Контрольні питання

1. Яка документація використовується при будівництві об’єкту?

2. Назвіть стадії проектування.

3. Призначення ПОБ і ПВР і ким вони розробляються?

4. Розкажіть про склад і зміст ПВР.

5. Яке призначення будгенпланів?

6. Як розрізняються графіки виробництва робіт?

7. Які основні елементи мережевого графіка?

8. Що таке критичний шлях?

9. Які питання вирішуються в технологічних картах?

10. Яке призначення і зміст карти трудового процесу?

11. Розкажіть про склад і зміст журналу виробництва робіт.

12. На які роботи і для чого складаються акти прихованих робіт?

13. Назвіть основну виробничу документацію.

14. Яке призначення календарного графіка?

15. Які документи пред’являються приймально-здаточній комісії?

4.6. Будівельні норми і правила, стандартизація

4.6.1. Система нормативних документів

У систему нормативних документів в будівництві входять Державні будівельні норми та правила (ДБН), стандарти, документи по економіці будівництва і по питаннях праці і заробітної плати.

Нормативні документи встановлюють комплекс норм, правил, положень, вимог, обов’язкових при проектуванні, інженерних дослідженнях і будівництві, реконструкції будівель і споруд, розширенні і технічному переозброєнні підприємства, а також при виробництві будівельних конструкцій, виробів і матеріалів, при експлуатації і ремонті будівель, споруд і конструкцій.

Нормативні документи підрозділяються на галузеві, відомчі і місцеві.

Основним галузевим нормативним документом в будівництві є Державні будівельні норми і правила (ДБН), затверджені Державним будівельним комітетом України (Мінрегіонбуд України).

ДБН містить вказівки і обов’язкові вимоги при складанні проектно-технічної документації, виготовленні матеріалів, конструкцій і деталей, а також виробництві будівельно-монтажних робіт. Дотримання цих вказівок і вимог забезпечує належну якість і найменші витрати праці і ресурсів при зведенні будівель і споруд, а також зниження вартості будівництва.

У ДБН приводяться сучасна технологія робіт з вказівкою відхилень, що допускаються, і правила техніки безпеки.

ДБН складаються з 5 частин.

А. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ НОРМАТИВНІ ДОКУМЕН­ТИ (НД).

А1. Стандартизація, нормування, сертифікація і метрологія.

А2. Вишукування, проектування і територіальна діяльність.

А3. Виробництво продукцій в будівництві.

Б. МІСТОБУДІВНІ НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ (НД).

Б1. Містобудівна документація та інформаційне забезпечення.

Б2. Планування та забудова населених пунктів.

В. ТЕХНІЧНІ НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ (НД). ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА.

В1. Загальнотехнічні вимоги до життєвого середовища та продукції будівельного призначення.

В2. Об’єкти будівництва та промислова продукція будівельного призначення.

В3. Експлуатація, ремонт, реставрація та реконструкція.

Г. РЕКОМЕНДОВАНІ НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ (НД). ПОСІБНИКИ.

Д. КОШТОРИСНІ НОРМИ ТА ПРАВИЛА.

Д2.2 Ресурсні елементі кошторисні норми на будівельні роботи — РЕКН.

Д2.3 Ресурсні елементі кошторисні норми на монтаж устаткування — РЕКНму.

Д2.4 Ресурсні елементі кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи — РЕКНр.

Д2.5 Ресурсні елементі кошторисні норми на реставраційно відновлювальні роботи — РЕКНР.

Д2.6 Ресурсні елементі кошторисні норми на будівельні роботи —РЕКНпн.

Д2.6 Ресурсні елементі кошторисні норми експлуатації будівельних машин та механізмів — РЕКНТЄМ.

У ДБН приведена система допусків, що характеризує ступінь точності виконання і установки конструктивних елементів, а також виробництва всіх видів загальнобудівельних і спеціальних робіт. У міру підвищення технічного рівня в будівництві, пов’язаного з досягненнями науки і техніки, до ДБН вносяться зміни. Кожна нова редакція ДБН або доповнення до них затверджуються Держбудом України.

