- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Національний університет водного господарства та природокористування
- •В. П. Кизима, м. М. Ткачук,
- •А. Г. Куковський, в. Ю. Громадченко
- •Передмова
- •1. Загальні відомості про будівлі і виробництво будівельно-монтажних робіт
- •1.1. Класифікація будівель і споруд
- •Класифікація будівель і споруд
- •1.2. Основні елементи і конструктивні схеми будівлі
- •1.3. Конструктивні схеми цивільних будівель
- •1.4. Конструктивні схеми промислових будівель
- •1.5. Конструктивні схеми сільськогосподарських будівель
- •1.6. Поняття про будівельні процеси і роботи
- •1.7. Форми організації праці
- •1.8. Способи виконання робіт
- •1.9. Індустріалізація будівництва
- •1.10. Організація управління будівництвом
- •Контрольні питання
- •2. Загальні відомості про ґрунти та земляні роботи
- •2.1. Фізико-механічні властивості та будівельна класифікація ґрунтів
- •2.2. Земляні споруди та їх призначення
- •2.3. Види земляних робіт та способи їх виконання
- •2.4. Вибір будівельної ділянки та умов будівництва
- •2.5. Підготовчі і допоміжні роботи
- •Рекомендації щодо вибору систем водовідливу та водопониження
- •Рекомендації щодо вибору протифільтраційних завіс
- •Допустимі відстані від краю укосу до найближчого механізму
- •Застосування інвентарних кріплень
- •2.6. Продуктивність землерийних машин і шляхи її підвищення
- •Розрахунок продуктивності землерийних машин
- •Контрольні питання.
- •3. Основи геодезії
- •3.1. Поняття про геодезію і її роль у будівництві
- •3.2. Розбиття будівель і споруд
- •Контрольні питання.
- •4. Технічна документація на виконання робіт
- •4.1. Проектно-кошторисна документація
- •4.2. Проект організації будівництва
- •4.3. Графіки виробництва робіт
- •4.4. Технологічні карти і карти трудових процесів
- •4.5. Виробничо-технічна документація
- •Контрольні питання
- •4.6. Будівельні норми і правила, стандартизація
- •4.6.1. Система нормативних документів
- •4.6.2. Технічний контроль на виробництві
- •Контрольні питання
- •4.7. Підготовчі роботи при зведенні будівлі
- •4.7.1. Етапи проведення підготовчих робіт
- •4.7.2. Інженерна підготовка майданчика
- •4.8. Тимчасові будівлі і споруди
- •5. Вказівки по контролю якості і приймання земляних робіт
- •Кількість контрольних проб для визначеня властивостей грунту що укладається в напірні насипи інженерних споруд
- •5.4 Компресійна крива
- •5.5 Епюри тисків у грунті
- •Контроль якості земляних робіт
- •Контрольні питання.
- •6. Охорона праці, техніка безпеки, екологія у будівництві
- •6.1. Загальні положення
- •Допустимі відхилення при проектуванні земляного полотна згідно з сн 499-72
- •6.2. Організація будівельного майданчика
- •6.2.1. Організація робочого місця
- •Відстань від підошви відкосу виїмки до найблищого колеса механізма
- •6.2.2. Електробезпека
- •6.2.3. Виробнича санітарія
- •6.2.4. Протипожежні заходи
- •6.2.5. Шумове забруднення
- •Шумовий фон для органів слуху
- •6.2.6. Вібрація і засоби боротьби з нею
- •6.2.7. Електромагнітні поля і навколишнє середовище
- •6.2.8. Радіоактивне забруднення
- •6.2.9. Охорона навколишнього природного середовища
- •6.2.10. Види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення
- •Контрольні запитання
- •7. Підрахунки об’ємів земляних робіт
- •7.1. Підрахунок об’ємів робіт при зведенні лінійно-протяжних земляних споруд
- •7.2. Підрахунок об’ємів земляних робіт при розробці котлованів
- •Найбільша допустима крутизна укосів тимчасових котлованів і траншей, що виконуються без кріплень
- •Об’єм котловану між перетинами I-I–IV-IV
- •Об’єм укосів котловану на торцях
- •Об’єм кутових пірамід котловану
