![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Національний університет водного господарства та природокористування
- •В. П. Кизима, м. М. Ткачук,
- •А. Г. Куковський, в. Ю. Громадченко
- •Передмова
- •1. Загальні відомості про будівлі і виробництво будівельно-монтажних робіт
- •1.1. Класифікація будівель і споруд
- •Класифікація будівель і споруд
- •1.2. Основні елементи і конструктивні схеми будівлі
- •1.3. Конструктивні схеми цивільних будівель
- •1.4. Конструктивні схеми промислових будівель
- •1.5. Конструктивні схеми сільськогосподарських будівель
- •1.6. Поняття про будівельні процеси і роботи
- •1.7. Форми організації праці
- •1.8. Способи виконання робіт
- •1.9. Індустріалізація будівництва
- •1.10. Організація управління будівництвом
- •Контрольні питання
- •2. Загальні відомості про ґрунти та земляні роботи
- •2.1. Фізико-механічні властивості та будівельна класифікація ґрунтів
- •2.2. Земляні споруди та їх призначення
- •2.3. Види земляних робіт та способи їх виконання
- •2.4. Вибір будівельної ділянки та умов будівництва
- •2.5. Підготовчі і допоміжні роботи
- •Рекомендації щодо вибору систем водовідливу та водопониження
- •Рекомендації щодо вибору протифільтраційних завіс
- •Допустимі відстані від краю укосу до найближчого механізму
- •Застосування інвентарних кріплень
- •2.6. Продуктивність землерийних машин і шляхи її підвищення
- •Розрахунок продуктивності землерийних машин
- •Контрольні питання.
- •3. Основи геодезії
- •3.1. Поняття про геодезію і її роль у будівництві
- •3.2. Розбиття будівель і споруд
- •Контрольні питання.
- •4. Технічна документація на виконання робіт
- •4.1. Проектно-кошторисна документація
- •4.2. Проект організації будівництва
- •4.3. Графіки виробництва робіт
- •4.4. Технологічні карти і карти трудових процесів
- •4.5. Виробничо-технічна документація
- •Контрольні питання
- •4.6. Будівельні норми і правила, стандартизація
- •4.6.1. Система нормативних документів
- •4.6.2. Технічний контроль на виробництві
- •Контрольні питання
- •4.7. Підготовчі роботи при зведенні будівлі
- •4.7.1. Етапи проведення підготовчих робіт
- •4.7.2. Інженерна підготовка майданчика
- •4.8. Тимчасові будівлі і споруди
- •5. Вказівки по контролю якості і приймання земляних робіт
- •Кількість контрольних проб для визначеня властивостей грунту що укладається в напірні насипи інженерних споруд
- •5.4 Компресійна крива
- •5.5 Епюри тисків у грунті
- •Контроль якості земляних робіт
- •Контрольні питання.
