2. Історія виникнення польської мови та сучасний стан

(Historia powstania języka polskiego i stan współczesny)

Історія польської мови бере свій початок із VIII – IX ст. н.е., коли настав остаточний розпад праслов’янської єдності. Тоді ж почали формуватися основи польської державності, які значно зміцніли після прийняття Польщею християнства. Щоправда, протягом ще декількох століть не існувало польської писемної мови. Література того часу писалася латинською, а інколи й старослов’янською мовами.

Перше речення яке записане польською мовою міститься у монастирській “Книзі генриковській” (від назви м. Генрикова біля Вроцлава), датованій 1270 р. Воно звучить так: “daj, ać ja pobruszę, a ty poczywaj” („Дай, хай я молотиму, а ти відпочивай”). Так звернувся польський селянин до своєї дружини, яка молола зерно.

Перший текст, записаний польською мовою, був лицарський гімн „Bogórodzica” (“Богородиця”). Він походить з ХІV ст. Гімн цей, дуже популярний у польському війську, неодноразово переписувався і доповнювався, внаслідок чого сьогодні маємо декілька його версій – від найменшої, що налічує дві віршовані строфи, до найбільшої, яка має двадцять дві віршовані строфи.

Bogurodzica

Bogurodzica dziewica,

Bogiem sławiena Maryja,

U twego syna gospodzina,

matko zwolena, Maryja!

Zyszczy nam, spuści nam!

Kyrie eleison.

Twego dzieła Krzciciela, bożycze,

Usłysz głosy, napełń myśli człowiecze.

Słysz modlitwę, jąż nosimy,

A dać raczy, jegoż prosimy:

A na świecie zbożny pobyt,

Po żywocie rajskim przebyt.

Kyrie eleison.

Польська літературна мова сформувалася у ХVІ ст. – у добу Відродження.

Сьогодні польською мовою розмовляє понад 45 млн осіб. З них понад 35 млн проживає на території Польщі, а приблизно 10 млн – на еміграції у США, Канаді, Україні, Росії, Англії, Франції, Німеччині.

Польська мова за територією поширення та кількістю людей, що розмовляють нею, посідає третє місце серед слов’янських мов (після російської та української).

На території Польщі поряд з літературною мовою існують регіональні діалекти, серед яких найпоширенішими є: малопольський, великопольський, сілезький, мазовецький, поморський та підляський. Дуже своєрідним та віддаленим від літературних норм є діалект кашубів (кашубський) – мешканців місцевості довкола Гдині та Гданська, а також гуральський – діалект мешканців польських Татр.

3. Звороти привітання

(Zwroty powitania)

Dzień dobry (rano)! – Доброго ранку!

Dzień dobry! – Доброго дня!

Dobry wieczór! – Добрий вечір!

Witam Państwo! – Вітаю Вас!

Cześć (przy powitaniu)! – Привіт!

Zapraszamy! – Запрошуємо!

Zapraszam serdecznie! – Запрошую сердечно!

Czy mogę wejść? – Чи можу зайти?

Proszę wejść! – Прошу увійти!

Wróciłem (do domu, z pracy, z szkoły) – Повернувся (до дому, з роботи, зі школи).

Proszę usiąść! – Прошу сісти!

Czuj się jak u siebie w domu – Почувай себе як вдома.

Завдання 1. У якому році і ким була охрещена Київська Русь та Польща?

Завдання 2. Яких ви знаєте польських лауреатів Нобеліївської премії?

Завдання 3. Назвіть відомих вам польських та українських діячів історичної епохи та сучасності (художники, композитори, політичні діячі, церковні служителі тощо).

Завдання 4. Вжийте у діалозі лексику на позначення привітання.

Завдання 5. Прочитайте та перекладіть польські прислів’я.

Co dwie głowy to nie jedna.

Co dzień człowiek mędrszy.

Co głowa, to rozum.

Co głupi straci, tym się mądry wzbogaci.

Co u mądrych w myśli, to u głupich w ustach.

Завдання 6. Вивчіть напам’ять скоромовку.

A cóż, że cesarz ze Szwecji?

Завдання 7. Відгадайте загадку.

Ani zwierz, ani ptak, w nosie spica, z głosem dzwonka: kto go zabije, ten swoją krew przeleje.

(komar)

Завдання 8. Посміхніться.

Symulacja

Zawsze kiedy jest klasówka, jesteś nieobecny z powodu choroby babci – mówi nauczycielka do Jasia.

– Tak, proszę pani, ja też zaczynam podejrzywać, że babcia symuluje...