- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Національний університет водного господарства та природокористування
- •В. П. Кизима, м. М. Ткачук,
- •А. Г. Куковський, в. Ю. Громадченко
- •Передмова
- •1. Загальні відомості про будівлі і виробництво будівельно-монтажних робіт
- •1.1. Класифікація будівель і споруд
- •Класифікація будівель і споруд
- •1.2. Основні елементи і конструктивні схеми будівлі
- •1.3. Конструктивні схеми цивільних будівель
- •1.4. Конструктивні схеми промислових будівель
- •1.5. Конструктивні схеми сільськогосподарських будівель
- •1.6. Поняття про будівельні процеси і роботи
- •1.7. Форми організації праці
- •1.8. Способи виконання робіт
- •1.9. Індустріалізація будівництва
- •1.10. Організація управління будівництвом
- •Контрольні питання
- •2. Загальні відомості про ґрунти та земляні роботи
- •2.1. Фізико-механічні властивості та будівельна класифікація ґрунтів
- •2.2. Земляні споруди та їх призначення
- •2.3. Види земляних робіт та способи їх виконання
- •2.4. Вибір будівельної ділянки та умов будівництва
- •2.5. Підготовчі і допоміжні роботи
- •Рекомендації щодо вибору систем водовідливу та водопониження
- •Рекомендації щодо вибору протифільтраційних завіс
- •Допустимі відстані від краю укосу до найближчого механізму
- •Застосування інвентарних кріплень
- •2.6. Продуктивність землерийних машин і шляхи її підвищення
- •Розрахунок продуктивності землерийних машин
- •Контрольні питання.
- •3. Основи геодезії
- •3.1. Поняття про геодезію і її роль у будівництві
- •3.2. Розбиття будівель і споруд
- •Контрольні питання.
- •4. Технічна документація на виконання робіт
- •4.1. Проектно-кошторисна документація
- •4.2. Проект організації будівництва
- •4.3. Графіки виробництва робіт
- •4.4. Технологічні карти і карти трудових процесів
- •4.5. Виробничо-технічна документація
- •Контрольні питання
- •4.6. Будівельні норми і правила, стандартизація
- •4.6.1. Система нормативних документів
- •4.6.2. Технічний контроль на виробництві
- •Контрольні питання
- •4.7. Підготовчі роботи при зведенні будівлі
- •4.7.1. Етапи проведення підготовчих робіт
- •4.7.2. Інженерна підготовка майданчика
- •4.8. Тимчасові будівлі і споруди
- •5. Вказівки по контролю якості і приймання земляних робіт
- •Кількість контрольних проб для визначеня властивостей грунту що укладається в напірні насипи інженерних споруд
- •5.4 Компресійна крива
- •5.5 Епюри тисків у грунті
- •Контроль якості земляних робіт
- •Контрольні питання.
- •6. Охорона праці, техніка безпеки, екологія у будівництві
- •6.1. Загальні положення
- •Допустимі відхилення при проектуванні земляного полотна згідно з сн 499-72
- •6.2. Організація будівельного майданчика
- •6.2.1. Організація робочого місця
- •Відстань від підошви відкосу виїмки до найблищого колеса механізма
- •6.2.2. Електробезпека
- •6.2.3. Виробнича санітарія
- •6.2.4. Протипожежні заходи
- •6.2.5. Шумове забруднення
- •Шумовий фон для органів слуху
- •6.2.6. Вібрація і засоби боротьби з нею
- •6.2.7. Електромагнітні поля і навколишнє середовище
- •6.2.8. Радіоактивне забруднення
- •6.2.9. Охорона навколишнього природного середовища
- •6.2.10. Види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення
- •Контрольні запитання
- •7. Підрахунки об’ємів земляних робіт
- •7.1. Підрахунок об’ємів робіт при зведенні лінійно-протяжних земляних споруд
- •7.2. Підрахунок об’ємів земляних робіт при розробці котлованів
- •Найбільша допустима крутизна укосів тимчасових котлованів і траншей, що виконуються без кріплень
- •Об’єм котловану між перетинами I-I–IV-IV
- •Об’єм укосів котловану на торцях
- •Об’єм кутових пірамід котловану
- •Показники розпушування ґрунтів
- •7.3. Підрахунок об’ємів земляних робіт при вертикальному плануванні майданчиків
- •7.3.1. Визначення відміток поверхні землі (Hi) вершин квадратів
- •7.3.2. Визначення проектних (червоних) відміток hпр
- •7.3.3. Визначення робочих відміток
- •7.3.4. Підрахунок основних об’ємів земляних мас у фігурах
- •Підрахунок основних об’ємів земляних мас при вертикальному плануванні майданчика
- •7.3.5. Підрахунок об’ємів ґрунту в укосах насипу і виїмках
- •Загальний об’єм земляних мас при вертикальному плануванні майданчика
- •Підсумування об’ємів, виїмок, насипів, укосів
- •Приклад підрахунку об’ємів ґрунту в укосах насипу й виїмки
- •7.3.6. Визначення лінії нульових робіт
- •7.3.7. Визначення об’ємів земляних робіт
- •Підрахунок об’ємів земляних робіт при плануванні майданчика
- •7.3.8. Визначення середньої дальності переміщення земляних мас
- •7.3.9. Визначення дальності переміщення ґрунту при плануванні ділянки
- •13* Кизима в. Технологія виконання та проектування земляних робіт в будівництві
- •Контрольні питання.