- •6. Охорона праці, техніка безпеки, екологія у будівництві
- •6.1. Загальні положення
- •Допустимі відхилення при проектуванні земляного полотна згідно з сн 499-72
- •6.2. Організація будівельного майданчика
- •6.2.1. Організація робочого місця
- •Відстань від підошви відкосу виїмки до найблищого колеса механізма
- •6.2.2. Електробезпека
- •6.2.3. Виробнича санітарія
- •6.2.4. Протипожежні заходи
- •6.2.5. Шумове забруднення
- •Шумовий фон для органів слуху
- •6.2.6. Вібрація і засоби боротьби з нею
- •6.2.7. Електромагнітні поля і навколишнє середовище
- •6.2.8. Радіоактивне забруднення
- •6.2.9. Охорона навколишнього природного середовища
- •6.2.10. Види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення
- •Контрольні запитання
- •7. Підрахунки об’ємів земляних робіт
- •7.1. Підрахунок об’ємів робіт при зведенні лінійно-протяжних земляних споруд
- •7.2. Підрахунок об’ємів земляних робіт при розробці котлованів
- •Найбільша допустима крутизна укосів тимчасових котлованів і траншей, що виконуються без кріплень
- •Об’єм котловану між перетинами I-I–IV-IV
- •Об’єм укосів котловану на торцях
- •Об’єм кутових пірамід котловану
- •Показники розпушування ґрунтів
- •7.3. Підрахунок об’ємів земляних робіт при вертикальному плануванні майданчиків
- •7.3.1. Визначення відміток поверхні землі (Hi) вершин квадратів
- •7.3.2. Визначення проектних (червоних) відміток hпр
- •7.3.3. Визначення робочих відміток
- •7.3.4. Підрахунок основних об’ємів земляних мас у фігурах
- •Підрахунок основних об’ємів земляних мас при вертикальному плануванні майданчика
- •7.3.5. Підрахунок об’ємів ґрунту в укосах насипу і виїмках
- •Загальний об’єм земляних мас при вертикальному плануванні майданчика
- •Підсумування об’ємів, виїмок, насипів, укосів
- •Приклад підрахунку об’ємів ґрунту в укосах насипу й виїмки
- •7.3.6. Визначення лінії нульових робіт
- •7.3.7. Визначення об’ємів земляних робіт
- •Підрахунок об’ємів земляних робіт при плануванні майданчика
- •7.3.8. Визначення середньої дальності переміщення земляних мас
- •7.3.9. Визначення дальності переміщення ґрунту при плануванні ділянки
- •13* Кизима в. Технологія виконання та проектування земляних робіт в будівництві
- •Контрольні питання.
- •8. Вибір способу виробництва земляних робіт і комплектів машин
- •8.1. Загальні положення
- •8.2. Вибір способу виробництва земляних робіт
- •Орієнтовна ємність ковша прямої лопати залежно від об’єму робіт, зосередженого в одному місці
- •Найменша висота забою, що забезпечує наповнення ковша прямої лопати ґрунтом «з шапкою»
- •8.3. Розрахунок кількості машин для розробки ґрунту
- •8.4. Розрахунок необхідності в транспортних засобах
- •Вантажопідйомність транспортних засобів, що рекомендується, залежно від ємності ковша екскаватора
- •8.5. Розрахунок кількості транспортних одиниць (самоскидів) для завозу (відвозу) розробляючого екскаватором ґрунту
- •Швидкість руху транспорту в залежності від покриття доріг
- •Час маневрування автосамоскидів
- •Час завантаження та розвантаження автосамоскидів
- •8.6. Економічне порівняння варіантів засобів|коштів|механізації для вертикального планування майданчика. Вибір остаточного варіанту виробництва робіт
- •Техніко-економічні показники варіантів механізації
- •Контрольні питання.
- •9. Визначення техніко-економічних показників розглянутих варіантів і вибір з них найбільш економічного
- •Усереднена вартість людино-годин за розрядами робіт у будівництві станом на 1 серпня 2007 р.
- •Склад комплектів машин
- •Склад бригад
- •Техніко-економічні показники роботи комплектів машин
- •Приклад
- •10. Розробка технологічної схеми виробництва земляних робіт
- •10.1. Виробництво земляних робіт
- •10.2. Визначення об’ємів|обсягів|земляних робіт при розробці котлованів|і траншей. Вибір раціонального контуру котлованів під запроектовану споруду|спорудження|
- •10.3. Розрахунок об’ємів|обсягів|розробки і транспортування ґрунту при розробці котлованів і траншей
- •10.4. Розрахунок трудомісткості робіт по зворотній засипці пазух котлованів і ущільненню ґрунту
- •10.5. Виконання земляних робіт бульдозером
- •Основні параметри бульдозерів
- •10.6. Розробка ґрунту екскаваторами
- •Практичні рекомендації по величині кроку пересування екскаваторів
- •Номенклатура екскаваторів на гусеничному та колісному ходу країн світу
- •10.7. Виконання робіт скреперами
- •Основні параметри скреперів, необхідні для проектування та виконання робіт
- •Середні значення довжин шляхів набору і вивантаження ґрунту
- •Значення коефіцієнта наповнення ковша Кн
- •Значення найбільшої довжини шляху набору
- •Значення коефіцієнта Кр залежно від виду ґрунту
- •Техніко-експлуатаційна характеристика скреперів
- •10.8. Розроблення ґрунту гідромеханічним способом
- •10.9. Підземні способи виконання земляних робіт
- •Контрольні питання.
