- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Національний університет водного господарства та природокористування
- •В. П. Кизима, м. М. Ткачук,
- •А. Г. Куковський, в. Ю. Громадченко
- •Передмова
- •1. Загальні відомості про будівлі і виробництво будівельно-монтажних робіт
- •1.1. Класифікація будівель і споруд
- •Класифікація будівель і споруд
- •1.2. Основні елементи і конструктивні схеми будівлі
- •1.3. Конструктивні схеми цивільних будівель
- •1.4. Конструктивні схеми промислових будівель
- •1.5. Конструктивні схеми сільськогосподарських будівель
- •1.6. Поняття про будівельні процеси і роботи
- •1.7. Форми організації праці
- •1.8. Способи виконання робіт
- •1.9. Індустріалізація будівництва
- •1.10. Організація управління будівництвом
- •Контрольні питання
- •2. Загальні відомості про ґрунти та земляні роботи
- •2.1. Фізико-механічні властивості та будівельна класифікація ґрунтів
- •2.2. Земляні споруди та їх призначення
- •2.3. Види земляних робіт та способи їх виконання
- •2.4. Вибір будівельної ділянки та умов будівництва
- •2.5. Підготовчі і допоміжні роботи
- •Рекомендації щодо вибору систем водовідливу та водопониження
- •Рекомендації щодо вибору протифільтраційних завіс
- •Допустимі відстані від краю укосу до найближчого механізму
- •Застосування інвентарних кріплень
- •2.6. Продуктивність землерийних машин і шляхи її підвищення
- •Розрахунок продуктивності землерийних машин
- •Контрольні питання.
- •3. Основи геодезії
- •3.1. Поняття про геодезію і її роль у будівництві
- •3.2. Розбиття будівель і споруд
- •Контрольні питання.
- •4. Технічна документація на виконання робіт
- •4.1. Проектно-кошторисна документація
- •4.2. Проект організації будівництва
- •4.3. Графіки виробництва робіт
- •4.4. Технологічні карти і карти трудових процесів
- •4.5. Виробничо-технічна документація
- •Контрольні питання
- •4.6. Будівельні норми і правила, стандартизація
- •4.6.1. Система нормативних документів
- •4.6.2. Технічний контроль на виробництві
- •Контрольні питання
- •4.7. Підготовчі роботи при зведенні будівлі
- •4.7.1. Етапи проведення підготовчих робіт
- •4.7.2. Інженерна підготовка майданчика
- •4.8. Тимчасові будівлі і споруди
- •5. Вказівки по контролю якості і приймання земляних робіт
- •Кількість контрольних проб для визначеня властивостей грунту що укладається в напірні насипи інженерних споруд
- •5.4 Компресійна крива
- •5.5 Епюри тисків у грунті
- •Контроль якості земляних робіт
- •Контрольні питання.
- •6. Охорона праці, техніка безпеки, екологія у будівництві
- •6.1. Загальні положення
- •Допустимі відхилення при проектуванні земляного полотна згідно з сн 499-72
- •6.2. Організація будівельного майданчика
- •6.2.1. Організація робочого місця
- •Відстань від підошви відкосу виїмки до найблищого колеса механізма
- •6.2.2. Електробезпека
- •6.2.3. Виробнича санітарія
- •6.2.4. Протипожежні заходи
- •6.2.5. Шумове забруднення
- •Шумовий фон для органів слуху
- •6.2.6. Вібрація і засоби боротьби з нею
- •6.2.7. Електромагнітні поля і навколишнє середовище
- •6.2.8. Радіоактивне забруднення
- •6.2.9. Охорона навколишнього природного середовища
- •6.2.10. Види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення
- •Контрольні запитання
- •7. Підрахунки об’ємів земляних робіт
- •7.1. Підрахунок об’ємів робіт при зведенні лінійно-протяжних земляних споруд
- •7.2. Підрахунок об’ємів земляних робіт при розробці котлованів
- •Найбільша допустима крутизна укосів тимчасових котлованів і траншей, що виконуються без кріплень
- •Об’єм котловану між перетинами I-I–IV-IV
- •Об’єм укосів котловану на торцях
- •Об’єм кутових пірамід котловану
