Контрольні питання.

1. Описати загальні відомості будівництва земляних гребель і дамб.

2. Організація і проведення робіт в кар’єрі.

3. Організація транспорту для перевезення грунту з кар’єру в греблю. Влаштування і підтримка шляхів.

4. Описати укладання грунту в тіло дамб і гребель. Схема укладання.

5. Будівництво якісних насипів способом відсипки грунту у воду. Схеми робіт.

6. Описатим підготовку чаші водоймища. Дати схему екранів, їх типи.

14. Будівництво каналів зрошувальних і осушувальних систем

14.1. Особливості будівництва каналів

Зрошувальні канали залежно від їх призначення в системі можуть мати ширину по дну від 0,2 до 12 м та глибину від 0,2 до 8 м і більше, коефіцієнт закладення укосів m=1…4 і пропускну здатність від 10 л/с до декількох десятків і навіть сотень кубометрів за секунду. Довжина каналів може досягати декількох десятків і навіть сотень кілометрів.

Щоб задовольнити експлуатаційним вимогам, дно каналу проектують нижче або вище природної поверхні землі залежно від характеру елементів рельєфу по трасі. У зв’язку з цим розрізняють ділянки каналів, що проходять цілком у виїмці або цілком у насипу, або в напіввиїмці-напівнасипу (рис. 14.1). Склад будівельних операцій, комплект машин, способи виконання робіт і в цілому технологія виробництва робіт на ділянках каналу у виїмці, насипу і в напіввиїмці-напівнасипу будуть різними.

Осушувальні канали зазвичай проходять у виїмках за зниженими місцями осушуваної території, де, як правило, несприятливі гідрогеологічні умови ускладнюють виконання робіт. З цієї причини форма поперечних перерізів осушувальних каналів буває:

– трапецеїдальних з шириною по дну від 0,4 до 3 м і більше з закладанням укосів m = 1…2,8 та глибиною до 4 м і більше;

– параболічна і полігональна з відношенням ширини по урізу води до глибини води рівним 6 … 14.

Будівництво осушувальної мережі ведеться від великих каналів до дрібних в напрямку від гирла до верхів’я. Це забезпечує швидке скидання води з осушуваного масиву і відведення її від забою землерийної машини. На грунтах з малою несучою спроможністю і заболочених ділянках на будівництві осушувальних каналів застосовуються землерийні машини з розширеними гусеницями (екскаватори, бульдозери). Іноді в цих умовах екскаватори можуть працювати тільки на спеціальному настилі – сланях, яке виготовляються з колод діаметром 20…25 см і довжиною 6 м (рис. 14.2.). Кожні три таких колоди скріплюють в щити за допомогою болтів, скоб або хомутів. При роботі екскаватора під кожною гусеницею має бути такий щит, а два інших щити попереду по ходу руху. У міру влаштування каналу екскаватор переходить на попереду покладену пару щитів, а звільнену ззаду пару щитів перекидає знову вперед по ходу руху. Для зручності перекидання слані-щити мають кільця, а на ковші екскаватора є захватне тросове пристосування. Після перекидання щитів це пристосування з ковша знімається.

Будівельним роботам передують підготовчі роботи, до яких відносяться:

– виноска в натуру траси каналу і осей споруд;

– очищення траси від чагарників, корчів, дерев, каміння;

– будівельна розбивка каналу і споруд на ньому.

Виноска в натуру траси каналу і осей споруд ведеться за допомогою геодезичних інструментів-нівеліра і теодоліта. Траса на кожному пікеті і в плюсових точках закріплюється знаками. Знаки виносяться від осі каналу за межі робочої зони землерийних машин і використовуються при інструментальній перевірці виконаних робіт. Виноску проекту в натуру починають від гирла каналів вгору. Її обов’язково виконує проектна організація і здає за актом будівельної організації разом з робочими відомостями відстаней, глибин і об’ємів земляних робіт по кожному каналу.

Рис. 14.1. Характерні ділянки каналів: а – канал у виїмці; б – канал у напіввиїмці; в – канал у напівнасипу; г – канал в насипу. 1 – тимчасовий насип; 2 – напрямок переміщення грунту; 3 – знятий рослинний шар; 4 – постійний насип; 5 – резерви.

Рис. 14.2. Розробка грунту екскаватором одноковшовим з сланами-щитами; а – слани з колод; б – металевий щит масою 0,7 тс; в – металевий поперечний щит масою 0,5 тс; г – робота екскаватора з сланам-щитами; 1 – колода; 2 – скоба; 3 – кільце; 4 – болт; 5 – сталевий лист; 6 – кутник; 7 – швелер; 8 – перша пара щитів; 9 – друга пара щитів (розміри в м).

Очищення траси від корчів, чагарнику, дерев, каменів та інших перешкод виконується після виноски проекту в натуру. Для цих робіт використовують корчувачі-збирачі, кущорізи, механічні пили, бульдозери. Ширина смуги розчищення по трасі повинна бути рівною ширині каналу зверху плюс дві ширини берми плюс дві ширини відвалу по підошві. Якщо проектом передбачено розрівнювання відвалів вздовж траси, то трасу очищають на ширину з урахуванням розміру смуги розрівнювання грунту.

Будівельна розбивка каналу і споруд ведеться після очищення траси. Для цього персонал будівельної організації, у тому числі і самі робітники-механізатори, встановлюють додаткові віхи через кожні 20…30 м по осі каналу і кілочки через 2...3 м уздовж брівок по трасі майбутнього каналу. Перед початком робіт механізатори отримують виписку з відомостей відстаней, глибин і обсягів робіт, схему траси, технологічну карту і маршрутну схему пересування машин.