173.Двосторонні відносини в геоекономічній моделі України

Специфічною особливістю геоекономічної моделі України є різнонаціленість її регіонів на різні географічні вектори. Найбільші передумови розвитку міжнародно кооперованого виробництва відкриває покращення торгово-інвестиційного режиму, вжиття спільних заходів програмного характеру з РФ, іншими державами СНД. Європейська інтеграція залишається першочерговим пріоритетом нашої держави.Наступним пріоритетом є також відносини зі Сполученими Штатами. Особливе місце у нашій політиці посідає також діалог із Польщею, який ми розвиваємо в дусі стратегічного партнерства. Звичайно, це не означає, що ми не хочемо дружити з країнами Азії, Африки, Близького Сходу або Латинської Америки. З 92 для Укр. приорітет роз-к двосторон від-н з кр. Основні партнери – США, Нім, Кит, Італ. Потенціал спів-ва Укр.-Кит. Укр. була основн. торг партнером Лівії, Пакистану. Австрія– імпорт – чорн. метали, обладнання , експорт – руди, шлаки, зола, неорг.хімія, недорго. мет-ли, Агропромпрод. Німеч – експорт – легка пром, кольор та чорні метали, імпорт – машинпи, електротех прод, фармацевт-тика, хім., швейні вироби, транспорт. США Укр. має позитивне сальдо з США, експорт до США – чавун, сталь, не орган. хімія, аерокосм тех.-ка, добрива, одяг, алюміній імпорт – пром., спец техн облад, тютюн, електричні прилади, транспорт. Ізраїль – стає основним партнером на Близ.Сході, є гарна договірна база, сприятлива ситуація на ізр.ринку до укр..товарів. експорт в –с/г прод, (зернові, тютюн), деривина,обробка діамантів, металопрод. Швейцарія –інтерес їх до Укр., експорт – пшениця, жито, борошно, олія, алюміній, мідь, імпорт – нафтопродукти, лік. засоби, гербіциди, електроніка, целюлоза, машини, мед.прилади.

174.Сучасні особливості україно-російського співробітництва

Відносини з Росією були і залишаються одним із пріоритетів української політики. На сьогодні від цих відносин залежить і економічна, і політична, і соціальна сфери, в кожній з яких склалися свої проблеми. Як молода незалежна держава, Україна прагне створити стабільну систему міжнародної регіональної співпраці, що політично та економічно убезпечить її. Передовсім йдеться про розвиток торгово-економічних зв'язків і виробничої кооперації, пошук перспективних ринків збуту. Водночас Україні все ще доводиться вирішувати проблеми, пов'язані з незавер­шеністю процесу політичної й економічної емансипації, рест­руктуризацією економічних зв'язків. Пошук Україною ор­ганічного місця у системі міжнародних відносин відбувається за умов зростаючого впливу європейських реалій. Певна залежність від Росії, уповільненість реформ обмежують партнерський по­тенціал країни.

Співпраця в економічній сфері з Росією - одне з пріоритетних завдань України (див. Діаграму 2). Обидві держави залишаються значною мірою взаємозалежними з ресурсної та технологічної точок зору, мають розгалужену мережу багатосторонніх економічних зв'язків, прагнуть до цивілізованої інтеграції у світовий економічний простір. В останні роки економічні відносини України з РФ почали набувати ознак ста­більності. Вони стають менш заполітизованими, більше підпорядковуються спільним інтересам. Активізується на взаємовигідних засадах співробітництво в аерокосмічній галузі, нафтопереробній промисловості та енергетиці, суднобуду­ванні. Значної динаміки набуває співпраця в металургійному комплексі, хімічній промисловості, транспортному машинобудуванні. Відчутно пожвавився розвиток регіональних зв'язків.

Безумовним досягненням стало врегулювання проблеми заборгованості за російський газ, яка протягом багатьох років негативно впливала на загальний стан та атмосферу економічної співпраці: це якраз той випадок, коли обидві сто­рони зуміли зробити крок назустріч одна одній. Отже, сучасний стан характеризується взаємним пожвавленням дій відносно обох країн, спостерігається явище нормалізації відносин. Нині Україна і Росія залишаються взаємними постачаль­никами стратегічних видів сировинних ресурсів і матері­алів і зацікавлені в збереженні існуючих товаропотоків. Зокрема, Україна поставляє до Росії залізну руду, марга­нець, титан, уран, Росія до України - енергоносії, кольо­рові метали, лісоматеріали, целюлозу. Близько 60 відсотків промисловості Росії працює на обслуговування українсь­ких АЕС.

Спільність економічних інтересів України і Росії полягає також у взаємовигідному використанні потужної і розгалуженої транспортної інфраструктури України (залізниць і автомобільних шляхів, морських портів, магістральних трубопроводів і ліній електропередач).

Слід зазначити, що Росія давно пильнує за можливістю заволодіти чи, принаймні, постави під контроль найважливіші активи України, давно всім зрозуміло. І в цьому році Росії вдалося зробити цілеспрямовані успішні кроки у відповідному напрямку.

Проблеми:

1. історична спільність економік України і Росії, однаково важливих для обох країн.[15]

2. утрата керованості економічними процесами, недостатній розвиток ринкових важелів економічного регулювання.

3. гостра конкуренція в окремих сегментах світового ринку (зокрема, продукція чорної металургії, кольорові метали).

4. відмінність конституційних устроїв.

5. відмінність самоорієнтації кожної з країн у геополітичному просторі.

6. відсутність узгодженої нормативно-правової бази між країнами.

7. економічна уразливість, залежність країн одна від одної.

Нова ситуація, що склалася в українсько-російських відносинах, обумовлює такі шляхи реалізації наших зовнішньоекономічних інтересів на перспективу:

- створення умов для розвитку довгострокового економічного співробітниц­тва в пріоритетних галузях;

- забезпечення економіко-правової бази для повнішого використання вітчиз­няного науково-технічного потенціалу, виробничих потужностей;

- повернення позицій, утрачених українськими суб'єктами господарювання в Росії, що передбачає активізацію зусиль промислових та комерційних структур, поновлення попередніх і встановлення нових коопераційних зв'язків з російськими підприємствами, істотне розширення участі суб'єктів господарювання України в інвестиційних проектах, що здійснюватимуться в Росії;

- реалізація в повному обсязі режиму вільної торгівлі та усунення перешкод на шляху просування українських товарів на російські ринки, зокрема через укладення нової двосторонньої угоди про вільну торгівлю;

- створення транснаціональних корпорацій, фінансово-промислових груп, спільних виробничих та банківських структур із забезпеченням вигідних для України умов.