- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Національний університет водного господарства та природокористування
- •В. П. Кизима, м. М. Ткачук,
- •А. Г. Куковський, в. Ю. Громадченко
- •Передмова
- •1. Загальні відомості про будівлі і виробництво будівельно-монтажних робіт
- •1.1. Класифікація будівель і споруд
- •Класифікація будівель і споруд
- •1.2. Основні елементи і конструктивні схеми будівлі
- •1.3. Конструктивні схеми цивільних будівель
- •1.4. Конструктивні схеми промислових будівель
- •1.5. Конструктивні схеми сільськогосподарських будівель
- •1.6. Поняття про будівельні процеси і роботи
- •1.7. Форми організації праці
- •1.8. Способи виконання робіт
- •1.9. Індустріалізація будівництва
- •1.10. Організація управління будівництвом
- •Контрольні питання
- •2. Загальні відомості про ґрунти та земляні роботи
- •2.1. Фізико-механічні властивості та будівельна класифікація ґрунтів
- •2.2. Земляні споруди та їх призначення
- •2.3. Види земляних робіт та способи їх виконання
- •2.4. Вибір будівельної ділянки та умов будівництва
- •2.5. Підготовчі і допоміжні роботи
- •Рекомендації щодо вибору систем водовідливу та водопониження
- •Рекомендації щодо вибору протифільтраційних завіс
- •Допустимі відстані від краю укосу до найближчого механізму
- •Застосування інвентарних кріплень
- •2.6. Продуктивність землерийних машин і шляхи її підвищення
- •Розрахунок продуктивності землерийних машин
- •Контрольні питання.
- •3. Основи геодезії
- •3.1. Поняття про геодезію і її роль у будівництві
- •3.2. Розбиття будівель і споруд
- •Контрольні питання.
- •4. Технічна документація на виконання робіт
- •4.1. Проектно-кошторисна документація
- •4.2. Проект організації будівництва
- •4.3. Графіки виробництва робіт
- •4.4. Технологічні карти і карти трудових процесів
- •4.5. Виробничо-технічна документація
- •Контрольні питання
- •4.6. Будівельні норми і правила, стандартизація
- •4.6.1. Система нормативних документів
- •4.6.2. Технічний контроль на виробництві
- •Контрольні питання
- •4.7. Підготовчі роботи при зведенні будівлі
- •4.7.1. Етапи проведення підготовчих робіт
- •4.7.2. Інженерна підготовка майданчика
- •4.8. Тимчасові будівлі і споруди
- •5. Вказівки по контролю якості і приймання земляних робіт
- •Кількість контрольних проб для визначеня властивостей грунту що укладається в напірні насипи інженерних споруд
- •5.4 Компресійна крива
- •5.5 Епюри тисків у грунті
- •Контроль якості земляних робіт
- •Контрольні питання.
- •6. Охорона праці, техніка безпеки, екологія у будівництві
- •6.1. Загальні положення
- •Допустимі відхилення при проектуванні земляного полотна згідно з сн 499-72
- •6.2. Організація будівельного майданчика
- •6.2.1. Організація робочого місця
- •Відстань від підошви відкосу виїмки до найблищого колеса механізма
- •6.2.2. Електробезпека
- •6.2.3. Виробнича санітарія
- •6.2.4. Протипожежні заходи
- •6.2.5. Шумове забруднення
- •Шумовий фон для органів слуху
- •6.2.6. Вібрація і засоби боротьби з нею
- •6.2.7. Електромагнітні поля і навколишнє середовище
- •6.2.8. Радіоактивне забруднення
- •6.2.9. Охорона навколишнього природного середовища
- •6.2.10. Види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення
- •Контрольні запитання
- •7. Підрахунки об’ємів земляних робіт
- •7.1. Підрахунок об’ємів робіт при зведенні лінійно-протяжних земляних споруд
- •7.2. Підрахунок об’ємів земляних робіт при розробці котлованів
- •Найбільша допустима крутизна укосів тимчасових котлованів і траншей, що виконуються без кріплень
- •Об’єм котловану між перетинами I-I–IV-IV
- •Об’єм укосів котловану на торцях
- •Об’єм кутових пірамід котловану
