
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Національний університет водного господарства та природокористування
- •В. П. Кизима, м. М. Ткачук,
- •А. Г. Куковський, в. Ю. Громадченко
- •Передмова
- •1. Загальні відомості про будівлі і виробництво будівельно-монтажних робіт
- •1.1. Класифікація будівель і споруд
- •Класифікація будівель і споруд
- •1.2. Основні елементи і конструктивні схеми будівлі
- •1.3. Конструктивні схеми цивільних будівель
- •1.4. Конструктивні схеми промислових будівель
- •1.5. Конструктивні схеми сільськогосподарських будівель
- •1.6. Поняття про будівельні процеси і роботи
- •1.7. Форми організації праці
- •1.8. Способи виконання робіт
- •1.9. Індустріалізація будівництва
- •1.10. Організація управління будівництвом
- •Контрольні питання
- •2. Загальні відомості про ґрунти та земляні роботи
- •2.1. Фізико-механічні властивості та будівельна класифікація ґрунтів
- •2.2. Земляні споруди та їх призначення
- •2.3. Види земляних робіт та способи їх виконання
- •2.4. Вибір будівельної ділянки та умов будівництва
- •2.5. Підготовчі і допоміжні роботи
- •Рекомендації щодо вибору систем водовідливу та водопониження
- •Рекомендації щодо вибору протифільтраційних завіс
- •Допустимі відстані від краю укосу до найближчого механізму
- •Застосування інвентарних кріплень
- •2.6. Продуктивність землерийних машин і шляхи її підвищення
- •Розрахунок продуктивності землерийних машин
- •Контрольні питання.
- •3. Основи геодезії
- •3.1. Поняття про геодезію і її роль у будівництві
- •3.2. Розбиття будівель і споруд
- •Контрольні питання.
- •4. Технічна документація на виконання робіт
- •4.1. Проектно-кошторисна документація
- •4.2. Проект організації будівництва
- •4.3. Графіки виробництва робіт
- •4.4. Технологічні карти і карти трудових процесів
- •4.5. Виробничо-технічна документація
- •Контрольні питання
- •4.6. Будівельні норми і правила, стандартизація
- •4.6.1. Система нормативних документів
- •4.6.2. Технічний контроль на виробництві
- •Контрольні питання
- •4.7. Підготовчі роботи при зведенні будівлі
- •4.7.1. Етапи проведення підготовчих робіт
- •4.7.2. Інженерна підготовка майданчика
- •4.8. Тимчасові будівлі і споруди
- •5. Вказівки по контролю якості і приймання земляних робіт
- •Кількість контрольних проб для визначеня властивостей грунту що укладається в напірні насипи інженерних споруд
- •5.4 Компресійна крива
- •5.5 Епюри тисків у грунті
- •Контроль якості земляних робіт
- •Контрольні питання.
- •6. Охорона праці, техніка безпеки, екологія у будівництві
- •6.1. Загальні положення
- •Допустимі відхилення при проектуванні земляного полотна згідно з сн 499-72
- •6.2. Організація будівельного майданчика
- •6.2.1. Організація робочого місця
- •Відстань від підошви відкосу виїмки до найблищого колеса механізма
- •6.2.2. Електробезпека
- •6.2.3. Виробнича санітарія
- •6.2.4. Протипожежні заходи
- •6.2.5. Шумове забруднення
- •Шумовий фон для органів слуху
- •6.2.6. Вібрація і засоби боротьби з нею
- •6.2.7. Електромагнітні поля і навколишнє середовище
- •6.2.8. Радіоактивне забруднення
- •6.2.9. Охорона навколишнього природного середовища
- •6.2.10. Види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення
- •Контрольні запитання
- •7. Підрахунки об’ємів земляних робіт
- •7.1. Підрахунок об’ємів робіт при зведенні лінійно-протяжних земляних споруд
- •7.2. Підрахунок об’ємів земляних робіт при розробці котлованів
- •Найбільша допустима крутизна укосів тимчасових котлованів і траншей, що виконуються без кріплень
- •Об’єм котловану між перетинами I-I–IV-IV
- •Об’єм укосів котловану на торцях
- •Об’єм кутових пірамід котловану