- •10.10. Механізоване ущільнення насипних ґрунтів
- •Схеми взаємодії з грунтом робочих органів машин для ущільнення грунту
- •Техніко-експлуатаційні|експлуатаційний| характеристики ґрунтоущільнюючих | машин
- •Умови застосування катків для ущільнення грунтів у насипах
- •Основні параметри грунтових віброкотків різних компаній
- •Межі міцності ґрунту, мПа
- •10.11. Водовідведення, водовідлив і пониження поверхневих вод
- •Контрольні питання.
- •11.Особливості виконання робіт у зимових умовах й основні положення по організації будівництва
- •11.1. Сезонне промерзання і властивості мерзлих ґрунтів
- •Рекомендації по вибору способу виробництва земляних робіт в зимову пору року
- •Техніко-економічні|техніко-економічний| показники різних способів виконання земляних робіт в зимову пору року
- •Щільність снігового|сніговий| покриву|покривало| Рсн , кН
- •11.2. Проект виробництва робіт в зимових умовах
- •11.3. Підготовка будівельного майданчика до виконання робіт нульового циклу в зимовий період
- •11.4. Захист ґрунтів від промерзання
- •Способи захисту ґрунту від промерзання
- •11.5. Способи підготовки мерзлих ґрунтів до розробки
- •11.5.1. Відтаювання
- •11.5.2. Спушення мерзлого ґрунту вибуховим методом
- •11.5.3. Традиційні способи провадження вибухових робіт
- •11.6. Механічне розпушування ґрунту
- •11.7. Виконання земляних робіт
- •11.7.1. Організація і технологія розробки ґрунту в зимових умовах
- •11.7.2. Застосування мобільного обладнання
- •11.7.3. Санітарно-гігієнічні заходи (фізико-хімічні методи очищення)
- •Контрольні питання
- •12. Організація будівельного майданчика гідротехнічного об’єкта
- •12.1. Склад об’єктів будівельного майданчика
- •12.2. Будівельний генеральний план
- •12.3. Внутрішньобудівельні автомобільні та залізні дороги
- •12.4. Внутрішньобудівельний транспорт
- •12.5. Енергопостачання будівництва
- •12.6. Водопостачання та каналізація
- •12.7. Селища будівельників
- •Норма об’єму будівель культурно-побутового призначення на 100 жителів, м2:
- •Контрольні питання.
- •13. Будівництво насипних земляних гребель і дамб
- •13.1. Загальні відомості
- •13.2. Організація і проведення робіт в кар’єрі
- •13.3. Транспорт грунту
- •Значення швидкостей автосамоскидів при задовільному стані грунтовогошляху
- •Ширина смуги руху залежно від габаритів транспортного засобу
- •13.4. Укладання грунту в тіло дамб і гребель
- •Межі оптимальної вологості грунтів
- •13.5. Особливості будівництва гребель з ядром, екраном і понуром
- •13.6. Будівництво якісних насипів способом відсипки грунту у воду
- •13.7. Підготовка чаші водосховища
- •Контрольні питання.
- •14. Будівництво каналів зрошувальних і осушувальних систем
- •14.1. Особливості будівництва каналів
- •14.2. Будівництво каналів у виїмці
- •Співвідношення місткості ковшів екскаватора від річного обсягу робіт
- •14.3. Будівництво каналів в напіввиїмці, напівнасипу і в насипу
- •14.4. Будівництво каналів дрібної зрошувальної та осушувальної мережі
- •Контрольні питання.
