![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Національний університет водного господарства та природокористування
- •В. П. Кизима, м. М. Ткачук,
- •А. Г. Куковський, в. Ю. Громадченко
- •Передмова
- •1. Загальні відомості про будівлі і виробництво будівельно-монтажних робіт
- •1.1. Класифікація будівель і споруд
- •Класифікація будівель і споруд
- •1.2. Основні елементи і конструктивні схеми будівлі
- •1.3. Конструктивні схеми цивільних будівель
- •1.4. Конструктивні схеми промислових будівель
- •1.5. Конструктивні схеми сільськогосподарських будівель
- •1.6. Поняття про будівельні процеси і роботи
- •1.7. Форми організації праці
- •1.8. Способи виконання робіт
- •1.9. Індустріалізація будівництва
- •1.10. Організація управління будівництвом
- •Контрольні питання
- •2. Загальні відомості про ґрунти та земляні роботи
- •2.1. Фізико-механічні властивості та будівельна класифікація ґрунтів
- •2.2. Земляні споруди та їх призначення
- •2.3. Види земляних робіт та способи їх виконання
- •2.4. Вибір будівельної ділянки та умов будівництва
- •2.5. Підготовчі і допоміжні роботи
- •Рекомендації щодо вибору систем водовідливу та водопониження
- •Рекомендації щодо вибору протифільтраційних завіс
- •Допустимі відстані від краю укосу до найближчого механізму
- •Застосування інвентарних кріплень
- •2.6. Продуктивність землерийних машин і шляхи її підвищення
- •Розрахунок продуктивності землерийних машин
- •Контрольні питання.
- •3. Основи геодезії
- •3.1. Поняття про геодезію і її роль у будівництві
- •3.2. Розбиття будівель і споруд
- •Контрольні питання.
- •4. Технічна документація на виконання робіт
- •4.1. Проектно-кошторисна документація
- •4.2. Проект організації будівництва
- •4.3. Графіки виробництва робіт
- •4.4. Технологічні карти і карти трудових процесів
- •4.5. Виробничо-технічна документація
- •Контрольні питання
- •4.6. Будівельні норми і правила, стандартизація
- •4.6.1. Система нормативних документів
- •4.6.2. Технічний контроль на виробництві
- •Контрольні питання
- •4.7. Підготовчі роботи при зведенні будівлі
- •4.7.1. Етапи проведення підготовчих робіт
- •4.7.2. Інженерна підготовка майданчика
- •4.8. Тимчасові будівлі і споруди
- •5. Вказівки по контролю якості і приймання земляних робіт
- •Кількість контрольних проб для визначеня властивостей грунту що укладається в напірні насипи інженерних споруд
- •5.4 Компресійна крива
- •5.5 Епюри тисків у грунті
- •Контроль якості земляних робіт
- •Контрольні питання.
- •6. Охорона праці, техніка безпеки, екологія у будівництві
- •6.1. Загальні положення
- •Допустимі відхилення при проектуванні земляного полотна згідно з сн 499-72
- •6.2. Організація будівельного майданчика
- •6.2.1. Організація робочого місця
- •Відстань від підошви відкосу виїмки до найблищого колеса механізма
- •6.2.2. Електробезпека
- •6.2.3. Виробнича санітарія
- •6.2.4. Протипожежні заходи
- •6.2.5. Шумове забруднення
- •Шумовий фон для органів слуху
- •6.2.6. Вібрація і засоби боротьби з нею
- •6.2.7. Електромагнітні поля і навколишнє середовище
- •6.2.8. Радіоактивне забруднення
- •6.2.9. Охорона навколишнього природного середовища
- •6.2.10. Види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення
- •Контрольні запитання
- •7. Підрахунки об’ємів земляних робіт
- •7.1. Підрахунок об’ємів робіт при зведенні лінійно-протяжних земляних споруд
- •7.2. Підрахунок об’ємів земляних робіт при розробці котлованів
- •Найбільша допустима крутизна укосів тимчасових котлованів і траншей, що виконуються без кріплень
- •Об’єм котловану між перетинами I-I–IV-IV
- •Об’єм укосів котловану на торцях
- •Об’єм кутових пірамід котловану
- •Показники розпушування ґрунтів
- •7.3. Підрахунок об’ємів земляних робіт при вертикальному плануванні майданчиків
- •7.3.1. Визначення відміток поверхні землі (Hi) вершин квадратів
- •7.3.2. Визначення проектних (червоних) відміток hпр
- •7.3.3. Визначення робочих відміток
- •7.3.4. Підрахунок основних об’ємів земляних мас у фігурах
- •Підрахунок основних об’ємів земляних мас при вертикальному плануванні майданчика
- •7.3.5. Підрахунок об’ємів ґрунту в укосах насипу і виїмках
- •Загальний об’єм земляних мас при вертикальному плануванні майданчика
- •Підсумування об’ємів, виїмок, насипів, укосів
- •Приклад підрахунку об’ємів ґрунту в укосах насипу й виїмки
- •7.3.6. Визначення лінії нульових робіт
- •7.3.7. Визначення об’ємів земляних робіт
- •Підрахунок об’ємів земляних робіт при плануванні майданчика
- •7.3.8. Визначення середньої дальності переміщення земляних мас
- •7.3.9. Визначення дальності переміщення ґрунту при плануванні ділянки
- •13* Кизима в. Технологія виконання та проектування земляних робіт в будівництві
- •Контрольні питання.