- •Показники розпушування ґрунтів
- •7.3. Підрахунок об’ємів земляних робіт при вертикальному плануванні майданчиків
- •7.3.1. Визначення відміток поверхні землі (Hi) вершин квадратів
- •7.3.2. Визначення проектних (червоних) відміток hпр
- •7.3.3. Визначення робочих відміток
- •7.3.4. Підрахунок основних об’ємів земляних мас у фігурах
- •Підрахунок основних об’ємів земляних мас при вертикальному плануванні майданчика
- •7.3.5. Підрахунок об’ємів ґрунту в укосах насипу і виїмках
- •Загальний об’єм земляних мас при вертикальному плануванні майданчика
- •Підсумування об’ємів, виїмок, насипів, укосів
- •Приклад підрахунку об’ємів ґрунту в укосах насипу й виїмки
- •7.3.6. Визначення лінії нульових робіт
- •7.3.7. Визначення об’ємів земляних робіт
- •Підрахунок об’ємів земляних робіт при плануванні майданчика
- •7.3.8. Визначення середньої дальності переміщення земляних мас
- •7.3.9. Визначення дальності переміщення ґрунту при плануванні ділянки
- •13* Кизима в. Технологія виконання та проектування земляних робіт в будівництві
- •Контрольні питання.
- •8. Вибір способу виробництва земляних робіт і комплектів машин
- •8.1. Загальні положення
- •8.2. Вибір способу виробництва земляних робіт
- •Орієнтовна ємність ковша прямої лопати залежно від об’єму робіт, зосередженого в одному місці
- •Найменша висота забою, що забезпечує наповнення ковша прямої лопати ґрунтом «з шапкою»
- •8.3. Розрахунок кількості машин для розробки ґрунту
- •8.4. Розрахунок необхідності в транспортних засобах
- •Вантажопідйомність транспортних засобів, що рекомендується, залежно від ємності ковша екскаватора
- •8.5. Розрахунок кількості транспортних одиниць (самоскидів) для завозу (відвозу) розробляючого екскаватором ґрунту
- •Швидкість руху транспорту в залежності від покриття доріг
- •Час маневрування автосамоскидів
- •Час завантаження та розвантаження автосамоскидів
- •8.6. Економічне порівняння варіантів засобів|коштів|механізації для вертикального планування майданчика. Вибір остаточного варіанту виробництва робіт
- •Техніко-економічні показники варіантів механізації
- •Контрольні питання.
- •9. Визначення техніко-економічних показників розглянутих варіантів і вибір з них найбільш економічного
- •Усереднена вартість людино-годин за розрядами робіт у будівництві станом на 1 серпня 2007 р.
- •Склад комплектів машин
- •Склад бригад
- •Техніко-економічні показники роботи комплектів машин
- •Приклад
- •10. Розробка технологічної схеми виробництва земляних робіт
- •10.1. Виробництво земляних робіт
- •10.2. Визначення об’ємів|обсягів|земляних робіт при розробці котлованів|і траншей. Вибір раціонального контуру котлованів під запроектовану споруду|спорудження|
- •10.3. Розрахунок об’ємів|обсягів|розробки і транспортування ґрунту при розробці котлованів і траншей
- •10.4. Розрахунок трудомісткості робіт по зворотній засипці пазух котлованів і ущільненню ґрунту
- •10.5. Виконання земляних робіт бульдозером
- •Основні параметри бульдозерів
- •10.6. Розробка ґрунту екскаваторами
- •Практичні рекомендації по величині кроку пересування екскаваторів
- •Номенклатура екскаваторів на гусеничному та колісному ходу країн світу
- •10.7. Виконання робіт скреперами
- •Основні параметри скреперів, необхідні для проектування та виконання робіт
- •Середні значення довжин шляхів набору і вивантаження ґрунту
- •Значення коефіцієнта наповнення ковша Кн
- •Значення найбільшої довжини шляху набору
- •Значення коефіцієнта Кр залежно від виду ґрунту
- •Техніко-експлуатаційна характеристика скреперів
- •10.8. Розроблення ґрунту гідромеханічним способом
- •10.9. Підземні способи виконання земляних робіт
- •Контрольні питання.
