12.2. Будівельний генеральний план
Будівельним генеральним планом (генпланом будівництва) називають план будівельного майданчика, на якому показані всі об’єкти будівництва: основні споруди гідровузла, споруди для пропуску будівельних витрат, об’єкти виробничої бази будівництва, водопостачання і каналізації, енерго- і теплопостачання і зв’язку, будівельні кар’єри, внутрішньобудівельні дороги, інженерні мережі і комунікації, тимчасові будівлі і споруди, необхідні для зведення основних споруд гідровузла і об’єктів підсобно-допоміжного призначення.
Генпланом будівництва є єдине компонувальне вирішення всіх об’єктів будівельного майданчика, що враховує будівельно-технологічні, містобудівні і соціально-економічні завдання будівництва і забезпечуючи виконання головної мети будівництва — введення гідроенергетичного об’єкту в найкоротші терміни при мінімальних витратах матеріальних і трудових ресурсів. Генплан будівництва є найважливішим організуючим документом, який регламентує забудову будівельного майданчика, формує архітектурно-художню зовнішність споруджуваного комплексу, створює необхідні умови здійснення будівельно-технологічних процесів.
Розробка генплану будівництва при вибраному будівництві гідровузла зазвичай починається з вибору майданчиків для розміщення підприємств будівельної бази, тимчасового і постійного селищ, дослідження кар’єрів місцевих будівельних матеріалів. Вибір майданчиків здійснюється з урахуванням топографічних і інженерно-геологічних умов району створу гідровузла, транспортних зв’язків будівельного майданчика з мережею зовнішніх доріг і зручностей внутрішньобудівельної транспортної схеми. При цьому завжди прагнуть об’єкти виробничої бази будівництва розмістити ближче, наскільки це можливо, до котловану основних споруд, забезпечити потоковість технологічних процесів зведення основних споруд, виключити по можливості зустрічні і пересічні транспортні потоки.
Місцеположення кар’єрів будівельних матеріалів – піску, гравію, каменя, суглинку або глинистих матеріалів визначається результатами інженерно-геологічних досліджень і за інших рівних умов вибираються найбільш близькі до об’єктів споживання.
Вибір місцеположення селища будівельників є одному з найбільш відповідальних завдань. З одного боку, селище будівельників повинне бути максимально наближене до місць виробництва робіт — котловану основних споруд, об’єктів виробничої бази, вимагаючи мінімального часу на рух робочих до місць роботи, з іншого боку, селище повинне бути розташоване в найбільш комфортабельних умовах — з виходом до річки або до зони створюваного водосховища, поблизу лісу, тобто в найбільш хороших природних і санітарно-гігієнічних умовах. Вибір території для селища є першочерговим завданням, оскільки до початку будь-яких будівельних робіт повинні бути розселені перші групи будівельників. Територія селища повинна мати розміри, достатні для розміщення житлового фонду, комунально-побутових і культурних установ, і, крім того, мати в своєму розпорядженні резерв для можливого його розвитку.
Як приклад на мал.12.1 приводиться схематичний генплан будівництва великого гідровузла. Виходячи з топографічних і інженерно-геологічних умов, компонування основних споруд і зовнішньої транспортної схеми всі об’єкти будівельного майданчика розміщені на правому березі річки в нижньому б’єфі. Територія для тимчасового 10 і постійного 11 селищ вибрана з виходом до річки. Поблизу селища на шляху до котловану основних споруд розміщена виробнича база будівництва (8–25), що забезпечує зручний транспортний зв’язок селища, об’єктів виробничої бази і основних споруд гідровузла. Місце розташування кар’єрів будівельних матеріалів 7 вибрано на деякому видаленні від селища і в той же час достатній близько до основних споживачів — збагачувальної фабрики, бетонному господарству 8. Всі об’єкти будівельного майданчика об’єднані між собою мережею внутрішньобудівельних автомобільних доріг і інженерних мереж. З боку правого берега до будівельного майданчика підходить під’їзна автомобільна дорога 26, що пов’язує будівельний майданчик з мережею зовнішніх транспортних комунікацій. На лівому березі для будівництва судноплавних споруд 2 організовано дільничне господарство 6. Зв’язок між берегами здійснюється по тимчасовому мосту.