- •8. Вибір способу виробництва земляних робіт і комплектів машин
- •8.1. Загальні положення
- •8.2. Вибір способу виробництва земляних робіт
- •Орієнтовна ємність ковша прямої лопати залежно від об’єму робіт, зосередженого в одному місці
- •Найменша висота забою, що забезпечує наповнення ковша прямої лопати ґрунтом «з шапкою»
- •8.3. Розрахунок кількості машин для розробки ґрунту
- •8.4. Розрахунок необхідності в транспортних засобах
- •Вантажопідйомність транспортних засобів, що рекомендується, залежно від ємності ковша екскаватора
- •8.5. Розрахунок кількості транспортних одиниць (самоскидів) для завозу (відвозу) розробляючого екскаватором ґрунту
- •Швидкість руху транспорту в залежності від покриття доріг
- •Час маневрування автосамоскидів
- •Час завантаження та розвантаження автосамоскидів
- •8.6. Економічне порівняння варіантів засобів|коштів|механізації для вертикального планування майданчика. Вибір остаточного варіанту виробництва робіт
- •Техніко-економічні показники варіантів механізації
- •Контрольні питання.
- •9. Визначення техніко-економічних показників розглянутих варіантів і вибір з них найбільш економічного
- •Усереднена вартість людино-годин за розрядами робіт у будівництві станом на 1 серпня 2007 р.
- •Склад комплектів машин
- •Склад бригад
- •Техніко-економічні показники роботи комплектів машин
- •Приклад
- •10. Розробка технологічної схеми виробництва земляних робіт
- •10.1. Виробництво земляних робіт
- •10.2. Визначення об’ємів|обсягів|земляних робіт при розробці котлованів|і траншей. Вибір раціонального контуру котлованів під запроектовану споруду|спорудження|
- •10.3. Розрахунок об’ємів|обсягів|розробки і транспортування ґрунту при розробці котлованів і траншей
- •10.4. Розрахунок трудомісткості робіт по зворотній засипці пазух котлованів і ущільненню ґрунту
- •10.5. Виконання земляних робіт бульдозером
- •Основні параметри бульдозерів
- •10.6. Розробка ґрунту екскаваторами
- •Практичні рекомендації по величині кроку пересування екскаваторів
- •Номенклатура екскаваторів на гусеничному та колісному ходу країн світу
- •10.7. Виконання робіт скреперами
- •Основні параметри скреперів, необхідні для проектування та виконання робіт
- •Середні значення довжин шляхів набору і вивантаження ґрунту
- •Значення коефіцієнта наповнення ковша Кн
- •Значення найбільшої довжини шляху набору
- •Значення коефіцієнта Кр залежно від виду ґрунту
- •Техніко-експлуатаційна характеристика скреперів
- •10.8. Розроблення ґрунту гідромеханічним способом
- •10.9. Підземні способи виконання земляних робіт
- •Контрольні питання.
- •10.10. Механізоване ущільнення насипних ґрунтів
- •Схеми взаємодії з грунтом робочих органів машин для ущільнення грунту
- •Техніко-експлуатаційні|експлуатаційний| характеристики ґрунтоущільнюючих | машин
- •Умови застосування катків для ущільнення грунтів у насипах
- •Основні параметри грунтових віброкотків різних компаній
- •Межі міцності ґрунту, мПа
- •10.11. Водовідведення, водовідлив і пониження поверхневих вод
- •Контрольні питання.