- •10.10. Механізоване ущільнення насипних ґрунтів
- •Схеми взаємодії з грунтом робочих органів машин для ущільнення грунту
- •Техніко-експлуатаційні|експлуатаційний| характеристики ґрунтоущільнюючих | машин
- •Умови застосування катків для ущільнення грунтів у насипах
- •Основні параметри грунтових віброкотків різних компаній
- •Межі міцності ґрунту, мПа
- •10.11. Водовідведення, водовідлив і пониження поверхневих вод
- •Контрольні питання.
- •11.Особливості виконання робіт у зимових умовах й основні положення по організації будівництва
- •11.1. Сезонне промерзання і властивості мерзлих ґрунтів
- •Рекомендації по вибору способу виробництва земляних робіт в зимову пору року
- •Техніко-економічні|техніко-економічний| показники різних способів виконання земляних робіт в зимову пору року
- •Щільність снігового|сніговий| покриву|покривало| Рсн , кН
- •11.2. Проект виробництва робіт в зимових умовах
- •11.3. Підготовка будівельного майданчика до виконання робіт нульового циклу в зимовий період
- •11.4. Захист ґрунтів від промерзання
- •Способи захисту ґрунту від промерзання
- •11.5. Способи підготовки мерзлих ґрунтів до розробки
- •11.5.1. Відтаювання
- •11.5.2. Спушення мерзлого ґрунту вибуховим методом
- •11.5.3. Традиційні способи провадження вибухових робіт
- •11.6. Механічне розпушування ґрунту
- •11.7. Виконання земляних робіт
- •11.7.1. Організація і технологія розробки ґрунту в зимових умовах
- •11.7.2. Застосування мобільного обладнання
- •11.7.3. Санітарно-гігієнічні заходи (фізико-хімічні методи очищення)
- •Контрольні питання
- •12. Організація будівельного майданчика гідротехнічного об’єкта
- •12.1. Склад об’єктів будівельного майданчика
- •12.2. Будівельний генеральний план
- •12.3. Внутрішньобудівельні автомобільні та залізні дороги
- •12.4. Внутрішньобудівельний транспорт
- •12.5. Енергопостачання будівництва
- •12.6. Водопостачання та каналізація
- •12.7. Селища будівельників
- •Норма об’єму будівель культурно-побутового призначення на 100 жителів, м2:
- •Контрольні питання.
- •13. Будівництво насипних земляних гребель і дамб
- •13.1. Загальні відомості
- •13.2. Організація і проведення робіт в кар’єрі
- •13.3. Транспорт грунту
- •Значення швидкостей автосамоскидів при задовільному стані грунтовогошляху
- •Ширина смуги руху залежно від габаритів транспортного засобу
- •13.4. Укладання грунту в тіло дамб і гребель
- •Межі оптимальної вологості грунтів
- •13.5. Особливості будівництва гребель з ядром, екраном і понуром
- •13.6. Будівництво якісних насипів способом відсипки грунту у воду
- •13.7. Підготовка чаші водосховища
- •Контрольні питання.
- •14. Будівництво каналів зрошувальних і осушувальних систем
- •14.1. Особливості будівництва каналів
- •14.2. Будівництво каналів у виїмці
- •Співвідношення місткості ковшів екскаватора від річного обсягу робіт
- •14.3. Будівництво каналів в напіввиїмці, напівнасипу і в насипу
- •14.4. Будівництво каналів дрібної зрошувальної та осушувальної мережі
- •Контрольні питання.
