- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Національний університет водного господарства та природокористування
- •В. П. Кизима, м. М. Ткачук,
- •А. Г. Куковський, в. Ю. Громадченко
- •Передмова
- •1. Загальні відомості про будівлі і виробництво будівельно-монтажних робіт
- •1.1. Класифікація будівель і споруд
- •Класифікація будівель і споруд
- •1.2. Основні елементи і конструктивні схеми будівлі
- •1.3. Конструктивні схеми цивільних будівель
- •1.4. Конструктивні схеми промислових будівель
- •1.5. Конструктивні схеми сільськогосподарських будівель
- •1.6. Поняття про будівельні процеси і роботи
- •1.7. Форми організації праці
- •1.8. Способи виконання робіт
- •1.9. Індустріалізація будівництва
- •1.10. Організація управління будівництвом
- •Контрольні питання
- •2. Загальні відомості про ґрунти та земляні роботи
- •2.1. Фізико-механічні властивості та будівельна класифікація ґрунтів
- •2.2. Земляні споруди та їх призначення
- •2.3. Види земляних робіт та способи їх виконання
- •2.4. Вибір будівельної ділянки та умов будівництва
- •2.5. Підготовчі і допоміжні роботи
- •Рекомендації щодо вибору систем водовідливу та водопониження
- •Рекомендації щодо вибору протифільтраційних завіс
- •Допустимі відстані від краю укосу до найближчого механізму
- •Застосування інвентарних кріплень
- •2.6. Продуктивність землерийних машин і шляхи її підвищення
- •Розрахунок продуктивності землерийних машин
- •Контрольні питання.
- •3. Основи геодезії
- •3.1. Поняття про геодезію і її роль у будівництві
- •3.2. Розбиття будівель і споруд
- •Контрольні питання.
- •4. Технічна документація на виконання робіт
- •4.1. Проектно-кошторисна документація
- •4.2. Проект організації будівництва
- •4.3. Графіки виробництва робіт
- •4.4. Технологічні карти і карти трудових процесів
- •4.5. Виробничо-технічна документація
- •Контрольні питання
- •4.6. Будівельні норми і правила, стандартизація
- •4.6.1. Система нормативних документів
- •4.6.2. Технічний контроль на виробництві
- •Контрольні питання
- •4.7. Підготовчі роботи при зведенні будівлі
- •4.7.1. Етапи проведення підготовчих робіт
- •4.7.2. Інженерна підготовка майданчика
- •4.8. Тимчасові будівлі і споруди
- •5. Вказівки по контролю якості і приймання земляних робіт
- •Кількість контрольних проб для визначеня властивостей грунту що укладається в напірні насипи інженерних споруд
- •5.4 Компресійна крива
- •5.5 Епюри тисків у грунті
- •Контроль якості земляних робіт
- •Контрольні питання.
- •6. Охорона праці, техніка безпеки, екологія у будівництві
- •6.1. Загальні положення
- •Допустимі відхилення при проектуванні земляного полотна згідно з сн 499-72
- •6.2. Організація будівельного майданчика
- •6.2.1. Організація робочого місця
- •Відстань від підошви відкосу виїмки до найблищого колеса механізма
- •6.2.2. Електробезпека
- •6.2.3. Виробнича санітарія
- •6.2.4. Протипожежні заходи
- •6.2.5. Шумове забруднення
- •Шумовий фон для органів слуху
- •6.2.6. Вібрація і засоби боротьби з нею
- •6.2.7. Електромагнітні поля і навколишнє середовище
- •6.2.8. Радіоактивне забруднення
- •6.2.9. Охорона навколишнього природного середовища
- •6.2.10. Види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення
- •Контрольні запитання
- •7. Підрахунки об’ємів земляних робіт
- •7.1. Підрахунок об’ємів робіт при зведенні лінійно-протяжних земляних споруд
- •7.2. Підрахунок об’ємів земляних робіт при розробці котлованів
- •Найбільша допустима крутизна укосів тимчасових котлованів і траншей, що виконуються без кріплень
- •Об’єм котловану між перетинами I-I–IV-IV
- •Об’єм укосів котловану на торцях
- •Об’єм кутових пірамід котловану
- •Показники розпушування ґрунтів
- •7.3. Підрахунок об’ємів земляних робіт при вертикальному плануванні майданчиків
- •7.3.1. Визначення відміток поверхні землі (Hi) вершин квадратів
- •7.3.2. Визначення проектних (червоних) відміток hпр
- •7.3.3. Визначення робочих відміток
- •7.3.4. Підрахунок основних об’ємів земляних мас у фігурах
- •Підрахунок основних об’ємів земляних мас при вертикальному плануванні майданчика
- •7.3.5. Підрахунок об’ємів ґрунту в укосах насипу і виїмках
- •Загальний об’єм земляних мас при вертикальному плануванні майданчика
- •Підсумування об’ємів, виїмок, насипів, укосів
- •Приклад підрахунку об’ємів ґрунту в укосах насипу й виїмки
- •7.3.6. Визначення лінії нульових робіт
- •7.3.7. Визначення об’ємів земляних робіт
- •Підрахунок об’ємів земляних робіт при плануванні майданчика
- •7.3.8. Визначення середньої дальності переміщення земляних мас
- •7.3.9. Визначення дальності переміщення ґрунту при плануванні ділянки
- •13* Кизима в. Технологія виконання та проектування земляних робіт в будівництві
- •Контрольні питання.