Зміни і доповнення, що вносяться до нормативних документів, а також поправки публікуються в щомісячному журналі «Бюлетень будівельної техніки» і «Збірці змін і доповнень до будівельних норм і правил».

Разом з ДБН в будівництві застосовується і ряд інших будівельних нормативних документів, наприклад, будівельні норми, вказівки і тому подібне.

Крім вище наведених нормативних документів, капітальне будівництво регулюється певними стандартами, відомчими інструкціями і технічними умовами.

При проектуванні і виробництві будівельних конструкцій і виробів, а також призначенні розмірів об’ємно-планувальних частин будівель і споруд застосовується єдина модульна система (ЄМС). Ця система є сукупністю правил, порядку координації і призначення розмірів елементів будівель і споруд, будівельних, виробів і устаткування на базі основного модуля, рівного 100 мм (позначається 1М). Застосування ЄМС в будівництві дозволяє здійснити уніфікацію, типізацію і стандартизацію, тобто в значній мірі уніфікувати і скоротити число типорозмірів будівельних виробів і конструкцій. Це у свою чергу, забезпечує взаємозамінюваність деталей, що виконані з різних матеріалів або відрізняються по конструкції. Нарешті, вироби і деталі однакових типорозмірів можна використовувати, в будівлях різноманітного призначення.

У ЄМС, окрім основного модуля (1М), входять і виробничі (укрупнені і дробні) модулі, які отримують шляхом множення основного модуля на цілі або дробові коефіцієнти.

Похідні укрупнені модулі (60М, 3ОМ, 12М) і кратні ним розміри рекомендується застосовувати для призначення подовжніх і поперечних кроків будівель. Так, ширина і довжина багатоповерхових виробничих і сільськогосподарських будівель кратна модулю 3ОМ, ширина одноповерхових будівель кратна модулю 3ОМ, а їх довжина — модулю 60М.

Модулі 6М, 3М, 2М призначені для розчленовування конструктивних елементів в плані будівель і для призначення ширини отворів. Так, в житлово-цивільному будівництві введень єдиний сортамент деталей, довжина, ширина і висота яких може бути лише кратною модулю 6М і для особливих випадків — ЗМ.

Основній модуль 1М і дробові модулі від 0,5М до 0,05М застосовують для призначення розмірів перетину основних відносно малих елементів (перемичок, колон, балок). Найбільш дрібні дробові модулі від 0,1М до 0,01М використовують для призначення товщини плиткових і листових матеріалів, ширини зазорів, допусків. А розміри окремих деталей будівельних конструкцій, від яких залежать взаємоув’язка і взаємозамінюваність елементів, можуть призначатися немодульними.

*7 Кизима В. Техлогія виконання та проектування земляних робіт в будівництві

Відповідно до ЄМС разбивочні осі будівель, створюючі сітку колон, кратні розміру 6М; прольоти промислових будівель кратні 6М (12; 18; 24; 30; 36 М і т. д.); сільськогосподарських будівель — 1,5М (6; 7,5; 9; 12; 15; 18; 21 М); крок колон в промислових будівлях кратний 6 або 12 М, а в перекритими оболонками — 18 і 24М; крок колон сільськогосподарських будівель рівний 3; 4, 5; 6 М; висотні розміри виробничих будівель кратні розміру 1,2М.

Під уніфікацією розуміється встановлення доцільної однотипності об’ємно-планувальних і конструктивних вирішень будівель і споруд, а також конструкцій, деталей і устаткування, що обумовлює скорочення типорозмірів і їх широку взаємозамінюванісь.

Типізація сприяє серійному виробництву обмеженої кількості типів виробів для будівництва певних типів будівель і споруд. У результаті цього у нас в країні переважає будівництво будівель і споруд після типових проектів. На уніфікації і типізації базується стандартизація.

