
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Національний університет водного господарства та природокористування
- •В. П. Кизима, м. М. Ткачук,
- •А. Г. Куковський, в. Ю. Громадченко
- •Передмова
- •1. Загальні відомості про будівлі і виробництво будівельно-монтажних робіт
- •1.1. Класифікація будівель і споруд
- •Класифікація будівель і споруд
- •1.2. Основні елементи і конструктивні схеми будівлі
- •1.3. Конструктивні схеми цивільних будівель
- •1.4. Конструктивні схеми промислових будівель
- •1.5. Конструктивні схеми сільськогосподарських будівель
- •1.6. Поняття про будівельні процеси і роботи
- •1.7. Форми організації праці
- •1.8. Способи виконання робіт
- •1.9. Індустріалізація будівництва
- •1.10. Організація управління будівництвом
- •Контрольні питання
- •2. Загальні відомості про ґрунти та земляні роботи
- •2.1. Фізико-механічні властивості та будівельна класифікація ґрунтів
- •2.2. Земляні споруди та їх призначення
- •2.3. Види земляних робіт та способи їх виконання
- •2.4. Вибір будівельної ділянки та умов будівництва
- •2.5. Підготовчі і допоміжні роботи
- •Рекомендації щодо вибору систем водовідливу та водопониження
- •Рекомендації щодо вибору протифільтраційних завіс
- •Допустимі відстані від краю укосу до найближчого механізму
- •Застосування інвентарних кріплень
- •2.6. Продуктивність землерийних машин і шляхи її підвищення
- •Розрахунок продуктивності землерийних машин
- •Контрольні питання.
- •3. Основи геодезії
- •3.1. Поняття про геодезію і її роль у будівництві
- •3.2. Розбиття будівель і споруд
- •Контрольні питання.
- •4. Технічна документація на виконання робіт
- •4.1. Проектно-кошторисна документація
- •4.2. Проект організації будівництва
- •4.3. Графіки виробництва робіт
- •4.4. Технологічні карти і карти трудових процесів
- •4.5. Виробничо-технічна документація
- •Контрольні питання
- •4.6. Будівельні норми і правила, стандартизація
- •4.6.1. Система нормативних документів
- •4.6.2. Технічний контроль на виробництві
- •Контрольні питання
- •4.7. Підготовчі роботи при зведенні будівлі
- •4.7.1. Етапи проведення підготовчих робіт
- •4.7.2. Інженерна підготовка майданчика
- •4.8. Тимчасові будівлі і споруди
- •5. Вказівки по контролю якості і приймання земляних робіт
- •Кількість контрольних проб для визначеня властивостей грунту що укладається в напірні насипи інженерних споруд
- •5.4 Компресійна крива
- •5.5 Епюри тисків у грунті
- •Контроль якості земляних робіт
- •Контрольні питання.
- •6. Охорона праці, техніка безпеки, екологія у будівництві
- •6.1. Загальні положення
- •Допустимі відхилення при проектуванні земляного полотна згідно з сн 499-72
- •6.2. Організація будівельного майданчика
- •6.2.1. Організація робочого місця
- •Відстань від підошви відкосу виїмки до найблищого колеса механізма
- •6.2.2. Електробезпека
- •6.2.3. Виробнича санітарія
- •6.2.4. Протипожежні заходи
- •6.2.5. Шумове забруднення
- •Шумовий фон для органів слуху
- •6.2.6. Вібрація і засоби боротьби з нею
- •6.2.7. Електромагнітні поля і навколишнє середовище
- •6.2.8. Радіоактивне забруднення
- •6.2.9. Охорона навколишнього природного середовища
- •6.2.10. Види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення
- •Контрольні запитання
- •7. Підрахунки об’ємів земляних робіт
- •7.1. Підрахунок об’ємів робіт при зведенні лінійно-протяжних земляних споруд
- •7.2. Підрахунок об’ємів земляних робіт при розробці котлованів
- •Найбільша допустима крутизна укосів тимчасових котлованів і траншей, що виконуються без кріплень
- •Об’єм котловану між перетинами I-I–IV-IV
- •Об’єм укосів котловану на торцях
- •Об’єм кутових пірамід котловану