- •Показники розпушування ґрунтів
- •7.3. Підрахунок об’ємів земляних робіт при вертикальному плануванні майданчиків
- •7.3.1. Визначення відміток поверхні землі (Hi) вершин квадратів
- •7.3.2. Визначення проектних (червоних) відміток hпр
- •7.3.3. Визначення робочих відміток
- •7.3.4. Підрахунок основних об’ємів земляних мас у фігурах
- •Підрахунок основних об’ємів земляних мас при вертикальному плануванні майданчика
- •7.3.5. Підрахунок об’ємів ґрунту в укосах насипу і виїмках
- •Загальний об’єм земляних мас при вертикальному плануванні майданчика
- •Підсумування об’ємів, виїмок, насипів, укосів
- •Приклад підрахунку об’ємів ґрунту в укосах насипу й виїмки
- •7.3.6. Визначення лінії нульових робіт
- •7.3.7. Визначення об’ємів земляних робіт
- •Підрахунок об’ємів земляних робіт при плануванні майданчика
- •7.3.8. Визначення середньої дальності переміщення земляних мас
- •7.3.9. Визначення дальності переміщення ґрунту при плануванні ділянки
- •13* Кизима в. Технологія виконання та проектування земляних робіт в будівництві
- •Контрольні питання.
- •8. Вибір способу виробництва земляних робіт і комплектів машин
- •8.1. Загальні положення
- •8.2. Вибір способу виробництва земляних робіт
- •Орієнтовна ємність ковша прямої лопати залежно від об’єму робіт, зосередженого в одному місці
- •Найменша висота забою, що забезпечує наповнення ковша прямої лопати ґрунтом «з шапкою»
- •8.3. Розрахунок кількості машин для розробки ґрунту
- •8.4. Розрахунок необхідності в транспортних засобах
- •Вантажопідйомність транспортних засобів, що рекомендується, залежно від ємності ковша екскаватора
- •8.5. Розрахунок кількості транспортних одиниць (самоскидів) для завозу (відвозу) розробляючого екскаватором ґрунту
- •Швидкість руху транспорту в залежності від покриття доріг
- •Час маневрування автосамоскидів
- •Час завантаження та розвантаження автосамоскидів
- •8.6. Економічне порівняння варіантів засобів|коштів|механізації для вертикального планування майданчика. Вибір остаточного варіанту виробництва робіт
- •Техніко-економічні показники варіантів механізації
- •Контрольні питання.
- •9. Визначення техніко-економічних показників розглянутих варіантів і вибір з них найбільш економічного
- •Усереднена вартість людино-годин за розрядами робіт у будівництві станом на 1 серпня 2007 р.
- •Склад комплектів машин
- •Склад бригад
- •Техніко-економічні показники роботи комплектів машин
- •Приклад
- •10. Розробка технологічної схеми виробництва земляних робіт
- •10.1. Виробництво земляних робіт
- •10.2. Визначення об’ємів|обсягів|земляних робіт при розробці котлованів|і траншей. Вибір раціонального контуру котлованів під запроектовану споруду|спорудження|
- •10.3. Розрахунок об’ємів|обсягів|розробки і транспортування ґрунту при розробці котлованів і траншей
- •10.4. Розрахунок трудомісткості робіт по зворотній засипці пазух котлованів і ущільненню ґрунту
- •10.5. Виконання земляних робіт бульдозером
- •Основні параметри бульдозерів
- •10.6. Розробка ґрунту екскаваторами
- •Практичні рекомендації по величині кроку пересування екскаваторів
- •Номенклатура екскаваторів на гусеничному та колісному ходу країн світу
- •10.7. Виконання робіт скреперами
- •Основні параметри скреперів, необхідні для проектування та виконання робіт
- •Середні значення довжин шляхів набору і вивантаження ґрунту
- •Значення коефіцієнта наповнення ковша Кн
- •Значення найбільшої довжини шляху набору
- •Значення коефіцієнта Кр залежно від виду ґрунту
- •Техніко-експлуатаційна характеристика скреперів
- •10.8. Розроблення ґрунту гідромеханічним способом
- •10.9. Підземні способи виконання земляних робіт
- •Контрольні питання.