- •8. Вибір способу виробництва земляних робіт і комплектів машин
- •8.1. Загальні положення
- •8.2. Вибір способу виробництва земляних робіт
- •Орієнтовна ємність ковша прямої лопати залежно від об’єму робіт, зосередженого в одному місці
- •Найменша висота забою, що забезпечує наповнення ковша прямої лопати ґрунтом «з шапкою»
- •8.3. Розрахунок кількості машин для розробки ґрунту
- •8.4. Розрахунок необхідності в транспортних засобах
- •Вантажопідйомність транспортних засобів, що рекомендується, залежно від ємності ковша екскаватора
- •8.5. Розрахунок кількості транспортних одиниць (самоскидів) для завозу (відвозу) розробляючого екскаватором ґрунту
- •Швидкість руху транспорту в залежності від покриття доріг
- •Час маневрування автосамоскидів
- •Час завантаження та розвантаження автосамоскидів
- •8.6. Економічне порівняння варіантів засобів|коштів|механізації для вертикального планування майданчика. Вибір остаточного варіанту виробництва робіт
- •Техніко-економічні показники варіантів механізації
- •Контрольні питання.
- •9. Визначення техніко-економічних показників розглянутих варіантів і вибір з них найбільш економічного
- •Усереднена вартість людино-годин за розрядами робіт у будівництві станом на 1 серпня 2007 р.
- •Склад комплектів машин
- •Склад бригад
- •Техніко-економічні показники роботи комплектів машин
- •Приклад
- •10. Розробка технологічної схеми виробництва земляних робіт
- •10.1. Виробництво земляних робіт
- •10.2. Визначення об’ємів|обсягів|земляних робіт при розробці котлованів|і траншей. Вибір раціонального контуру котлованів під запроектовану споруду|спорудження|
- •10.3. Розрахунок об’ємів|обсягів|розробки і транспортування ґрунту при розробці котлованів і траншей
- •10.4. Розрахунок трудомісткості робіт по зворотній засипці пазух котлованів і ущільненню ґрунту
- •10.5. Виконання земляних робіт бульдозером
- •Основні параметри бульдозерів
- •10.6. Розробка ґрунту екскаваторами
- •Практичні рекомендації по величині кроку пересування екскаваторів
- •Номенклатура екскаваторів на гусеничному та колісному ходу країн світу
- •10.7. Виконання робіт скреперами
- •Основні параметри скреперів, необхідні для проектування та виконання робіт
- •Середні значення довжин шляхів набору і вивантаження ґрунту
- •Значення коефіцієнта наповнення ковша Кн
- •Значення найбільшої довжини шляху набору
- •Значення коефіцієнта Кр залежно від виду ґрунту
- •Техніко-експлуатаційна характеристика скреперів
- •10.8. Розроблення ґрунту гідромеханічним способом
- •10.9. Підземні способи виконання земляних робіт
- •Контрольні питання.
- •10.10. Механізоване ущільнення насипних ґрунтів
- •Схеми взаємодії з грунтом робочих органів машин для ущільнення грунту
- •Техніко-експлуатаційні|експлуатаційний| характеристики ґрунтоущільнюючих | машин
- •Умови застосування катків для ущільнення грунтів у насипах
- •Основні параметри грунтових віброкотків різних компаній
- •Межі міцності ґрунту, мПа
- •10.11. Водовідведення, водовідлив і пониження поверхневих вод
- •Контрольні питання.