- •11.Особливості виконання робіт у зимових умовах й основні положення по організації будівництва
- •11.1. Сезонне промерзання і властивості мерзлих ґрунтів
- •Рекомендації по вибору способу виробництва земляних робіт в зимову пору року
- •Техніко-економічні|техніко-економічний| показники різних способів виконання земляних робіт в зимову пору року
- •Щільність снігового|сніговий| покриву|покривало| Рсн , кН
- •11.2. Проект виробництва робіт в зимових умовах
- •11.3. Підготовка будівельного майданчика до виконання робіт нульового циклу в зимовий період
- •11.4. Захист ґрунтів від промерзання
- •Способи захисту ґрунту від промерзання
- •11.5. Способи підготовки мерзлих ґрунтів до розробки
- •11.5.1. Відтаювання
- •11.5.2. Спушення мерзлого ґрунту вибуховим методом
- •11.5.3. Традиційні способи провадження вибухових робіт
- •11.6. Механічне розпушування ґрунту
- •11.7. Виконання земляних робіт
- •11.7.1. Організація і технологія розробки ґрунту в зимових умовах
- •11.7.2. Застосування мобільного обладнання
- •11.7.3. Санітарно-гігієнічні заходи (фізико-хімічні методи очищення)
- •Контрольні питання
- •12. Організація будівельного майданчика гідротехнічного об’єкта
- •12.1. Склад об’єктів будівельного майданчика
- •12.2. Будівельний генеральний план
- •12.3. Внутрішньобудівельні автомобільні та залізні дороги
- •12.4. Внутрішньобудівельний транспорт
- •12.5. Енергопостачання будівництва
- •12.6. Водопостачання та каналізація
- •12.7. Селища будівельників
- •Норма об’єму будівель культурно-побутового призначення на 100 жителів, м2:
- •Контрольні питання.
- •13. Будівництво насипних земляних гребель і дамб
- •13.1. Загальні відомості
- •13.2. Організація і проведення робіт в кар’єрі
- •13.3. Транспорт грунту
- •Значення швидкостей автосамоскидів при задовільному стані грунтовогошляху
- •Ширина смуги руху залежно від габаритів транспортного засобу
- •13.4. Укладання грунту в тіло дамб і гребель
- •Межі оптимальної вологості грунтів
- •13.5. Особливості будівництва гребель з ядром, екраном і понуром
- •13.6. Будівництво якісних насипів способом відсипки грунту у воду
- •13.7. Підготовка чаші водосховища
- •Контрольні питання.
- •14. Будівництво каналів зрошувальних і осушувальних систем
- •14.1. Особливості будівництва каналів
- •14.2. Будівництво каналів у виїмці
- •Співвідношення місткості ковшів екскаватора від річного обсягу робіт
- •14.3. Будівництво каналів в напіввиїмці, напівнасипу і в насипу
- •14.4. Будівництво каналів дрібної зрошувальної та осушувальної мережі
- •Контрольні питання.
- •Термінологічний словник
- •Література
- •1. Загальні відомості про будівлі і виробництво будівельно-монтажних робіт 5
- •2. Загальні відомості про ґрунти та земляні роботи 39
- •3. Основи геодезії 64
- •4. Технічна документація на виконання робіт 91
- •5. Вказівки по контролю якості і приймання земляних робіт 116
- •6. Охорона праці, техніка безпеки, екологія у будівництві 132
- •7. Підрахунки об’ємів земляних робіт 165
- •8. Вибір способу виробництва земляних робіт і комплектів машин 206
- •9. Визначення техніко-економічних показників розглянутих варіантів і вибір з них найбільш економічного 224
- •10. Розробка технологічної схеми виробництва земляних робіт 231
- •11.Особливості виконання робіт у зимових умовах й основні положення по організації будівництва 318
- •12. Організація будівельного майданчика гідротехнічного об’єкта 375
- •13. Будівництво насипних земляних гребель і дамб 404
- •14. Будівництво каналів зрошувальних і осушувальних систем 426
- •46020, М. Тернопіль, вул. Поліська, 6а.
