116.Видова структура міжнародних послуг України

117.Географічна структура зовнішньої торгівлі послугами України

118.Роль державного страхування у мед України

Необхідною складовою в системі підтримки національного експорту і забезпечення господарських інтересів вітчизняних експортерів продукції і послуг є державне страхування від ризику операцій, контрактів у міжнародній економічній діяльності. Таке страхування не обов’язково має бути всеохоплюючим (це підтверджує досвід багатьох індустріально розвинутих країн) і повністю покривати спектр міжнародної господарської діяльності. Цілком достатнім, як правило, може виявитися використання механізму часткового державного гарантування від усіх ризиків, що може створити критичну масу підприємницького інтересу приватних страхових фірм, які непрямо спонукаються подібним чином до більшої активності. Особлива роль в цьому плані належить державі в галузі страхування торговельних ризиків, які пов’язані з міжнародно-політич­ною, соціально-економічною і валютно-фінансовою нестійкістю.  У такому разі система державного страхування може охоплювати до 100 % «поля діяльності» по ризиках неекономічного характеру (війни, етнічні і збройні конфлікти, революції, насильна, примусова екс­пропріація, конфіскація та ін.) і до 90 % — по ризиках комерційного плану (втрати від курсових коливань, інфляції, банкрутств та ін.). Продумана і ефективна система фінансово-страхової підтримки міжнародної економічної діяльності функціонує в Японії, причому для нас на нинішньому етапі найбільш цікавий досвід фінансування експорту. В цій країні діє специфічна різнорівнева структура кредитних і страхових інститутів. Так, при здійсненні короткострокових кредитів експорту основним донором виступає Банк Японії, який, виходячи з 2,5 %-ї ставки, фінансує численні комерційні банки. Останні, в свою чергу, надають кредити безпосереднім учасникам операцій з «націнкою» всього лише в 0,25 %, якісно посилюючи при цьому валовий кредитний ресурс за рахунок власних фінансових можливостей. Аналогічний механізм «наростаючої хвилі» діє і при середньостроковому (6 місяців), а також довгостроковому кредитуванні експорту (до 15 років). У найбільш загальному вигляді можна виокремити два основних види кредитної підтримки — прямої, безпосередньо вітчизняним (тобто японським) постачальникам, і непрямої, спрямованої на збільшення платоспроможності інонаціональних споживачів продукції японських фірм і корпорацій. Таким чином, в Японії діє складний механізм «перерозподілу» ризиків і фінансово-кредитного навантаження між комерційними структурами і урядом.

119.Умови та наслідки членства України в сот

16 травня 2011 року виповнилось 3 роки, як Україна стала повноправним членом СОТ. Умови членства в СОТ:

- імпортні мита при поставках товарів до України складають 10,66% - для сільськогосподарських продуктів і 4,95% - для промислових товарів.

- Найвищі тарифи, які Україна може застосувати, мовиться в повідомленні, це тарифи на цукор - 50% і соняшникова олія - 30%. Інші продукти з граничним рівнем тарифів, встановленим на рівні 25%, включають деякі види радіоприймальної апаратури, синтетичні нитки і конвеєрні ремені.

- У категорію товарів з пониженими мита, які на початковому або кінцевому етапі будуть виключені, входять цивільні літаки, будівельне обладнання, дистильований алкоголь, деякі види риби, деякі хімічні речовини, нафтові масла, медобладнання, медпрепарати, деревина, целюлозно-паперові вироби, деякі види пряжі і тканини, деякі види основних металів, сталь, IT-продукти, меблі та іграшки.

- в України не буде лімітів по витратах на внутрішні програми підтримки, які не мають або мають мінімальний вплив на торгівлю, за умови, що ці програми відповідають критеріям, висловленим у договорі по сільському господарству.

- зобов'язання країни по доступу на ринок товарів: список з 890 сторінок тарифів, квот, граничних рівнів по сільськогосподарських субсидіях і, в деяких випадках, план поетапного зниження мит.

- зобов'язання України у сфері послуг - документ з 40 сторінок, який встановлює послуги.

- Україна здійснюватиме контроль цін відповідно до правил Світової організації торгівлі (СОТО) і враховуватиме інтереси її членів, які займаються експортом.

- Україна зобов'язалася дотримуватись, передусім, міжнародних, а не національних і регіональних стандартів

- інші забовязання в таких сферах, як харчування, авіація, перевезення та ін..

Найбільш суттєвими наслідками для громадян та вітчизняних виробників членства в СОТ є: 1) врегулювання питань доступу українських товарів і послуг до ринків країн-членів СОТ та іноземних товарів і послуг - до вітчизняного ринку. 2) створення умов для збільшення іноземних інвестицій у вітчизняну економіку.3) вплив на розвиток експорту, а українські експортери отримали додаткові права у торговельних суперечках та вже використовують механізм СОТ для вирішення питань захисту власних торговельних інтересів.4) з метою забезпечення належного рівня підтримки сільськогосподарських товаровиробників, Україна зберегла право застосування спеціальних режимів оподаткування ПДВ у вигляді доходів, від яких відмовилася держава, як альтернативи прямій бюджетній підтримці у зв'язку із обмеженістю фінансових ресурсів держави. 5) Одним із основних позитивних факторів, що вплинув на експорт промислової продукції після вступу України до СОТ є припинення квотування експорту української металопродукції на ринок ЄС. 6) створення ряду державних установ та прийняття ряду законів для провадження торгівельної політики. Недоліком є те, що створення таких умов та прийняття певних законів надзвичайно затратним для держави.8) СОТ надає можливість брати участь у найширшому міжнародному форумі переговорів, правил та напрямків торгівельної політики.9) У результаті вступу в СОТ тарифи знизилися і відповідно зменшилися надходження у державний бюджет.