- •Показники розпушування ґрунтів
- •7.3. Підрахунок об’ємів земляних робіт при вертикальному плануванні майданчиків
- •7.3.1. Визначення відміток поверхні землі (Hi) вершин квадратів
- •7.3.2. Визначення проектних (червоних) відміток hпр
- •7.3.3. Визначення робочих відміток
- •7.3.4. Підрахунок основних об’ємів земляних мас у фігурах
- •Підрахунок основних об’ємів земляних мас при вертикальному плануванні майданчика
- •7.3.5. Підрахунок об’ємів ґрунту в укосах насипу і виїмках
- •Загальний об’єм земляних мас при вертикальному плануванні майданчика
- •Підсумування об’ємів, виїмок, насипів, укосів
- •Приклад підрахунку об’ємів ґрунту в укосах насипу й виїмки
- •7.3.6. Визначення лінії нульових робіт
- •7.3.7. Визначення об’ємів земляних робіт
- •Підрахунок об’ємів земляних робіт при плануванні майданчика
- •7.3.8. Визначення середньої дальності переміщення земляних мас
- •7.3.9. Визначення дальності переміщення ґрунту при плануванні ділянки
- •13* Кизима в. Технологія виконання та проектування земляних робіт в будівництві
- •Контрольні питання.
- •8. Вибір способу виробництва земляних робіт і комплектів машин
- •8.1. Загальні положення
- •8.2. Вибір способу виробництва земляних робіт
- •Орієнтовна ємність ковша прямої лопати залежно від об’єму робіт, зосередженого в одному місці
- •Найменша висота забою, що забезпечує наповнення ковша прямої лопати ґрунтом «з шапкою»
- •8.3. Розрахунок кількості машин для розробки ґрунту
- •8.4. Розрахунок необхідності в транспортних засобах
- •Вантажопідйомність транспортних засобів, що рекомендується, залежно від ємності ковша екскаватора
- •8.5. Розрахунок кількості транспортних одиниць (самоскидів) для завозу (відвозу) розробляючого екскаватором ґрунту
- •Швидкість руху транспорту в залежності від покриття доріг
- •Час маневрування автосамоскидів
- •Час завантаження та розвантаження автосамоскидів
- •8.6. Економічне порівняння варіантів засобів|коштів|механізації для вертикального планування майданчика. Вибір остаточного варіанту виробництва робіт
- •Техніко-економічні показники варіантів механізації
- •Контрольні питання.
- •9. Визначення техніко-економічних показників розглянутих варіантів і вибір з них найбільш економічного
- •Усереднена вартість людино-годин за розрядами робіт у будівництві станом на 1 серпня 2007 р.
- •Склад комплектів машин
- •Склад бригад
- •Техніко-економічні показники роботи комплектів машин
- •Приклад
- •10. Розробка технологічної схеми виробництва земляних робіт
- •10.1. Виробництво земляних робіт
- •10.2. Визначення об’ємів|обсягів|земляних робіт при розробці котлованів|і траншей. Вибір раціонального контуру котлованів під запроектовану споруду|спорудження|
- •10.3. Розрахунок об’ємів|обсягів|розробки і транспортування ґрунту при розробці котлованів і траншей
- •10.4. Розрахунок трудомісткості робіт по зворотній засипці пазух котлованів і ущільненню ґрунту
- •10.5. Виконання земляних робіт бульдозером
- •Основні параметри бульдозерів
- •10.6. Розробка ґрунту екскаваторами
- •Практичні рекомендації по величині кроку пересування екскаваторів
- •Номенклатура екскаваторів на гусеничному та колісному ходу країн світу
- •10.7. Виконання робіт скреперами
- •Основні параметри скреперів, необхідні для проектування та виконання робіт
- •Середні значення довжин шляхів набору і вивантаження ґрунту
- •Значення коефіцієнта наповнення ковша Кн
- •Значення найбільшої довжини шляху набору
- •Значення коефіцієнта Кр залежно від виду ґрунту
- •Техніко-експлуатаційна характеристика скреперів
- •10.8. Розроблення ґрунту гідромеханічним способом
- •10.9. Підземні способи виконання земляних робіт
- •Контрольні питання.