- •8. Вибір способу виробництва земляних робіт і комплектів машин
- •8.1. Загальні положення
- •8.2. Вибір способу виробництва земляних робіт
- •Орієнтовна ємність ковша прямої лопати залежно від об’єму робіт, зосередженого в одному місці
- •Найменша висота забою, що забезпечує наповнення ковша прямої лопати ґрунтом «з шапкою»
- •8.3. Розрахунок кількості машин для розробки ґрунту
- •8.4. Розрахунок необхідності в транспортних засобах
- •Вантажопідйомність транспортних засобів, що рекомендується, залежно від ємності ковша екскаватора
- •8.5. Розрахунок кількості транспортних одиниць (самоскидів) для завозу (відвозу) розробляючого екскаватором ґрунту
- •Швидкість руху транспорту в залежності від покриття доріг
- •Час маневрування автосамоскидів
- •Час завантаження та розвантаження автосамоскидів
- •8.6. Економічне порівняння варіантів засобів|коштів|механізації для вертикального планування майданчика. Вибір остаточного варіанту виробництва робіт
- •Техніко-економічні показники варіантів механізації
- •Контрольні питання.
- •9. Визначення техніко-економічних показників розглянутих варіантів і вибір з них найбільш економічного
- •Усереднена вартість людино-годин за розрядами робіт у будівництві станом на 1 серпня 2007 р.
- •Склад комплектів машин
- •Склад бригад
- •Техніко-економічні показники роботи комплектів машин
- •Приклад
- •10. Розробка технологічної схеми виробництва земляних робіт
- •10.1. Виробництво земляних робіт
- •10.2. Визначення об’ємів|обсягів|земляних робіт при розробці котлованів|і траншей. Вибір раціонального контуру котлованів під запроектовану споруду|спорудження|
- •10.3. Розрахунок об’ємів|обсягів|розробки і транспортування ґрунту при розробці котлованів і траншей
- •10.4. Розрахунок трудомісткості робіт по зворотній засипці пазух котлованів і ущільненню ґрунту
- •10.5. Виконання земляних робіт бульдозером
- •Основні параметри бульдозерів
- •10.6. Розробка ґрунту екскаваторами
- •Практичні рекомендації по величині кроку пересування екскаваторів
- •Номенклатура екскаваторів на гусеничному та колісному ходу країн світу
- •10.7. Виконання робіт скреперами
- •Основні параметри скреперів, необхідні для проектування та виконання робіт
- •Середні значення довжин шляхів набору і вивантаження ґрунту
- •Значення коефіцієнта наповнення ковша Кн
- •Значення найбільшої довжини шляху набору
- •Значення коефіцієнта Кр залежно від виду ґрунту
- •Техніко-експлуатаційна характеристика скреперів
- •10.8. Розроблення ґрунту гідромеханічним способом
- •10.9. Підземні способи виконання земляних робіт
- •Контрольні питання.