13.2. Організація і проведення робіт в кар’єрі
Для будівництва гребель придатні супіски, суглинки і піски. Понури, екрани та ядра гребель роблять з глин, суглинків, торфу і глинобетону. Придатні грунти для гребель беруть з кар’єрів. Потрібний обсяг придатного грунту в кар’єрі визначають за формулою:
(13.1)
де Vг — геометричний об’єм тіла греблі, м3;
γг — щільність грунту в тілі греблі, т/м3;
γк — щільність грунту в кар’єрі, т/м3;
Квт — коефіцієнт, що враховує втрати грунту.
Потрібну середню площу кар’єра в плані можна обчислити за формулою:
(13.2
)
де hK — товщина придатного шару грунту в кар’єрі, м.
При розробці грунту землерийними машинами (екскаваторами, скреперами) форму кар’єра в плані, виходячи з зручності виконання робіт, бажано приймати прямокутної або близької до неї.
Кар’єр в районі будівництва греблі вибирають в процесі проведення вишукувальних робіт. Одночасно досліджують фізико-механічні властивості грунтів та їх запаси.
Кар’єри потрібно розташовувати якомога ближче до місця будівництва греблі в самій чаші водосховища або за її межами на більш високих відмітках.
Розташування кар’єра повинно забезпечувати зручну доставку грунту в греблю і мінімальний обсяг робіт з розкриву. У кар’єрі виконуються підготовчі, основні та допоміжні роботи.
Підготовчі роботи полягають у видаленні з площі кар’єру дерев, корчів, чагарнику, великих каменів і тимчасових споруд, що заважають розробці грунту. Для виконання цих робіт застосовують бензопили, тракторні корчувачі- збирачі, бульдозери тощо.
Основні роботи включають розробку грунтів з розкриву кар’єра, влаштування виїздів, розробку корисного грунту, влаштування і утримання в робочому стані забійних шляхів.
Допоміжні роботи — це захист кар’єра від поверхневого стоку шляхом влаштування відвалів або нагірних канав (якщо необхідно, то роблять попереднє осушення грунтів кар’єра), розробка і транспорт рослинного грунту з тимчасових відвалів на дно кар’єра, розрівнювання цього грунту шаром 0,10…0,15 м з метою сільськогосподарського використання кар’єра.
Розкрив кар’єра (верхній шар, що прикриває придатні грунти) найчастіше представлений дерниною або іншими непридатними грунтами. Спосіб розробки грунтів розкриву залежить від віддалі їх переміщення. При середній віддалі переміщення грунтів до 40…60 м раціонально застосовувати бульдозери, при віддалі більше 60 м — скрепери.
Грунти розкриву можна видаляти відразу за межі кордонів кар’єра або тимчасово складати їх у відвали на смуги. Після розробки придатного грунту розкривний шар з тимчасових відвалів переміщують у вироблений простір на дно кар’єра.
Якщо придатний грунт розробляється по смугах екскаватором пряма лопата, то розробку грунтів розкриву і переміщення їх потім у вироблений простір можна виконувати екскаваторами драглайн.
*25
Кизима В. Технологія виконання та
проектування земляних робіт в будівництві
Внутрішні укоси відвалів (з боку кар’єра) для зручності виконання розкривних робіт бульдозерами і скреперами рекомендується призначати в межах 1:5 … 1:10, а зовнішні – 1:1,5 … 1:2. Висоту відвалів, як правило, приймають в межах 2…3 м.
Рис.
13.3. Схеми розміщення відвалів розкривних
порід: І — одностороння;II— двостороння;III—
тристороння;IV—
чотиристороння.L—
віддаль переміщення грунту розкриву
Виїзди влаштовують по периметру кар’єра. Ухил виїздів повинен бути не більше 1:10. Відстані між виїздами призначають: при розробці кар’єра скреперами не рідше, ніж через 100 м, а при розробці екскаватором пряма лопата в транспорт не рідше, ніж через 250 м. Виїзди влаштовуються бульдозерами, одноковшовими екскаваторами, які призначені для розробки кар’єра, або скреперами.
Розробку придатного грунту в кар’єрі виконують скреперами або екскаваторами з прямою лопатою.
Схеми робочих рухів і швидкості пересування скреперів в кар’єрі такі ж, як і при будівництві каналів. Розробка грунту екскаватором пряма лопата найчастіше виконується з навантаженням в автосамоскиди або в тракторні візки.
