58.Процеси злиття та поглинання як засіб транснаціоналізації економіки України

Злиття - це об'єднання двох або більше господарських суб'єктів, в результаті якого утворюється нова економічна одиниця (нова юридична особа). Розрізняють його види: Злиття форм - об'єднання, при якому злилися компанії припиняють своє автономне існування як юридичної особи та платника податків. Нова компанія бере під свій контроль і безпосереднє управління всі активи і зобов'язання перед клієнтами компаній - своїх складових частин, після чого останні розпускаються. Злиття активів - об'єднання з передачею власниками компаній-учасниць в якості внеску до статутного капіталу прав контролю над своїми компаніями і збереженням діяльності та організаційно-правової форми останніх. Ще раз відзначимо, що це один з варіантів процесу створення компанії, але внеском у даному випадку можуть бути виключно права контролю над компанією. У зарубіжній практиці виділяється ще один тип злиття.У цьому випадку одна з компаній, що об'єднуються виживає, а інші втрачають свою самостійність і припиняють існування. При цьому вижила компанія отримує всі права і обов'язки ліквідованих компаній. Поглинання - це угода, чинена з метою встановлення контролю над господарським товариством та здійснювана шляхом придбання більше 30% статутного капіталу (акцій, часток, і т. п.), що поглинається, при цьому зберігається юридична самостійність суспільства.

Мотиви угод:

прагнення до зростання синергетичний ефект (тобто взаємодоповнюючу дію активів двох або декількох компаній, сукупний результат якого набагато перевищує суму результатів окремих дій цих компаній. Одним із стимулів до злиття може бути використання ефекту масштабу виробництва [1]. Це окремий випадок ефекту синергії.) диверсифікація «Недооцінка» компанії, що поглинається на фінансовому ринку особисті мотиви менеджерів підвищення якості управління мотив монополії мотив демонстрації оптимістичних фінансових показників у короткостроковому періоді

59.Особливості діяльності промислово-фінансових груп (пфг) в Україні

Промислово-фінансові групи (далі — ПФГ) — це диверсифіковані багатофункціональні структури, створені на основі об'єднання капіталів підприємств, кредитно-фінансових установ та інших організацій з метою максимізації прибутку, підвищення ефективності виробничих і фінансових операцій, посилення конкурентоздатності на внутрішньому і зовнішньому ринках, зростання економічного потенціалу всієї групи у цілому і кожного із її учасників окремо.

Переваги створення ПФГ полягають в тому, що в її рамках досягається:

концентрація грошових, матеріальних, науково-технічних, трудових, інформаційних ресурсів;

взаємодія фінансового, промислового та інтелектуального капіталу;

формування ефективного механізму самофінансування учасників ПФГ, оскільки в результаті інтеграції економічних, організаційних, технологічних та інтелектуальних потенціалів учасників ФПГ забезпечуються реальні механізми самофінансування, нарощування інвестиційних ресурсів для високоефективних виробництв;

підвищення економічної стабільності учасників групи у зв'язку із створенням можливостей для надання допомоги збитковим підприємствам, які є незамінними в технологічному ланцюгу виготовлення кінцевої продукції;

покращення кредитного обслуговування підприємств групи банками, які входять до складу ПФГ, через надання кредитів під більш низькі в порівнянні з ринковими відсотки, можливість пролонгування строку повернення кредиту, участь банку в проектному фінансуванні;

можливість за рахунок високої концентрації капіталу реалізовувати масштабні науково-технічні розробки, створювати найбільш складні технічні і технологічні системи;

можливість формування міжнародних коопераційних зв'язків на основі створення транснаціональних промислово-фінансових груп.

Назвемо основні особливості діяльності ПФГ в Україні:

• головним підприємством ПФГ є те, що виготовляє кінцеву продук-цію, здійснює її збут, платить податки в Україні та офіційно пред-ставляє інтереси ПФГ в Україні та за її межами;

• учасником ПФГ може бути підприємство, банк, наукова чи проект-на установа або іноземна юридична особа, що виробляє проміжну продукцію або надає банківські послуги учасникам та головному підприємству ПФГ і передбачає отримання прибутку;

• на банки-учасники ПФГ не поширюються обмеження щодо вкла-дення комерційних банків у статутні фонди інших підприємств та організацій у частині інвестування коштів у розробку, розвиток та модернізацію виробництва; придбані банками корпоративні права власності та інші майнові права зберігаються за ними після реорга-нізації та ліквідації;

• річний обсяг реалізації кінцевої продукції ПФГ має бути не меншим за еквівалент 100 млн дол. США починаючи з другого року після створення ПФГ. Цей строк може бути продовжений у разі вироб-ництва новоосвоюваних видів кінцевої продукції та продукції з три-валим циклом виробництва.

• Наведені особливості стимулюють створення ПФГ у чорній металур-гії, вугільній, енергетичній та хімічній галузях.