- •10.10. Механізоване ущільнення насипних ґрунтів
- •Схеми взаємодії з грунтом робочих органів машин для ущільнення грунту
- •Техніко-експлуатаційні|експлуатаційний| характеристики ґрунтоущільнюючих | машин
- •Умови застосування катків для ущільнення грунтів у насипах
- •Основні параметри грунтових віброкотків різних компаній
- •Межі міцності ґрунту, мПа
- •10.11. Водовідведення, водовідлив і пониження поверхневих вод
- •Контрольні питання.
- •11.Особливості виконання робіт у зимових умовах й основні положення по організації будівництва
- •11.1. Сезонне промерзання і властивості мерзлих ґрунтів
- •Рекомендації по вибору способу виробництва земляних робіт в зимову пору року
- •Техніко-економічні|техніко-економічний| показники різних способів виконання земляних робіт в зимову пору року
- •Щільність снігового|сніговий| покриву|покривало| Рсн , кН
- •11.2. Проект виробництва робіт в зимових умовах
- •11.3. Підготовка будівельного майданчика до виконання робіт нульового циклу в зимовий період
- •11.4. Захист ґрунтів від промерзання
- •Способи захисту ґрунту від промерзання
- •11.5. Способи підготовки мерзлих ґрунтів до розробки
- •11.5.1. Відтаювання
- •11.5.2. Спушення мерзлого ґрунту вибуховим методом
- •11.5.3. Традиційні способи провадження вибухових робіт
- •11.6. Механічне розпушування ґрунту
- •11.7. Виконання земляних робіт
- •11.7.1. Організація і технологія розробки ґрунту в зимових умовах
- •11.7.2. Застосування мобільного обладнання
- •11.7.3. Санітарно-гігієнічні заходи (фізико-хімічні методи очищення)
- •Контрольні питання
- •12. Організація будівельного майданчика гідротехнічного об’єкта
- •12.1. Склад об’єктів будівельного майданчика
- •12.2. Будівельний генеральний план
- •12.3. Внутрішньобудівельні автомобільні та залізні дороги
- •12.4. Внутрішньобудівельний транспорт
- •12.5. Енергопостачання будівництва
- •12.6. Водопостачання та каналізація
- •12.7. Селища будівельників
- •Норма об’єму будівель культурно-побутового призначення на 100 жителів, м2:
- •Контрольні питання.
- •13. Будівництво насипних земляних гребель і дамб
- •13.1. Загальні відомості
- •13.2. Організація і проведення робіт в кар’єрі
- •13.3. Транспорт грунту
- •Значення швидкостей автосамоскидів при задовільному стані грунтовогошляху
- •Ширина смуги руху залежно від габаритів транспортного засобу
- •13.4. Укладання грунту в тіло дамб і гребель
- •Межі оптимальної вологості грунтів
- •13.5. Особливості будівництва гребель з ядром, екраном і понуром
- •13.6. Будівництво якісних насипів способом відсипки грунту у воду
- •13.7. Підготовка чаші водосховища
- •Контрольні питання.
- •14. Будівництво каналів зрошувальних і осушувальних систем
- •14.1. Особливості будівництва каналів
- •14.2. Будівництво каналів у виїмці
- •Співвідношення місткості ковшів екскаватора від річного обсягу робіт
- •14.3. Будівництво каналів в напіввиїмці, напівнасипу і в насипу
- •14.4. Будівництво каналів дрібної зрошувальної та осушувальної мережі
- •Контрольні питання.
- •Термінологічний словник
- •Література
- •1. Загальні відомості про будівлі і виробництво будівельно-монтажних робіт 5
- •2. Загальні відомості про ґрунти та земляні роботи 39
- •3. Основи геодезії 64
- •4. Технічна документація на виконання робіт 91
- •5. Вказівки по контролю якості і приймання земляних робіт 116
- •6. Охорона праці, техніка безпеки, екологія у будівництві 132
- •7. Підрахунки об’ємів земляних робіт 165
- •8. Вибір способу виробництва земляних робіт і комплектів машин 206
- •9. Визначення техніко-економічних показників розглянутих варіантів і вибір з них найбільш економічного 224
- •10. Розробка технологічної схеми виробництва земляних робіт 231
- •11.Особливості виконання робіт у зимових умовах й основні положення по організації будівництва 318
- •12. Організація будівельного майданчика гідротехнічного об’єкта 375
- •13. Будівництво насипних земляних гребель і дамб 404
- •14. Будівництво каналів зрошувальних і осушувальних систем 426
- •46020, М. Тернопіль, вул. Поліська, 6а.