- •Термінологічний словник
- •Література
- •1. Загальні відомості про будівлі і виробництво будівельно-монтажних робіт 5
- •2. Загальні відомості про ґрунти та земляні роботи 39
- •3. Основи геодезії 64
- •4. Технічна документація на виконання робіт 91
- •5. Вказівки по контролю якості і приймання земляних робіт 116
- •6. Охорона праці, техніка безпеки, екологія у будівництві 132
- •7. Підрахунки об’ємів земляних робіт 165
- •8. Вибір способу виробництва земляних робіт і комплектів машин 206
- •9. Визначення техніко-економічних показників розглянутих варіантів і вибір з них найбільш економічного 224
- •10. Розробка технологічної схеми виробництва земляних робіт 231
- •11.Особливості виконання робіт у зимових умовах й основні положення по організації будівництва 318
- •12. Організація будівельного майданчика гідротехнічного об’єкта 375
- •13. Будівництво насипних земляних гребель і дамб 404
- •14. Будівництво каналів зрошувальних і осушувальних систем 426
- •46020, М. Тернопіль, вул. Поліська, 6а.
11.5.2. Спушення мерзлого ґрунту вибуховим методом
Буровибуховий спосіб підготовки мерзлого ґрунту до розробки — найбільш продуктивний і широко використовуваний, але в той же час досить дорогий. Він застосовується при більших обсягах робіт і глибині промерзання понад 0,8 м на майданчиках, значно віддалених від житлових будинків, промислових будівель й інженерних споруд. Метод виконання підривних робіт вибирається залежно від глибини промерзання ґрунту, його міцності, необхідного ступеня дроблення (за умови екскавації й подальшого застосування ґрунту), а також від близькості будинків і споруджень. При цьому кількість шпурів, їхнє розташування й величина зарядів визначаються розрахунком у проекті виконання робіт й уточнюються пробними вибухами.
При буровибуховому методі ґрунт розпушують методами шпурових або камерних зарядів. Шпур являє собою неглибокий круглий отвір діаметром 25–75 мм, що влаштовується в ґрунті за допомогою спеціальних машин й установок. Шпури, що мають діаметр більше 75 мм, називаються свердловинами. Вони влаштовуються в тому випадку, коли за правилами розміщення й через значний обсяг застосовувана вибухова речовина не вміщається в свердловині. У цьому ж випадку можуть улаштовуватися й так названі котлові свердловини або свердловини, які відрізняються від звичайних тим, що у своїй нижній частині мають розширення, утворене шляхом вибухів спущених на дно зарядів. Метод шпурових зарядів застосовується при глибині промерзання ґрунту до 2 м. При цьому глибина свердловин приймається рівною 0,7–0,9 товщини мерзлого шару ґрунту.
Метод камерних зарядів полягає в тому, що в розроблюваному ґрунті влаштовують горизонтальні, вертикальні або злегка похилі виробітки й галереї, у яких розміщують зосереджені заряди. Ґрунти при глибині промерзання від 2 до 3 м розпушують методом малокамерних зарядів, що закладають у горизонтальні рукави перетином не більше 25×25 см. При необхідності розпушування на глибину більше 3 м застосовують метод мінних камерних зарядів (із пристроєм мінних галерей або штолень).
Свердловини й шпари бурять, як правило, верстатами обертально-шнекового буравлення, серед яких найбільше поширення мають БТС-60, БСН-110-25 і БС-110-25. При невеликій глибині промерзання ґрунту й малих діаметрах шпурів (до 40 мм) останні можуть улаштовуватися за допомогою електричних або пневматичних свердел типу СПР-11. При більших обсягах робіт доцільно бурити причіпним тришпиндельним верстатом на базі трактора ДТ-54 продуктивністю до 360 свердловин за зміну.
Свердловини розташовують у шаховому порядку, паралельно утвореному забою. Останній виходить після вибуху ґрунту на викид за допомогою врубових шпурів, розташованих під кутом 60–70° до зовнішньої поверхні. Далі спушують ґрунт за допомогою вертикальних відбійних свердловин. Відстань між рядами свердловин не повинна бути більшою 0,6 висоти забою. Заряди кожного ряду підривають одночасно електричним способом або за допомогою шнура, що детонує. Розпушують ґрунт звичайно подовженими зарядами вибухової речовини, що вставляються в свердловину на 2/3 висоти з наступним забиванням ґрунту. Відстань між шпурами в ряду залежить від діаметра шпурів, твердості ґрунту й ступеня необхідного дроблення й приймається не більше дворазової відстані між рядами.
