Норма об’єму будівель культурно-побутового призначення на 100 жителів, м2:
Їдальні………………………………………………………………………..… 100
Магазини………………………………………………………………............. 65
Хлібопекарні, овочесховища, холодильники……………………..………... 40
Дитячі ясла…………………………………………………………………..... 51
Дитячі сади……………………………………………………….……..…….. 83
Школи ……………………………………………………………………...…. 300
Клуби, кінотеатри…………………………………………………………….. 100
Пошивні майстерні……………………………………..……………….…..… 14
Лазні, пральні…………………………………………………………...……... 80
Лікарні, пологові будинки …………………………………………………… 112
Амбулаторії……………………………………………………………………. 36
Поверховість житлових будівель для забудови встановлюють на основі техніко-економічного обґрунтування з урахуванням місцевих умов. Зазвичай для постійних селищ приймаються чотирьох- і п’ятиповерхові будинки. При відповідному обґрунтуванні допускається часткова забудова будівлями підвищеної поверховості.
При проектуванні селищ керуються СНиП ІІ-60-75 «Планировка и застройка городов, поселков и сельских населенных пунктов».
Контрольні питання.
1. Перерахувати склад об’єктів будівельного майданчика гідротехнічного об’єкта.
2. Що таке будівельний генеральний план і з чого починається його розробка?
3. Розповісти про внутрішньобудівельні автомобільні та залізні дороги, їх конструкцію і схеми руху.
4. Як виконати енергопостачання об’єктів будівництва, норми витрати та споживання електроенергії?
5. Описати технологію водопостачання та каналізації будівельного об’єкта.
6. Влаштування селища будівельників.
13. Будівництво насипних земляних гребель і дамб
13.1. Загальні відомості
Земляні греблі і дамби відносяться до споруд, які широко застосовуються в практиці гідротехнічного будівництва. Їх можна зводити на будь-яких природних основах і з будь-яких грунтів (крім пливунів, а також, що містять нерозкладені рослинні залишки і розчинні солі в кількості більше 5%). Найчастіше земляні греблі і дамби зводяться з супісків, суглинків та пісків.
У будівельному відношенні земляні насипні споруди можна класифікувати за двома ознаками: за місцем положення дамби в поперечному перерізі річкової долини і за конструкцією поперечного перерізу греблі. За місцем положення в поперечному перерізі річкової долини греблі діляться на руслові і заплавні.
Заплавні греблі зводяться на сухій заплаві, а руслові – у руслі річки, за якою до створу споруджуваної дамби безперервно надходить потік води. Організація будівництва заплавних і руслових земляних гребель різна.
За конструкцією поперечного перерізу земляні греблі бувають (рис. 13.1):
– з однорідного непроникного грунту;
– з піщаних грунтів з понуром і екраном або з ядром.
Земляні греблі і дамби зазвичай мають зовнішні, внутрішні або комбіновані дренажі для організованого збору та відведення профільтрованої крізь тіло дамби та її основи води.
Внутрішній дренаж влаштовують у заплавних греблях.
Кожен дренаж складається з двох основних частин: приймаючої воду, виконаної у вигляді зворотного фільтра, та відводу води, виконаної з гравію, щебеню, кам’яного накиду або з дренажних труб. Фільтри укладаються при умові ретельно спланованої поверхні за проектним ухилом. Кожен шар фільтра складається з щебеню певної фракції. Щебінь повинен бути чистим, без домішок.
Внутрішній дренаж влаштовується в наступному порядку. Спочатку зводять частину земляної греблі, де повинен міститися дренаж. Потім за розмірами дренажу відривають траншею в тілі греблі і в неї укладають дренаж. Всі пазухи між тілом греблі та дренажем повинні бути засипані грунтом, ущільненим до проектної щільності грунту в греблі.
Земляні греблі і дамби повинні задовольняти наступним експлуатаційним вимогам:
– грунти в тілі греблі повинні бути добре ущільнені, мати необхідну водонепроникність і опір на стискання і зрушуючи навантаження;
– укоси греблі повинні мати статичну стійкість і хороший захист від розмиву хвилі та руйнування атмосферними явищами (мороз, дощ, вітер тощо);
– тіло греблі повинні надійно сполучатися з основою і схилами заплави;
– фільтрація води крізь тіло греблі та її основу не повинна викликати втрату стійкості грунтів у тілі греблі, на низовому укосі і в основі;
– осідання греблі повинно бути в межах допустимого значення і не викликати тріщин, переливу води поверх гребіня при високих горизонтах і хвилях.
Рис.13.1. Види земляних гребель за конструкцією поперечного перерізу. І – з однорідних мало водонепроникних зв’язних грунтів: а – на водонепроникній основі; б – на водопроникній основі з зубом; в – на водопроникній основі з понуром. ІІ – з піщаних грунтів на водопроникненій основі з екраном і ядром: а – з глинистим екраном, зубом і шпунтом; б – з глинистим ядром і зубом; в – з глинистим екраном і понуром.
Для задоволення цих вимог земляні греблі і дамби зводяться з дотриманням певної технології виробництва і організації робіт.
Будівництво земляних гребель розвивається на трьох ділянках: кар’єру; дорозі від кар’єру до греблі і греблі (рис. 13.2)
Рис. 13.2. Технологічна схема будівництва земляної греблі з однорідного грунту: 1 – кар’єр; 2 – шлях від кар’єру до греблі; 3 – гребля; 4 – чаша водосховища; 5 – водоскид.
Кожен з цих процесів складається з декількох будівельних операцій. Для виконання будівельних операцій використовуються землерийні, землерийно- транспортні та транспортні машини.