94.Проблеми залучення України до міжнародного валютного ринку

1. Збільшення дефіциту платіжного балансу України внаслідок збільшення обсягів поставок природного газу та сезонного скорочення профіциту торгівлі послугами.

2. Великий обсяг накопичення готівкової валюти поза банками.

3. Незначна девальвації курсу гривні під впливом зовнішніх чинників: ризики бюджетні, ризики світової економіки.

4. Активізація тіньового сектору економіки і, перш за все, торгівлі, що призводить до збільшення попиту населення на валюту.

5. Держбанки замість того, щоб забезпечувати комерційні банки ліквідністю, стали позичальниками.

6. Мораторій на валютне кредитування фізосіб.

7. Відсутністю ринку цінних паперів.

8. Ліцензування операцій з іноземною валютою (перелік таких операцій наведений в Декреті КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 1993 року, даний перелік є застарілим і не містить всіх операцій, для інших валютних операцій потрібна ліцензія НБУ; процес отримання ліцензії є довготривалим і складним).

9. Обмежувальні правила щодо міжнародних платежів (жорсткі правила щодо набору документів).

10. Недосконалість та застарілість чинного законодавства.

95.Кредитний ринок в умовах відкритої економіки України

Після світової фінансової кризи кредитний ринок України починає зростати і в найближчий час великий корпоративний бізнес, як головний суб’єкт кредитування, буде прагнути освоїти докризові обсяги.

Пом’якшення умов кредитування позитивно позначилося на планах бізнесу з отримання кредитів. Все більше суб’єктів господарської діяльності мають намір звернутися до фінансових установ для отримання кредитів.

КМУ передбачає здешевлення кредитів для інвесторів. Здешевлення кредитів передбачається здійснювати на конкурсній основі шляхом компенсації відсоткових ставок за користування кредитами, залученими компаніями для фінансування інноваційних та інвестиційних проектів.

Фахівці міжнародного рейтингового агентства “Moody’s Investors Service” прогнозують зростання кредитного портфеля банків України в 2011 році близько 10%, а в 2012 році – до 15-20%.

Серед стримуючих факторів активного зростання кредитування залишається накопичена прострочена заборгованість, а також недостатня кількість якісних позичальників.

Не всі ще галузі повністю відновилися після кризового періоду і банки не поспішають активно нарощувати свої кредитні портфелі, проявляючи скрупульозність у вивченні фінансового стану потенційних позичальників, а також ліквідності застави. При цьому найближчим часом банки не стануть ліберальніше проводити оцінку платоспроможності позичальників. Передумов до зниження вимог до платоспроможності позичальників немає.

Вихід України із кризи, стабілізація економічного становища, підвищення добробуту людей неможливі без розвиненого кредитного ринку. А для цього, крім подолання гіперінфляції, необхідне здійснення ряду невідкладних заходів. До першочергових тут можна віднести:

• на державному рівні вирішити комплекс питань щодо вільного обігу в Україні цінних паперів іноземних компаній, купівлі українських цінних паперів іноземними інвесторами;

• привести чинне законодавство у відповідність з потребами сьогоднішнього функціонування та подальшого розвитку українського кредитного ринку;

• більш ефективно використовувати наявні можливості структур, що вже працюють на національному ринку;

• законодавчо передбачити гарантії держави по збереженню грошових заощаджень населення;

• створити державні органи управління і контролю за функціонуванням ринку;

• здійснення тих чи інших заходів дозволить прискорити формування в Україні кредитного ринку.

Саме централізований та регульований ринок стає універсальним механізмом, за допомогою якого врегульовуються не лише економічні, а й соціальні і навіть політичні відносини. В макроекономічному плані він дозволяє державним органам завдяки отриманню щоденного загального балансу ринку безпосередньо контролювати його стан і своєчасно попереджати кризові ситуації. Стабільність ринку сприятиме зміцненню довіри населення до кредитної системи, залучить іноземних інвесторів, а наявність єдиного центру котирування створить сприятливі умови для здорової конкуренції торговців з одночасним збереженням гарантій для інвесторів та емітентів.