134.Професійні послуги в міжнародній економічній діяльності України

Ринок професійних послуг – це відносини, які виникають з приводу надання спеціалізованими за певними професіями фірмами одних країн профільних послуг фірмам інших країн.

В більшості випадків фірми спеціалізуються на таких професійних послугах:

бухгалтерські послуги та послуги з аналізу фінансової діяльності(аудит).

юридичні послуги(особливо з міжнародних питань).

маркетингові послуги.

послуги в сфері дизайну та архітектури.

135.Структура українського імпорту та напрями оптимізації імпортної політики України

Імпорт товарів 2010 склав 60,73 млрд дол.. виріс на 33% до 2009 року

Товарна структура імпорту товарів 2010: Готові харчові продукти – 4,1%, мінеральні продукти – 34,8% (з них 15,5% - природний газ), хімпром – 10,6%, полімери і пластмаси – 6%, текстиль – 3,3%, недорогоцінні метали – 6,8% (з них чорні метали – 3,2%), машини та устаткування – 13,4%, транспортні засоби – 6%, оптичні, медичні та інші прилади – 1,5%.

Географічна структура імпорту товарів: СНД – 43,95%, ЄС – 31,45%, Азія – 16,5%, Африка – 1,44%, Америка – 4,74%, інші країни світу – 0,43%.

Імпорт послуг 2010 склав 5,44 млрд дол., виріс на 5,2% до минулого року.

Товарна структура імпорту послуг: транспортні – 21,1% (найбільше – залізничний, повітряний, морський), мандрівки – 6,3%, послуги зв’язку – 2,3%, будівельні та страхові – по 1,9% кожна, фінансові – 19,9%, комп’ютерні – 3,2%, роялті та ліцензійні платежі – 7,6%, інші ділові послуги – 4,3%, ділові професійні технічні послуги – 15,7%, послуги приватним особам і у сфері культури та відпочинку – 3,6%, державні послуги – 11,3%, послуги з ремонту – 0,9%.

Географічна структура імпорту послуг: Импорт услуг из стран СНГ составил 17,2% от общего объема импорта, из стран Европейского Союза - 54%.

В 2010 году по сравнению с 2009 годом импорт услуг из стран СНГ вырос на $148,1 млн (на 18,8%), в том числе из России - на $130,2 млн (на 19,8%) и Белоруссии - на $19,4 млн (на 44,4%). В то же время снизились объемы услуг из Казахстана - на $8,6 млн (на 28,1%).

Импорт услуг, полученных из других стран мира, увеличился на $118,7 млн (на 2,7%), в то числе из Кипра - на $145,1 млн (на 21,7%), США - на $72,4 (на 24,2%), Виргинских островов (Британских) - на $64,7 млн (в 3,4 раза), Турции - на $44 млн (на 24,7%), Португалии - на $43,2 млн (в 5,1 раза), Швеции - на $30,1 млн (на 23,4%).

В то же время сократились объемы услуг, полученных из Австрии - на $88,2 млн (на 38,6%), Франции - на $78,7 млн (на 26%), Соединенного Королевства - на $67,6 млн (на 10,3%), Германии - на $51,3 млн (на 14,2%), Македонии - на $44 млн (в 8,2 раза), Чешской Республики - на $28,9 млн (на 43%).

Напрями оптимізації імпортної політики: Для скорочення залежності від постачання закордонних енергетичних ресурсів Україна прагне знизити імпорт енергоносіїв на 12% до 2030 р. за рахунок розширення вітчизняної вугільної промисловості. З цією метою передбачається перехід на нову модель фінансування галузі. Вона включає надання державних гарантій на залучення кредитних ресурсів з виплатою відсотків з державного бюджету, значне збільшення державних та приватних інвестицій у вугільну галузь.

З метою вирішення проблеми необхідно розробити комплексну програму енергозбереження, яка крім інвестування імпортозамінних виробників енергоресурсів включала б також систему податкових пільг, і застосування безвідсоткових кредитів для підприємств, які розробляють і використовують енергозаощаджувальні технології. Для зменшення критичного імпорту енергоносіїв слід зосередити увагу на розвитку відновлюваних джерел енергоресурсів. Крім того, доцільно застосувати систему нормативів щодо споживання різних видів енергоносіїв, заохочення до їх збереження і встановлення додаткової плати за понаднормативне використання.

Економічна політика України має бути спрямованою на суворе за­ощадження енергії замість розбудови вітчизняного виробництва енергії. Навіть саме тільки скорочення імпорту енергії на 20 % дозволило б урівноважити баланс поточних операцій. Істотним засобом заощадження енергії є правильне ціноутворення, якого можна досягти зокрема завдяки припиненню постачання енергії в разі несплати.

Разом з тим, уже в найближчі роки забезпечення оплати поставок енергії дасть змогу знизити частку імпорту енергії в сукупному обсязі імпорту. Це дозволить неенергетичній складовій імпорту зростати швидше, ніж сукупний імпорт. У середньостроковій перспективі, коли розпочнеться процес економічного росту, імпорт необхідних технологій збільшуватиметься значно швидше, ніж темпи росту в усьому народному господарстві. В кінцевому підсумку це призведе до того, що насамперед у другій половині розглядуваного періоду зменшення сальдо балансу поточних рахунків зможе здійснюватися лише повільними темпами.

необхідно виробити і жорстко дотримуватися ефективної експортно-імпортної політики, основною метою якої повинна стати максимально можлива ліквідація залежності України від зовнішніх економічних факторів. Це означає розширення експортних можливостей за рахунок створення конкурентоспроможньої (по якості та ціні) продукції і на цій же основі скорочення імпортозалежності вітчизняної економіки. Зусилля влади повинні бути спрямовані на підтримку власного виробника як в промисловості, так і, особливо, в сільському господарстві.