130.Виставки та ярмарки в міжнародній економічній діяльності України

Виставка — це показ, яким би не була його назва, основна мета котрого полягає в ознайомленні публіки шляхом демонстрації із засобами, які маються в розпорядженні людства, для задоволення його потреб, а також з метою сприяння прогресу в одній або кількох сферах діяльності або майбутніх перспектив.

Ярмарок — це міжнародна економічна виставка зразків, яка незалежно від її назви у відповідності з традиціями країни, на території якої він проводиться, являє собою великий ринок товарів широкого вжитку та/або обладнання, діє у визначені терміни протягом обмеженого періоду в одному і тому ж місті та на якій експонентам дозволяється представляти зразки своєї продукції для укладання торговельних угод у національному та міжнародному масштабах.

У сучасних умовах розвиток виставково-ярмаркової діяльності є також одним з ефективних методів забезпечення розвитку економіки України, сти­мулювання інновацій, структурних змін на користь високотехнологічних ви­робництв, просування передових вітчизняних технологій, товарів і послуг на внутрішній і зовнішній ринки

У сфері виставково-ярмаркової діяльності України є певні досягнення, проте необхідно вирішити проблему формування ефективної державної під­тримки виставкової діяльності. Державне регулювання виставково-ярмаркової діяльності в Україні здійснюється на основі чинного законодавства і методик, розроблених відповідно до Концепції виставково-ярмаркової діяльності

Основні принципи:

- створення рівних умов суб’єктам виставкової діяльності різних форм власності;

- реалізація єдиної державної політики у сфері виставкової діяльності і координація дій державних органів та органів місцевого самоврядування у цій сфері;

- свобода доступу суб’єктів господарювання до виставкової діяльності та добросовісна конкуренція між її суб’єктами;

- захист вітчизняної виставкової діяльності від експансії зарубіжних орга­ нізаторів виставок та ярмарків;

- застосування різноманітних підходів до розв’язання основних проблем розвитку виставкової діяльності.

131.Аукціони в міжнародній економічній діяльності України

Міжнародний аукціон – це спосіб міжнардного продажу окремих партій товару або окремих предметів, що по черзі виставляються для огляду, і які переходять у власність покупця, що запропонував найвищу ціну.

Відомі такі основні види аукціонів:

•  валютний, об'єкт якого — обов'язкові валютні відрахування, що мають чи мали місце у певних країнах;

•  вексельний, на якому відбувається розпродаж короткострокових казначейських векселів;

•  груповий, на якому замовлення накопичуються, а потім один-два рази протягом дня "викидаються" до торговельної зали, де про­ даються під контролем уповноваженого брокера або працівника фірми). Цей аукціон ще має назву залпового;

•  подвійний — торги, де між собою конкурують як продавці, так і покупці, ціна встановлюється внаслідок рівноваги попиту і про­ позиції, коли кількість продавців при ціні, що склалася на аукці­ оні, дорівнює кількості покупців;

•  закритий, на якому всі покупці пропонують ціни одночасно (як правило, письмово), товар купує той із них, хто запропонував найвищу ціну;

•  золотий, об'єктом продажу якого є золото;

•  англійський (класичний), на якому товар продається покупцеві, що запропонував найвищу ціну;

•     голландський, що проводиться з благодійною метою. Стартова ці­ на знижується доти, доки найщедріший продавець-меценат не дасть згоди на мінімальну ціну оголошеного лота. Аукціони, як правило, проводяться спеціально створеними юри­ дичними особами. Від бірж аукціони відрізняються тим, що весь то-

вар, призначений для продажу, є на складах або в торговельному за­лі аукціонного закладу.

Маклери (аукціоністи) у своїй професійній діяльності пов'язані спеціальною клятвою. Окремі аукціони передбачають, щоб покупці діяли лише через маклерів.

Для участі в аукціоні зазвичай вимагається завдаток. Проданий на аукціоні товар покупець має негайно забрати після закінчення торгів.