Рис. 12.1. Будівельний генплан гідровузла.
1 – створ гідровузла; 2 – судноплавна споруда; 3 – перемички I черги; 4 – перемички II черги; 5 – причали; 6 – дільничне господарство лівого берега; 7 – кар’єри піщано-гравійної суміші; 8 – бетонне і збагачувальне господарство; 9 – деревообробляюче господарство; 10 – піонерне селище; 11–постійне селище; 12– полігону збірного залізобетону; 13 – база засобів малої механізації; 14 – складська база основного технологічного устаткування; 15 – понижувальна підстанція; 16 – склад вугілля; 17 –база промислово-господарського будівництва; 18 – база Гідромонтажу і арматурний завод; 19 – база Гідроелектричного монтажу; 20 – автобаза; 21 – матеріально-технічні склади; 22 – центральні ремонтно-механічні майстерні і база механізації; 23 – база Гідроспец будівництва; 24 – база Спецгідроенергетичного монтажу; 25 – житлово-промисловий комбінат; 26 – під’їзна автомобільна дорога.
При компонуванні об’єктів виробничої бази керуються наступними міркуваннями. Бетонне господарство завжди прагнуть гранично наблизити до котловану бетонних споруд і тим самим скоротити дальність транспортування бетонної суміші. У зв’язку з тим що це господарство є джерелом найбільшого пилоутворення, місцеположення його визначається також і з урахуванням напряму пануючих вітрів. Прив’язка бетонного господарства переважно з підвітряного боку по відношенню до основних споруд гідровузла і інших об’єктів будівельного майданчика. Заводи і полігони збірного залізобетону зазвичай розміщують на одному майданчику з бетонним господарством, що дозволяє уникнути додаткових перевезень бетонної суміші.
Господарство по дробленню та сортуванню гравію, з одного боку, пов’язане з кар’єрами здобичі каменя і пісочно-гравійної суміші і, з іншого, з бетонним господарством.
Тому місце розташування цих об’єктів, як правило, визначається на підставі техніко-економічного порівняння різних рішень. Якщо господарство по дробленню та сортуванню гравію розміщується на території будівельної бази, то воно зазвичай компонується в єдину технологічну схему з бетонним господарством, що сприяє об’єднанню складів заповнювачів цих господарств.
Ремонтно-механічне господарство і автомобільні бази прагнуть розмістити на одному майданчику, при цьому враховується їх майбутнє використання після завершення будівництва гідровузла. Аналогічний підхід і до баз матеріально-технічного постачання.
Гідромеханізації — до намивних споруд або до місць розробки кар’єрів, бази Гідроспецбудівництва — в районі робіт цементацій або підземних робіт, бази Спеціального гідроелектричного монтажу — поряд з монтажним майданчиком ГЕС і ВРП і так далі.
Деревооброблюючі господарства зазвичай розміщують на периферії майданчика з урахуванням можливого розширення.
Базу головного енергетика, тимчасові дизельні електростанції прагнуть компонувати в єдиному комплексі з головною понижуючою підстанцією. Компресорні станції розміщують ближче до місць найбільшого споживання повітря.
Рис. 12.2. Генплан виробничої бази Богучанської ГЕС
Котельні і асфальтобетонне господарство розміщують на периферії будівельного майданчика, бажано з підвітряного боку. Склади паливно-мастильних матеріалів, автозаправні станції розміщують або на в’їздах на будівельний майданчик (або виїздах з неї), або поблизу автомобільних баз. При цьому прагнуть створити єдиний технологічний процес проходження автомобільного транспорту на автобазу: заправка – миття – автобаза. Склади вибухових речовин розміщують за межами будівельного майданчика. Ця відстань регламентується будівельними нормами. Водозабірні споруди господарсько-питного водопостачання повинні розташовуватися, як правило, вище за створ гідровузла і обов’язково вище за майданчик будівельної бази.
