіше виготовляють з труб з наконечниками для установки на грунт і триногами — на тверде покриття. Між стійками закріплюють знімні панелі (щити з рейок або ґрат з арматур­них лозин), щаблину з до­щок, ланцюги або металеві канати. При установці обго­роджувань на краю перек­риттів будівель в нижній їх частині влаштовують бор­тові елементи заввишки не менше 15 см.

До засобів колективного захисту відносяться також знаки безпеки і сигнальні кольори, що мають визначене смислове значення.

Червоний колір — заборона, безпосередня небезпека, засіб пожежогасін­ня (заборонні знаки безпеки: позначення відключаючих пристроїв механіз­мів і машин, внутрішньої поверхні кожухів, що відкриваються, і корпусів, захищають рухомі елементи механізмів і машин, пожежної техніки, сигна­льних ламп, які повідомляють про порушення умов безпеки). Жовтий колір — попередження, можлива небезпека — застосовується для застережливих знаків (постійних і тимчасових обгороджувань або їх елементів, улаштованих на кордонах небезпечних зон, в приямках: ям, котлованів, виносних майданчиків, постійних і тимчасових обгороджувань сходів і інших місць. Зелений — розпорядження, безпека — використовується для приписуючих знаків (дверей, евакуаційних або запа­сних виходів і сигнальних ламп). Синій колір — вказівка, інформація — застосовується для вказівних знаків.

Рис. 6.1. Знаки безпеки: а – заборонний, б – попереджуючий, в – приписуючий, г – вказівний

Знаки бувають (рис. 6.1 а ...г) заборонні, попереджувальні, приписуючі і вказівні та відповідно мають: круглу, трикутну, квадратну і прямоку­тну форми. На знаках розміщують символічне зображення чорного кольо­ру. Наприклад, зображення на забороненому знаці перекресленої цигарки або сірника означає заборону палити і користуватися відкритим вогнем, зображення ідучого чоловіка — заборону входити (проходити). Зобра­ження на попереджуючому знаку падаючої людини означає, що тут можли­ве падіння працівників: знак встановлюється біля відкритих і необгороджених ям, котлованів, траншей. У місцях, де ведуться роботи з лазером, вивішу­ють знак з символічним зображенням лазерного променя. Зображення на приписуючих знаках запобіжного поясу, рукавичок, окулярів озна­чає, що робота може виконуватися лише з використанням цих засобів ін­дивідуального захисту. Зображення на вказівному знаці цигарки означає, що тут місце для куріння, вогнегасника — тут засіб для гасіння пожежі. На знаках часто роб­лять пояснюючі написи, наприклад. «Стій! Ідуть роботи», «Стій! Обрив дротів. Вхід за­боронений». Вказівні знаки розміщують на будівельному майданчику для вказівки певного місця, засобу або об’єкта. Наприклад, з допомогою символу, вказується наявність телефону, пункту медичної допомоги, питної води, проходу.

*9 Кизима В. Технологія виконання та проектування земляних робіт в будівництві

До засобів індивідуального захисту відносяться: спеціальний одяг і взуття; запобіжні пояси; засоби захисту голови (каски, шоломи, підшоломники, шапки); рук — рукавиці; обличчя і очей — маски, окуляри.

Спецодяг і спецвзуття служать для захисту тіла людини від високих і низьких температур, пилу, іскор, вогню, води, масел, грязі.

Каски застосовуються для захисту голови від механічних пошкоджень, води і враження електричним струмом. Каски виготовляються двох розмірів: довжиною кола стрічки, що несе, 540..580 мм і масою 400 г, довжиною кола стрічки 580...620 м і масою 460 г. Висота каски 160... 165 мм, глибина внутрішнього оснащення 75...80 мм. Корпуси касок випускають чотирьох кольорів: білого — для керівного складу організацій, начальників ділянок, працівників служби техніки безпеки; червоного — для майстрів, виконробів, інженерно-технічних працівників відділу головного енергетика: жовтого і помаранчевого — для робітників і молодшого обслуговуючого персоналу. Залежно від кліматичних умов каски бувають з пелериною — для роботи в умовах жаркого клімату; з пелериною і підшоломником на ватині — для роботи в умовах помірного клімату; з пелериною і шерстяним підшоломником — для роботи в умовах сурової зими. Корпус каски із зовнішніми ребрами жорсткості, по середині козирка каски — напис «Будівельник».

Рукавиці служать для оберігання рук від механічних пошкоджень (ударів, порізів, саден), дії води, масел, кислот.

Захисні окуляри, щитки, напівмаски застосовують для захисту очей робітників від пилу, осколків, бризок розплавленого металу і шкідливих випромінювань від електрозварювання.

Теплий спеціальний одяг і спеціальне взуття, як засоби захисту від холоду видаються робочим і службовцям за професіями і посадами, передбаченими типовими галузевими нормами безкоштовної видачі спецодягу і спецвзуття з терміном служби по кліматичних поясах.

Засоби індивідуального захисту є власністю будівельно-монтажної ор­ганізації. Вони підлягають поверненню при звільненні, переході на іншу роботу, для якої вони не передбачені.

Виконання будівельно-монтажних робіт без спецодягу, спецвзуття, касок, рукавиць і запобіжних поясів — забороняється.