Література

1. Левицька Г., Левицький Р. Caмoучитель польської мови. Практичний курс: Навчальний посібник. – K. : Meтодика, 2001. – 256 c.

1. Пучковський Ю. Польська мова. Посібник для студентів гуманітарних спеціальностей. – Рівне: Сантапрінт, 2000. – С. 36 – 38.

2. Житар У., Пікуль С., Попов Є., Слободян Д. Польсько-український словник. – К. : Чумацький шлях, 2010. – 672 с.

3. Русско-польский разговорник / Сост. З.Полонская. – К. : А.С.К., 2001. – С. 24 – 25.

4. Polskie przysłowia / Red. naczelny W. Głuch – Wrocław: Europa, 2006. – C. 34 – 35.

Практичне заняття № 20

Тема. Спрощення груп приголосних

План

1. Спрощення груп приголосних в середині слів. Спрощення груп приголосних у кінці слів.

2. Висловлювання сумніву, ймовірності, здивування.

3. Прослуховування тексту „U lekarza”.

1. Спрощення груп приголосних

(Uproszczenie grup spółgłoskowych)

У польській мові існують групи приголосних, які у вимові зазнають спрощень. Так, якщо ми вільно і досить швидко прочитаємо вголос речення: Zaniosę zepsuty srebrny zegarek do zegarmistrza na Krakowską, bo jest to porządny rzemieślnik, то побачимо, що в декількох словах групи приголосних спростилися, а не тільки асимілювалися: brn у слові srebrny втратило [р], в krakowską забракло [в], у zegarmistrz strz перейшло в [шчш], у porządny випало [д], у rzemieślnik – [л΄].

Причиною таких спрощень є прагнення мовця зменшити артикуляційне (мовленнєве) напруження, котрого вимагає вимова груп приголосних.

Група trz на початку слова перед приголосною вимовляється у розмовній мові як [чш].

trzcina – тростина

trzpiot – балакун, безтурботна людина.

Якщо група trz йде після літери s, то у такому випадку це буквосполучення вимовляється як [шчш].

strzał – постріл

strzec – стерегти

mistrz – майстер, чемпіон

У групах приголосних, у яких середнім приголосним є сонорний l, ł, n, ń, відбувається часткове або повне його випадання:

garnka – горщика

jabłko – яблуко

pomyślny – розважливий

ziarnko – зернятко

Сонорний r у сполученні приголосних brn випадає:

srebrny – срібний,

але у решті груп зберігається:

krtań – гортань

Piotrków – Пьотрків

trwały – тривалий

Сонорні l, ł не вимовляються також в кінці слів після приголосних:

szedł – йшов

wiódł – вів

niósł – ніс

Приголосний w не вимовляється перед суфіксами -sk(i), -stw(o), а також у слові pierwszy – перший.

warszawski – варшавський

Wasilewski – Василевський

językoznawstwo – мовознавство.

Приголосний s у цих суфіксах вимовляється дещо протяжніше.

2. Висловлювання сумніву, ймовірності, здивування

(Wyrażenia wątpliwości, prawdopodobieństwa, zdziwienia )

Watpię – Сумніваюсь

To niemożliwe – Це неможливо

Kto go tam wie! – Хто його там знає!

Skąd można wiedzieć – Звідки можна знати!

Bóg jeden wie! – Один Бог знає!

Nie mam pojęcia – Не маю поняття

To zależy – Це залежить

Chyba nie – Хіба ні

Prawdopodobnie – Ймовірно

Całkiem prawdopodobnie – Цілком ймовірно

Mało prawdopodobnie – Мало ймовірно

Trudno uwierzyć – Трудно повірити

Czyżbyto była prawda – Чи це правда

Pomyśl tylko – Подумай тільки

To ci dopiero! – Ну й ну!

Być może – Може бути

Bardzo możliwe – Дуже можливо

Mam nadzieję, że wszystko będzie dobrze – Сподіваюся, що все буде добре

Proszę nie tracić nadziei – Не вирачайте надії

Завдання 1. Виділіть у поданих словах групи приголосних, вкажіть, які спрощення у них відбуваються. Складіть з ними речення.

Gardło piosenka prawodawstwo

Myśliwski Poniatowski znalazłszy

Завдання 2. Підкресліть спрощені групи приголосних.

Religioznawstwo

Pierwszoklasista

Trzeba

Kładł

Pawlikowska-Jansorzewska

Wzniósłszy

Sześćdziesiąt

Zgorzkniały

Wytrzeszcz

Pawlikowska-Jansorzewska

Zgorzkniały

Wytrzeszcz

Завдання 3. Вжийте у діалозі лексику на позначення сумніву, ймовірності, здивування.

Завдання 4. Прочитайте та перекладіть польські прислів’я.

Z głupim na ryby, to on żaby chwyta.

Znać dobrze po mowie, co się dzieje w głowie.

Znać mędrca po słowie.

Z pustej głowy głupi koncert.

Żeby głupich nie było, toby mądrzy z głodu poumierali.