- •11.Особливості виконання робіт у зимових умовах й основні положення по організації будівництва
- •11.1. Сезонне промерзання і властивості мерзлих ґрунтів
- •Рекомендації по вибору способу виробництва земляних робіт в зимову пору року
- •Техніко-економічні|техніко-економічний| показники різних способів виконання земляних робіт в зимову пору року
- •Щільність снігового|сніговий| покриву|покривало| Рсн , кН
- •11.2. Проект виробництва робіт в зимових умовах
- •11.3. Підготовка будівельного майданчика до виконання робіт нульового циклу в зимовий період
- •11.4. Захист ґрунтів від промерзання
- •Способи захисту ґрунту від промерзання
- •11.5. Способи підготовки мерзлих ґрунтів до розробки
- •11.5.1. Відтаювання
- •11.5.2. Спушення мерзлого ґрунту вибуховим методом
- •11.5.3. Традиційні способи провадження вибухових робіт
- •11.6. Механічне розпушування ґрунту
- •11.7. Виконання земляних робіт
- •11.7.1. Організація і технологія розробки ґрунту в зимових умовах
- •11.7.2. Застосування мобільного обладнання
- •11.7.3. Санітарно-гігієнічні заходи (фізико-хімічні методи очищення)
- •Контрольні питання
- •12. Організація будівельного майданчика гідротехнічного об’єкта
- •12.1. Склад об’єктів будівельного майданчика
- •12.2. Будівельний генеральний план
- •12.3. Внутрішньобудівельні автомобільні та залізні дороги
- •12.4. Внутрішньобудівельний транспорт
- •12.5. Енергопостачання будівництва
- •12.6. Водопостачання та каналізація
- •12.7. Селища будівельників
- •Норма об’єму будівель культурно-побутового призначення на 100 жителів, м2:
- •Контрольні питання.
- •13. Будівництво насипних земляних гребель і дамб
- •13.1. Загальні відомості
- •13.2. Організація і проведення робіт в кар’єрі
- •13.3. Транспорт грунту
- •Значення швидкостей автосамоскидів при задовільному стані грунтовогошляху
- •Ширина смуги руху залежно від габаритів транспортного засобу
- •13.4. Укладання грунту в тіло дамб і гребель
- •Межі оптимальної вологості грунтів
- •13.5. Особливості будівництва гребель з ядром, екраном і понуром
- •13.6. Будівництво якісних насипів способом відсипки грунту у воду
- •13.7. Підготовка чаші водосховища
- •Контрольні питання.
- •14. Будівництво каналів зрошувальних і осушувальних систем
- •14.1. Особливості будівництва каналів
- •14.2. Будівництво каналів у виїмці
- •Співвідношення місткості ковшів екскаватора від річного обсягу робіт
- •14.3. Будівництво каналів в напіввиїмці, напівнасипу і в насипу
- •14.4. Будівництво каналів дрібної зрошувальної та осушувальної мережі
- •Контрольні питання.
- •Термінологічний словник
- •Література
- •1. Загальні відомості про будівлі і виробництво будівельно-монтажних робіт 5
- •2. Загальні відомості про ґрунти та земляні роботи 39
- •3. Основи геодезії 64
- •4. Технічна документація на виконання робіт 91
- •5. Вказівки по контролю якості і приймання земляних робіт 116
- •6. Охорона праці, техніка безпеки, екологія у будівництві 132
- •7. Підрахунки об’ємів земляних робіт 165
- •8. Вибір способу виробництва земляних робіт і комплектів машин 206
- •9. Визначення техніко-економічних показників розглянутих варіантів і вибір з них найбільш економічного 224
- •10. Розробка технологічної схеми виробництва земляних робіт 231
- •11.Особливості виконання робіт у зимових умовах й основні положення по організації будівництва 318
- •12. Організація будівельного майданчика гідротехнічного об’єкта 375
- •13. Будівництво насипних земляних гребель і дамб 404
- •14. Будівництво каналів зрошувальних і осушувальних систем 426
- •46020, М. Тернопіль, вул. Поліська, 6а.
14.4. Будівництво каналів дрібної зрошувальної та осушувальної мережі
Канали дрібної зрошувальної та осушувальної мережі швидко і дешево можна будувати за допомогою причіпних і навісних плужних канавокопачів і спеціалізованими екскаваторами-каналокопачами безперервної дії.
Канали дрібної осушувальної мережі можна будувати плужними канавокопачами при наступних умовах:
за відсутності збирачів — до влаштування;
за наявності збирачів — після їх влаштування.
Залежно від групи грунтів і їх вологості, наявності камінням і кореневих залишків дрібні осушувальні канали нарізають плужними канавокопачами за один або два проходи.