- •10.10. Механізоване ущільнення насипних ґрунтів
- •Схеми взаємодії з грунтом робочих органів машин для ущільнення грунту
- •Техніко-експлуатаційні|експлуатаційний| характеристики ґрунтоущільнюючих | машин
- •Умови застосування катків для ущільнення грунтів у насипах
- •Основні параметри грунтових віброкотків різних компаній
- •Межі міцності ґрунту, мПа
- •10.11. Водовідведення, водовідлив і пониження поверхневих вод
- •Контрольні питання.
- •11.Особливості виконання робіт у зимових умовах й основні положення по організації будівництва
- •11.1. Сезонне промерзання і властивості мерзлих ґрунтів
- •Рекомендації по вибору способу виробництва земляних робіт в зимову пору року
- •Техніко-економічні|техніко-економічний| показники різних способів виконання земляних робіт в зимову пору року
- •Щільність снігового|сніговий| покриву|покривало| Рсн , кН
- •11.2. Проект виробництва робіт в зимових умовах
- •11.3. Підготовка будівельного майданчика до виконання робіт нульового циклу в зимовий період
- •11.4. Захист ґрунтів від промерзання
- •Способи захисту ґрунту від промерзання
- •11.5. Способи підготовки мерзлих ґрунтів до розробки
- •11.5.1. Відтаювання
- •11.5.2. Спушення мерзлого ґрунту вибуховим методом
- •11.5.3. Традиційні способи провадження вибухових робіт
- •11.6. Механічне розпушування ґрунту
- •11.7. Виконання земляних робіт
- •11.7.1. Організація і технологія розробки ґрунту в зимових умовах
- •11.7.2. Застосування мобільного обладнання
- •11.7.3. Санітарно-гігієнічні заходи (фізико-хімічні методи очищення)
- •Контрольні питання
- •12. Організація будівельного майданчика гідротехнічного об’єкта
- •12.1. Склад об’єктів будівельного майданчика
- •12.2. Будівельний генеральний план
- •12.3. Внутрішньобудівельні автомобільні та залізні дороги
- •12.4. Внутрішньобудівельний транспорт
- •12.5. Енергопостачання будівництва
- •12.6. Водопостачання та каналізація
- •12.7. Селища будівельників
- •Норма об’єму будівель культурно-побутового призначення на 100 жителів, м2:
- •Контрольні питання.
- •13. Будівництво насипних земляних гребель і дамб
- •13.1. Загальні відомості
- •13.2. Організація і проведення робіт в кар’єрі
- •13.3. Транспорт грунту
- •Значення швидкостей автосамоскидів при задовільному стані грунтовогошляху
- •Ширина смуги руху залежно від габаритів транспортного засобу
- •13.4. Укладання грунту в тіло дамб і гребель
- •Межі оптимальної вологості грунтів
- •13.5. Особливості будівництва гребель з ядром, екраном і понуром
- •13.6. Будівництво якісних насипів способом відсипки грунту у воду
- •13.7. Підготовка чаші водосховища
- •Контрольні питання.
- •14. Будівництво каналів зрошувальних і осушувальних систем
- •14.1. Особливості будівництва каналів
- •14.2. Будівництво каналів у виїмці
- •Співвідношення місткості ковшів екскаватора від річного обсягу робіт
- •14.3. Будівництво каналів в напіввиїмці, напівнасипу і в насипу
- •14.4. Будівництво каналів дрібної зрошувальної та осушувальної мережі
- •Контрольні питання.
- •Термінологічний словник
- •Література
- •1. Загальні відомості про будівлі і виробництво будівельно-монтажних робіт 5
- •2. Загальні відомості про ґрунти та земляні роботи 39
- •3. Основи геодезії 64
- •4. Технічна документація на виконання робіт 91
- •5. Вказівки по контролю якості і приймання земляних робіт 116
- •6. Охорона праці, техніка безпеки, екологія у будівництві 132
- •7. Підрахунки об’ємів земляних робіт 165
- •8. Вибір способу виробництва земляних робіт і комплектів машин 206
- •9. Визначення техніко-економічних показників розглянутих варіантів і вибір з них найбільш економічного 224
- •10. Розробка технологічної схеми виробництва земляних робіт 231
- •11.Особливості виконання робіт у зимових умовах й основні положення по організації будівництва 318
- •12. Організація будівельного майданчика гідротехнічного об’єкта 375
- •13. Будівництво насипних земляних гребель і дамб 404
- •14. Будівництво каналів зрошувальних і осушувальних систем 426
- •46020, М. Тернопіль, вул. Поліська, 6а.
