172.Сучасні особливості співпраці України в рамках гуам

Регіональна організація ГУАМ створена в жовтні 1997 року Грузією, Україною, Азербайджаном і Молдовою (з 1999 до 2005 в організацію також входив Узбекистан, вийшов через незгоду з політикою організації). До виходу Узбекистану з організації називалася ГУУАМ.

Створити об'єднання примусила неспроможність СНД. До кінця 90-х Співдружність опинилася на межі вимирання. Ось у цей період з'явився ГУАМ, орієнтований на європейські і міжнародні структури. На ділі головною метою його творців було послаблення економічної, передусім енергетичної, залежності від Росії, зокрема розвиток транзиту енергоносіїв за маршрутом Азія - Кавказ - Європа в обхід території РФ.

Країни вирішили протистояти діям Росії щодо обмеження збройних сил в Європі, іншими словами не допустити російських військових на території Грузії, Молдови та України всупереч їхньому бажанню.

У контексті розвитку ГУАМ реалізується значення України як регіональної держави, чий потенціал впливу може розповсюджуватися на ареал від Центральної Європи, Причорномор’я до Кавказько-Каспійського регіону. Україні потрібен регіональний розвиток, зокрема транспортне співробітництво, тому вона повинна забезпечити подальшу динаміку цього співробітництва, створення необхідних умов для розвитку торгівельно-економічних відносин на всьому просторі ГУАМ.Для України найбільш ефективним варіантом може стати “економізація” ГУАМ, створення в його рамках системи взаємних преференцій і зони вільної торгівлі. Існують реальні передмови створення міждержавних коопераційних систем в області енергетики і нафтохімії (переробка азербайджанської нафти на українських підприємствах), легкої і харчової промисловості (на основі узбецької бавовни, продукції АПК східних партнерів), при виробництві окремих видів машин і обладнання тощо. Доцільно більш активно використовувати зацікавленість ЄС у створенні транспортного коридору по проекту TRАСЕСА (Євроазіатський транспортний коридор), можливості розробки інших регіональних і трансконтинентальних проектів. Стратегічного значення для України набула проблема транспортування каспійської нафти за маршрутом Баку-Супса-Одеса-Броди- країни Європи (про який вже йшла мова у розділі 3.2 цієї роботи). Беручи до уваги структуру експорту України (більш ніж 50% - неперероблена продукція), ринки країн ГУУАМ є вельми зручними для економічних відносин України

У 2008 році афішували грандіозні плани. Україна того року ратифікувала Статут організації, що не могла зробити з 2006-го. ГУАМ впритул зайнявся проектом поромної переправи Батумі-Поті-Керч, яку бачили частиною нового транспортного проекту "Вікінг" (вантажне залізничне сполучення між Балтійським і Чорним морями) до Молдови з продовженням до Грузії і Азербайджану. Тоді Азербайджан висловив готовність за допомогою своєї інфраструктури направляти вантажі далі у Центральну Азію.

Взаємний товарообіг між країнами-учасницями виріс у 1,5 раза - до 2,5 млрд. дол.

Україна, проте, останнім часом декларуєзменшеннясвоєїучасті в ційорганізації.