12.4. Внутрішньобудівельний транспорт
Внутрішньобудівельний транспорт переміщує вантажі в межах території будівельного майданчика і служить для зв’язку споруджуваних об’єктів з об’єктами виробничої бази, з селищем будівельників, з окремими будівельними майданчиками. В якості внутрішньобудівельного транспорту використовується автомобільний, залізнодорожній, водний і спеціальні види транспорту (конвеєрний, підвісні канатні дороги, пневматичний транспорт).
Автомобільний транспорт. Автомобільний транспорт в гідротехнічному будівництві набув найбільшого поширення і є одним із найважливіших елементів технологічного процесу. Широке застосування автомобільного транспорту пояснюється його високою маневреністю, гнучкістю транспортних схем, можливістю переміщення вантажів по дорогах в складних топографічних умовах, швидкістю доставки вантажів до місць споживання. Об’єм автотранспортних перевезень на гідротехнічних будівництвах складає близько 65–75% об’єму всіх перевезень, а об’єми внутрішньо-майданчикових автотранспортних перевезень досягають 90%. Наприклад, в період піку робіт на будівництві Токтогульської ГЕС при річному об’ємі всіх перевезень близько 10 млн. т автомобільним транспортом було перевезено 9,2 млн. т, на будівництві Чиркейської ГЕС при загальному об’ємі перевезень 7 млн. т/год автотранспортом перевозилося близько 6,5 млн. т/год. При будівництві гідровузлів з кам’яно-земляними дамбами об’єми автотранспортних перевезень збільшуються у декілька разів: на будівництві Нурекської ГЕС при загальному об’ємі перевезень 24 млн. т/год автомобільним транспортом перевозилися більше 22 млн. т/год, при будівництві Чарвакської ГЕС — відповідно 19 і 17,5 млн. т/год і так далі.
Залежно від виду вантажів, що перевозяться, умов і відстаней перевезення застосовують наступні транспортні засоби: для перевезення штучних вантажів — бортові автомобілі типу ГАЗ, ЗІЛ, КРАЗ, УРАЛ, КАМАЗ вантажопідйомністю від 2,5 до 12 т; для перевезення вантажів навалом — автосамоскиди вантажопідйомністю до 27 і навіть до 40 т; для перевезення рідких і в’язких вантажів, сипких (цемент), — автоцистерни вантажопідйомністю до 20–24 т; для перевезення великогабаритних і довгомірних вантажів — автопоїзда із змінними причепами, трейлери, автомобілі-тягачі вантажопідйомністю до 45т.
Необхідне число працюючих автомобілів може бути визначене по формулі:
N0 = Qt / qtp, (12.1)
де Q – кількість вантажів, що перевозиться за розрахунковий час роботи автотранспорту, т;
tp — розрахунковий час роботи автотранспорту, год;
q — корисне навантаження одного автомобіля, т;
t — тривалість рейсу автомашини у вантажному і зворотному напрямах, включаючи час під завантаження і вивантаження, год.
Загальна кількість автотранспортних засобів для перевезень усередині будівельних майданчиків визначається підсумовуванням всіх автомобілів, потрібних для перевезення різних видів вантажів.
Потреба автомобілів для певного технологічного процесу (подачі бетону в блоки бетонування, доставки ґрунту на карти відсипання дамби, відкатки породи при проходці тунелів і т. п.) визначається заданими інтенсивністю робіт або продуктивністю провідного механізму в технологічному процесі: на земляно-скельних роботах — це продуктивність екскаватора; на бетонних роботах — необхідна інтенсивність укладання бетону в блоки бетонування; число автомобілів, потрібних для окремого технологічного процесу, може бути визначене за формулою:
NT = Qtцk / q, (12.2)
де Q — інтенсивність подачі (відвезення) матеріалу, м3/год;
tц — тривалість рейсу (циклу) автомобіля, год;
q — об’єм матеріалу, що перевозиться за один рейс, м3;
k — коефіцієнт втрат часу по організаційних і іншим причинам, приймається рівним 1,1 –1,15.