- •10.10. Механізоване ущільнення насипних ґрунтів
- •Схеми взаємодії з грунтом робочих органів машин для ущільнення грунту
- •Техніко-експлуатаційні|експлуатаційний| характеристики ґрунтоущільнюючих | машин
- •Умови застосування катків для ущільнення грунтів у насипах
- •Основні параметри грунтових віброкотків різних компаній
- •Межі міцності ґрунту, мПа
- •10.11. Водовідведення, водовідлив і пониження поверхневих вод
- •Контрольні питання.
- •11.Особливості виконання робіт у зимових умовах й основні положення по організації будівництва
- •11.1. Сезонне промерзання і властивості мерзлих ґрунтів
- •Рекомендації по вибору способу виробництва земляних робіт в зимову пору року
- •Техніко-економічні|техніко-економічний| показники різних способів виконання земляних робіт в зимову пору року
- •Щільність снігового|сніговий| покриву|покривало| Рсн , кН
- •11.2. Проект виробництва робіт в зимових умовах
- •11.3. Підготовка будівельного майданчика до виконання робіт нульового циклу в зимовий період
- •11.4. Захист ґрунтів від промерзання
- •Способи захисту ґрунту від промерзання
- •11.5. Способи підготовки мерзлих ґрунтів до розробки
- •11.5.1. Відтаювання
- •11.5.2. Спушення мерзлого ґрунту вибуховим методом
- •11.5.3. Традиційні способи провадження вибухових робіт
- •11.6. Механічне розпушування ґрунту
- •11.7. Виконання земляних робіт
- •11.7.1. Організація і технологія розробки ґрунту в зимових умовах
- •11.7.2. Застосування мобільного обладнання
- •11.7.3. Санітарно-гігієнічні заходи (фізико-хімічні методи очищення)
- •Контрольні питання
- •12. Організація будівельного майданчика гідротехнічного об’єкта
- •12.1. Склад об’єктів будівельного майданчика
- •12.2. Будівельний генеральний план
- •12.3. Внутрішньобудівельні автомобільні та залізні дороги
- •12.4. Внутрішньобудівельний транспорт
- •12.5. Енергопостачання будівництва
- •12.6. Водопостачання та каналізація
- •12.7. Селища будівельників
- •Норма об’єму будівель культурно-побутового призначення на 100 жителів, м2:
- •Контрольні питання.
- •13. Будівництво насипних земляних гребель і дамб
- •13.1. Загальні відомості
- •13.2. Організація і проведення робіт в кар’єрі
- •13.3. Транспорт грунту
- •Значення швидкостей автосамоскидів при задовільному стані грунтовогошляху
- •Ширина смуги руху залежно від габаритів транспортного засобу
- •13.4. Укладання грунту в тіло дамб і гребель
- •Межі оптимальної вологості грунтів
- •13.5. Особливості будівництва гребель з ядром, екраном і понуром
- •13.6. Будівництво якісних насипів способом відсипки грунту у воду
- •13.7. Підготовка чаші водосховища
- •Контрольні питання.
- •14. Будівництво каналів зрошувальних і осушувальних систем
- •14.1. Особливості будівництва каналів
- •14.2. Будівництво каналів у виїмці
- •Співвідношення місткості ковшів екскаватора від річного обсягу робіт
- •14.3. Будівництво каналів в напіввиїмці, напівнасипу і в насипу
- •14.4. Будівництво каналів дрібної зрошувальної та осушувальної мережі
- •Контрольні питання.
- •Термінологічний словник
- •Література
- •1. Загальні відомості про будівлі і виробництво будівельно-монтажних робіт 5
- •2. Загальні відомості про ґрунти та земляні роботи 39
- •3. Основи геодезії 64
- •4. Технічна документація на виконання робіт 91
- •5. Вказівки по контролю якості і приймання земляних робіт 116
- •6. Охорона праці, техніка безпеки, екологія у будівництві 132
- •7. Підрахунки об’ємів земляних робіт 165
- •8. Вибір способу виробництва земляних робіт і комплектів машин 206
- •9. Визначення техніко-економічних показників розглянутих варіантів і вибір з них найбільш економічного 224
- •10. Розробка технологічної схеми виробництва земляних робіт 231
- •11.Особливості виконання робіт у зимових умовах й основні положення по організації будівництва 318
- •12. Організація будівельного майданчика гідротехнічного об’єкта 375
- •13. Будівництво насипних земляних гребель і дамб 404
- •14. Будівництво каналів зрошувальних і осушувальних систем 426
- •46020, М. Тернопіль, вул. Поліська, 6а.
