101.Принципи та суб’єкти валютного регулювання в Україні

Валютне регулювання - правовий режим, що дозволяє учасникам валютних відносин здійснювати валютні операції за умови дотримання валютних обмежень та під контролем держави, а також як діяльність держави в особі уповноважених нею органів (валютного регулювання і контролю) застосування адміністративних та економічних методів впливу на учасників валютних правовідносин щодо валютної політики в державі.

Суб'єкти валютного регулювання:

- органи виконавчої влади, що наділені відповідними повноваженнями в цій сфері - резиденти, - нерезиденти, - уповноважені банки, - інші виконавчі органи з питань кредитування іноземними державами, - інвестори (резиденти та нерезиденти).

Об'єктами валютного регулювання є:

- порядок здійснення валютних операцій; - юридичні дії, що виникають із володіння, користування та розпорядження валютними цінностями; - процесуальні відносини із застосування заходів відповідальності за вчинені валютні правопорушення.

Принципи.

- загальноприйняті принципів правового регулювання: законність, системність, ефективність, гласність, прозорість та додержання прав і охоронюваних законом інтересів фізичних і юридичних осіб.

- специфічні принципи: • запобігання незаконному витоку капіталу за кордон та мобілізації валютних ресурсів;

• конвертації валюти України за поточними валютними операціями резидентів; • обмеження використання іноземної валюти у внутрішньому обігу;

• здійснення контролю за обігом іноземної валюти та валютних цінностей.

102.Проблема регулювання валютних ризиків в Україні

Проблеми прогнозування динаміки валютних курсів, оцінювання  масштабів валютного ризику та пошуку ефективних методів його зниження завжди були в центрі уваги вітчизняних та зарубіжних економістів.

Обмінні курси валют формуються під впливом низки чинників, які зумовлюють їх коливання як у короткостроковому, так і в довгостроковому аспектах. У довгостроковому періоді визначальну роль відіграють макроекономічні фактори: торговельний і платіжний баланс; паритет купівельної спроможності; стан фондового та грошового ринків країн; різниця в рівнях інфляції в країнах походження валют, що обмінюються; політичні фактори та правила регулювання національних валютних ринків.(их расписать)

Останнім часом найбільший вплив на динаміку валютних курсів у міжнародному масштабі справила фінансова криза, що почалася наприкінці 2008 р., розпочавшись у США, досить швидко переросла у загальносвітову, зачепивши економіки практично всіх країн світу.

         Негативні наслідки цієї кризи вдалося подолати лише у 2010 р., коли на ринку сформувалася низка потужних позитивних факторів: реструктуризація зовнішнього державного боргу та значне скорочення платежів за ним; збільшення пропозиції валютних коштів на внутрішньому ринку, якому сприяло  поліпшенням торговельного і платіжного балансів; сприятливий розвиток макроекономічної ситуації; зміна правил валютного регулювання. На останньому спинимося докладніше.

Проблеми аналізу валютного ризику та пошуку ефективних методів управління, адаптованих до вітчизняних реалій, для комерційних банків України стають дедалі актуальнішими. У процесі аналізу валютного ризику першим кроком є ідентифікація та визначення величини ризику. Це складне завдання, адже на величину валютного ризику впливають як внутрішні так і зовнішні чинники. І якщо показники власної валютної позиції банку проаналізувати  нескладно, коли відомі характеристики фінансових інструментів, що формують активи і зобов’язання банку в іноземній валюті, то прогнозування динаміки ринкових параметрів є серйозною проблемою і може бути тільки ймовірнісним.

В Україні діяльність на валютному ринку регулюється Національним банком України через  ліцензування валютних операцій та встановлення обов’язкових нормативів, зокрема запроваджено нормативи відкритої валютної позиції. Для запобігання можливості валютних спекуляцій з боку комерційних банків НБУ не лише контролює додержання ними встановлених нормативів відкритої валютної позиції, а й суворо обмежує перелік операцій, які банки можуть здійснювати власним коштом. Сукупний вплив обмежень та правил здійснення валютних операцій призводить до того, що навіть маючи можливість провести операції з іноземною валютою власним коштом на міжбанківському ринку, банки часто відмовляються від цього.

З процедурної точки зору процес отримання ліцензії НБУ є дуже складним та включає збір

чисельних документів, включаючи деякі малозрозумілі документи, такі як підтвердження

грошових джерел, яке вимагається для будь-якого інвестування за межами України, навіть

якщо йдеться про дуже незначні суми.