Загальне число автомобілів для внутрішньобудівельних перевезень можна визначити по формулі:
Nзаг = (∑N0 + ∑NT)k0/kв, (12.3)
де k0 — коефіцієнт, що враховує спеціальний і легковий транспорт, зазвичай приймається рівним 1,15–1,25;
kв — коефіцієнт виходу автотранспорту, приймається рівним 0,62–0,65.
Іноді, особливо на першому етапі будівництва, для перевезення вантажів використовується тракторний транспорт. Перевезення вантажів за допомогою тракторів проводиться на причепах: колісних і гусеничних, а в зимовий час на санях або листах сталі. Переваги тракторів мають здатність переміщатися по бездоріжжю, здійснювати складні маневри з поворотом практично на одному місці. Недоліки — невисока швидкість і невеликі відстані перевезень.
Залізничний транспорт. Залізничний транспорт в гідротехнічному будівництві використовується головним чином для доставки вантажів на будівельний майданчик від зовнішніх постачальників. Для внутрішньобудівельних перевезень залізничний транспорт має обмежене застосування, хоча на ряду будівництв (Каховська і Кременчуцька ГЕС) він був основним; з його допомогою здійснювалася подача бетону, арматури, опалубки, металевих конструкцій до місць виробництва робіт, доставка нерудних матеріалів з місцевих кар’єрів, подача технологічного устаткування до місця монтажу.
Серйозним недоліком залізничного транспорту є складність трасування шляхів із-за обмежень в допустимих радіусах і ухилах. У зв’язку з цим гідровузли, розташовані в гірських районах або на значному видаленні від залізничних станцій, не мають залізничного зв’язку і для прийому вантажів, що поступають в адресу будівництва, на найближчих залізничних станціях організовуються перевалочні бази, і подальша подача вантажів проводиться автотранспортом.
Організація подачі і обробка вагонів по під’їзних залізничних шляхах від залізничних станцій МНС до будівельного майданчика гідровузла, як правило, здійснюється локомотивами МПС, усередині-будівельні перевезення – локомотивами будівництва.
Тип рухомого складу на будівництві вибирається головним чином залежно від виду вантажів і об’єму вантажопотоків. Для перевезення масових вантажів з місцевих кар’єрів і підприємств будівельної індустрії зазвичай застосовують вертушки, складених з думпкарів, піввагонів або відкритих платформ. Для перевезення устаткування, лісу, металу, різних конструкцій використовуються відкриті платформи. У критих вагонах перевозять вантажі, що вимагають захисту від атмосферних опадів. Цемент і рідини перевозять в цистернах, важке устаткування — на багатоосьових транспортерах.
Як тягові засоби застосовують тепловози, мотовози і електровози. Тип локомотива для перевезень усередині будівництва вибирають, виходячи з розрахункової маси складу і керівного ухилу, а при значних відстанях перевезень враховують і швидкість руху. Для під’їзних і частково внутрішньобудівельних робіт тип локомотива вибирають у зв’язку з роботою транспорту на магістральних лініях.
Число вагонів або платформ, необхідне для подачі вантажів від станцій МПС, може бути визначене за формулою:
Nв = Qдібt / 24qв, (12.4)
де Qдіб — добовий вантажообіг, т;
t — час обороту складу, год;
qв — корисність вагонів, т.
Для технічного обслуговування рухомого складу, якщо він є власністю будівництва, на будівельному майданчику.
Водний транспорт. Практично кожне гідротехнічне будівництво має в своєму розпорядженні власні плавучі засоби, забезпечуючи внутрішньобудівельні водні перевезення. Для зовнішніх перевезень на судноплавних річках найчастіше використовується флот існуючого річкового пароплавства.
Рис.12.8. Маятникова поромна переправа.
1 – причальний пандус; 2 – поплавок маятникового троса; 3 – анкер; 4 – маятниковий трос; 5 – пором вантажопідйомністю 200 т; 6 – тяговий трос; 7 – понтон вантажопідйомністю 150 т; 8 – лебідка тягового тросу вантажопідйомністю 5 т; 9 – майданчик для людей; 10 – лебідка для вантажів; 11 – майданчик для обслуговування механізмів; 13 – дизельна електростанція ЛЕС-60; 14 – лебідка тягова вантажопідйомністю 12,5 т.