- •Показники розпушування ґрунтів
- •7.3. Підрахунок об’ємів земляних робіт при вертикальному плануванні майданчиків
- •7.3.1. Визначення відміток поверхні землі (Hi) вершин квадратів
- •7.3.2. Визначення проектних (червоних) відміток hпр
- •7.3.3. Визначення робочих відміток
- •7.3.4. Підрахунок основних об’ємів земляних мас у фігурах
- •Підрахунок основних об’ємів земляних мас при вертикальному плануванні майданчика
- •7.3.5. Підрахунок об’ємів ґрунту в укосах насипу і виїмках
- •Загальний об’єм земляних мас при вертикальному плануванні майданчика
- •Підсумування об’ємів, виїмок, насипів, укосів
- •Приклад підрахунку об’ємів ґрунту в укосах насипу й виїмки
- •7.3.6. Визначення лінії нульових робіт
- •7.3.7. Визначення об’ємів земляних робіт
- •Підрахунок об’ємів земляних робіт при плануванні майданчика
- •7.3.8. Визначення середньої дальності переміщення земляних мас
- •7.3.9. Визначення дальності переміщення ґрунту при плануванні ділянки
- •13* Кизима в. Технологія виконання та проектування земляних робіт в будівництві
- •Контрольні питання.
- •8. Вибір способу виробництва земляних робіт і комплектів машин
- •8.1. Загальні положення
- •8.2. Вибір способу виробництва земляних робіт
- •Орієнтовна ємність ковша прямої лопати залежно від об’єму робіт, зосередженого в одному місці
- •Найменша висота забою, що забезпечує наповнення ковша прямої лопати ґрунтом «з шапкою»
- •8.3. Розрахунок кількості машин для розробки ґрунту
- •8.4. Розрахунок необхідності в транспортних засобах
- •Вантажопідйомність транспортних засобів, що рекомендується, залежно від ємності ковша екскаватора
- •8.5. Розрахунок кількості транспортних одиниць (самоскидів) для завозу (відвозу) розробляючого екскаватором ґрунту
- •Швидкість руху транспорту в залежності від покриття доріг
- •Час маневрування автосамоскидів
- •Час завантаження та розвантаження автосамоскидів
- •8.6. Економічне порівняння варіантів засобів|коштів|механізації для вертикального планування майданчика. Вибір остаточного варіанту виробництва робіт
- •Техніко-економічні показники варіантів механізації
- •Контрольні питання.
- •9. Визначення техніко-економічних показників розглянутих варіантів і вибір з них найбільш економічного
- •Усереднена вартість людино-годин за розрядами робіт у будівництві станом на 1 серпня 2007 р.
- •Склад комплектів машин
- •Склад бригад
- •Техніко-економічні показники роботи комплектів машин
- •Приклад
- •10. Розробка технологічної схеми виробництва земляних робіт
- •10.1. Виробництво земляних робіт
- •10.2. Визначення об’ємів|обсягів|земляних робіт при розробці котлованів|і траншей. Вибір раціонального контуру котлованів під запроектовану споруду|спорудження|
- •10.3. Розрахунок об’ємів|обсягів|розробки і транспортування ґрунту при розробці котлованів і траншей
- •10.4. Розрахунок трудомісткості робіт по зворотній засипці пазух котлованів і ущільненню ґрунту
- •10.5. Виконання земляних робіт бульдозером
- •Основні параметри бульдозерів
- •10.6. Розробка ґрунту екскаваторами
- •Практичні рекомендації по величині кроку пересування екскаваторів
- •Номенклатура екскаваторів на гусеничному та колісному ходу країн світу
- •10.7. Виконання робіт скреперами
- •Основні параметри скреперів, необхідні для проектування та виконання робіт
- •Середні значення довжин шляхів набору і вивантаження ґрунту
- •Значення коефіцієнта наповнення ковша Кн
- •Значення найбільшої довжини шляху набору
- •Значення коефіцієнта Кр залежно від виду ґрунту
- •Техніко-експлуатаційна характеристика скреперів
- •10.8. Розроблення ґрунту гідромеханічним способом
- •10.9. Підземні способи виконання земляних робіт
- •Контрольні питання.