Залежно від глибини розробки ґрунту й потужності бурильних установок розпушування ведуть в один або кілька горизонтів (ярусів). При майданчиках більшої площі розробки ґрунту ділянку розбивають на кілька захваток й організують роботу так, щоб екскаватори й інші навантажувальні машини, а також транспортні засоби, застосовувані при вивозі маси розробленої вибуховим методом, мали повнозмінне завантаження. При цьому земляні роботи повинні вестися в єдиному ритмі й строгому узгодженні з наступними роботами (влаштуванням фундаментів, утепленням основ і т.п.), щоб не допустити промерзання ґрунту в котловані.
Для розроблення мерзлих ґрунтів вибуховим методом застосовують аммоніти з № 6 по № 10, динаміт, тротил, тол, пікринову кислоту й інші вибухові речовини. При підривних роботах треба комбіновано застосовувати й дешеві вибухові речовини різної потужності, які найбільше відповідають властивостям ґрунтів і бажаній меті вибуху, а також мінімальні витрати, що забезпечують мінімальні затрати праці, енергії, матеріалів і сприяють найкращій якості робіт.
Вибухомназивають надзвичайно швидке хімічне перетворення речовини, що супроводжується виділенням енергії, утворенням стиснених газів та ударної хвилі.
Для здійснення вибуху потрібно мати вибухові речовини, засоби підривання та технічні засоби утворення зарядних камер та облаштування їх зарядом і забивкою.
Вибухові речовини(ВР) — це хімічні або механічні суміші, здатні під впливом зовнішньої дії змінювати свій стан з великою швидкістю. У будівництві використовують три типи вибухових речовин: ініціювальні, бризантні та метальні.
а) ІніціювальніВР легко вибухають під дією відносно невеликих механічних (удар, прокол) або теплових (вогонь, іскра, тертя) впливів. Ці речовини — гримуча ртуть, тринітрорезорцинат свинцю (ТНРС), азид свинцю, тетрил — застосовують для оснащення капсулів-детонаторів та капсулів-запальників.
б) У бризантних, або дроблячих, речовинах вибухове перетворення здійснюється у формі детонації під впливом хвилі від вибуху ініціювальних речовин. Швидкість детонації (поширення вибухового перетворення) досягає у них 7000–8500 м/с. Найчастіше у будівництві використовують такі бризантні вибухові речовини: аміачно-селітрові (амоніти), нітрогліцеринові (динаміти) та нітропохідні ароматичного ряду (тротили). Їм властиві порівняно незначна чутливість до удару і достатня безпека при застосуванні.
в) Метальні.ВР мають відносно низьку швидкість вибухового перетворення (300–400 м/с). До цього класу належить димний та бездимний порох.
Спушування мерзлих ґрунтів вибухами при глибині промерзання понад 1–1,3 м більш доцільне і ефективне в порівнянні з механічним спушенням. Але застосування його в межі населених пунктів пов’язане з цілим рядом труднощів.
Для зменшення сейсмічного ефекту вибуху, усунення розльоту шматків мерзлого ґрунту й для поліпшення його дроблення застосовується короткоуповільнений вибух і огороджують щілини. Для захисту споруд і людей від осколків використовуються укриття різних конструкцій. Новинками є локалізатор вибуху і укриття капроновими мережами.
Шпури і свердловини в мерзлих ґрунтах бурять перфораторами, електросвердлами, верстатами і машинами шнекового типу, а також термічним способом. Найпрогресивнішим буровим устаткуванням є автоматизовані бурові верстати тришпиндельні конструкції СКБ Мосстрой, модернізовані бурові агрегати УГБ-50А і СБУДМ-150 ЗІВ, а також верстати ШПА-2.
Термічний спосіб буріння оснований на термодинамічній дії газового струменя на верхній шар ґрунту, що призводить до його руйнування і винесення продуктів руйнування на поверхню зворотним потоком газів. У результаті утворюється свердловина, в неї опускають термобур, який заглиблює свердловину до необхідної глибини. Найбільша глибина буріння визначається довжиною штанги термобура.
Термічний спосіб буріння набуває широкого поширення. У будівництві знайшла велике застосування безкиснева установка з термобуром РТБ-В2.