- •Термінологічний словник
- •Література
- •1. Загальні відомості про будівлі і виробництво будівельно-монтажних робіт 5
- •2. Загальні відомості про ґрунти та земляні роботи 39
- •3. Основи геодезії 64
- •4. Технічна документація на виконання робіт 91
- •5. Вказівки по контролю якості і приймання земляних робіт 116
- •6. Охорона праці, техніка безпеки, екологія у будівництві 132
- •7. Підрахунки об’ємів земляних робіт 165
- •8. Вибір способу виробництва земляних робіт і комплектів машин 206
- •9. Визначення техніко-економічних показників розглянутих варіантів і вибір з них найбільш економічного 224
- •10. Розробка технологічної схеми виробництва земляних робіт 231
- •11.Особливості виконання робіт у зимових умовах й основні положення по організації будівництва 318
- •12. Організація будівельного майданчика гідротехнічного об’єкта 375
- •13. Будівництво насипних земляних гребель і дамб 404
- •14. Будівництво каналів зрошувальних і осушувальних систем 426
- •46020, М. Тернопіль, вул. Поліська, 6а.
Відстань від підошви відкосу виїмки до найблищого колеса механізма
Глибина виїмки, м |
Грунт | ||||
Піщаний та гравелистий |
Супіщаний |
Суглинистий |
Глинистий |
Лісовий сухий | |
Відстань по горизонталі від підошви відкосу до найближчого колеса або гусениці, м | |||||
1 2 3 4 5 |
1,5 3 4 5 6 |
1,25 2,4 3,6 4,4 5,3 |
1 2 3,25 4 4,75 |
1 1,5 1,75 3 3,5 |
1 2 2,5 3 3,5 |
Проїзд по штучних спорудах (мостах, естакадах і і. п.) допускається тільки після одержання дозволу від організації, що експлуатує дану споруду.
При русі через залізницю по переїзду, що не охороняється, машиніст агрегату повинен попередньо перевірити, чи вільний шлях.
Наближення скреперних і інших агрегатів до відкосу свіжовідсипаного насипу на відстань менше, ніж 1 м від бровки насипу до найближчого до неї колеса або гусениці забороняється.
При роботі зі штовхачем повинні застосовуватися спеціальні пристрої (буфери). Якщо ж для штовхання скрепера застосовується бульдозер, то необхідно стежити за положенням його відвала, щоб уникнути пошкодження задніх шин скрепера.
Поперечний ухил місцевості, по якій рухається скрепер, не повинен перевищувати:
У літню пору для навантажених скреперів 8–10 %;
Те ж саме, для порожніх скреперів 10 %;
У зимовий час 3 %.
Машиністи скреперних агрегатів повинні бути забезпечені інструкцією з експлуатації скрепера і штовхача і мати посвідчення на право проведення робіт, що видається після проходження курсового навчання.
6.2.2. Електробезпека
Електробезпека на будівельному майданчику, ділянках робіт і робочих місцях забезпечується відповідно до вимог ГОСТ 12.1.01З - 88.
Відстані, що обмежують небезпечну зону від необгороджених, неізольованих частин електроустановки (електроустаткування, кабеля, дроту) або від вертикальної площини, утворюваною проекцією на землю найближчого дроту, повітряній лінії електропередачі, що знаходиться під напругою, залежать від напруги струму:
Напруга, кВ Відстань, м
До 1 1,5
1–20 2
35–110 4
150–220 5
330 6
500–700 9
800 (постійний струм) 9
У зоні повітряної лінії електропередачі, що діє, будівельно-монтажні роботи ведуть під безпосереднім керівництвом інженерно-технічного працівника, відповідального за безпеку робіт, на підставі дозволу організації-власника лінії і команди-допуску, що визначає безпечні умови робіт. Перед початком роботи будівельних машин (стріловидних вантажопідйомних кранів, екскаваторів) з повітряної лінії електропередачі повинно бути знята напруга. Якщо напругу зняти неможливо, роботу дозволяється вести лише у тому випадку, коли відстань від підіймальної або висувної частини машини в будь-якому положенні до вертикальної площини, утворюваною проекцією на землю найближчого дроту, що знаходиться під напругою лінії, не менша вказаного. Машиніст вантажопідйомної машини повинен мати другу кваліфікаційну групу з техніки безпеки. Підтвердження кваліфікаційної групи проводиться щорічно, про що роблять запис в журналі перевірки знань по техніці безпеки.
