169.Україна в системі прикордонної торгівлі та співробітництва єврорегіонів

З існуючих на сьогоднішній день механізмів прикордонної взаємодії найбільш ефективним визнається діяльність по типу «єврорегіонів». Єврорегіони представляють собою європейську форму міжнародної інтеграції, засновану на тісному співробітництві двох або кількох територіальних утворень, розташованих у прикордонних районах сусідніх держав Європи, характерною рисою, яких є наявність постійно діючих спільних робочих органів. Ще однією відмінною рисою єврорегіонів є те, що в їхніх межах фактично усуваються митні бар’єри і перешкоди для переміщення робочої сили. Подібна форма взаємодії прикордонних територій стає популярною і в рамках СНД.

Основною метою створення єврорегіонів є об’єднання зусиль прикордонних територій

(місцевих органів влади) для подолання їх відносної відсталості в соціально – економічній сфері через віддаленість (ізольованості) від центру для вирішення питань, спрямованих на поліпшення життя населення цих територій.

Основними напрямками діяльності єврорегіонів є: економіка, соціальна сфера і культура, транспорт, зв’язок, освіта, туризм, охорона здоров’я і захист навколишнього середовища. Крім

того, вирішуються питання облаштування спільного кордону, міграції населення прикордонних територій, співпраці правоохоронних органів, взаємодії в надзвичайних ситуаціях.

Сьогодні в Україні на кордонах з Європейським Союзом діють чотири єврорегіони: Карпатський,

Буг, Нижній Дунай та Верхній Прут. В даний час обговорюється питання щодо розробки

проекту єврорегіону „Сян” (Львівська область України та Підкарпатське воєводство Республіки Польща).Територія України, що входить до складу єврорегіонів – це майже 20%

населення країни (6 областей, 100 районів, 109 міст). Виникнення в Європі після наймасштабнішого розширення у 2004 і 2007 роках ЄС нової геополітичної ситуації, що позначається поняттям «новий східний кордон Європейського Союзу» і наближенням його безпосередньо до України, об’єктивно вимагає створення стратегії використання можливостей розвитку транскордонного співробітництва прикордонних регіонів України, зокрема Закарпатської області, із прикордонними територіями сусідніх країн у нових геополітичних умовах, що дозволить нейтралізувати негативні наслідки, які виникають у зв’язку із введенням візового режиму та запровадженням сусідніми державами нового законодавства у сфері регулювання торгівлі та міграції

Основоположними документами для формування правової бази прикордонної торгівлі

в Європі можна вважати багатосторонній договір про тарифи та торгівлю (ГАТТ), укладений

в 1947 р та Європейської рамкової конвенції «про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або владами» до, якої Україна приєдналася Постановою Верховної Ради від 14.07.1993 р. “Про приєднання України до Європейської конвенції про основні принципи транскордонного співробітництва між територіальними общинами або органами

влади 1980 року ”

Під прикордонним співробітництвом в даних документах розуміються врегульовані дії, направлені на укріплення та поширення добросусідських відносин між територіальними общинами або властями та підписання любих договорів і домовленостей, необхідних для досягнення даних цілей.

Сучасні концепції транскордонного співробітництва регіонів вимагають суттєвого перегляду застарілих уявлень про адміністративно – територіальний устрій країни, роль і значення

прикордонних територій, властиві їм проблеми. Тривала політика держави, спрямована

на абсолютне зміцнення державних кордонів, спричинила багато проблем пов’язаних з переміщенням людей, товарів, капіталу через митний кордон. Все це сприяє розвитку регіональних диспропорцій, набуттю територіями ознак депресивності.