- •10.10. Механізоване ущільнення насипних ґрунтів
- •Схеми взаємодії з грунтом робочих органів машин для ущільнення грунту
- •Техніко-експлуатаційні|експлуатаційний| характеристики ґрунтоущільнюючих | машин
- •Умови застосування катків для ущільнення грунтів у насипах
- •Основні параметри грунтових віброкотків різних компаній
- •Межі міцності ґрунту, мПа
- •10.11. Водовідведення, водовідлив і пониження поверхневих вод
- •Контрольні питання.
- •11.Особливості виконання робіт у зимових умовах й основні положення по організації будівництва
- •11.1. Сезонне промерзання і властивості мерзлих ґрунтів
- •Рекомендації по вибору способу виробництва земляних робіт в зимову пору року
- •Техніко-економічні|техніко-економічний| показники різних способів виконання земляних робіт в зимову пору року
- •Щільність снігового|сніговий| покриву|покривало| Рсн , кН
- •11.2. Проект виробництва робіт в зимових умовах
- •11.3. Підготовка будівельного майданчика до виконання робіт нульового циклу в зимовий період
- •11.4. Захист ґрунтів від промерзання
- •Способи захисту ґрунту від промерзання
- •11.5. Способи підготовки мерзлих ґрунтів до розробки
- •11.5.1. Відтаювання
- •11.5.2. Спушення мерзлого ґрунту вибуховим методом
- •11.5.3. Традиційні способи провадження вибухових робіт
- •11.6. Механічне розпушування ґрунту
- •11.7. Виконання земляних робіт
- •11.7.1. Організація і технологія розробки ґрунту в зимових умовах
- •11.7.2. Застосування мобільного обладнання
- •11.7.3. Санітарно-гігієнічні заходи (фізико-хімічні методи очищення)
- •Контрольні питання
- •12. Організація будівельного майданчика гідротехнічного об’єкта
- •12.1. Склад об’єктів будівельного майданчика
- •12.2. Будівельний генеральний план
- •12.3. Внутрішньобудівельні автомобільні та залізні дороги
- •12.4. Внутрішньобудівельний транспорт
- •12.5. Енергопостачання будівництва
- •12.6. Водопостачання та каналізація
- •12.7. Селища будівельників
- •Норма об’єму будівель культурно-побутового призначення на 100 жителів, м2:
- •Контрольні питання.
- •13. Будівництво насипних земляних гребель і дамб
- •13.1. Загальні відомості
- •13.2. Організація і проведення робіт в кар’єрі
- •13.3. Транспорт грунту
- •Значення швидкостей автосамоскидів при задовільному стані грунтовогошляху
- •Ширина смуги руху залежно від габаритів транспортного засобу
- •13.4. Укладання грунту в тіло дамб і гребель
- •Межі оптимальної вологості грунтів
- •13.5. Особливості будівництва гребель з ядром, екраном і понуром
- •13.6. Будівництво якісних насипів способом відсипки грунту у воду
- •13.7. Підготовка чаші водосховища
- •Контрольні питання.
- •14. Будівництво каналів зрошувальних і осушувальних систем
- •14.1. Особливості будівництва каналів
- •14.2. Будівництво каналів у виїмці
- •Співвідношення місткості ковшів екскаватора від річного обсягу робіт
- •14.3. Будівництво каналів в напіввиїмці, напівнасипу і в насипу
- •14.4. Будівництво каналів дрібної зрошувальної та осушувальної мережі
- •Контрольні питання.
- •Термінологічний словник
- •Література
- •1. Загальні відомості про будівлі і виробництво будівельно-монтажних робіт 5
- •2. Загальні відомості про ґрунти та земляні роботи 39
- •3. Основи геодезії 64
- •4. Технічна документація на виконання робіт 91
- •5. Вказівки по контролю якості і приймання земляних робіт 116
- •6. Охорона праці, техніка безпеки, екологія у будівництві 132
- •7. Підрахунки об’ємів земляних робіт 165
- •8. Вибір способу виробництва земляних робіт і комплектів машин 206
- •9. Визначення техніко-економічних показників розглянутих варіантів і вибір з них найбільш економічного 224
- •10. Розробка технологічної схеми виробництва земляних робіт 231
- •11.Особливості виконання робіт у зимових умовах й основні положення по організації будівництва 318
- •12. Організація будівельного майданчика гідротехнічного об’єкта 375
- •13. Будівництво насипних земляних гребель і дамб 404
- •14. Будівництво каналів зрошувальних і осушувальних систем 426
- •46020, М. Тернопіль, вул. Поліська, 6а.
