8.Поняття платіжного балансу та його роль в системі макроекономічних показників в Україні

1. Платіжний баланс – це співвідношення між валютними надходженнями в країну і платежами держави за кордон протягом певного часу; статистичний звіт про результати зовнішньоекономічної діяльності країни за певний період, зазвичай за рік. Активний сальдо платіжного балансу (>0) призводить до зростання золотовалютного резерву центрального банку. Пасивний сальдо (< 0) має протилежні наслідки.

Платіжний баланс – це результуюча сума усіх міжн грошових угод та платежів, які здійсн між резидентами певної країни, у тому числі між усіма верствами населення, комерц структурами та держ установами, з відповідними агентами за кордоном, тобто із резидентами інших країн. ПБ можна поділити вертикально, виділивши 2 його половини – Дт і Кт. У першому випадку маємо приплив благ (тов. і послуг) до певної країни за зворотного руху платіжних засобів. У другову – відплив благ, за що резиденти країни отримують відповіді платежі. Своєрідний горизонт поділ ПБ відображає його склад за типами операцій, які він охоплює: експорт та імпорт тов. та послуг, трансферти, рух капіталів та фін інструментів. ПБ склад з 2 частин: рах поточних операцій та рах руху капіталів.

9.Платіжний баланс України: особливості формування, стан та динаміка

Платіжний баланс – це співвідношення між валютними надходженнями в країну і платежами держави за кордон протягом певного часу; статистичний звіт про результати зовнішньоекономічної діяльності країни за певний період, зазвичай за рік. Активний сальдо платіжного балансу (>0) призводить до зростання золотовалютного резерву центрального банку. Пасивний сальдо (< 0) має протилежні наслідки.

Серед основних особливостей формування ПБ України можна виділити наступні фактори:

Ендогенні фактори:

Фактори статистично-методологічного характеру:

• відсутність національного стандарту методології укладання платіжного балансу України;

• неузгодженість дій уповноважених державних органів – Держкомстату, НБУ, Держмитслужби щодо методики й термінів агрегування показників платіжного балансу;

• недоліки методології формування рахунку капіталу і фінансових операцій в частині розмежування фінансових потоків різної тривалості.

Неадекватна внутрішня економічна політика:

• безсистемність визначення структурних пріоритетів економічної політики як факторів подолання дисбалансу зовнішніх платежів;

• відсутність у розпорядженні уряду України гнучкого інструменту регулювання зовнішніх платежів.

Екзогенні фактори:

• диспропорційність процесу урегулювання пасивних платіжних балансів через асиметрією урегулювання, що властива сучасній міжнародній валютній системі;

• посилення залежності економіки України від кредитів міжнародних фінансових організацій, призначених для підтримки балансу зовнішніх платежів, зокрема – від кредитів Міжнародного валютного фонду;

• динаміка світових цін на товари, що складають основні товарні групи експорту України і цін на енергоносії як основну статтю її імпорту.

Поточний рахунок платіжного балансу України в лютому погіршився в порівнянні з січнем і склав дефіцит у розмірі 36 млн. доларів. Сприяло цьому зниження сальдо балансу торгівлі товарами і послугами з профіциту в 62 млн. доларів у січні до дефіциту в 100 млн. доларів минулого місяця, а також скорочення позитивного сальдо доходів і трансфертів. Поточний рахунок платіжного балансу України перебуває біля нульового рівня вже 14 місяців. Розкид показника за даний період склав з дефіциту в 584 млн. доларів до профіциту в 467 млн. доларів. Ситуація з поточним рахунком платіжного балансу в літній період почне поступово погіршуватися, враховуючи вищі темпи зростання імпорту товарів і послуг в порівнянні з темпами зростання експорту. Підсумкове річне сальдо поточного рахунку платіжного балансу може скласти дефіцит у розмірі 0,6-0,8 млрд. доларів США.

Негативне сальдо фінансового рахунку платіжного балансу в лютому знизилося до 612 млн. доларів, тоді як в січні склало 1 285 млн. доларів. Досягнуто це було за рахунок збільшення притоку прямих іноземних інвестицій до 311 млн. доларів, зниження негативного сальдо по статті кредити і облігації з 855 млн. доларів до 754 млн. доларів, а також по статті «інший капітал» з 585 млн. доларів до 157 млн. доларів.