49.Інноваційні системи як основа підвищення міжнародної конкурентоспроможності України

Проблема є надзвичайно злободенною для України, яка вибрала зовнішньо орієнтовану модель економічного розвитку, прагне максимально залучити глобальні ресурси (резерви) розвитку. Використовуючи сприятливу кон’юнктуру світових ринків, країні до останнього часу вдавалося виходити на них з низько технологічними, а то просто сировинними продуктами. Однак, всезростаюча конкуренція на цих ринках разом із різким подорожчанням енергоносіїв суттєво зменшили експортний потенціал країни. Можливості його розширення криються у пропозиції технологічноємної продукції, виробництво якої забезпечується інноваційним поступом. Українські науковці не втомлюються доводити необхідність інноваційно-інвестиційного напрямку розвитку економіки країни та її регіонів, вказують на потребу його якнайшвидшого запровадження в життя. Лише таким чином можуть бути реалізовані амбіційні плани країни на економічний та технологічний прориви.

Укр. займає 82 місце в рейтингу мнр. конкурентоспром-ті (2010). Чинники: недостатні витрати на інновації в обробній пром.-ті (в світі до 90% всіх витрат на інновації саме в обробній пром.-ті). Ефект від інновацій: зрост. прод-сті факторів вир-ва, зрост. обсягів вир-ва; структ. зрушення, сприяють перерозподілу ресурсів, статус країни в глоб. екон. та підв-ть нац.. конкурентоспром-ть.

Чинники інновац. розв-ку в Укр.: 1. Високий рівень ресурсо- та енерго- витр-т екон-ки. В Укр. обсяг створ. ВВП на одиницю спож. енергії стан-ть 1,8 дол (2007). 2. Відс-ть мотивації в підпр-тв для інновац.д-ті (тільки 6,7% всіх тов.. реаліз-них в Укр. – інновац.прод-я). 3. Значна чатка сировинної пром.-ті в заг.обсязі реаліз. прод-ії (70%). 4. Зниж. обсягів держ. витрат на інновації (1% Ввп – 2006). Вирішення проблеми: 1. Створ-ня сист-ми фін-ня інновацій в Укр. (частка бюдж. на НДДКР). 2. Створ-ня прав-вих та екон. основ існ-ня елем-тів держ. інновац. інфр-ри. 3. Технопарки і технополіси. 4. Сист-ма пільгового оподатк-ня. 5. Держ. фонди та венчурний банк. Кредитування.

У сьогоднішніх умовах для України вкрай актуальною стає проблема створення національної інноваційної системи (НІС) як нової ефективної структури управління науково-технічною сферою країни. Побудова принципово нової НІС, адаптованої до вимог ринкової економіки, буде стимулювати зростання конкурентноздатності продукції українських підприємств, створить умови для подолання слабкого місця вітчизняної прикладної науки - відсутності зв'язку між освітою, наукою і виробництвом, а також стане каталізатором інноваційної активності, особливо в сфері наукомісткого підприємництва.

50.Сучасні особливості виходу підприємства на зовнішній ринок

В обох випадках на остаточне рішення про спосіб виходу на зовнішній ринок впливає сукупність внутрішніх та зовнішніх (щодо підприємства) умов:

1. Умови ринку — відкритий чи закритий, з передовою чи відсталою торговельною структурою, такий, що функціонує в умовах лібералізованої чи децентралізованої економіки.

2. Умови, пов'язані з товаром — фірмова продукція чи товар пересічної якості, з технічним обслуговуванням чи без нього, легко чи важко експортується.

3. Умови, пов'язані з діяльністю підприємства — обмежені чи розширені цілі, наявність досвіду дій в умовах міжнародного ринку чи його відсутність, добре розвинений чи недостатньо розвинений ресурсний потенціал (фінанси, кадровий склад, виробничі потужності тощо).

Вибір способу виходу на зовнішні ринки залежить від мети підприємства, масштабів діяльності, характеру товару й намірів контролювати продаж. Враховується також потенційний обсяг продажу, витрати й інвестиції на організацію руху товарів, наявність підготовленого персоналу (продавців) та інші умови. В загальному вигляді вибір способу виходу на зовнішні ринки може здійснюватися за такими критеріями:

— форма руху капіталу; — рівень витрат, пов'язаних із виходом на закордонний ринок; — ступінь привабливості інвестування; — контроль ринку; — рівень ризику; — можливість виходу з ринку.

Основні способи виходу на зовнішні ринки такі:

1. Експорт. 1.1. Непрямий експорт. 1.2. Прямий експорт.

2. Спільна підприємницька діяльність.

2.1. Ліцензування. 2.2. Виробництво за контрактом.

2.3. Управління за контрактом. 2.4. Підприємства спільного володіння.

3. Пряме інвестування.