- •Показники розпушування ґрунтів
- •7.3. Підрахунок об’ємів земляних робіт при вертикальному плануванні майданчиків
- •7.3.1. Визначення відміток поверхні землі (Hi) вершин квадратів
- •7.3.2. Визначення проектних (червоних) відміток hпр
- •7.3.3. Визначення робочих відміток
- •7.3.4. Підрахунок основних об’ємів земляних мас у фігурах
- •Підрахунок основних об’ємів земляних мас при вертикальному плануванні майданчика
- •7.3.5. Підрахунок об’ємів ґрунту в укосах насипу і виїмках
- •Загальний об’єм земляних мас при вертикальному плануванні майданчика
- •Підсумування об’ємів, виїмок, насипів, укосів
- •Приклад підрахунку об’ємів ґрунту в укосах насипу й виїмки
- •7.3.6. Визначення лінії нульових робіт
- •7.3.7. Визначення об’ємів земляних робіт
- •Підрахунок об’ємів земляних робіт при плануванні майданчика
- •7.3.8. Визначення середньої дальності переміщення земляних мас
- •7.3.9. Визначення дальності переміщення ґрунту при плануванні ділянки
- •13* Кизима в. Технологія виконання та проектування земляних робіт в будівництві
- •Контрольні питання.
- •8. Вибір способу виробництва земляних робіт і комплектів машин
- •8.1. Загальні положення
- •8.2. Вибір способу виробництва земляних робіт
- •Орієнтовна ємність ковша прямої лопати залежно від об’єму робіт, зосередженого в одному місці
- •Найменша висота забою, що забезпечує наповнення ковша прямої лопати ґрунтом «з шапкою»
- •8.3. Розрахунок кількості машин для розробки ґрунту
- •8.4. Розрахунок необхідності в транспортних засобах
- •Вантажопідйомність транспортних засобів, що рекомендується, залежно від ємності ковша екскаватора
- •8.5. Розрахунок кількості транспортних одиниць (самоскидів) для завозу (відвозу) розробляючого екскаватором ґрунту
- •Швидкість руху транспорту в залежності від покриття доріг
- •Час маневрування автосамоскидів
- •Час завантаження та розвантаження автосамоскидів
- •8.6. Економічне порівняння варіантів засобів|коштів|механізації для вертикального планування майданчика. Вибір остаточного варіанту виробництва робіт
- •Техніко-економічні показники варіантів механізації
- •Контрольні питання.
- •9. Визначення техніко-економічних показників розглянутих варіантів і вибір з них найбільш економічного
- •Усереднена вартість людино-годин за розрядами робіт у будівництві станом на 1 серпня 2007 р.
- •Склад комплектів машин
- •Склад бригад
- •Техніко-економічні показники роботи комплектів машин
- •Приклад
- •10. Розробка технологічної схеми виробництва земляних робіт
- •10.1. Виробництво земляних робіт
- •10.2. Визначення об’ємів|обсягів|земляних робіт при розробці котлованів|і траншей. Вибір раціонального контуру котлованів під запроектовану споруду|спорудження|
- •10.3. Розрахунок об’ємів|обсягів|розробки і транспортування ґрунту при розробці котлованів і траншей
- •10.4. Розрахунок трудомісткості робіт по зворотній засипці пазух котлованів і ущільненню ґрунту
- •10.5. Виконання земляних робіт бульдозером
- •Основні параметри бульдозерів
- •10.6. Розробка ґрунту екскаваторами
- •Практичні рекомендації по величині кроку пересування екскаваторів
- •Номенклатура екскаваторів на гусеничному та колісному ходу країн світу
- •10.7. Виконання робіт скреперами
- •Основні параметри скреперів, необхідні для проектування та виконання робіт
- •Середні значення довжин шляхів набору і вивантаження ґрунту
- •Значення коефіцієнта наповнення ковша Кн
- •Значення найбільшої довжини шляху набору
- •Значення коефіцієнта Кр залежно від виду ґрунту
- •Техніко-експлуатаційна характеристика скреперів
- •10.8. Розроблення ґрунту гідромеханічним способом
- •10.9. Підземні способи виконання земляних робіт
- •Контрольні питання.
