132.Біржі в міжнародній економічній діяльності України

Біржа — організований торгівельний майданчик, на якому відбувається оптова торгівля товарами або цінними паперами у вигляді стандартизованих біржових угод. На біржі укладаються угоди по біржових товарах, в результаті чого утворюється динаміка ціни тільки під впливом ринкового попиту та пропозиції, що дає змогу орієнтуватися учасникам ринку та прогнозувати хід торгів в майбутньому.

В наш час біржа - юридична особа, що забезпечує регулярне функціонування організованого ринку товарів, валют, цінних паперів, похідних фінансових інструментів. Біржа гарантує виконання угод, кожен член біржі проходить процедуру лістингу, де перевіряється повністю всі дані про компанію - від фінансової звітності, до моральних якостей керівника. Все це мінімізує ризики щодо невиконання угод та робить торгівлю на біржі більш зручною та впевненою.

Залежно від активів якими торгує біржа, їх поділяють на:товарні, фондові, валютні, ф'ючерсні, універсальні.

Біржова торгівля в Україні започаткована відкриттям у 1796 р. товарної біржі в м. Одеса, в 1834 р. - у м.Кременчуг.

Майже третина всіх діючих біржових структур в Україні припадає на товарно-сировинні і товарні біржі (а таких всього нараховується 20), 29% - на універсальні біржі і лише 3% - на біржі нерухомості. Кожна п'ята біржа в Україні товарнофондова і фондова, кожна дев'ята агропромислова, кожна тринадцята спеціалізована. "Левова" частка в загальному обсязі біржових угод припадає на торгівлю нерухомістю, причому спостерігається яскраво виражена в останні роки тенденція до її зростання.

Однак в Україні на біржовому ринку спостерігається спад активності біржової діяльності. Поступово скорочується кількість біржових угод, зменшується кількість діючих товарних бірж. По-перше, цей процес обумовлено тим, що біржа перестає бути єдиним символом ринкової економіки і набуває тих специфічних функцій, які вона традиційно виконує в країнах з ринковою економікою та на світових товарних ринках. Тепер торгівля на біржах організовується не всіма представленими товарами, а виключно біржовими товарами. Вся інша продукція проходить через позабіржовий оптовий ринок.

133.Структура українського експорту та цілі оптимізації експортної політики України

Структура експорту України

Металургія, сільське господарство, машинобудівна та хімічна промисловості дають понад 80 відсотків українського експорту.

Особливістю експортоорієнтованих галузей України є їх сировинний характер та високий рівень залежності від кон'юнктурних коливань на світових ринках.

В останні роки обсяг експорту з України нарощується за рахунок сприятливої кон'юнктури світових ринків та постійного зростання цін у першу чергу на: Чорні і кольорові метали, продовольчі товари (зерно, насіння соняшнику), хімікати, окремі види продукції машинобудування (верстати, транспортні засоби, зброя).

Для України характерні низькі показники експорту високотехнологічних товарів та послуг. Це віддзеркалює недосконалу структуру конкурентних переваг української економіки, яка базується передусім на цінових факторах та порівняльних перевагах у вартості природних ресурсів та робочої сили. При цьому не використовуються належним чином наявні високотехнологічні можливості окремих галузей промисловості.

Розвиток виробництва товарів з високою доданою вартістю є головним пріоритетом у створенні бази для нарощування обсягів та поліпшення структури українського експорту в напрямі збільшення в ньому питомої ваги високотехнологічних товарів.

Цілі оптимізації експортної політики України

-  вдосконалення сировинного експорту;

- відновлення обсягу традиційного експорту продукції машинобудування як з використанням зовнішньої торгівлі, так і виробничої кооперації та технологічного сприяння;

- використання унікальних високих технологій низки секторів промисловості з високим експортним потенціалом. Інтеграція цих секторів у світогосподарські зв'язки є пріоритетним завданням.

- переорієнтація на інформацію як на стратегічну сировину.