Об’єм котловану між перетинами I-I–IV-IV

Перетин	Робоча відмітка по осі h, м	Площа поперечного перерізу (b+mh)h, м2	Півсума площ , м2	Довжина ділянки L, м	Об’єм V, м3
І–І
ІІ–ІІ
і т.д.

Таблиця 7.З

Об’єм укосів котловану на торцях

Грань	Перетин	Робочі відмітки h, м	Площа поперечного перерізу	Півсума площ	Ширина котловану по дну В, м	Об’єм V, м3
АВ	АА' BB'
і т.д.

Таблиця 7.4

Об’єм кутових пірамід котловану

Кут	Робоча відмітка h, м	Об’єм
А і т.д.

Ширину траншеї з’їзду по низу приймають 6,8–7,0 м. При такій ши­рині можливий зустрічний рух машин і їх стоянка під навантаженням в два ряди. Довжину з’їзду (по горизонтальній проекції) визначають за­лежно від глибини котловану (висоти забою) і заданого ухилу з’їзду. Допустимий ухил з’їзду — не більше 10 відсотків, що відповідає відно­шенню висоти забою до довжини з’їзду 1:10.

Якщо місцевість має природний ухил, то з’їзд в котлован влашто­вують із зниженого боку ділянки, що дозволяє зменшити крутизну з’їзду або його довжину. В цьому випадку при визначенні довжини з’їзду за висоту забою приймають різницю відміток початку і кінця з’їзду.

Об’єм земляних робіт для влаштування траншеї з’їзду визначиться по формулі:

, (7.14)

де h — глибина котловану, м;

b — ширина траншеї з’їзду по дну, м;

т` — коефіцієнт закладання дна траншеї;

т — коефіцієнт закладання укосів траншеї

Приклад. Визначити об’єм робіт для влаштування траншеї з’їзду при наступних даних. Глибина котловану h = 3 м; ширина траншеї з’їзду по дну b = 7 м; коефіцієнт закладання дна траншеї при ухилі 8% т^` =12,5; коефіцієнт крутизни укосів траншеї т =1.

Рішення. Користуючись формулою 7.14, знаходимо:

При зведенні будівель з підвалом часто виникає необхідність не тільки розробляти котлован, але і відривати в нім траншеї для стрічко­вих фундаментів стін підвалу.

Виїмка ґрунту екскаватором зазвичай проводиться до відмітки ос­нови підлоги підвалу, а траншеї під фундаменти стін відриваються вручну; ґрунт складається на вільних ділянках котловану.

При такому методі виробництва робіт подальше видалення ґрунту з котловану представляє великі труднощі і пов’язано із значними витра­тами ручної праці.

Проте застосування ручної праці при видаленні ґрунту з траншей і котловану можна скоротити до мінімуму. Для цього глибина копання котловану екскаватором повинна бути нижче за проектну відмітку ни­зу підлоги підвалу настільки, щоб об’єм ґрунту, вийнятого вручну з траншей, компенсував об’єм додатково зрізаного ґрунту.

Рис. 7.3. Схема котловану для підрахунку його об’єму методом попе­речних профілів

Рис. 7.4. Визначення величини пониження відмітки дна котловану

Величина пониження відмітки дна котловану (рис. 7.4) визначиться з достатньою точністю за формулою:

, (7.15)

де V_тр — об’єм траншей, підрахований по проектних розмірах, м³;

F_о — площа дна котловану, що включає і площі, займані траншеями, м²;

— коефіцієнт залишкового розпушування ґрунту, що приймається з урахуванням даних табл. 7.5.

Таблиця 7.5