Робочі параметри екскаватора пряма лопата показані на рисунку (рис. 13.4) .
Екскаватор пряма лопата розробляє грунт вище рівня своєї стоянки.
Забої
екскаватора пряма лопата бувають двох
видів: лобовий і бічний (рис.
13.5).
Рис. 13.4. Робочі параметри екскаватора пряма лопата:
І – Об’єм грунту, що розробляється з одної стоянки; R – найбільший радіус різання на рівні напірного валу Н3; R1 – радіус вивантаження при найбільшій висоті вивантаження Н1;R3 – найбільший радіус різання на рівні стоянки; Н –найбільша висота різання; Н2 – висота вивантаження при найбільшому радіусі вивантаження R2; R4 – найменший радіус різання на рівні напірного валу; а і h – координати п’яти стріли; l – довжина ходу рукоятки; h1 – глибина різання нижче рівня стоянки.
При лобовому забої екскаватор розробляє грунт перед собою і збоку за один прохід. Вісь ходу його поєднується з віссю проходки – виїмки.
Транспортні засоби (автосамоскиди, тракторні візки) не мають наскрізного проїзду в забої.
При бічному забої екскаватор розробляє грунт стрічками збоку від осі руху. Транспортні засоби мають наскрізний проїзд по забою.
Розробку грунту в кар’єрі екскаватором пряма лопата виконують після розбивки кар’єра на яруси в наступному порядку: влаштовують спуск в забої на глибину шару розробки; відривають піонерну траншею; розробляють решту грунту по ярусах окремими стрічками.
Рис. 13.5. Розташування транспортних засобів у вибої при роботі екскаватора пряма лопата:
а
– у лобовому забої; б – в бічному забої;
1 – паралельно осі забою;
2 – під кутом
до осі забою; 3 – маневрування автосамоскиду;
В – ширина стрічки розробки,–
кут повороту стріли.
Висота кожного ярусу не може бути більше найбільшої висоти різання. Практикою будівництва встановлено, що висоту ярусу потрібно призначати не більше висоти напірного валу.
На глибину першого ярусу (на глибину піонерних траншей) влаштовують похилий спуск з ухилом 8…10 °. Ширина спуску визначається або умовами роз’їзду двох зустрічних автомашин (6 м), або найменшим радіусом різання на рівні стояння екскаватора. Спуск може бути виконаний бульдозером або самим екскаватором.
По спуску екскаватор пряма лопата переміщається в кар’єр і за одну проходку лобовим забоєм розробляє піонерну траншею (нормальну чи розширену) або за два ступінчасті проходи боковим забоєм (рис. 13.6, б).
Рис. 13.6. Влаштування піонерної траншеї екскаваторами:
а – лобовим забоєм екскаватором пряма лопата; б – двоступінчатим боковим забоєм екскаватором пряма лопата; в – поздовжнім способом екскаватором драглайн; 1 – маневрування автосамоскиду у вибої при підході під навантаження; 2 – хід екскаватора в забої
Піонерну траншею можна розробити за одну проходку екскаватором драглайн поздовжнім способом (рис. 13.6, в). Після введення екскаватора пряма лопата на дно першого ярусу розробка грунту виконується послідовно стрічками бічними вибоями. Транспортні засоби (автосамоскиди, тракторні візки) встановлюються під навантаження на рівні стояння екскаватора. Ширина стрічки розробки при бічному забої залежить від робочих параметрів екскаватора пряма лопата:
(13.3)
де R — радіус різання, м;
S — крок екскаватора, м; S = (0,75…0,80) 1н , де 1н — довжина ходу рукояті, м;
R3 — найбільший радіус різання на рівні стояння екскаватора, м.
Ширина стрічки розробки при лобовому забої визначається за формулою:
(13.4)
де С — величина додаткового уширення забою, яка необхідна для маневрування автосамоскидів при подачі їх під навантаження (приймається С = 7…9 м).
Число стрічок по ширині кар’єра визначається за формулою:
(13.5)
де В — ширина кар’єра на рівні верху ярусу, м;
Вп — ширина піонерної траншеї (якщо їх декілька, то сумарна ширина всіх піонерних траншей), м;
Вс — ширина стрічки розробки, м;
Р — число піонерних траншей.