Стандартізація — це процес встановлення і застосування правил з метою впорядкування діяльності в даній області на користь і за участю всіх зацікавлених сторін і, зокрема, для досягнення загальної оптимальної економії, з дотриманням умов будівництва і вимог техніки безпеки.

Стандартізація застосовується для встановлення одиниць вимірювань; термінів і позначень; вимог до продукції і виробничих процесів (вибір і визначення характеристик тій або іншої продукції, методів випробувань і вимірювань, технічних вимог, що характеризують якість виробів, взаємозамінюваності і т.п.); вимог, що забезпечують безпеку робочих і збереження матеріальних цінностей.

Ведуча роль серед нормативно-технічних документів по стандартизації належить стандарту.

Стандарт — нормативно-технічний документ по стандартизації, що розробляється як на матеріальні предмети (продукцію, еталони, зразки речовин і т. п.), так і на норми, правила, вимоги до об’єктів організаційно-методичного і загальнотехнічного характеру на основі досягнень науки, техніки і практичного досвіду і затверджуваний компетентною організацією.

У нашій країні вже діє більше 20 тис. стандартів і вони відповідно до рівнів управління ДСС підрозділяються на наступні категорії:

Державні стандарти — обов’язкові до застосування всіма підприємствами, організаціями і установами союзного, республіканського і місцевого підпорядкування у всіх галузях народного господарства України і союзних республік. Затверджуються вони Державним комітетом України із стандартів, а також Держбудом України (на будівельні матеріали, деталі і вироби, санітарно-технічне устаткування і ручний інструмент).

Галузеві стандарти (ГСТ) — обов’язкові для всіх підприємств і організацій даної галузі, а також для підприємств і організацій інших галузей, що застосовують продукцію цієї галузі. Вони затверджуються республіканськими відомствами і комітетами;

Всі стандарти чітко регламентують вигляд, тип, розмір, сорт продукції, методи випробувань, маркіровку і упаковку, а також правила перевезення і зберігання. Вони зашифровані з вказівкою порядкового номера і дати введення, наприклад, ГОСТ 8484-82 «Плити підвіконні залізобетонні для виробничих будівель. Конструкції і розміри» введений 30.07.82 або стандарт СЄВ — СТ СЄВ 3477-71 «Цементи. Відбір і підготовка проб» введений 01. 01. 79.

Разом із стандартами, на будівельну продукцію встановлюються і технічні умови (ТУ), що є нормативно-технічним документом, що регламентує комплекс вимог до конкретних типів, марок і розмірів продукції.

Технічні умови розробляються і затверджуються на окремі види продукції, для яких складання стандартів, що визначають якісні показники продукції, недоцільно із-за випуску її в невеликих кількостях (дрібносерійна продукція, що виготовляється по індивідуальному замовленню, і спеціальна продукція, що має обмежене застосування); на продукцію, що є об’єктом державних галузевих або республіканських стандартів, але ще не охоплену стандартами (дослідні зразки і т.п.); на стандартизовану продукцію у випадках, коли необхідно доповнити або посилити вимоги до будівельної продукції; на виконувані роботи і послуги.

Впровадження стандартизації в будівництві дозволяє з оптимально знайденого числа збірних елементів організувати їх серійне виробництво і зводити будівлі різного призначення, різних архітектурно-планувальних рішень, тобто із стандартних елементів зводити нестандартні будинки.

Стандарти все активніше впливають на підвищення якості побудованих будівель, рівень заводської готовності будівельних конструкцій і виробів, впровадження ефективних і технологічніших матеріалів в будівництві.

Стандартизація в будівництві направлена на підвищення ефективності капітальних вкладень, якості, надійності і довговічності будівель і споруд, рівня індустріалізації, продуктивності праці і скорочення матеріаломісткості. Вона є найважливішим засобом розширення зовнішньоекономічних, науково-технічних і торгових зв’язків завдяки подоланню технічних бар’єрів між країнами.