- •10.10. Механізоване ущільнення насипних ґрунтів
- •Схеми взаємодії з грунтом робочих органів машин для ущільнення грунту
- •Техніко-експлуатаційні|експлуатаційний| характеристики ґрунтоущільнюючих | машин
- •Умови застосування катків для ущільнення грунтів у насипах
- •Основні параметри грунтових віброкотків різних компаній
- •Межі міцності ґрунту, мПа
- •10.11. Водовідведення, водовідлив і пониження поверхневих вод
- •Контрольні питання.
- •11.Особливості виконання робіт у зимових умовах й основні положення по організації будівництва
- •11.1. Сезонне промерзання і властивості мерзлих ґрунтів
- •Рекомендації по вибору способу виробництва земляних робіт в зимову пору року
- •Техніко-економічні|техніко-економічний| показники різних способів виконання земляних робіт в зимову пору року
- •Щільність снігового|сніговий| покриву|покривало| Рсн , кН
- •11.2. Проект виробництва робіт в зимових умовах
- •11.3. Підготовка будівельного майданчика до виконання робіт нульового циклу в зимовий період
- •11.4. Захист ґрунтів від промерзання
- •Способи захисту ґрунту від промерзання
- •11.5. Способи підготовки мерзлих ґрунтів до розробки
- •11.5.1. Відтаювання
- •11.5.2. Спушення мерзлого ґрунту вибуховим методом
- •11.5.3. Традиційні способи провадження вибухових робіт
- •11.6. Механічне розпушування ґрунту
- •11.7. Виконання земляних робіт
- •11.7.1. Організація і технологія розробки ґрунту в зимових умовах
- •11.7.2. Застосування мобільного обладнання
- •11.7.3. Санітарно-гігієнічні заходи (фізико-хімічні методи очищення)
- •Контрольні питання
- •12. Організація будівельного майданчика гідротехнічного об’єкта
- •12.1. Склад об’єктів будівельного майданчика
- •12.2. Будівельний генеральний план
- •12.3. Внутрішньобудівельні автомобільні та залізні дороги
- •12.4. Внутрішньобудівельний транспорт
- •12.5. Енергопостачання будівництва
- •12.6. Водопостачання та каналізація
- •12.7. Селища будівельників
- •Норма об’єму будівель культурно-побутового призначення на 100 жителів, м2:
- •Контрольні питання.
- •13. Будівництво насипних земляних гребель і дамб
- •13.1. Загальні відомості
- •13.2. Організація і проведення робіт в кар’єрі
- •13.3. Транспорт грунту
- •Значення швидкостей автосамоскидів при задовільному стані грунтовогошляху
- •Ширина смуги руху залежно від габаритів транспортного засобу
- •13.4. Укладання грунту в тіло дамб і гребель
- •Межі оптимальної вологості грунтів
- •13.5. Особливості будівництва гребель з ядром, екраном і понуром
- •13.6. Будівництво якісних насипів способом відсипки грунту у воду
- •13.7. Підготовка чаші водосховища
- •Контрольні питання.
- •14. Будівництво каналів зрошувальних і осушувальних систем
- •14.1. Особливості будівництва каналів
- •14.2. Будівництво каналів у виїмці
- •Співвідношення місткості ковшів екскаватора від річного обсягу робіт
- •14.3. Будівництво каналів в напіввиїмці, напівнасипу і в насипу
- •14.4. Будівництво каналів дрібної зрошувальної та осушувальної мережі
- •Контрольні питання.
- •Термінологічний словник
- •Література
- •1. Загальні відомості про будівлі і виробництво будівельно-монтажних робіт 5
- •2. Загальні відомості про ґрунти та земляні роботи 39
- •3. Основи геодезії 64
- •4. Технічна документація на виконання робіт 91
- •5. Вказівки по контролю якості і приймання земляних робіт 116
- •6. Охорона праці, техніка безпеки, екологія у будівництві 132
- •7. Підрахунки об’ємів земляних робіт 165
- •8. Вибір способу виробництва земляних робіт і комплектів машин 206
- •9. Визначення техніко-економічних показників розглянутих варіантів і вибір з них найбільш економічного 224
- •10. Розробка технологічної схеми виробництва земляних робіт 231
- •11.Особливості виконання робіт у зимових умовах й основні положення по організації будівництва 318
- •12. Організація будівельного майданчика гідротехнічного об’єкта 375
- •13. Будівництво насипних земляних гребель і дамб 404
- •14. Будівництво каналів зрошувальних і осушувальних систем 426
- •46020, М. Тернопіль, вул. Поліська, 6а.