При наявності збирача осушувачі нарізають за один прохід у такому порядку (рис. 14.14). Трактор заднім ходом подає канавокопач в готовий збирач. Робочий орган канавокопача опускають на проектну глибину майбутнього осушувача, включають першу швидкість трактора і починають нарізку осушувача у бік від збирача на заздалегідь закріпленій трасі. У разі необхідності робочий орган канавокопача в процесі нарізки осушувача можна регулювати — заглиблювати або піднімати. Наприкінці осушувача робочий орган повністю піднімають над поверхнею землі в транспортне положення і трактор повертається знову для нарізки нового осушувача. Осушувачі нарізають за два проходи в наступному порядку. Перший прохід на трасі першого осушувача роблять від збирача, тобто від гирла проти ухилу осушувача (рис. 14.15). Вийнятий грунт розрівнюють бульдозером або грейдером уздовж брівки осушувача шаром товщиною 0,2 м, нарізаючи через кожні 25…30 м бульдозером водоскидні воронки.
Після першого проходу по трасі першого осушувача агрегат переходить на «хвіст» другого майбутнього осушувача і нарізає його до гирла, тобто по ухилу в бік збирача. Потім канавокопач повертається до гирла першого осушувача і робить по ньому другий прохід та переходить у «хвіст» третього майбутнього осушувача і т. д.
Планування укосів каналів може бути виконане за один прохід причіпними грейдерами. При нарізці осушувачів залишаються перемички, які в подальшому повинні бути ліквідовані. Для ліквідації перемичок і з’єднання осушувачів із збирачами використовують екскаватори з малою місткістю ковшів (0,15…0,35 м3) або тракторні скребки.
При відсутності збирача початок осушувача переносять за трасу майбутнього збирача. Нарізка осушувача за один прохід ведеться в наступному порядку (рис. 14.14 б). 3а трасою майбутнього збирача починають поступово заглиблювати робочий орган канавокопача при русі трактора до гирла осушувача і далі по трасі витримують проектну глибину. Наприкінці першого осушувача робочий орган канавокопача встановлюють у транспортне положення, агрегат розвертають на 180° і починають аналогічну нарізку наступного осушувача, але вже у зворотній бік, тобто в бік майбутнього збирача.
Рис.14.15. Технологічна схема роботи канавокопача при влаштуванні осушувача за два проходи: 1 – збирач; 2 – початок першого проходу; 3 – другий прохід вздовж першого осушувача; 4 – траси осушувачів.
При такому порядку нарізки осушувачів скорочуються холості пробіги агрегату, але дещо ускладнюється нарізка збирача поперек готових осушувачів.
Потрібно мати на увазі, що плужні канавокопачі, не забезпечені приладами автоматичного регулювання робочого органу, копіюють поверхню землі і надають дну осушувачів нерівності. Щоб витримати проектні ухили, трасу каналів попередньо вирівнюють бульдозерами або скреперами. Проте в надмірно зволожених грунтах порушена цілісність дернового покриву по трасі каналу знижує прохідність трактора з канавокопачем.
Канали дрібної осушувальної мережі прокладають спеціалізованими ескаваторами-каналокопачами безперервної дії за один прохід. Виходить готовий канал заданого профілю, що не вимагає зачистки укосів і інших доробок.
Будівництво каналів дрібної зрошувальної мережі плужними канавокопачами проводиться після підготовки траси. Траси дільничних зрошувачів планують під проектний ухил дна каналів. За допомогою бульдозерів, скреперів або грейдерів у знижених місцях відсипають грунтову подушку, а на підвищених ділянках зрізають і видаляють зайвий грунт (нарізають корито).
Дільничні зрошувачі нарізаються плужними канавокопачами в тому ж порядку, що й осушувачі, тільки зрошувачі сполучаються не з збирачами, а з внутрішньогосподарськими розподільниками (рис. 14.14).
Складніше будувати дільничні зрошувачі між існуючими каналами більшого порядку. Агрегат, нарізаючи дільничий зрошувач, не може наблизитися до одного з внутрішньогосподарських розподільників на відстань ближче 5…8 м. Ця ділянка допрацьовується за допомогою інших машин, наприклад екскаваторів з малою місткістю ковшів — 0,15...0,35 м3.
За умовами командування над зрошуваною територією дрібні зрошувальні канали з шириною по дну менше 1 м і глибиною менше 1,2 м часто доводиться будувати в напіввиїмці, у напівнасипу і в насипу. По трасі таких каналів до їх нарізки влаштовують корито або грунтову подушку. Ширина корита або подушки залежить від розмірів каналу. Подушку насипають пошарово, з ущільненням кожного шару. Грунт для подушки беруть з прилеглої до каналу смуги, зрізуючи шар товщиною 0,10...0,15 м, або із зовнішніх резервів з однієї або двох боків каналу.
Після відсипання подушки її гребінь планують грейдером під проектний ухил дна каналу а потім плужним канавокопачем нарізають зрошувальний канал.
Канали дрібної зрошувальної мережі прокладають спеціалізованими екскаваторами-каналокопачами безперервної дії за один прохід.