Для виконання будь-якої роботи на об’єкті спочатку складається калькуляція, а потім виписується наряд.

Калькуляція — основний документ для збільшених розрахунків з робочими за виконання технологічно зв’язаних комплексних процесів і за закінчену будівельну продукцію окремих видів робіт, частини або всієї будівлі; вона містить звітний розрахунок нормативного часу і суми заробітної плати на всі основні, допоміжні, супутні і транспортні роботи.

Застосування калькуляцій дозволяє значно скоротити число виписуваних бланків-нарядів і число позицій в кожному наряді, а також сприяє ширшому застосуванню акордної і відрядно-преміальної системи оплати праці.

Складена калькуляція, по якій проводиться оплата праці, узгоджується з інженерно-технічним персоналом (начальником ділянки, виробником робіт, майстром) і затверджується головним інженером будівельної організації. В обов’язковому порядку з калькуляцією знайомиться бригадир, який виконуватиме роботи по ній, і всі його зауваження враховуються.

Важливим нормативним документом в будівництві в системі нормування праці є наряд. В цілях посилення матеріальної зацікавленості робочих в подальшому підвищенні продуктивності праці, поліпшенні якості, скороченні термінів зведення будівель і споруд і зниженні вартості будівельно-монтажних робіт в будівництві упроваджено нормування праці робочих.

Перед початком виконання різних робіт бригадам видаються наряди, в яких указується найменування робіт, трудомісткість, сума заробітної плати, терміни виконання і якість. Завдання видає виробник робіт або майстер, а бригадир приймає наряд-завдання і виконує. Після завершення робіт бригадир здає роботи, а майстер (виконроб) приймає. Наряд до оплати затверджує головний інженер. У разі встановлення в наряді неправильного застосування норм і розцінок, невірних нарахувань преміальних доплат або ж уточнення фактично виконаних об’ємів робіт і їх складу працівники, перевіряючі, підписують і затверджують його, мають право вносити певні виправлення до наряду до його оплати незалежно від того, в якій стадії знаходиться робота (навіть якщо вона завершена). Працівник, що вніс зміни і виправлення в наряд, ставить свій підпис, а бригадир або окремі робочі сповіщаються про це.

Якщо ж бригадир або окремі робочі по виданому наряду не згодні з якоюсь розцінкою, то це не служить підставою для відмови від виконання робіт. Робота повинна бути виконана, а свої зауваження бригадир або окремі робочі повідомляють майстрові (виконробові). Якщо ж майстер або виконроб не вирішив їх, тоді бригадир (робочі) свою скаргу передають в комісію з трудових суперечок при даній організації.

Всі роботи, що підлягають виконанню, записуються в спеціальні прості або акордні бланки-наряди.

У разі появи робіт, не передбачених калькуляцією, їх виконують і записують на сигнальних бланках з кольоровою діагональною полосою, через весь бланк. Є три кольори діагональної смуги: червоний, синій і чорний.

Наряди з червоною діагональною смугою видаються на оплату зайвих і випадкових робіт, а також на переробку робіт низької якості. Обов’язково до такого наряду прикладається акт, де указуються причини переробок і хто в цьому винен. Брак і переробки з вини робочих повторно не оплачуються. Наряди з синьою діагональною смугою виписуються на виконання робіт, не передбачених калькуляцією, проектом або кошторисом. Наряди з чорною діагональною смугою видаються на роботи, пов’язані з переробкою матеріалів, а також з доведенням і виправленням готових залізобетонних, столярних і інших виробів.

В кінці кожного місяця виконробом (майстром) складаються розрахунковий табель, який здається у відділ праці і заробітної плати (ВПіЗ) будівельного управління разом із закритими нарядами по реєстру.

Оформлені наряди за підписом бригадира, майстра (виконроба) і затверджені головним інженером передаються в розрахункову частину бухгалтерії для нарахування заробітної плати кожному робочому з урахуванням відпрацьованих ним днів і привласненого йому розряду.