14.3. Будівництво каналів в напіввиїмці, напівнасипу і в насипу
Канали в напіввиїмці повинні мати водоутримуючі дамби для підтримки горизонту води над поверхнею прилеглої території. Такі дамби зводяться з дотриманням певної технології виробництва робіт і технічних вимог. Дамби частіше відсипають з придатних грунтів виїмки каналу. Такими грунтами можуть бути супіски, суглинки, піски, глини і лес. Грунти укладаються в дамби пошарово з ущільненням кожного шару.
Необхідна щільність грунтів у греблях встановлюється проектом або приймається згідно з рекомендаціями:
– для суглинистих грунтів і глинистих — не менше 1,6 т/м3;
– для супіщаних і піщано-гравелистих — не менше 1,65 т/м3.
Рослинний грунт та інші непридатні грути улаштовуються в дамби. Не допускаються, ці грунти тому, що можуть викликати в них нерівномірне осідання, утворення тріщин, знизити водоутримуючу здатність.
На будівництві ділянок каналу в напіввиїмці виконуються наступні будівельні операції:
– зняття рослинного грунту з основи дамб і з траси каналу, розпушення та ущільнення основи дамб:
– розробка грунту у виїмці каналу з переміщенням його в дамби;
– пошарове розрівнювання грунту, зволоження до оптимальної вологості; пошарове ущільнення грунту;
– ліквідація виїздів з виїмки і в’їздів на насип; планування укосів каналу і дамб; планування дна каналу.
Провідною будівельною операцією є розробка грунту у виїмці каналу з переміщенням в дамби. Спосіб розробки грунту тут вибирається так само, як і для ділянок каналу, що йдуть повністю у виїмці. Як правило, глибина виїмки не перевищує 5 м.
Тому, в основному, вибір ведучої машини залежить від ширини каналу по дну. Якщо ширина каналу по дну більш 2…3 м, то перевагу потрібно віддавати скреперу, а при ширині менше 2 м — екскаваторам драглайнам.
Розробка і відсипання грунту скреперами здійснюється пошарово. Схеми робочих рухів скрепера вибирають так само, як і на ділянці каналу, що йде повністю у виїмці.
Будівництво каналів в напіввиїмці екскаваторами драглайн виконується в наступному порядку: розроблений у виїмці грунт складається рівними частинами у тимчасові відвали по обидві сторони каналу за межі дамб; за допомогою бульдозерів грунт з тимчасових відвалів переміщається в дамби і пошарово розрівнюється.
Якщо радіус вивантаження драглайна малий і не дозволяє йому переміщати грунт за межі дамб, то, будівництво виконується в наступному порядку (рис. 14.12):
– перша проходка робиться поздовжнім способом уздовж осі каналу, а грунт складається в тимчасові відвали у смузі проектної виїмки каналу;
– за допомогою бульдозерів (якщо віддаль переміщення грунту не більше 60…80 м) грунт в тимчасових відвалах розробляється і переміщується в дамби;
– при віддалі переміщення грунту до 100 м і більше, вигідніше грунт у тимчасових відвалах розробляти екскаваторами з навантаженням в автосамоскиди або тракторні візки. Сухі злежані грунти в тимчасових відвалах при такій дальності переміщення можна розробляти і переміщувати в дамби скреперами;
– друга і третя проходки виконуються поперечним способом, а грунт переміщується драглайном прямо в дамби. У дамбах грунт пошарово розрівнюється бульдозерами або грейдером, а потім ущільнюється.
Канали в напіввиїмці можна будувати і комбінованим способом у такому порядку:
– верхній ярус виїмки каналу на глибину 1…1,5 м розробляється скреперами по кільцевій схемі або схемою «вісімка», з переміщенням грунту в дамби;
– нижній ярус до проектної глибини розробляється екскаваторами драглайн поздовжнім способом з переміщенням грунту прямо в дамби або в тимчасові відвали, а потім з них — в дамби.