Техніко-експлуатаційна характеристика скреперів
Характеристика |
Причіпних |
Самохідних | ||||||||||||||
Індекс скреперів по галузевому реєстру (заводські марки) | ||||||||||||||||
Д458 (ДТ-54А) |
ДЗ-33 (Д-569) |
ДЗ-57(Д-897) |
ДЗ-49 Д-670) |
ДЗ-20 (Д-498 |
ДЗ-12А (Д-374А) |
ДЗ-12Б (Д-374Б) |
ДЗ-5А (Д-213А) |
ДЗ-26 (Д-523) |
ДЗ-46 (Д-612) |
ДЗ-23 (Д-511) |
ДЗ-11 (Д-357М) |
ДЗ-13 (Д-392) |
ДЗ-67 (Д-733) |
ДЗ-32 (Д-567) | ||
Заводська марка тракторів і тягачів | ||||||||||||||||
Т-74 |
Т-74С9 |
Т-4П |
Д-75 |
Т-100МГС |
Т-100М |
Т-100М |
Т-180 |
Т-180ГП |
Т-100МГМ |
ДЭТ-250 |
МАЗ-529М |
БелАЗ-531 |
Мотоколеса |
МОАЗ-546П | ||
Місткість ковша, м3 геометрична |
2,75 |
3 |
4,5 |
5 |
7 |
8 |
8 |
10 |
10 |
11 |
15 |
8 |
15 |
25 |
10 | |
з шапкою |
− |
− |
5,5 |
5,5 |
9 |
10 |
10 |
13 |
12 |
14 |
18 |
11 |
18 |
29 |
13 | |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
Ширина захоплення по ножу, мм |
1900 |
2100 |
2420 |
2460 |
2650 |
2672 |
2672 |
2820 |
2800 |
2765 |
2850 |
2720 |
2850 |
3650 |
2900 | |
Найбільша глибина різання, мм |
150 |
200 |
250 |
150 |
300 |
350 |
320 |
320 |
300 |
200 |
350 |
300 |
350 |
400 |
300 | |
Шар відсипання найбільший, мм |
300 |
300 |
400 |
300 |
150–500 |
150–500 |
150–500 |
500 |
500 |
475 |
550 |
150–500 |
150–500 |
до 650 |
150–500 | |
Швидкість руху, км/год |
4,5–11, |
4,5–11,5 |
2,9–9,7 |
5,1–10,9 |
2,4–10,1 |
2,4–10,1 |
2,4–10,1 |
2,9–12 |
2,9–12 |
2,9–12 |
2,3–12,5 |
40 |
55 |
40 |
50 |
10.8. Розроблення ґрунту гідромеханічним способом
Гідромеханічним називають такий спосіб виконання земляних робіт, за яким розроблення, транспортування та укладання ґрунту виконують за допомогою води. Його застосування потребує наявності насосної станції, прокладки напірних трубопроводів, улаштування обвалування, естакад, водовідвідних канав та інших споруд. Тому цей спосіб розробки ґрунтів вигідний, якщо є значні обсяги земляних робіт, легкорозмивні ґрунти та достатні ресурси води.
Гідромеханічним способом ґрунт розмивають на ділянках виїмок та укладають його в насип. Однак найчастіше намивають великі території ґрунтом із кар’єрів, розміщених на суші, чи з дна водойми. Розробляючи ґрунт на суші, застосовують гідромоніторні установки (рис. 10.37), а при підводному розробленні — землесосні снаряди (рис. 10.38).