12.2. Будівельний генеральний план
Будівельним генеральним планом (генпланом будівництва) називають план будівельного майданчика, на якому показані всі об’єкти будівництва: основні споруди гідровузла, споруди для пропуску будівельних витрат, об’єкти виробничої бази будівництва, водопостачання і каналізації, енерго- і теплопостачання і зв’язку, будівельні кар’єри, внутрішньобудівельні дороги, інженерні мережі і комунікації, тимчасові будівлі і споруди, необхідні для зведення основних споруд гідровузла і об’єктів підсобно-допоміжного призначення.
Генпланом будівництва є єдине компонувальне вирішення всіх об’єктів будівельного майданчика, що враховує будівельно-технологічні, містобудівні і соціально-економічні завдання будівництва і забезпечуючи виконання головної мети будівництва — введення гідроенергетичного об’єкту в найкоротші терміни при мінімальних витратах матеріальних і трудових ресурсів. Генплан будівництва є найважливішим організуючим документом, який регламентує забудову будівельного майданчика, формує архітектурно-художню зовнішність споруджуваного комплексу, створює необхідні умови здійснення будівельно-технологічних процесів.
Розробка генплану будівництва при вибраному будівництві гідровузла зазвичай починається з вибору майданчиків для розміщення підприємств будівельної бази, тимчасового і постійного селищ, дослідження кар’єрів місцевих будівельних матеріалів. Вибір майданчиків здійснюється з урахуванням топографічних і інженерно-геологічних умов району створу гідровузла, транспортних зв’язків будівельного майданчика з мережею зовнішніх доріг і зручностей внутрішньобудівельної транспортної схеми. При цьому завжди прагнуть об’єкти виробничої бази будівництва розмістити ближче, наскільки це можливо, до котловану основних споруд, забезпечити потоковість технологічних процесів зведення основних споруд, виключити по можливості зустрічні і пересічні транспортні потоки.
Місцеположення кар’єрів будівельних матеріалів – піску, гравію, каменя, суглинку або глинистих матеріалів визначається результатами інженерно-геологічних досліджень і за інших рівних умов вибираються найбільш близькі до об’єктів споживання.
Вибір місцеположення селища будівельників є одному з найбільш відповідальних завдань. З одного боку, селище будівельників повинне бути максимально наближене до місць виробництва робіт — котловану основних споруд, об’єктів виробничої бази, вимагаючи мінімального часу на рух робочих до місць роботи, з іншого боку, селище повинне бути розташоване в найбільш комфортабельних умовах — з виходом до річки або до зони створюваного водосховища, поблизу лісу, тобто в найбільш хороших природних і санітарно-гігієнічних умовах. Вибір території для селища є першочерговим завданням, оскільки до початку будь-яких будівельних робіт повинні бути розселені перші групи будівельників. Територія селища повинна мати розміри, достатні для розміщення житлового фонду, комунально-побутових і культурних установ, і, крім того, мати в своєму розпорядженні резерв для можливого його розвитку.
Як приклад на мал.12.1 приводиться схематичний генплан будівництва великого гідровузла. Виходячи з топографічних і інженерно-геологічних умов, компонування основних споруд і зовнішньої транспортної схеми всі об’єкти будівельного майданчика розміщені на правому березі річки в нижньому б’єфі. Територія для тимчасового 10 і постійного 11 селищ вибрана з виходом до річки. Поблизу селища на шляху до котловану основних споруд розміщена виробнича база будівництва (8–25), що забезпечує зручний транспортний зв’язок селища, об’єктів виробничої бази і основних споруд гідровузла. Місце розташування кар’єрів будівельних матеріалів 7 вибрано на деякому видаленні від селища і в той же час достатній близько до основних споживачів — збагачувальної фабрики, бетонному господарству 8. Всі об’єкти будівельного майданчика об’єднані між собою мережею внутрішньобудівельних автомобільних доріг і інженерних мереж. З боку правого берега до будівельного майданчика підходить під’їзна автомобільна дорога 26, що пов’язує будівельний майданчик з мережею зовнішніх транспортних комунікацій. На лівому березі для будівництва судноплавних споруд 2 організовано дільничне господарство 6. Зв’язок між берегами здійснюється по тимчасовому мосту.