Канали в напіввиїмці на схилах з поперечним ухилом і ≤0,2 будують з однією дамбою з низового боку. При висоті дамб більше 0,5 м замість видалення рослинного грунту розпушують основу. При великих поперечних ухилах в основі дамб нарізають уступи з ухилом і = 0,01…0,02 у бік схилу і на цих уступах зводять дамби.
Якщо при будівництві каналів у напіввиїмці грунт з виїмки каналу виявився зайвим, то його складають з зовнішнього боку дамб без пошарового ущільнення.
Канали в напівнасипу мають такі ж дамби, як і канали в напіввиїмці. У цьому випадку дамби зводяться не тільки з грунтів виїмки каналу, але з грунтів резервів. Резерви закладаються з однієї або з двох сторін від каналу вздовж дамб з їх зовнішнього боку. Такі резерви називаються зовнішніми.
Рис.14.12. Схема будівництва каналу в напіввиїмці; В – смуга зрізки рослинного грунту.
Відстань між дамбою і резервом приймається такою, щоб не було просочування води з каналу в резерв, було зручно влаштовувати в’їзди на дамбу, була можливість проїзду землерийно-транспортних машин між дамбою і резервом. На великих каналах з великою шириною по дну резерви можна закладати на дні каналу нижче проектної позначки. Такі резерви називаються внутрішніми. Їх роблять неглибокими, вони не повинні суттєво змінювати гідравлічний режим потоку води в каналі. З часом внутрішні резерви повністю замулюються.
Канали в напівнасипу будують двома способами:
– способом загальної подушки з подальшою нарізкою перетину каналу;
– способом роздільного зведення кожної дамби.
Способом подушки будують канали дрібної мережі з шириною по дну до 1,2 м. Нарізати у подушці перетин каналу можна каналокопачем, грейдерами, екскаваторами зворотня лопата або драглайн та спеціальними екскаваторами-каналокопачами.
При будівництві каналу способом подушки виконуються наступні будівельні операції:
– зняття родючого шару з основи подушки і зі смуги резервів;
– розпушення грунту в основі подушки;
– ущільнення грунту в основі подушки;
– розробка грунту в резервах з переміщенням в подушку;
– пошарове розрівнювання грунту в подушці, зволоження грунту до оптимальної вологості, пошарове ущільнення грунту в подушці, нарізка перетину каналу з переміщенням грунту в бічні дамби;
– зворотнє засипання резервів раніше знятим рослинним грунтом і його розрівнювання в резерві.
Провідною будівельною операцією — розробка грунту в резервах з переміщенням в подушку. Ведучими машинами при її виконанні можуть бути бульдозери, скрепери і грейдер-елеватори.
Подушку зводять до оцінки розрахункового горизонту води в каналі, а верх дамбочок вище горизонту води відсипають грунтом без його ущільнення з виїмки каналу.
За умовами проїзду будівельних машин ширина подушки по гребеню повинна бути не менше 2,5 м, закладення укосів m=4. Об’єм виїмки каналу повинен бути не менше обсягу двох бічних дамб з урахуванням 10% запасу їх на осадку.
Якщо об’єм грунту з виїмки каналу при нарізці недостатній для відсипання двох дамб, тоді подушку відсипають вище позначки розрахункового горизонту води в каналі.
При висоті подушки менше 1,3 м її вигідніше відсипати бульдозерами або грейдер-елеваторами.
Більш високі подушки доцільніше відсипати скреперами.
Спосіб роздільного зведення дамб застосовується при будівництві середніх і великих каналів у напівнасипу з шириною по дну більш 1,2 м.
Склад будівельних операцій при цьому наступний:
– зняття родючого шару з траси каналу і з резервів;
– розпушення та ущільнення основи дамб;
– розробка грунту в каналі з відсипанням в дамби;
– розробка грунту в резервах та переміщення в дамби;
– пошарове розрівнювання грунту та зволоженням грунту до оптимальної вологості;
– пошарове ущільнення грунту в дамбах;
– ліквідація виїздів з виїмки на дамбі (при використанні скреперів на розробці грунту);
– планування укосів каналу і дамб;
– зворотнє засипання резервів раніше знятим рослинним грунтом з розрівнюванням його в резервах.