Гідромоніторна установка складається з гідромоніторів, з’єднаних з магістральним трубопроводом, по якому із насосної станції подають воду. Гідромонітор — це сталевий ствол, коліна якого дають змогу повертати його у вертикальній та горизонтальній площинах під великими кутами у напрямку потрібної точки забою. На кінець ствола кожного гідромонітора накручується насадка, що формує струмину, яка викидається з великою кінетичною енергією. Ця струмина перетворює ґрунт на гідросуміш — пульпу, яка спрямовується самопливом по лотоках чи канавах у насип. У разі розміщення насипу вище рівня забою, а також для збільшення дальності подачі пульпи її перекачують по пульпопроводу землесоса.
Питомі витрати води на 1 м3 ґрунту залежно від висоти забою становлять: для дрібнозернистих пісків 4...6 м3, великозернистих пісків 7...9 м3, суглинків та глин 7...14 м3. Для розроблення піщано-гравелисто-галькових сумішей потрібно до 22 м3 води.
Витрати води та швидкість струмини регулюють змінними насадками діаметром 50...200 мм, на виході з яких робочий тиск становить для різних типів гідромоніторів від 3,5 до 15 МПа.
Розрізняють дві схеми розмиву ґрунту гідромоніторами: зустрічним забоєм — знизу вверх (рис. 10.37, а) та попутним забоєм — зверху вниз (рис. 10.37, б).
Найбільш поширений зустрічний забій, коли гідромонітор встановлюють на підошві забою і розмивають у напрямку, зворотному стоку пульпи.
Процеси розроблення пісків та глин значно відрізняються один від одного. У незв’язних ґрунтах струминою змивають ґрунт з усієї ширини укосу, крутість якого дорівнює куту природного укосу. У зв’язних ґрунтах робочий укіс забою наближається до вертикалі. У цьому випадку забій спочатку підрізають знизу до його обвалення, після чого змивають обвалений ґрунт.
Виходячи з вимог техніки безпеки, мінімальне наближення гідромонітора до забою беруть не меншим висоти забою.
Рис. 10.37. Розроблення ґрунту гідромоніторними установками: а — зустрічним забоєм знизу вверх і транспортуванням пульпи землесосом; б — попутним забоєм зверху вниз; в — зустрічним забоєм знизу вверх із додатковим розмиванням крізь свердловину; г, д — гідромонітори ближнього бою на гусеничному ходу; 1 — насосна станція; 2 — магістральний водовід; 3 — землесосна установка; 4 — колодязь (зумпф); 5 — гідромонітори; 6 — забій; 7 — канава для відведення пульти.
Найбільшу руйнівну силу струмина має на відстані 3...4 м від насадки. Тому раціонально застосовувати гідромонітори ближнього бою, якщо висота забою не менше, ніж 3 м. Зі збільшенням відстані розмивна здатність струмини зменшується. Недоліком розроблення ґрунту зустрічним забоєм є створення недомивів, для зачищання яких додатково потрібен бульдозер.
Якщо забій попутний, гідромонітор встановлюють на верхній бровці забою. Напрямок струмини гідромоніторів збігається з напрямком переміщення пульпи. Струминою води спочатку розмивають осьову канаву для відведення пульпи, потім — забій біля гідромонітора та укосу канави. Ширина елемента забою, що розмивається, становить 10...15 м.
В останніх моделях гідромоніторів ефективність їхнього використання досягається за рахунок дистанційного керування та гусеничного ходу (10.37, г, д), що дає змогу постійно виконувати роботу безпосередньо біля самого забою і сприяє інтенсивному руйнуванню ґрунту.
Рис. 10.38. Розроблення ґрунту плавучим землесосним пристроєм при намиванні майданчика і насипу:
а — схема роботи земснаряда; б — загальна схема намивання майданчика; в — те саме, безестакадним способом; г — те саме, естакадним способом; І — всмоктувальний пристрій; 2 — баржа з насосним пристроєм; З — папільонажні палі; 4 — плавучий пульпопровід; 5 — береговий пульпопровід на естакаді; 6 — обвалування; 7 — майданчик, що намивається; 8 — водовідвідні колектори; 9 — те саме, колодязі; 10, II — магістральні пульпопроводи; 12, 13 — розподільні пульпопроводи, які нарощуються при намиванні; 14, 15 — перший та другий яруси намивання; 16 — випускні патрубки; 17 — горизонтальні труби з отворами; 18 — переставні козли; 19 — інвентарна естакада
Транспортувати пульпу можна самопливом, коли укіс стоку, який залежить від виду ґрунту та крупності його частинок, забезпечує переміщення її з частинками ґрунту в завислому стані.