Рис. 12.1. Будівельний генплан гідровузла.
1 – створ гідровузла; 2 – судноплавна споруда; 3 – перемички I черги; 4 – перемички II черги; 5 – причали; 6 – дільничне господарство лівого берега; 7 – кар’єри піщано-гравійної суміші; 8 – бетонне і збагачувальне господарство; 9 – деревообробляюче господарство; 10 – піонерне селище; 11–постійне селище; 12– полігону збірного залізобетону; 13 – база засобів малої механізації; 14 – складська база основного технологічного устаткування; 15 – понижувальна підстанція; 16 – склад вугілля; 17 –база промислово-господарського будівництва; 18 – база Гідромонтажу і арматурний завод; 19 – база Гідроелектричного монтажу; 20 – автобаза; 21 – матеріально-технічні склади; 22 – центральні ремонтно-механічні майстерні і база механізації; 23 – база Гідроспец будівництва; 24 – база Спецгідроенергетичного монтажу; 25 – житлово-промисловий комбінат; 26 – під’їзна автомобільна дорога.
При компонуванні об’єктів виробничої бази керуються наступними міркуваннями. Бетонне господарство завжди прагнуть гранично наблизити до котловану бетонних споруд і тим самим скоротити дальність транспортування бетонної суміші. У зв’язку з тим що це господарство є джерелом найбільшого пилоутворення, місцеположення його визначається також і з урахуванням напряму пануючих вітрів. Прив’язка бетонного господарства переважно з підвітряного боку по відношенню до основних споруд гідровузла і інших об’єктів будівельного майданчика. Заводи і полігони збірного залізобетону зазвичай розміщують на одному майданчику з бетонним господарством, що дозволяє уникнути додаткових перевезень бетонної суміші.
Господарство по дробленню та сортуванню гравію, з одного боку, пов’язане з кар’єрами здобичі каменя і пісочно-гравійної суміші і, з іншого, з бетонним господарством.
Тому місце розташування цих об’єктів, як правило, визначається на підставі техніко-економічного порівняння різних рішень. Якщо господарство по дробленню та сортуванню гравію розміщується на території будівельної бази, то воно зазвичай компонується в єдину технологічну схему з бетонним господарством, що сприяє об’єднанню складів заповнювачів цих господарств.
Ремонтно-механічне господарство і автомобільні бази прагнуть розмістити на одному майданчику, при цьому враховується їх майбутнє використання після завершення будівництва гідровузла. Аналогічний підхід і до баз матеріально-технічного постачання.
Гідромеханізації — до намивних споруд або до місць розробки кар’єрів, бази Гідроспецбудівництва — в районі робіт цементацій або підземних робіт, бази Спеціального гідроелектричного монтажу — поряд з монтажним майданчиком ГЕС і ВРП і так далі.
Деревооброблюючі господарства зазвичай розміщують на периферії майданчика з урахуванням можливого розширення.
Базу головного енергетика, тимчасові дизельні електростанції прагнуть компонувати в єдиному комплексі з головною понижуючою підстанцією. Компресорні станції розміщують ближче до місць найбільшого споживання повітря.
Рис. 12.2. Генплан виробничої бази Богучанської ГЕС
Котельні і асфальтобетонне господарство розміщують на периферії будівельного майданчика, бажано з підвітряного боку. Склади паливно-мастильних матеріалів, автозаправні станції розміщують або на в’їздах на будівельний майданчик (або виїздах з неї), або поблизу автомобільних баз. При цьому прагнуть створити єдиний технологічний процес проходження автомобільного транспорту на автобазу: заправка – миття – автобаза. Склади вибухових речовин розміщують за межами будівельного майданчика. Ця відстань регламентується будівельними нормами. Водозабірні споруди господарсько-питного водопостачання повинні розташовуватися, як правило, вище за створ гідровузла і обов’язково вище за майданчик будівельної бази.