Ведучою операцією є розробка грунту з переміщенням в дамби. Для її виконання рекомендується використовувати скрепери. Скрепери можна застосовувати і для зняття родючого шару. Скрепери своїми колесами в процесі відсипки дамб самі ущільнюють грунт.
Якщо ширина каналу по дну не дозволяє використовувати скрепери, тоді розробку грунту у виїмці каналу планують екскаваторами драглайнами або зворотньою лопатою: у цьому випадку екскаватор розробляє грунт і відсипає, його в тимчасові відвали за межі майбутніх дамб; потім за допомогою бульдозерів або грейдерів грунт з тимчасових відвалів розробляють і переміщають у дамби з пошаровим відсипанням.
Так само як і при будівництві подушки, верхню частину бічних дамб вище робочого горизонту води, але не більше ніж на 1 м дозволяється відсипати без пошарового ущільнення.
Будівництво дамб і подушок грейдер-елеваторами доцільно вести в зв’язкових грунтах І–IIІ груп. При розробці сипучих грунтів різко знижується продуктивність машин із-за великих втрат грунту при переході зі сферичного плужного диску на транспортер.
Втрати зв’язаного грунту можна зменшити, якщо різати грунт не нижньою стороною диска, а бічною. Глибина різання при цьому становить 0,6…0,7 м, і зрізана стружка грунту, минаючи зазор у 7…8 см, відразу потрапляє на стрічку транспортера.
Грейдер-елеватор не можна застосовувати, якщо грунти містять різні включення (каміння, коріння тощо), а також на перезволожених грунтах і на місцевості з поперечним ухилом більше 18°.
Розміри виїмок і насипів при роботі грейдер-елеватора залежать від довжини транспортера та кута його нахилу. При довжині транспортера 8 м можна розробляти виїмки глибиною до 1,5 м, шириною зверху від 6 до 15 м і зводити дамби із подушкою висотою 1,5 м, шириною по гребеню до 10 м з переміщенням грунту з бічних резервів на відстань 6…8 м.
Самохідні грейдер-елеватори можуть розробляти виїмки глибиною до 4 м, шириною по дну до 10 м і зводити насип висотою до 4 м.
Розробку грунту грейдер-елеваторами висипають у відвал або у транспорт, ними також можна знімати рослинний шар і виконувати розкривні роботи. Грунт до місця відсипки переміщається перпендикулярно осі руху грейдер-елеватора. Із-за великих втрат часу на розворотах грейдер-елеватор краще використовувати на об’єктах великої протяжності. Оптимальна довжина робочої ділянки (гону) дорівнює 500…1200 м. При довжині гону менше 300 м продуктивність машини різко знижується.
Залежно від розмірів виїмок і насипів, а також від способу відсипання (у відвал або в транспорт) може бути кілька схем виробництва робіт. Грейдер-елеватори розробляють і відсипають грунт тільки пошарово і зліва направо по ходу руху.
На рис. 14.13 показані схеми виконання робіт причіпними грейдер-елеваторами у відвал при різних значеннях ширини виїмки і насипу по верху. Виїмки шириною зверху від 1 до 9 м розробляються від її осі вліво і вправо.
Грунт відсипається перехресно – з лівої половини виїмки на праву сторону від неї, а з правої – на ліву сторону (рис. 14.13 а).
Виїмки шириною від 9 до 18 м розробляються в напрямку від укосів до середини. Грунт відсипається з лівої половини виїмки на ліву сторону, а з правої — на праву (рис. 14.13 б).
При глибині виїмок до 0,8 м закладення укосів може бути m1…1,5, а при глибині 0,8…1,5 м m≥3, так як грейдер-елеватор в цьому випадку повинен рухатися по укосу виїмки. Дамби, подушки для каналів і дорожні насипи можна зводити з грунту резервів, розташованих з одного боку або з двох сторін від цих насипів.
З одностороннього резерву можна відсипати насип шириною в основі до 9 м, а з двосторонньої до 18 м. Пошарове розрівнювання та переміщення грунту в межах насипу краще виконувати універсальними бульдозерами.
