150.Регіональна структура міжнародної торгівлі України

Регіональна структура міжнародної торгівлі характеризує розподіл потоків товарів та послуг (в обох напрямах) за місцями (країнами, регіонами) призначення чи походження.

Регіональна структура експорту товарів (станом на 2010 р.): СНД (36,4 %), Європа (26,9%), Азія (26,7%), Африка (5,9 %), Америка (3,9%), Австралія і Океанія (0,2%). Зменшення експортних поставок до країн СНД та ЄС-27 пов’язано з обмеженим попитом на продукцію металургійної галузі та сільського господарства, унаслідок негативних процесів у світовій економіці, спричинених економічною кризою. Пожвавлення торговельних відносин з Азійським регіоном є важливим, зважаючи на стабільну потребу країн даного регіону, навіть у період фінансової кризи, у продовольстві та продукції з незакінченим циклом виробництва з одного боку, а з іншого — потребу в технологіях і розробках у галузях: машинобудування, авіабудування, космічна галузь, металургія, хімічна промисловість, сільське господарство тощо.

Регіональна структура імпорту товарів: СНД (44 %), Європа (33%), Азія (16,5%), Африка (1,4%), Америка (4,7%), Австралія і Океанія (0,4%). Найбільші експортні поставки здійснювались до Російської Федерації — 21,4 %, Туреччини — 5,4 %, Китаю та Казахстану — по 3,6 %, Білорусі — 3,2 %, Ні­меччини та Італії — по 3,1 % від загального об­сягу експорту. Найбільшу питому вагу в загальному обсязі імпорту мали Російська Федерація — 29,1 %, Німеччина — 8,5 %, Китай — 6 %, Польща — 4,8 %, Казахстан — 4,5 %, Білорусь — 3,7 % та Узбекистан — 3,6 %.

Регіональна структура експорту послуг: СНД (45%), Європа (28%), Азія (9%), Африка (1,3%), Америка (10,5%), Австралія і Океанія (6,2%).

Регіональна структура імпорту послуг: СНД (17%), Європа (44%), Азія (22%), Африка (1%), Америка (10,5%), Австралія і Океанія (5,5%).

Основними парт­нерами в експорті послуг були Російська Федера­ція, на яку припадало 36,3 % від загального обсягу експорту, Сполучене Королівство — 5,7 %, Кіпр — 4,8 %, Сполучені Штати Америки — 4,6 %, Німеч­чина — 3,9 % та Швейцарія — 3,2 %. Найбільшу питому вагу в загальному обсязі імпорту мали: Кіпр (12,9 %), Російська Федерація (12,6 %), Спо­лучене Королівство (12,4 %), Німеччина (7 %), Сполучені Штати Америки (5,9 %), Франція (5,8 %), Швейцарія та Австрія (по 4,4 %).

151.Товарна структура зовнішньої торгівлі України

Товарна структура експорту загалом залишається незмінною. Головним експортним товаром залишаються чорні метали. Разом з сільськогосподарською продукцією, продукцією машинобудування та хімічної промисловості вони покривають більше 80% всього українського експорту. Так, на продукцію чорної металургії припадає 32%, на с/г продукцію – 23%, на машинобудування – 18%, продукцію хімічної промисловості – 8%, енергетичні матеріали – 6%.

Спостерігається тенденція скорочення частки продукції чорної металургії в експорті, що викликано несприятливою кон’юнктурою на світовому ринку. Питома вага с/г продукції дещо збільшилася, що спричинено високими врожаями зернових та олійних культур у 2008-2009 рр.; сприятливою ціновою кон’юнктурою на світових ринках; девальвацією гривні у 2008-09, яка також підвищила конкурентоспроможність української сільськогосподарської продукції, та ін. Основою українського аграрного експорту є продукція з низьким та середнім ступенем перероблення: зернові та олійні культури, соняшникова олія. Їх сукупна частка склала 66,5%. Частка хімпродукції в експорті також знизилася порівняно з попереднім роком. Це викликано загальною тенденцєю скорочення попиту на зовнішніх ринках і подорожчанням більш ніж на третину російського газу. Це стало суттєвою причиною погіршення характеристик конкурентоспроможності продукції українських підприємств хімічної галузі, зважаючи на те що, виробництво мінеральних добрив, основного експортного продукту, є тепло- та енергоємним, тобто природній газ є одночасно як паливом, так і сировиною для їх виробництва, а його частка у собівартості продукції хімічної промисловості складає від 25 до 60%.

Динаміку та структуру імпортних поставок товарів в Україну протягом 2010р. визначав вплив світової фінансової кризи: падіння промислового виробництва спричинило зниження потреб українських підприємств у сировині, матеріалах та енергоресурсах; зменшення інвестиційної активності позначилось на зниженні потреб у імпорті продукції машинобудування, устаткування обладнання, транспортних засобів та інших технологічних товарів; різке зменшення споживчого кредитування та доходів населення спричинило зниження обсягів увезення споживчих товарів: побутової техніки, легкових автомобілів, харчових продуктів; обмеження доступу до фінансових ресурсів, які є необхідними для здійснення операцій з імпорту; девальвація гривні підвищила вартість імпортних товарів. Такі тенденції призвели не тільки до падіння загальних обсягів імпорту на 33% порівняно з попереднім роком, але і до певних змін у структурі, що відбулись, насамперед, через 54%-е скорочення імпорту продукції машинобудування. На перше місце у структурі імпорту товарів в Україну вийшов імпорт енергетичних матеріалів — 31%, далі йдуть продукція машинобудування (20%), хімічної промисловості (18%), с/г продукція (11%), чорна металургія (4%).

152.Застосування митного тарифу: міжнародна практика та українські реалії

Основним елементом механізму тарифного регулювання є митний тариф. Він представляє собою систематизований перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України.

В Україні застосовуються такі види мита:

-адвалорні – начисляються у відсотках до митної вартості товарів, що обкладаються митом

-специфічні – начисляються у встановленому розмірі за одиницю товару (наприклад, 10 дол. за 1 г);

-комбіновані – містять обидва названих види мит обкла-дення (20% від митної вартості, але не більше 10 дол.за1 г).

У законодавстві виділяються декілька видів мита. Це ввізне, вивізне і сезонне мито. Міжн практика свідчить, що найбільш поширеним є мито на імпорт.

В окремих випадках при ввезенні на митну територію України і вивезенні за межі цієї території товарів, незалежно від інших видів мита, можуть застосовуватися:

Спеціальне мито - захисний та запобіжний захід від ввозу на територію країни товарів чи інших предметів, що можуть завдати шкоду вітчизняним виробникам

Антидемпінгове мито застосовується як запобіжний захід від ввозу в Україну товарів за ціною, істотно нижчою від їхньої конкурентної ціни в країні експорту.

Компенсаційне мито застосовується у випадках ввезення, або вивезення товарів у виробництві чи експорті яких використовувалася субсидія.

Закон України «Про Єдиний митний тариф» також передбачає випадки звільнення від сплати мита, зниження рівня митного оподаткування, безмитне ввезення та вивезення, або пільгове оподаткування товарів та інших предметів.