При двобереговому компонуванню основних споруд – на одному березі створюється основна будівельна база, на іншому організовуються тільки дільничні господарства. Зв’язок між берегами в цьому випадку залежно від інтенсивності руху здійснюється поромною переправою або по тимчасовому мосту.
На мал. 12.2 показана компоновка об’єктів виробничої бази Богучанської ГЕС. Компоновка об’єктів виробничої бази забезпечує найбільш раціональний транспортний зв’язок підприємства виробничої бази з котлованом основних споруд. Уздовж головної транспортної магістралі 1, що пов’язує виробничу базу з котлованом основних споруд, розміщені автобаза 2, безпосередньо до неї примикає ремонтно-механічне господарство будівництва 3, потім – об’єднана база матеріально-технічне постачання і управління виробничо-технологічної комплектації 4, далі об’єднана база монтажних організацій 5, об’єднана база спеціалізованих будівельних організацій 6 і на найбільш віддаленій ділянці — деревообробне господарство 7. Підприємства по виробництву будівельних матеріалів: гравієві-сортувальна фабрика 11, бетонне господарство будівництва 13, домобудівний комбінат 10, полігон збірного залізобетону 9, арматурне господарство 12, склади піщано-гравійної суміші 8 розміщені на другому плані і разом з тим на достатньо близькій відстані від основних споруд. У безпосередній близькості від річки розташовано піонерське господарство 14, склад паливно-мастильних матеріалів 15 і причал 16. При компоновці виробничої бази всі споріднені об’єкти блокуються в об’єднані виробничі корпуси. Це дозволяє різко скоротити розмір території виробничої бази, зменшити протяжність дороги і інженерних комунікацій і тим самим понизити витрати на їх будівництво.
Геодезичною основою будгенплану зазвичай служать матеріали зйомок масштабів: 1 : 1000, 1 : 2000, 1 : 5000, а іноді і 1 : 10000. На будгенплані показуються контури основних споруд гідровузла, коридори постійних ліній електропередачі, планове положення тимчасових гідротехнічних споруд (перемички, канали і тунелі для пропуску будівельних витрат і т. п.), об’єкти виробничої бази, кар’єри, селища, внутрішньобудівельні автомобільні залізниці, магістральні транспортні лінії, канатні дороги, мережі водопроводу, каналізації, теплотраси, електричні мережі і тому подібне.
Для характеристики місцеположення споруджуваного гідровузла, ситуації району будівництва і його зовнішніх зв’язків складається ситуаційний план будівництва, на якому показуються створ і місцеположення будівельного майданчика споруджуваного гідровузла, будівництва, що існують в районі, крупні населені пункти і промислові підприємства, автомобільні і залізні дороги, лінії електропередачі, районні підстанції, лінії зв’язку і місця примикання під’їзних доріг. У зв’язку з тим, що ситуаційні плани охоплюють значні території, вони виконуються в порівняно дрібних масштабах 1 : 10000, 1 : 25000, 1 : 50000. Приклад умовного ситуаційного плану приведений на мал. 12.3.
При розробці будгенплану складаються проекти горизонтального і вертикального планувань зазвичай окремо для району будівельної бази, селища і основних споруд гідровузла.
У проекті горизонтального планування вирішуються питання горизонтальної прив’язки і координування всіх об’єктів будівельного майданчика. Прив’язка елементів будівель і споруд здійснюється до загальнодержавної координатної сітки або до умовної координатної сітки, прийнятої для даного будівництва, яку іноді називають будівельною.
У проекті вертикального планування вирішуються питання створення проектного рельєфу майданчика і висотного розміщення будівель і споруд. Призначення відміток при вертикальному плануванні повинне забезпечити найменший об’єм земляних робіт. Вертикальне планування повинне вирішувати питання водовідведення поверхневих вод з території будівництва. При проектуванні генплану будівництва керуються СНиП ІІ-89-80* «Генеральні плани промислових підприємств».
Рис. 12.3. Ситуаційний план будівництва гідровузла