Література

1. Левицька Г., Левицький Р. Caмoучитель польської мови. Практичний курс: Навчальний посібник. – K: Meтодика, 2001. – 256 c.

1. Biłeńka-Swystowycz Ł., Jarmoluk M. Uczę się polskiego. – K. : ArtEk, 1998. – S. 165 – 167.

2. Lipińska E., Dąbska E. Kiedyś wrócisz tu... Język polski dla cudzoziemców. – Kraków: Universitas, 1997. – S. 98 – 100.

3. Житар У., Пікуль С., Попов Є., Слободян Д. Польсько-український словник. – К. : Чумацький шлях, 2010.– 672 с.

4. Polskie przysłowia / Red. Naczelny W. Głuch – Wrocław: Europa, 2006. – C. 62.

Практичне заняття № 25

Тема. Написання ó – u

План

1. Написання ó.

2. Написання u.

3. Головні питання.

4. Прослуховування тексту „Polskie tradycje świąteczne”.

1. Написання ó – u

(Pisownia ó – u)

У польській мові для позначення звука [у] існують дві літери „ó” та „u”. Ці літери мають конкретно визначені правила вживання і ні в якому разі не є взаємозамінними.

Для тих, хто знає українську або російську мову, вивчати правопис „ó” та „u” буде нескладно.

Отже, ó пишеться:

1. Якщо в українській або російській мовах у словах того самого кореня (перекладних відповідниках) на місці польського „ó” стоїть о, і або е (рос. е), наприклад:

góra (гора), róża (рос. роза), stróż (сторож), równy (рівний), chód (хід), pióro (перо), wśród (серед).

2. Правопис ó у польській мові можемо також перевірити без пошуку слів-відповідників. Літера ó завжди пишеться у випадках чергування ó з о, е, а у спільнокореневих словах, напр.:

twórca – tworzyć, mróz – mroźny, stół – stoły, szósty – sześć, wiózł – wiezie, wrócić – wracać, skrócić – skracać.

Ó, яке чергується у спільнокореневих словах з о, е, а, називається у польській мові ó-wymiennym.

3. Є у польській мові група слів, у яких пишеться ó, але воно не чергується з о, е, а. Не мають ці слова і спільнокореневих відповідників в українській чи російській мові. Ó у них пишеться згідно з польським традиційним правописом, і ці слова потрібно запам’ятати:

córka, jaskółka, ogół, szczegół, wiewiórka, wiór, wróbel, żółw.

Ó, яке не чергується у спільнокореневих словах з о, е, а, називається у польській мові ó-niewymiennym.

Крім цього, ó завжди пишеться

4. У закінченнях -ów, -ówka, -ówna:

Kraków, Rzeszów, pocztówka, żarówka, Mickiewiczówna, Pietrzakówna, królówna.

Вийнятки: skuwka, zasuwka.

5. На початку декількох слів:

ósemka, ósmy, ów, ówczesny, ówdzie, ócz (od oczy).

(!) У кінці слів ó не пишеться ніколи.

Літера u пишеться:

1. Якщо в українських або російських словах-відповідниках пишеться літера у, наприклад:

budowa (будова), bułka (булка), kupować (купувати), ucho (рос. ухо).

2. В суфіксах -un, -ul, -ur, -ut, -uś, -usz, -uch, наприклад:

biegun (полюс), hamulec (гальмо), malutki (маленький), wianuszek (віночок), bieluchny (білесенький).

Примітка. Незважаючи на українські чи російські відповідники з о в корені, u пишеться у словах długi (довгий), bruzda (борозда), buty (рос. ботинки, але обувь), nuta (нота), numer (номер), album (альбом). Запам’ятайте ці слова.