Транспортовану під напором пульпу збирають у колодязі (зумпфи), перекачують ґрунтовим насосом або гідроелеватором у насип. Ґрунтовий насос — це відцентровий насос для перекачування води з твердими частинками. Гідроелеватор — це водоструминний насос, у корпусі якого через велику швидкість переміщення води створюється розрідження. Під його впливом гідросуміш всмоктується в насос, змішується зі струминою води та подається напірним трубопроводом до місця укладання ґрунту.
Щоб уникнути замулювання труб, швидкість руху пульпи в пульпопроводі має бути вище критичної, тобто тієї, що відповідає початку осідання твердих частинок на дно.
Землесосними снарядами (земснарядами) майданчики намиваються завдяки подачі пульпи з дна водойм по напірних трубопроводах у насип.
Земснаряд (рис. 10.38, а) — це баржа, оснащена ґрунтозабірним устаткуванням для вільного всмоктування чи всмоктування з одночасним розпушуванням (фрезами, гідророзпушувачами тощо), ґрунтовим насосом, плавучим пульпопроводом на понтонах, з’єднаних із береговим пульпопроводом, папільонажними палями та лебідками з якорями для фіксування робочого положення.
Розроблення ґрунту починають із заглиблення до заданої позначки всмоктувального пристрою. У процесі його заглиблення земснаряд час від часу відводять назад та вбік для розширення воронки. Для подальшого розроблення виїмки земснаряд папільонують, тобто переміщують його в забої пальово-канатним способом за допомогою канатів по дузі кола, канатним способом — маніпуляцією лебідками з періодичним перекладанням якорів чи пальово-безканатним способом — обертанням ґрунтозабірного пристрою навколо вертикальної осі з подачею земснаряда вперед відштовхуванням від напірної палі.
Для розроблення 1 м3 піщаних ґрунтів витрачається 7... 11 м3 води, піщано-гравійних та суглинистих — від 14 до 22 м3.
Укладання ґрунту в насип засноване на випаданні завислих його частинок із пульпи під час зниження швидкості потоку до 0,3...0,03 см/с після випуску пульпи у відстійні басейни, що влаштовуються на місці майбутнього насипу (рис.10.38, б).
Насипи, на яких передбачається будувати будь-які споруди, намивають шарами 0,5...2,5 м завтовшки з піщаних чи піщано-гравелистих ґрунтів. До початку намивання по контуру майбутнього насипу за допомогою бульдозера влаштовують обвалування з місцевого ґрунту. Якщо висота намивного шару менше ніж 2 м, заздалегідь, до початку намивання, зводять фундаменти, а по території, що намивається, прокладають водопровідні та каналізаційні мережі.
Якщо рельєф території пересічений, то намивання починають від найнижчих позначок, де насип матиме максимальну висоту. Якщо висота насипу більш як 5,5 м, намивання проводять у два яруси.
Намивають насипи безестакадним та естакадним способами.
Безестакадний спосіб намивання (рис. 10.38, в) полягає в поступовому нарощуванні похилих патрубків (через 20...30 м) у міру зведення насипу. Патрубки прикріплюють до розподільного пульпопроводу, покладеному у підошви насипу, та підтримують переставними інвентарними козлами. На кінцях патрубків закріплюють дірчасті випускні труби.
Естакадний спосіб намивання полягає у використанні спеціальної інвентарної металевої чи дерев’яної естакади, яку встановлюють як по осі, так і по периметру насипу, на якому розміщують пульпопровід (рис. 10.38, г). Цей спосіб менш економічний, і застосовують його переважно для влаштування значних за шириною насипів. Безперервне проведення робіт забезпечується намиванням ґрунту ділянками — картами. Під час перекладання труб та влаштування другого ярусу обвалування на одній карті на суміжній в цей час намивають ґрунт і т. д.
Для відведення з карт освітленої води влаштовують водовідвідні колодязі, з яких вода стікає по трубах за межі насипу.