1.2. Основні елементи і конструктивні схеми будівлі
Усі будівлі і споруди складаються з таких взаємозв’язаних архітектурно-конструктивних елементів (частин): огороджуючих і несучих.
Огороджувальні конструкції (стіни, перекриття, перегородки) у будівлі знаходяться на межі двох суміжних просторів. Вони розділяють будівлю на окремі приміщення і забезпечують необхідний теплозахист, повітряно-непроникність і звукоізоляцію. Несучі елементи сприймають діючі у будівлі навантаження (від конструкцій будівлі і устаткування, вітрові, від снігу і людей).
Основними конструктивними елементами цивільної будівлі є фундаменти, стіни, опори, перекриття, дах, перегородки, сходи, вікна, двері, балкони, лоджії тощо (рис. 1.1).
Фундаменти — опорні конструкції, розташовані нижче поверхні землі, що сприймають усі навантаження від будівлі і передають їх на основу, тобто на ґрунт. Вони забезпечують міцність і стійкість конструкцій.
За способом спирання на ґрунт розрізняють фундаменти що безпосередньо спираються на ґрунт (на природній основі) і пальові (на штучній основі).
За конструктивною схемою фундаменти (рис. 1.2) бувають стрічкові, розташовані у вигляді безперервної стрічки під несучими стінами будівель (цегляних, блокових і панельних); стовпчасті — під колони, що окремо стоять, або стовпи (для каркасних споруд); суцільні, застосовуються при дуже слабких ґрунтах і великих навантаженнях на колони, а також пальові — будівлі спираються на занурені в ґрунт дерев’яні, металеві, бетонні або залізобетонні палі.
Залежно від способу і технології зведення фундаменти бувають збірними і монолітними, мілкого (до 5 м від поверхні землі) і глибокого залягання (більше 5 м).
Основним типом огороджувальних конструкцій є стіни. Стіни служать для огороджування приміщень від зовнішнього середовища і захисту їх від атмосферних дій (зовнішні стіни), а також для розподілу між собою окремих приміщень (внутрішні стіни).
Стіни бувають несучими, самонесучими і ненесучими. Несучі стіни власне навантаження, навантаження від перекриттів і даху передають на фундаменти. Самонесучі стіни передають на фундаменти не лише навантаження від власної ваги, але і вітрове навантаження. На ці стіни перекриття або інші конструкції будівлі не спираються. Ненесучі, або навісні, стіни є тільки огороджувальними. Вони власну вагу в межах кожного поверху передають на інші елементи будівлі.
Рис. 1.1. Конструктивна схема цивільної будівлі:
1 – фундаменти, 2 – стіни підвалу, 3 – гідроізоляція, 4 – світловий приямок, 5 – вимощення, 6 – перемички, 7 – зовнішні цегляні стіни, 8 – внутрішні цегляні стіни, 9 – водостічна труба, 10 – обрешетування покрівлі, 11 – дерев’яні крокви, 12 – карниз, 13 – горищне перекриття, 14 – віконний отвір, 15 – підвіконна ніша, 16 – перегородки, 17 – міжповерхові перекриття, 18 – ригелі каркаса, 19 – підлога, 20 – перекриття над підвалом, 21 – колони каркаса, 22 – стик колон, 23 – вентиляційний блок, 24 – санітарно-технічні блоки, 25 – сходові майданчики, 26 – сходові марші, 27 – перегородки сходової клітки із склоблоків.
Верхня частина зовнішньої стіни закінчується карнизом, який захищає стіну від атмосферних опадів і служить архітектурною прикрасою.