Водний транспорт використовується для перевезення вантажів і людей, для підводного відсипання матеріалу в тіло дамби, за відсутності мостового переходу — для зв’язку між берегами. Особливо широко водний транспорт використовується для доставки місцевих будівельних матеріалів з кар’єрів.
Наприклад, доставка заповнювачів для бетону і фільтрових матеріалів на будівництві Каховської ГЕС здійснювалася по Дніпру із Запорізького гранітного кар’єру.
Експлуатація засобів плавучого транспорту на будівельних майданчиках ГЕС зазвичай здійснюється спеціальними службами — гідротехнічними відділеннями.
Для здійснення вантажо-розвантажувальних операцій споруджують берегові причали. Найбільш поширеними типами тимчасових причальних пристроїв є плавучі причали у вигляді поставлених на прикіл барж або судів, по технічному стану знятих з рейсів. На цих судах встановлюються відповідні засоби механізації (крани, транспортери), що подають вантажі на берегові склади. Плавучі причали з’єднуються з берегом дерев’яними естакадами.
Коли берег складений міцними породами, що не дозволяють влаштування пальового причалу, встановлюють ряжеві причали, що є ряжевою стінкою, заповненою піском або каменем. Іноді застосовують причальні влаштування у вигляді набережних стінок, виконаних із залізобетонних, елементів.
Для зв’язку берегів часто застосовують поромні переправи. Пором зазвичай є декількома сполученими між собою понтонами або баржею, де закріплена вантажна платформа. На несудохідних річках пересування порома зазвичай здійснюється за допомогою троса, закріпленого кінцями на протилежних берегах (мал. 12.8). На великих судноплавних річках застосовують самохідні пороми, що буксируються катером або самохідні баржі-майданчики. На поромах перевозять людей, автомашини, будівельні машини і механізми.
Конвеєрний транспорт. Конвеєрний транспорт характеризується високою продуктивністю, та низькою собівартістю транспортування, можливістю повної автоматизації транспортних процесів. Стрічкові конвеєри використовуються в основному для транспортування дрібних сипких матеріалів: піску, гравію, щебеню, іноді бетонній суміші. Останніми роками стрічкові конвеєри з шириною стрічки до 2 м почали застосовуватися при зведенні дамб з ґрунтових матеріалів для транспортування ґрунтів, що відсипаються.
Продуктивність крупних стрічкових конвеєрних ліній, побудованих останніми роками, досягає 10–15 тис. т/год, дальність транспортування матеріалу до 15–20 км., швидкість руху стрічки 2,5–5 м/с. Стрічкові конвеєри при температурі зовнішнього повітря від –10 до +30°С зазвичай влаштовують відкритими, при інших режимах захищають металевими або пластмасовими кожухами, а іноді споруджують опалювальні галереї.
Підвісні канатні дороги. Вони знаходять найбільше застосування при складному рельєфі, їх робота мало залежить від кліматичних, топографічних і інженерно-геологічних умов і не вимагає великої кількості обслуговуючого персоналу. Канатні дороги використовують для транспортування каменя, піску, гравію і щебеню; вони забезпечують доставку матеріалів по найкоротшій трасі, не вимагають будівництва мостів, естакад, практично не вимагають смуги відчуження, є вельми економічними.
Трубопровідний транспорт. У гідротехнічному будівництві використовується гідравлічний і пневматичний трубопровідний транспорт. При гідравлічному транспорті переміщення матеріалу по трубах здійснюється потоком води. Забір матеріалу в одних випадках проводиться землесосними установками, в інших — за допомогою спеціальних пристроїв — шлюзових апаратів. Застосування шлюзових апаратів гідротранспорту різних матеріалів на будівництві ГЕС показало, що цей метод дозволяє транспортувати не тільки піщані матеріали, але і піщано-гравелисті, гравелисті і навіть крупно-уламкові. Пневматичний транспорт застосовується для транспорту цементу, гіпсу, мінерального порошку і тому подібне. Переміщення здійснюється по трубах потоком стислого повітря.