Показники розпушування ґрунтів

Вид ґрунту	Коефіцієнт початко­вого розпушення ґрунту після розроб­ки	Коефіцієнт кінцевого розпушення ґрунту
Глина тугопластична (Д)	1,28–1,32	1,06–1,09
Глина м’яка жирна(А)	1,24–1,30	1,04–1,07
Гравієво-галечні ґрунти	1,16–1,20	1,05–1,08
Рослинний ґрунт	1,20–1,25	1,03–1,04
Лес м’який	1,18–1,24	1,03–1,06
Пісок	1,10–1,15	1,02–1,05
Суглинок легкий і лесовидний	1,18–1,24	1,03–1,06
Те ж важкий	1,24–1,30	1,05–1,08
Супісок	1,12–1,17	1,03– 1,05

7.3. Підрахунок об’ємів земляних робіт при вертикальному плануванні майданчиків

Планування майданчика може проводитися під задану відмітку або під відмітку, визначувану з умови нульового балансу земляних мас. При нульовому балансі земляних мас досягається рівність об’ємів на­сипів і виїмок на самому майданчику без завезення недостатнього ґрунту з інших територій і вивозу зайвого ґрунту за межі майданчики. При такому рішенні досягається найбільш економічне виробництво зе­мляних робіт.

При вертикальному плануванні майданчиків підрахунок об’ємів зе­мляних робіт робиться способами квадратів або трикутних призм.

У першому випадку план майданчика в горизонталях розбивається на квадрати. Величину сторони квадрата приймають залежно від рель­єфу місцевості і точність підрахунку. При сильно пересіченому рельє­фі місцевості вона приймається рівною 10–50 м, а при спокійному ре­льєфі — до 100 м. При цьому, для спрощення розрахунків бажано звес­ти число квадратів до мінімуму, дотримуючи, проте, умову, щоб в ме­жах одного квадрата проходили не більше двох горизонталей.

При визначенні об’ємів земляних робіт способом трикутних призм отримані квадрати розділяють діагоналями на трикутники. Напрям діагоналей вибирається паралельним напряму характерних горизонта­лей.

Спосіб квадратів простіший, вимагає менше обчислювальної робо­ти, але і менш точний. Його рекомендується застосовувати для підра­хунку об’ємів земляних робіт при спокійному і одноманітному рельє­фі, планованого майданчика. У інших випадках точність розрахунків за цим способом виявляється недостатньою. Точніші результати мо­жуть бути досягнуті при застосуванні способу трикутних призм.

Для підрахунку об’ємів земляних робіт проводять наступні опера­ції:

• визначають відмітки поверхні землі (чорні) Н_і вершин квадратів;

• визначають для тих же точок проектні (червоні) відмітки Н_пр;

• обчислюють робочі відмітки ±h_роб.;

• визначають і наносять на план лінію нульових робіт;

• визначають об’єми земляних робіт на однойменних і перехідних квадратах (трикутниках);

• визначають повний об’єм насипів і виїмок на майданчику.

Відмітки поверхні землі (Н_і) вершин квадратів (трикутників) вираховують по заданим горизонталям методом інтерполяції (коли вершина лежить між двома горизонталями) або екстерполяції.