Світильники загального освітлення, приєднані до електромережі напругою 127 або 220 В, встановлюють на висоті не менше 2,5 м від рівня землі, підлоги або робітничого настилу.
Зовнішні електропроводки тимчасового електропостачання виконують ізольованим дротом і розміщують на опорах на висоті, не менше: над робочими місцями — 2,5 м, над проходами — 3,5 м, над проїздами — 6,0 м.
Захистом від пошкодження струмом під час переходу напруги на металеві частини служить заземлення. Заземленню підлягають: будівельні крани; рейки доріг, кранів; корпуси трансформаторів, електроінструментів, освітлювальної арматури і інших приладів.
При ураженні людини електричним струмом необхідно звільнити її від дії струму і надати медичну допомогу. До прибуття лікаря потерпілому забезпечують спокій, приплив свіжого повітря. Якщо потерпілий знепритомнів, роблять штучне дихання.
Травми в результаті дії електричного струму можуть появитися при наступних обставинах: дотику людини до одної неізольованої струмоведучої частини електроустановки, що знаходиться під напругою: одночасному дотику людини до двох струмоведучих неізольованих частин електроустановок, що знаходяться під напругою: дотику людини до металевого корпусу електроустаткування, що виявився під напругою; дії атмосферного струму при грозових розрядах, електричної дуги: звільнення людини, що знаходиться під напругою. Міра тяжкості електротравми залежить від струму, що протікає через тіло людини, частоти струму, фізіологічного стану організму, тривалості дії струму, дороги струму в організмі і виробничих умов. Зовнішніми проявами електротравми можуть бути опіки, електричні знаки на шкіряному покриві, металізація поверхні шкіри людини.
Підвищену небезпеку пораження людей електричним струмом створюють: вологість пари і відносна вологість повітря вище 75%, провідний пил — технологічний, або інший пил, осідаючи на дротах, проникаючи всередину машин і апаратів і відкладаючись на електроустановках, погіршення умов ізоляції: струмопровідні основи — металеві, земляні, залізобетонні, цегляні, підвищена температура повітря — тривалий час більш 35°С, короткочасно 40°С; одночасний дотик людини до сполучених із землею металевих конструкцій будівель, технологічним апаратам і механізмам, з одного боку, і до металевих корпусів електроустаткування — з іншого.
Особливо небезпечні умови ураження людей електричним струмом є такі як: вогкість — дощ, сніг, часте обприскування і покриття вологою поверхні підлоги, стін і предметів, що знаходяться в середині приміщення; хімічно-активне середовище — постійно або тривало містить агресивні пари, гази або рідину, від яких утворюються відкладення або плісень, що мають руйнівну дію на ізоляцію і струмопровідні частини електроустаткування.
До управління ручними електричними машинами допускаються особи, що мають першу кваліфікаційну групу по техніці безпеки. Привласнення кваліфікаційної групи оформляється записом в журналі перевірки знань з техніки безпеки, повторний інструктаж проводиться не рідше одного разу у квартал.
Особи, обслуговуючі електроустановки, повинні забезпечуватися засобами індивідуального захисту.
Перелік професій та робіт в будівництві, на яких забороняється працювати дітям до 18-тирічного віку:
1. Балонщики кисневих та ацетиленових установок.
2. Вулканізаторщики.
3. Взривники.
4. Верхолази на всіх видах робіт.
5. Газозварники та електрозварники.
6. Гасильщики вапна.
7. Гідропіскоструйщики.
8. Вантажники, підкатчики до вагонеток та інших видів транспорту.
9. Чергові та ремонтники електроустановок.
10. Загрузчики і розгрузчики палива та інших матеріалів.
11. Кладовщики та роздатчики горючо-змазуючих матеріалів та вибухонебезпечних речовин.
12. Крановщики.