Література

1. Левицька Г., Левицький Р. Caмoучитель польської мови. Практичний курс: Навчальний посібник. – K. : Meтодика, 2001. – 256 c.

1. Пучковський Ю. Польська мова. Посібник для студентів гуманітарних спеціальностей. – Рівне: Сантапрінт, 2000. – С. 18 – 21.

2. Biłeńka-Swystowycz Ł., Jarmoluk M. Uczę się polskiego. – K. : ArtEk, 1998. – S. 9, 16.

3. Житар У., Пікуль С., Попов Є., Слободян Д. Польсько-український словник. – К. : Чумацький шлях, 2010. – 672 с.

4. Русско-польский разговорник / Сост. З.Полонская. – К. : А.С.К., 2001. – С. 20.

5. Polskie przysłowia / Red. naczelny W. Głuch – Wrocław: Europa, 2006. – C. 24 – 25.

Практичне заняття № 12

Тема. Вимова м’яких ź, ć, ś

План

1. Вимова м’якого ź. Вимова м’якого ć. Вимова м’якого ś.

2. Здоров’я.

4. Прослуховування тексту „List”.

1. Вимова м’яких ź, ć, ś

(Wymowa miękkich ź, ć, ś)

М’які приголосні ź, ć, ś своєю вимовою відрізняються від м’яких українських зь, сь, ць. Така відмінність зумовлена набагато сильнішим пом’якшенням цих приголосних, характерним для польської мови, внаслідок чого їхня вимова нагадує інші звуки.

М’який приголосний ź вимовляється, як дуже м’який звук [ж’]. Для прикладу можна взяти українське слово жінка, але навіть у цьому слові [ж’] звучить твердіше, ніж польське ź.

ziarno – зерно

późno – пізно

zimny – холодний

wyraźnie – виразно

М’який приголосний ć вимовляється, як дуже м’який звук [ч’]. Для української мови такий звук не характерний взагалі, тому для прикладу доцільніше взяти російське слово чистый. Звук [ч’] у цьому слові також потрібно максимально пом’якшити.

ciasto – тісто

docierać – добиратися

cień – тінь

оdcinać – відрізати

М’який приголосний ś вимовляється як дуже м’який звук [ш’]. У слові шість необхідно максимально пом’якшити звук [ш’].

siano – сіно

nieś – неси

siedem – сім

środa – середа

Звук [dź] є дзвінким відповідником приголосного ć. Цей звук вимовляється як один звук, він схожий на дуже м’який звук [дж’]. Під час його вимови кінчик язика притискується до внутрішньої сторони верхніх зубів, а середня частина язика піднімається до піднебіння.

dziarski – бадьорий

miedź – мідь

dzień – день

nadzieja – надія

niedźwiedź – ведмідь

2. Здоров’я

(Zdrowie)

Dziękuję, czuję się dobrze – Дякую, почуваюся добре

Proszę mi pomóc! – Прошу мені допомогти!

Jestem zmęczony – Я є стомлений.

Źle się czuję – Я себе недобре почуваю!

Jest mi niedobrze! – Мені погано!

Proszę wezwać lekarza (pogotowie ratunkowe) – Викличте лікаря (швидку допомогу)!

Potrzebuję lekarza! – Потребую лікаря!

Jestem zaziębiony – Я простудився.

Mam nudności – Мене нудить

Mam silne napady kaszlu – У мене сильний кашель

Mam katar – У мене нежить

Mam gorączkę – У мене висока температура

Mam atak serca – У мене сердечний приступ

Wracaj szybko do zdrowia! – Виздоровлюй швидше!

Szybkiego powrotu do zdrowia! – Швидкого повернення здоров’я!

Завдання 1. Прочитайте речення. Зверніть увагу на вимову м’яких ź, ć, ś, dź.

Zima na ulicy. Ziemia pokryta śniegiem. Dzień jest mroźny. Można wozić się na nartach. Ale ja i moja siostra zbieramy się w gości do cioci. Nasza ciocia ma na imię Zosia. Ona mieszka na wsi. Jesteśmy zadowoleni, bo podoba się nam wycieczka do cioci.

Завдання 2. Прочитайте і перекладіть текст.

Bardzo ważne słowo

Zapoznasz się dziś z bardzo ważnym słowem w życiu dzieci i dorosłych. Gdy ci mamusia zaszyła dziurawe dżinsy – powiedziałeś to słowo. Kiedy byłeś chory – dziadzio i babcia odwiedzili cię, też powiedziałeś to słowo. A gdy ci się gdzieś zgubił długopis i Edzio go znalazł, powiedziałeś to słowo.

Codziennie wymawiasz to słowo – dziesięć razy, sto razy ... Jakie to słowo? DZIĘKUJĘ !!!

Завдання 3. Вжийте у діалозі лексику на позначення здоров’я.

Завдання 4. Прочитайте та перекладіть польські прислів’я.

Miłość nauczy wszystkiego.

Myśl długo, czyń prędko.

Na błędach człowiek się uczy rozumu.

Na głupiej głowie i włos się nie utrzyma.

Na głupotę nie ma lekarstwa.