Окремі опори — стійки, стовпи або колони, що приймають навантаження від перекриттів і покриттів через балки, ригелі, прогони. Розташовані усередині будівлі окремі опори і ригелі (балки) створюють внутрішній каркас будівлі.
Рис. 1.2. Конструктивні схеми фундаментів: а – стрічкові; б – стовпчасті; в – суцільні; г – пальові.
Перекриття — горизонтальні обгороджування, які ділять будівлі на поверхи і виконують одночасно несучі функції. Перекриття у будівлях грають роль горизонтальних жорстких діафрагм, що забезпечують стійкість і просторову незмінність будівлі. Виконують перекриття частіше зі збірних залізобетонних, армосілікатних, керамічних плит або у вигляді дерев’яних балок, до яких кріплять деталі стелі; перекриття бувають також монолітними і по металевих балках.
Перекриття що розділяють суміжні поверхи називають міжповерховими, що відділяють перший поверх від підвалу — цокольними, а ті що перекривають верхній поверх (за наявності горища) — горищними.
Дах поєднує захисні і несучі функції. Частина несучих елементів призначена для захисту будівлі зверху від дії зовнішнього середовища (дощу, снігу, вітру і перегрівання сонячними променями), складається з покрівлі — верхній водонепроникний шар (з азбестоцементних хвилястих листів, черепиці, листової сталі, рулонних матеріалів) і основи під покрівлю у вигляді обрешетування з дерев’яних брусків і дощок або цементною (асфальтовою) стяжкою.
Крокви (дерев’яні або залізобетонні), ферми (дерев’яні, сталеві, залізобетонні) або залізобетонні панелі — елементи несучої частини — передають навантаження від вітру, снігу і маси даху на стіни і окремі опори.
Розрізняють дахи горищні і безгорищні, а залежно від ухилу – плоскі (малоухильні) і скатні (одно-, двох-, чотирьохскатні, або шатрові, мансардні, такі, що мають злам ската, конічні тощо).
Перегородки — тонкі внутрішні ненавантажені стінки, що спираються безпосередньо на перекриття і розділяють внутрішній простір в межах поверху на окремі приміщення.
За способом зведення перегородки бувають збірними, монолітними і із дрібно-штучних матеріалів. Кріплення перегородок до бетонної стелі здійснюється шляхом пристрою анкерів з металу, до стіни — з допомогою закреп, що забиваються в дерев’яні вкладиші.
Сходи — елементи будівель, що служать для з’єднання між поверхами, а також для евакуації. Вони бувають зовнішні і внутрішні.
У будівлях понад п’ять поверхів застосовують ліфти, які розташовуються біля сходів.
Вікна і ліхтарі верхнього світла призначені для освітлення і провітрювання приміщень, а двері — для проходу між окремими приміщеннями.
Балкони (рис. 1.3, а) влаштовуються для зручності мешканців і поліпшення фасадів будівель. Вони складаються з несучої конструкції, підлоги і обгороджування.
Лоджією (рис. 1.3, б) називається вбудована в габарити будівлі тераса, відкрита у бік фасаду, а з трьох інших сторін захищена стінами будівлі.
Еркером (рис. 1.3, в) вважається захищена зовнішніми стінами частина приміщення, виступаюча за зовнішню площину фасаду і освітлювана вікнами. За формою вони бувають трикутні, трапецієвидні і напівкруглі.
У будівлях є ще і ряд інших конструкцій (наприклад, козирки над дверима, приямки у вікон підвалу, квітники та ін.).
Рис. 1.3. Балкони (а), лоджії (б), еркери (в).
Належні експлуатаційні і гігієнічні умови в будівлях забезпечуються санітарно-технічними і інженерними пристроями (опалюванням, холодним і гарячим водопостачанням, вентиляцією, каналізацією, газифікацією, сміттєвидаленням, енергопостачанням, радіофікацією та ін.). У будівельній практиці широко застосовуються санітарно-технічні і вентиляційні блоки та панелі, блок-шахти коритного перерізу, кабіни санвузлів, а також укрупнені об’ємні санітарно-кухонні блоки. Усі ці вироби доставляються на будівельний майданчик і монтуються.