При двобереговому компонуванню основних споруд – на одному березі створюється основна будівельна база, на іншому організовуються тільки дільничні господарства. Зв’язок між берегами в цьому випадку залежно від інтенсивності руху здійснюється поромною переправою або по тимчасовому мосту.
На мал. 12.2 показана компоновка об’єктів виробничої бази Богучанської ГЕС. Компоновка об’єктів виробничої бази забезпечує найбільш раціональний транспортний зв’язок підприємства виробничої бази з котлованом основних споруд. Уздовж головної транспортної магістралі 1, що пов’язує виробничу базу з котлованом основних споруд, розміщені автобаза 2, безпосередньо до неї примикає ремонтно-механічне господарство будівництва 3, потім – об’єднана база матеріально-технічне постачання і управління виробничо-технологічної комплектації 4, далі об’єднана база монтажних організацій 5, об’єднана база спеціалізованих будівельних організацій 6 і на найбільш віддаленій ділянці — деревообробне господарство 7. Підприємства по виробництву будівельних матеріалів: гравієві-сортувальна фабрика 11, бетонне господарство будівництва 13, домобудівний комбінат 10, полігон збірного залізобетону 9, арматурне господарство 12, склади піщано-гравійної суміші 8 розміщені на другому плані і разом з тим на достатньо близькій відстані від основних споруд. У безпосередній близькості від річки розташовано піонерське господарство 14, склад паливно-мастильних матеріалів 15 і причал 16. При компоновці виробничої бази всі споріднені об’єкти блокуються в об’єднані виробничі корпуси. Це дозволяє різко скоротити розмір території виробничої бази, зменшити протяжність дороги і інженерних комунікацій і тим самим понизити витрати на їх будівництво.
Геодезичною основою будгенплану зазвичай служать матеріали зйомок масштабів: 1 : 1000, 1 : 2000, 1 : 5000, а іноді і 1 : 10000. На будгенплані показуються контури основних споруд гідровузла, коридори постійних ліній електропередачі, планове положення тимчасових гідротехнічних споруд (перемички, канали і тунелі для пропуску будівельних витрат і т. п.), об’єкти виробничої бази, кар’єри, селища, внутрішньобудівельні автомобільні залізниці, магістральні транспортні лінії, канатні дороги, мережі водопроводу, каналізації, теплотраси, електричні мережі і тому подібне.
Для характеристики місцеположення споруджуваного гідровузла, ситуації району будівництва і його зовнішніх зв’язків складається ситуаційний план будівництва, на якому показуються створ і місцеположення будівельного майданчика споруджуваного гідровузла, будівництва, що існують в районі, крупні населені пункти і промислові підприємства, автомобільні і залізні дороги, лінії електропередачі, районні підстанції, лінії зв’язку і місця примикання під’їзних доріг. У зв’язку з тим, що ситуаційні плани охоплюють значні території, вони виконуються в порівняно дрібних масштабах 1 : 10000, 1 : 25000, 1 : 50000. Приклад умовного ситуаційного плану приведений на мал. 12.3.
При розробці будгенплану складаються проекти горизонтального і вертикального планувань зазвичай окремо для району будівельної бази, селища і основних споруд гідровузла.
У проекті горизонтального планування вирішуються питання горизонтальної прив’язки і координування всіх об’єктів будівельного майданчика. Прив’язка елементів будівель і споруд здійснюється до загальнодержавної координатної сітки або до умовної координатної сітки, прийнятої для даного будівництва, яку іноді називають будівельною.
У проекті вертикального планування вирішуються питання створення проектного рельєфу майданчика і висотного розміщення будівель і споруд. Призначення відміток при вертикальному плануванні повинне забезпечити найменший об’єм земляних робіт. Вертикальне планування повинне вирішувати питання водовідведення поверхневих вод з території будівництва. При проектуванні генплану будівництва керуються СНиП ІІ-89-80* «Генеральні плани промислових підприємств».
Рис. 12.3. Ситуаційний план будівництва гідровузла