Грейдер-елеватори можуть відсипати грунт не тільки у відвал, але і в автосамоскиди. Автосамоскиди рухаються під транспортером паралельно руху грейдер-елеватора.
Довжина шляху завантаження одного автосамоскиду обчислюється за формулою:
; (14.17)
де – довжина шляху завантаження одного автосамоскиду, м;
Рис. 14.13. Схеми виробництва робіт грейдер-елеватором у відвал при різних розмірах поперечних перерізів виїмок і насипів і при навантаженні грунту в автосамоскиди
— місткість кузова автосамоскиду, м3;
G — вантажопідйомність автосамоскиду, тс (кН);
— щільність грунту в природному стані, тс/м3 (кН/м3);
— площа поперечного перерізу однієї стружки, м2;
— коефіцієнт втрат грунту через зазор між диском і транспортером (К1 = 0,7…0,9);
К2 — коефіцієнт втрат грунту при навантаженні (розсип повз кузова; К2 = 0,92…0,95). Число автосамоскидів на один гон і визначається за формулою:
(14.18)
де L — довжина гону (ділянки), м.
Для зміни автосамоскидів грейдер-елеватор зупиняється, що зменшує його продуктивність у порівнянні з роботою у відвал.
Якщо виїмка глибиною менше 0,8 м, то автосамоскид рухається збоку від виїмки по поверхні землі, а грейдер-елеватор — по дну виїмки (рис. 14.13 д).
Якщо виїмка глибше 0,8 м, то автосамоскиди і грейдер-елеватор рухаються по дну виїмки, ширина якої повинна бути не менше 15 м (рис. 14.13 е).
Канали в насипу, крім бічних водоутримуючих дамб, мають підсипне дно. Будують такі канали двома способами: загальної подушки і роздільним.
Способом загальної подушки будують канали дрібної мережі з шириною по дну до 1,2 м. Склад будівельних операцій такий же, як і при будівництві каналів у напівнасипу цим же способом. Ведуча операція – розробка грунту в резерві з переміщенням в подушку. Ведучими машинами можуть бути бульдозери або скрепери. Комплектуючими машинами для них будуть одні і ті ж, оскільки склад додаткових будівельних операцій аналогічний. Для скреперної розробки суглинку в резервах нормами передбачається його попереднє розпушення.
Розпушення передбачається також по осі майбутнього каналу перед нарізкою його в подушці.
Роздільним способом будують канали з шириною по дну більше 1,2 м в наступному порядку: відсипається подушка до відмітки дна каналу; роздільно зводять кожну бічну дамбу.
Побудовані таким способом канали називаються каналами з підсипаним дном. Підсипне дно, дамби і подушку відсипають пошарово з розрівнюванням, ущільненням і додатковим зволоженням (якщо потрібно) кожного шару.
Великі канали в насипу зводяться за технологією, що застосовується при будівництві насипних земляних гребель.
При віддалі перевезення грунту до 600 м економічно вигідніше використовувати скрепери. Іншими варіантами можуть бути екскаватори пряма лопата в комплекті з автосамоскидами або тракторними візками, грейдер-елеватори з автосамоскидами, екскаватори пряма лопата з ланковими стрічковими транспортерами.
При віддалі переміщення грунту до 50…80 м з ділянок каналу у виїмках економічніше застосовувати бульдозери.
Машини для розробки грунту в резервах і засоби транспортування його у насип вибираються остаточно шляхом порівняння техніко-економічних показників кожного варіанту. Кращим зазвичай є той, при якому вартість розробки та транспорту 1 м3 грунту найменша, а виробіток на один людино-день найбільший.
Рис. 14.14. Схема нарізки каналів плужними канавокопачами: а – нарізка осушувача від існуючого збирача; б – нарізка осушувача до пристрою збирача; в – нарізка дільничного зрошувача між існуючими каналами вищого порядку; 1 – спланована поверхня землі по трасі осушувача; 2 – проектне дно осушувача; 3 – канали вищого порядку; 4 – траси осушувачів; 5 – траси дільничного зрошувача; 6 – недопрацьовані ділянки каналу.